Історія ІТ технологій. Зміст Інформаційні технології Інформаційні технології "паскалiна "паскалiна "арифметичний прилад "арифметичний прилад "логiчна. - презентация

1 Історія ІТ технологій

2 Зміст Інформаційні технології Інформаційні технології "паскалiна "паскалiна "арифметичний прилад "арифметичний прилад "логiчна машина "логiчна машина Логічні машини в Росії і Україні Логічні машини в Росії і Україні Релейно-механiчний комп'ютер Релейно-механiчний комп'ютер Застосування ламп Застосування ламп Історія Історія IT в Україні IT в Україні

3 Інформаційні технології Інформаційні технології, ІТ, інформаційно- комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) Сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів. Інформаційні технології, ІТ, інформаційно- комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) Сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів.

4 Обчислювальна технiка - iнформатика – Обчислювальна технiка - iнформатика – iнформацiйнi технологiї. iнформацiйнi технологiї.

5 "паскалiна" Першим реально здiйсненим i ставшим вiдомим механiчним цифровим обчислювальним пристроєм стала "паскалiна" великого французького вченого Блеза Паскаля (Blaise Pascal, ) - 6-ти (або 8-ми) розрядний пристрiй на зубчатих колесах, розрахований на пiдсумовування та вiднiмання десяткових чисел (1642 р.). Першим реально здiйсненим i ставшим вiдомим механiчним цифровим обчислювальним пристроєм стала "паскалiна" великого французького вченого Блеза Паскаля (Blaise Pascal, ) - 6-ти (або 8-ми) розрядний пристрiй на зубчатих колесах, розрахований на пiдсумовування та вiднiмання десяткових чисел (1642 р.).

6 "арифметичний прилад" Через 30 рокiв пiсля "паскалiни" у 1673 р. з'явився "арифметичний прилад" Готфрiда Вiльгельма Лейбнiца (Gottfried Wilhelm Leibniz, ) - дванадцятирозрядний десятковий пристрiй для виконання арифметичних операцiй, включаючи множення i дiлення, для чого, на додаток до зубчатих колiс використовувався схiдчастий валик. "Моя машина дає можливiсть чинити множення i дiлення над величезними числами миттєво" - iз гордiстю писав Лейбнiц своєму другу. Через 30 рокiв пiсля "паскалiни" у 1673 р. з'явився "арифметичний прилад" Готфрiда Вiльгельма Лейбнiца (Gottfried Wilhelm Leibniz, ) - дванадцятирозрядний десятковий пристрiй для виконання арифметичних операцiй, включаючи множення i дiлення, для чого, на додаток до зубчатих колiс використовувався схiдчастий валик. "Моя машина дає можливiсть чинити множення i дiлення над величезними числами миттєво" - iз гордiстю писав Лейбнiц своєму другу. Про машину Лейбнiца було вiдомо в бiльшостi країн Європи. Про машину Лейбнiца було вiдомо в бiльшостi країн Європи.

7 "логiчна машина" У 1870 р. англiйський математик Джевонс сконструював (мабуть, першу у свiтi) "логiчну машину", що дозволяла механiзувати найпростiшi логiчнi висновки. У 1870 р. англiйський математик Джевонс сконструював (мабуть, першу у свiтi) "логiчну машину", що дозволяла механiзувати найпростiшi логiчнi висновки.

8 Логічні машини в Росії і Україні "Будiвельниками" логiчних машин у дореволюцiйнiй Росiї стали Павло Дмитрович Хрущов ( ) i Олександр Миколайович Щукарєв ( ), якi працювали в навчальних закладах України. "Будiвельниками" логiчних машин у дореволюцiйнiй Росiї стали Павло Дмитрович Хрущов ( ) i Олександр Миколайович Щукарєв ( ), якi працювали в навчальних закладах України.

9 Першим вiдтворив машину Джевонса професор П.Д.Хрущов. Забута "Машина логiчного мислення" професора Олександра Миколайовича Щукарьова 1914 рiк Забута "Машина логiчного мислення" професора Олександра Миколайовича Щукарьова 1914 рiк

10 Релейно-механiчний комп'ютер Говард Айкен (Howard Aiken, ), американський учений, що створив у 1944 р. перший в США релейно-механiчний комп'ютер. Її основнi блоки - арифметики i пам'ятi були виконанi на зубчатих колесах! Говард Айкен (Howard Aiken, ), американський учений, що створив у 1944 р. перший в США релейно-механiчний комп'ютер. Її основнi блоки - арифметики i пам'ятi були виконанi на зубчатих колесах!

11 Застосування ламп 1937 р., коли запрацювала перша у свiтi двiйкова машина Z1, Джон Атанасов (John Atanasoff, ) болгарин за походженням, що жив у США, почав розробку спецiалiзованого комп'ютера вперше у свiтi застосувавши електроннi лампи (300 ламп) р., коли запрацювала перша у свiтi двiйкова машина Z1, Джон Атанасов (John Atanasoff, ) болгарин за походженням, що жив у США, почав розробку спецiалiзованого комп'ютера вперше у свiтi застосувавши електроннi лампи (300 ламп).

12 Пiонерами електронiки виявилися й англiйцi - у роках в Англiї за участю Алана Тьюринга (Alan Turing, ) була створена ОМ "Колоссус". У нiй було 2000 електронних ламп! Машина призначалася для розшифровування радiограм нiмецького вермахту Пiонерами електронiки виявилися й англiйцi - у роках в Англiї за участю Алана Тьюринга (Alan Turing, ) була створена ОМ "Колоссус". У нiй було 2000 електронних ламп! Машина призначалася для розшифровування радiограм нiмецького вермахту

13 Electronic Numerical Integrator and Computer Створену в США Д.Мочлi (John Mauchly, ) та П.Еккертом (Presper Echert, ), перспективнiсть електронної технiки стала очевидною (в машинi використовувалося 18 тис.електронних ламп i вона виконувала майже 3 тис. операцiй за сек). Проте машина залишалася десятковою, а її пам'ять складала лише 20 слiв. Програми зберiгалися поза межами оперативної пам'ятi. Створену в США Д.Мочлi (John Mauchly, ) та П.Еккертом (Presper Echert, ), перспективнiсть електронної технiки стала очевидною (в машинi використовувалося 18 тис.електронних ламп i вона виконувала майже 3 тис. операцiй за сек). Проте машина залишалася десятковою, а її пам'ять складала лише 20 слiв. Програми зберiгалися поза межами оперативної пам'ятi.

14 Перші ЕОМ Завершальну крапку в створеннi перших ЕОМ поставили, майже одночасно, у рр. вченi Англiї, Радянського Союзу i США, якi створили ЕОМ iз програмою, що зберiгалася у пам'ятi: Морiс Уiлкс - ЕДСАК (Maurice Wilkes, 1913, Electronic Delay Storage Automate Computer EDSAC) - електронний автоматичний комп'ютер на лiнiях затримки, 1949 р.; Сергiй Лебедєв ( ) - Мала електронно лiчильна машина "МЭСМ", 1951 р.; Iсаак Брук - М1, 1952 р.; Джон Мочлi i Преспер Еккерт, Джон фон Нейман - ЕДВАК (John von Neumann, , Electronic Discrete Variable Computer EDVAC) 1952 р. Завершальну крапку в створеннi перших ЕОМ поставили, майже одночасно, у рр. вченi Англiї, Радянського Союзу i США, якi створили ЕОМ iз програмою, що зберiгалася у пам'ятi: Морiс Уiлкс - ЕДСАК (Maurice Wilkes, 1913, Electronic Delay Storage Automate Computer EDSAC) - електронний автоматичний комп'ютер на лiнiях затримки, 1949 р.; Сергiй Лебедєв ( ) - Мала електронно лiчильна машина "МЭСМ", 1951 р.; Iсаак Брук - М1, 1952 р.; Джон Мочлi i Преспер Еккерт, Джон фон Нейман - ЕДВАК (John von Neumann, , Electronic Discrete Variable Computer EDVAC) 1952 р.

15 Початок ери ЕОМ Принципи побудови комп'ютерiв, висловленi Еккертом i Нейманом (США, 1946 р.) i, незалежно, Лебедєвим (СРСР, 1948 р.) стали завершенням першого етапу розвитку науки про комп'ютери. Принципи побудови комп'ютерiв, висловленi Еккертом i Нейманом (США, 1946 р.) i, незалежно, Лебедєвим (СРСР, 1948 р.) стали завершенням першого етапу розвитку науки про комп'ютери.

16 Історія 1950 р. У Росiї створено першу обчислювальну електронну цифрову машину МЕЛМ (мала електронна лiчiльна машина), тодi найшвидша в Європi р. У Росiї створено першу обчислювальну електронну цифрову машину МЕЛМ (мала електронна лiчiльна машина), тодi найшвидша в Європi р. МЕЛМ офiцiйно вводиться в експлуатацiю, на нiй регулярно розв'язують обчислювальнi задачi. Машина оперувала з 20-цифровими двiйковими кодами зi швидкiстю 50 операцiй на секунду; мала оперативну пам'ять у 100 комiрок на електронних лампах. Її сконструював росiйський академiк- кiбернетик С.Лебедєв ( ) р. МЕЛМ офiцiйно вводиться в експлуатацiю, на нiй регулярно розв'язують обчислювальнi задачi. Машина оперувала з 20-цифровими двiйковими кодами зi швидкiстю 50 операцiй на секунду; мала оперативну пам'ять у 100 комiрок на електронних лампах. Її сконструював росiйський академiк- кiбернетик С.Лебедєв ( ).

17 1951 р. В Англiї створено перший промисловий комп'ютер (UNIVAC-1) р. В Англiї створено перший промисловий комп'ютер (UNIVAC-1) рр. Вводиться в експлуатацiю БЭСМ-2 (ВЕЛМ-2 - велика електронна лiчильна машина) зi швидкiстю бiля 10 тис. операцiй на секунду над 39-цифровими двiйковими числами. Оперативна пам'ять на елетронно-акустичних лiнiях затримки слова, згодом - на електронно-променевих трубках i пiзнiше на феритових сердечниках. ЗЗП складався з двох магнiтних барабанiв i магнiтної стрiчки, ємнiстю бiльше 100 тис. слiв рр. Вводиться в експлуатацiю БЭСМ-2 (ВЕЛМ-2 - велика електронна лiчильна машина) зi швидкiстю бiля 10 тис. операцiй на секунду над 39-цифровими двiйковими числами. Оперативна пам'ять на елетронно-акустичних лiнiях затримки слова, згодом - на електронно-променевих трубках i пiзнiше на феритових сердечниках. ЗЗП складався з двох магнiтних барабанiв i магнiтної стрiчки, ємнiстю бiльше 100 тис. слiв.

18 50-тi рр. У Пензi пiд керiвництвом В.Рамеєва розроблено серiйнi ЕОМ серiї "Урал", у Єреванi пiд керiвництвом Ф.Саркiсяна - "Раздан", у Мiнську (В.Прижиалковський та iн.) - ЕОМ "Мiнськ", а в Києвi - "Київ". 50-тi рр. У Пензi пiд керiвництвом В.Рамеєва розроблено серiйнi ЕОМ серiї "Урал", у Єреванi пiд керiвництвом Ф.Саркiсяна - "Раздан", у Мiнську (В.Прижиалковський та iн.) - ЕОМ "Мiнськ", а в Києвi - "Київ". 50-тi рр. Найпотужнiшою ЕОМ 50-х рокiв у Європi була радянська ЕОМ М-20 iз середньої швидкiстю 20 тис. трьохадресних команд на секунду над 45-цифровими числами з плаваючою комою; її оперативна пам'ять реалiзувалася на феритових сердечниках i мала об'єм 4096 слiв. 50-тi рр. Найпотужнiшою ЕОМ 50-х рокiв у Європi була радянська ЕОМ М-20 iз середньої швидкiстю 20 тис. трьохадресних команд на секунду над 45-цифровими числами з плаваючою комою; її оперативна пам'ять реалiзувалася на феритових сердечниках i мала об'єм 4096 слiв.

19 60-тi рр. Розпочалося виробництво ЕОМ другого поколiння на транзисторнiй елементнiй базi. Для наукових розрахункiв створюються ЕОМ середньої потужностi: в Москвi - М-220, ВЕЛМ-3, ВЕЛМ-4, у Пензi - "Урал-11", "Урал-14", "Урал-16", у Мiнську - "Мiнськ-22", "Мiнськ-23", "Мiнськ-32", у Єреванi - "Раздан-2", "Раздан-3". 60-тi рр. Розпочалося виробництво ЕОМ другого поколiння на транзисторнiй елементнiй базi. Для наукових розрахункiв створюються ЕОМ середньої потужностi: в Москвi - М-220, ВЕЛМ-3, ВЕЛМ-4, у Пензi - "Урал-11", "Урал-14", "Урал-16", у Мiнську - "Мiнськ-22", "Мiнськ-23", "Мiнськ-32", у Єреванi - "Раздан-2", "Раздан-3".

20 1962 р. Випуск ЕОМ ВЕЛМ-4. Швидкiсь обчислень - 20 тис. операцiй в секунду. Оперативна пам'ять слiв. Зовнiшня пам'ять була органiзована на магнiтних барабанах р. Випуск ЕОМ ВЕЛМ-4. Швидкiсь обчислень - 20 тис. операцiй в секунду. Оперативна пам'ять слiв. Зовнiшня пам'ять була органiзована на магнiтних барабанах. Листопад 1971 р. Вченi Боб Нойс, Гордон Мур та Андi Гроув розробили перший у свiтi 4-розрядний мiкропроцессор Intel Листопад 1971 р. Вченi Боб Нойс, Гордон Мур та Андi Гроув розробили перший у свiтi 4-розрядний мiкропроцессор Intel 4004.

21 1974 р. З'являється перший 8-розрядний процессор Intel Процесор мав 16- розрядну адресну шину та 8-розрядну шину даних. Тактова частота - 2 МГц р. З'являється перший 8-розрядний процессор Intel Процесор мав 16- розрядну адресну шину та 8-розрядну шину даних. Тактова частота - 2 МГц р. Motorola випускає 8-розрядний процесор р. Motorola випускає 8-розрядний процесор р. Початок ери Microsoft. ЕОМ Apple, IBM. ОС UNIX, MS-DOS, QNX. 1975р. Початок ери Microsoft. ЕОМ Apple, IBM. ОС UNIX, MS-DOS, QNX р. Компанiя Microsoft випускає першу версiю MS-DOS 1981 р. Компанiя Microsoft випускає першу версiю MS-DOS ******* ******* 1995 р. Вихiд нової операцiйної системи Microsoft Windows р. Вихiд нової операцiйної системи Microsoft Windows 95.

22 IBM Personal Computer Перша "миша"

23 IT в Україні 2009 року KPMG внесла Львів у список 30 міст світу з найбільшим потенціалом розвитку інформаційних технологій року KPMG внесла Львів у список 30 міст світу з найбільшим потенціалом розвитку інформаційних технологій.