Творко М.С.. Ховард Тейлор Ріккетс Станіслав фон Провацек Енріке да Роха-Ліма. - презентация

1 Творко М.С.

2 Ховард Тейлор Ріккетс Станіслав фон Провацек Енріке да Роха-Ліма

3 Рикетсії: загальна характеристика Ріккетс (1909 р.) – плямиста лихоманка скелястих гір Грамнегативні – за Романовським-Гімзе – сині – за Здродовським – червоні поліморфні передаються членистоногими (воші, блохи, кліщі) Поражають – Ендотелій судин – клітини крові – гладкомязеві клітини

4 Рикетсії: морфологічні типи тип a – кокобактерії (основний морфологічний тип) тип b – палочкоподібні двозернисті (1,0- 1,5 мкм) тип c – подовжині ( або зігнуті) двозернисті (3-4) мкм, перехідний до d тип d – ниткоподібні багатозернисті форми (~ міцелій з a- та b-клітин)

5 Морфологічні типи риккетсій: 1-кокоподібні; 2-палочковидні; 3-бацилярні; 4-ниткоподібні.

6

7

8 Внутріклітинна локалізація Рикетсій. Фарбування за П.Ф.Здродовським Методи фарбування рикетсій: 1. за Грамом – грамнегативні бактерії 2. за Романовським – Гімзе – кокковидні форми – розово-червоні, паличковидні – цитоплазма голуба, хроматинові включення –червоні, 3. за Маккіавелло : -0,25% розчин основного фуксина на дистильованій воді хв. -промити водою -свіжеприготовлений 0,5% розчин лимонної кислоти –2 секунди -промити водою -1% розчин метиленової синьки – 3-5- секунд -промити водою. Рикетсії фарбуються в червоний колір, клітина-хазяїн – в голубий, ядро – в синій.

9 Розмножуються виключно вутріклітинно. Основна причина цього – нездатність синтезувати НАД Рикетсії: чутливі до факторів зовнішнього середовища і до тетрациклінів

10 Культивування риккетсій в організмі лабораторних тварин(білих мишей, кроликів, морських свинок), в організмі членистоногих (вошей, кліщів), в курячих ембріонах (в жовточному мішку), в одношарових культурах клітин (Hela, Hep-2, AFI, Детройт-6, СОЦ та інш.) Хімічний склад риккетсій Ліпіди – 46,6% Нуклеїнові кислоти- 12% Вуглеводи – 4,6% Вітаміни – нікотинамід, фолієвая кислота, біотин, рибофлавін, В6, В12,, тіамін, пентотенова кислота та інш.), Ензимні системи – трансамінази, глютамат оксидазна система

11 Рикетсії: фактори патогенності Токсична речовина Звязана з бактеріальною клітиною дія проявляється лише при житті бактерії термолабільний білок в/венне введення б. миші гостра інтоксикація загибель ч/з 2-24 години у людей індукує появу Ig (виявляються в РН на білих мишах)

12 Рикетсії: фактори патогенності Гемолізини ендотоксин неідентифіковані фактори – адгезії – інвазії

13 Класифікація рикетсій і рикетсіозів Група висипного тифу (розміщуються в цитоплазмі клітини господаря) Rickettsia prowazekii – епідемічний висипний тиф – Джерело – хвора людина – перенощик – воша

14 Класифікація рикетсій і рикетсіозів Група висипного тифу (розміщуються в цитоплазмі клітини хазяїна) Rickettsia typhi – ендемічний (щурячий) висипний тиф – Джерело – щурі, миші – перенощик – щурячі блохи і щуряча воша

15 Класифікація рикетсій і рикетсіозів Група кліщових плямистих лихоманок (розміщуються в ядрі і в цитоплазмі клітини хазяїна) Rickettsia rickettsii – плямиста лихоманка Скелястих гір – джерело – гризуни – перенощик – іксодові кліщи

16 Класифікація рикетсій і рикетсіозів Група кліщових плямистих лихоманок (розміщуються в ядрі і в цитоплазмі клітини хазяїна) Rickettsia conorii – марсельска лихоманка – Джерело – собаки – перенощик – собачий кліщ

17 Класифікація рикетсій і рикетсіозів Група кліщових плямистих лихоманок (розміщуються в ядрі і в цитоплазмі клітини хазяїна) Rickettsia australis – північно-австралійський кліщовий висипний тиф (північно-австралійський кліщовий рикетсіоз) – джерело – гризуни – перенощик – іксодові кліщі

18 Класифікація рикетсій і рикетсіозів Група кліщових плямистих лихоманок (розміщуються в ядрі і в цитоплазмі клітини хазяїна) Rickettsia sibirica – північноазіацький рикетсіоз – джерело – гризуни – перенощик – іксодові кліщі

19 Класифікація рикетсій і рикетсіозів Група кліщових плямистих лихоманок (розміщуються в ядрі і в цитоплазмі клітини хазяїна) Rickettsia akari – везикульозний (віспоподібний) рикетсіоз – джерело – миші, щурі – перенощик – гамазові кліщі

20 ЕПІДЕМІЧНИЙ ВИСИПНИЙ ТИФ

21 Епідемічний висипний тиф: розповсюдження Можливий у будь-якій місцевості Прямий звязок з педикульозом В Європі підчас 1 світової війни втрати діючих армій від висипного тифу були більшими за втрати від бойових дій Найбільш велика епідемія – в Росії рр. – захворіло людей – померло осіб смертність в доантибіотикову еру – до 80%

22 Епідемічний висипний тиф: етіологія Rickettsia prowazekii відкрита Провацеком в 1913 р. (загинув від внутрілабораторного зараження) в клітині хазяїна утворює мікрокапсулу антигени: – групоспецифічний розчинний –відділяється при обробці ефіром термостабільний – ліпідо-полісахаридо- протеїновий комплекс протективний имуноген – видоспецифічний корпускулярний термолабільний

23 Епідемічний висипний тиф: взаємодія збудника з організмом людини фекалії воші кров адгезія на холестеринмістких рецепторах ендотелій прекапілярів макрофагів

24 сприятливий організм ЕПІДЕМІОЛОГІЯ перенощик Джерело інфекції одежна і Хвора людина головна воша

25 Епідемічний висипний тиф: взаємодія збудника з організмом людини ендотелій прекапілярів специфічний дифузний токсинемія гранульоматоз тромбоз інтоксикація ЦНС – головний біль – Менігноенцефаліт шкіра – висипка міокард – міокардит нирки – гломерулонефрит

26 ПАТОГЕНЕЗ ЕПІДЕМІЧНОГО ВИСИПНОГО ТИФУ Інкубаційний період днів Проникнення в кров Інвазія в ендотеліальні клітини кровоносных судин Руйнування ендотеліоцитів, вихід рикетсій та їх токсинів в кров Бактеріємія і токсинемія Розповсюджений гострий тромбо-ендо- периваскуліт с переважним ураженням ЦНС, міокарда,нирок, шкіри та інш. Органів з відповідною симптоматикою Формування імунітету

27 Екзантема при епідемічному висипному тифі

28 Епідемічний висипний тиф: : мікробіологічна діагностика Звичайні лабораторії сироватка Ig РА (до 3-5 міс.) РЗК (багато років) РНГА ІФА РІФ Спеціалізовані кров жовтковий мішок курячого ембріону ідентифікація в ІФА в/очеревинно м. свинка гістологічні препарати гол. мозку

29

30 Епідемічний висипний тиф: диференціація хворобиБрілля з «свіжим» висипним тифом Серологічний метод 1. Порівняння титру Ig в нативній сироватці після обробки 2-меркаптоетанолом – титр не змінився (IgG) –хвороба Брілля – Титр знизився (IgM) – «свіжий» висипний тиф 2. виявлення в ІФА класу Ig

31 Епідемічний висипний тиф: механізм розвитку пізніх рецидивів макрофаги реактивація через і більше років рецидив (хвороба Брілля-Цінссера)

32 Ознаки Збудник Джерело інфекц. Хвороба Брілля Епід. висипний тиф R.prowazekii Відсутнє Хвора людина Перенощик Відсутній Воші Характер захворюв.СпорадичнийЕпідемічний Вік хворих Люди похилого віку15-30 років Сезонність Цілий рік Зимово-весняний період Перебіг хвороби Легкий Важкий, середньоважкий СеродіагностикаЗ перших днів З 5-10 дня Ізотип антитіл Ig G з перших днів IgM, а через 2-3-тиждні - IgG ОСНОВНІ ВІДМІННОСТІ ХВОРОБИ БРІЛЛЯ

33 ПРОФІЛАКТИКА ЕПІДЕМІЧНОГО ВИСИПНОГО ТИФУ боротьба з вошивістю населення, Покращення соціально-побутових умов життя, підвищення соціально-гігієнічної культури населення, вакцинація за епідемічними показами. Вакцини: хімічна висипнотифозна вакцина з поверхневого антигена R. рrowazekii (штам Брейнль), жива вакцина із штаму Е R. рrowazekii

34 Зараження вошей рикетсіями

35 Епідермомембрана для годівлі вошей Виділення кишечника інфікованої воші Накопичення рикетсій в клітинах епітелію кишечника

36 ЕНДЕМІЧНИЙ ВИСИПНИЙ ТИФ

37 Ендемічний висипний тиф: етіологія Rickettsia typhi морфологічно ~ рикетсії Провацека антигени – розчинний термостабільний –загальний з R. prowazekii – корпускулярний термолабільний – видоспецифічний Токсин звязаний з клітино – за антигенною структурою відмінний від токсину рикетсій Провацека

38 Ендемічний висипний тиф: розповсюдження повсюдно в основному – в портових містах – Північне – Балтійське – Середземне – Каспійське – Чорне частіше – «південні моря» – Америка – Африка – Далекий Схід – Північна Австралія

39 Ендемічний висипний тиф : особливості інфікування Подібний до епідемічного (вошивого) тифу але, в ендемічних вогнищах можливо – участь в передачі людських бліх і вошей – Аліментарний шлях інфікування (харчові продукти, забрудені сечею гризунів) – Аерогенний шлях інфікування (попадання фекалій бліх на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів) – інфікування при укусі щурячого кліща

40 Ендемічний висипний тиф : мікробіологічна диференціація з епідемічним висипним тифом 1. Постановка серологічної реакції з корпускулярним антигеном більш високий титр збудник 2. В/очеревинне зараження морської свинки – самця наявність скротального феномена – ендемічний висипний тиф (R. typhi) Відсутність скротального феномена – эпідемічний висипний тиф (R. prowazekii)

41 Рикетсіозний періорхіт у морської свинки Зараження курячого ембріона

42 О Р І Є Н Ц ІЇ

43 Орієнції Orientia tsutsugamushi дрібні грамнегативні бактерії тільки в цитоплазмі лихоманка цуцугамуші (від гризунів червонотілковими кліщами)

44 Орієнції

45 Е Р Л І Х І Ї

46 Ерліхії дрібні грамнегативні кокоподібні бактерії розмножуються в цитоплазматичних вакуолях лейкоцитів мікроколонії (включення – «морули», ~ ягоди малини) Викликають ерліхіози – лихоманка – висипка – міалгія – лейкопенія – тромбоцитопенія

47 Ерліхії