Лисянський відділ освіти "Архітектурний стиль церков Київської Русі" (Давньоруський храм. Стиль і символіка) Виконав: Любоємський Сергій Степанович вчитель. - презентация

1 Лисянський відділ освіти "Архітектурний стиль церков Київської Русі" (Давньоруський храм. Стиль і символіка) Виконав: Любоємський Сергій Степанович вчитель історії і правознавства Шестеринського НВК 2008

2 План 1. Вступ 2. Будова храмів 3. Перші кам яні храми Русі 4. Зміни кінця XI ст. 5. Література

3 Вступ Храми часів Київської Русі є одними з найвизначніших пам'яток світової культури. Храми часів Київської Русі є одними з найвизначніших пам'яток світової культури. Вони стали символом поєднання двох архітектурних шкіл – візантійської та руської. Більшість храмів Русі збудовані вітчизняними майстрами на основі візантійської системи храмобудування. Зовнішнє і внутрішнє оздоблення церков відбувалося з використанням руських місцевих мистецьких традицій.

4 Будова храмів Церкви Київської Русі будувалися за хрестово- купольною системою. В основі фундаменту храму лежали нефи. Церкви Київської Русі будувалися за хрестово- купольною системою. В основі фундаменту храму лежали нефи.нефи Нефна конструкція церкви виходить з ідеї храму як корабля, орієнтованого на схід напівкруглою передньою частиною (абсидою). Куполи храму, увінчані хрестами, символізували вітрила божого корабля. Нефна конструкція церкви виходить з ідеї храму як корабля, орієнтованого на схід напівкруглою передньою частиною (абсидою). Куполи храму, увінчані хрестами, символізували вітрила божого корабля. Абсида

5 Нефи Неф – витягнуте в довжину внутрішнє приміщення, або частина приміщення, периметр якого утворено рядом колон та стовпів. Неф – витягнуте в довжину внутрішнє приміщення, або частина приміщення, периметр якого утворено рядом колон та стовпів. Давньоруські храми мали в більшості 1 або 3 нефи (на малюнку). Давньоруські храми мали в більшості 1 або 3 нефи (на малюнку). Неф

6 Хрест З півночі на південь храм перетинав трансепт, який разом з центральним нефом утворював хрест. З півночі на південь храм перетинав трансепт, який разом з центральним нефом утворював хрест.

7 Купол Головним структурним елементом культової споруди був його центральний купол, що розташовувався на восьмикутному або циліндричному барабані над вівтарем у центральній чи східній частині храму. Головним структурним елементом культової споруди був його центральний купол, що розташовувався на восьмикутному або циліндричному барабані над вівтарем у центральній чи східній частині храму. Зсередини у куполі малювався образ Христа- Пантократора, тобто Вседержителя. Зсередини у куполі малювався образ Христа- Пантократора, тобто Вседержителя.

8 Перші камяні храми Русі Перші руські християнські храми були дерев яними, а тому не збереглися. Перші руські християнські храми були дерев яними, а тому не збереглися. З прийняттям у 980 році християнства у Київській державі розгортається будівництво кам яних церков. Через відсутність власних майстрів залучаються греки. Тому перші руські храми мали яскраво виражені ознаки візантійського типу храму. Ці ознаки поєднувалися з місцевими архітектурними традиціями деревяного храмового будівництва. З прийняттям у 980 році християнства у Київській державі розгортається будівництво кам яних церков. Через відсутність власних майстрів залучаються греки. Тому перші руські храми мали яскраво виражені ознаки візантійського типу храму. Ці ознаки поєднувалися з місцевими архітектурними традиціями деревяного храмового будівництва.

9 Десятинна церква Перша камяна церква Русі. Збудована в часи Володимира Великого на Старокиївській горі у Х ст. грецькими майстрами. Класичний хрестово- купольний храм візантійського типу з трьома нефами. Місцеві традиції прослідковуються слабко. Перша камяна церква Русі. Збудована в часи Володимира Великого на Старокиївській горі у Х ст. грецькими майстрами. Класичний хрестово- купольний храм візантійського типу з трьома нефами. Місцеві традиції прослідковуються слабко.

10 Софія Київська Найбільший храм Київської Русі. Збудований за князя Ярослава Мудрого у середині ХІ ст. руськими зодчими з широким використанням вітчизняних мистецьких традицій. Грандіозна споруда хрестово-купольної будови, яка мала 5 нефів і 13 куполів. З трьох боків оточений відкритими галереями. Куполи храму утворюють своєрідний шатер, що піднімається знизу вгору до велетенського центрального куполу. Найбільший храм Київської Русі. Збудований за князя Ярослава Мудрого у середині ХІ ст. руськими зодчими з широким використанням вітчизняних мистецьких традицій. Грандіозна споруда хрестово-купольної будови, яка мала 5 нефів і 13 куполів. З трьох боків оточений відкритими галереями. Куполи храму утворюють своєрідний шатер, що піднімається знизу вгору до велетенського центрального куполу.

11 Зміни кінця ХІ ст. З кінця ХІ ст. починається відхід від грандіозних форм у побудові церков. Основним типом стає кубічний шести-, а згодом чотирьохстовпний однокупольний храм. З кінця ХІ ст. починається відхід від грандіозних форм у побудові церков. Основним типом стає кубічний шести-, а згодом чотирьохстовпний однокупольний храм. Формуються регіональні архітектурні школи. Формуються регіональні архітектурні школи. Стовп

12 Київська школа Церква Успіння Богородиці на Подолі (ХІІ ст.). Церква Успіння Богородиці на Подолі (ХІІ ст.). Класична шестистовпна кубічна споруда. Класична шестистовпна кубічна споруда.

13 Чернігівська школа П ятницька церква в Чернігові (кінець ХІІ ст.). П ятницька церква в Чернігові (кінець ХІІ ст.). Тут окрім візантійського, який ще домінує, прослідковується також романський вплив із Західної Європи. Тут окрім візантійського, який ще домінує, прослідковується також романський вплив із Західної Європи.

14 Література 1. Губарев В. К. Історія України: Довідник школяра і студента. – Донецьк: ТОВ ВКФ БАО, – 624 с. 2. Історія світової та української культури: Підр. для вищих закл. освіти / В. А. Греченко, І. В. Чорний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко. – К.: Літера ЛТД, – 480 с. 3. Свідерський Ю. Ю., Ладиченко Т. В., Романишин Н. Ю. Історія України: Підруч. для 7 кл. – К.: Грамота, – 272 с.: іл. 4. Смолій В. А., Степанков В. С. Історія України: Підруч. для 7 кл. – К.: Генеза, – 224 с.: іл. 5. Українська культура: лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упоряд. С. В. Ульяновська. – К.: Либідь, – 592 с.; іл.