Скачать презентацию
Идет загрузка презентации. Пожалуйста, подождите
Презентация была опубликована 8 лет назад пользователемИгорь Пукен
2 Михайло Булгаков - російський прозаїк і драматург. Його творчості, що відбивала дух трагічної доби 20-30х років російської історії, був притаманний пафос твердження загальнолюдських духовних цінностей. Михайло Опанасович Булгаков народився 15 травня 1891 р. у Києві. Його батько – професор духовної семінарії, мати – вчителька. Дні його дитинства та юності минали в атмосфері затишку, злагоди, музики, сімейних читань і спектаклів. Душею дому була мати. Так назвав її письменник в одному із своїх творів. Вона дбала про те, щоб діти росли у дружбі. Згодом, вже дорослими людьми, вони підтримували виплекані в дитинстві теплі стосунки.
3 Михайло навчався у Першій київській гімназії. Особливої старанністю не відзначався: в атестаті зрілості було лише дві оцінки з відзнакою – із закону Божого та географії. Також в нього був нахил до літератури та театру. Він писав невеличкі оповідання, сатиричні вірші, драматичні сцени. Деякий час мріяв стати співаком. Досить рано сформувалися і визначні риси характеру Булгакова – загострене почуття гідності, внутрішня незалежність, самостійність. Цілком самостійним був вибір професії лікаря. Отримавши диплом з відзнакою медичного факультету Університету Св. Володимира, Михайло спочатку набував досвіду у прифронтових шпиталях Першої світової війни, пізніше – лікарем у російській провінції. Булгаков переїжджає до Москви. Досить рано сформувалися і визначні риси характеру Булгакова – загострене почуття гідності, внутрішня незалежність, самостійність. Цілком самостійним був вибір професії лікаря. Отримавши диплом з відзнакою медичного факультету Університету Св. Володимира, Михайло спочатку набував досвіду у прифронтових шпиталях Першої світової війни, пізніше – лікарем у російській провінції. Булгаков переїжджає до Москви.
4 Вже за рік після переїзду до Москви Булгаков став журналістом. Друкувався також у Берлінській російськомовній газеті Накануне. Журналістська праця виснажувала, відволікала від роботи над художніми текстами. Булгаков відокремлював її як вимучену частину своєї творчості від частини справжньої. Однак разом з тим журналістика поволі збагачувала його письменницький досвід: загострювала сатиричний талант, робила перо чутливим до сучасності, шліфувала вміння писати з натури, впливала на оповідну манеру. Упродовж рр. У часопису Россия друкувалися частини роману Біла гвардія. Згодом була написана драма Дні Турбіних (1926), яка мала великий успіх. Головними літературними авторитетами для Булгакова були Гоголь, Достоєвський, Салтиков-Щедрін. Упродовж свого творчого розвитку Булгаков виступав як письменник-реаліст, як сатирик, як автор фантастичних творів. Різні грані літературного таланту митця та різні напрями його художніх зацікавлень синтезувалися у підсумковому творі Майстер і Маргарита, якому судилося стати одним із найяскравіших взірців модерністського роману 20 ст. Я – містичний письменник, як говорив про себе Булгаков.
5 У Булгакова зявились нові пєси: Адам і Єва (1931), Блаженство (1934), Іван Васильович ( ), Мольєр (Кабала святош,1936), Останні дні (1940). Також писав біографічні повісті: Життя пана де Мольєра ( ), Театральний роман (залишився незавершеним, ), роман Майстер і Маргарита ( ). 1939р. Була написана пєса Батум, присвячена Сталіну. Булгаков взявся за неї з різних причин. По-перше, тому що певною мірою поділяв поширені в інтелігентському середовищі ілюзії щодо доброго вождя. По-друге, тому що таким чином він намагався прокласти шлях на сцену своїм опальним твором. Для сюжету був навмисне обраний епізод з молодості Сталіна – так можна було уникнути розмови про період його могутності, що відзначився розгулом терору. Проте пєса все одно грішила проти совісті митця, оскільки представляла у позитивному світлі постать тирана.
6 Сталіну Батум не сподобався. Письменник помер 10 березня 1940 р. на сорок девятому році життя. Булгаковська творчість виростає на грунті російської класики 19ст., який утворюють Капітанська дочка Пушкіна з її описом безглуздого й безпощадного російського бунту, щедра на вигадку й сміх крізь сльози проза Гоголя, Історія одного міста Салтикова-Щедріна з її гротескно-сатиричним змалюванням минулого російської держави, Брати Карамазови Достоєвського з його невичерпним пластом філософсько-релігійних та моральних питань, епопея Війна і мир Толстого, в якій широкоформатні історичні полотна монтуються з любовно виписаними картинами дворянської російської культури, оповідання та пєси Чехова, що розкривають внутрішній світ російського інтелігента. Спирався письменник і на найвищі досягнення європейської літератури 19ст. – фантасмагоричні картини Фауста Гете та фантазійну прозу Гофмана. У його поетиці простежується також вплив українського вертепу.
Еще похожие презентации в нашем архиве:
© 2024 MyShared Inc.
All rights reserved.