Підготувала : Ковальчук Катерина учениця 11 Б класу Синтетична гіпотези еволюції. - презентация

1 Підготувала : Ковальчук Катерина учениця 11 Б класу Синтетична гіпотези еволюції

2 Синтетична теорія еволюції комплекс уявлень про еволюційний процес, що виник унаслідок поєднання положень класичного дарвінізму з ученням про мутації та уявленнями про популяцію як елементарну одиницю еволюції.

3 1. Єдиним джерелом спадкової мінливості є мутації 2. Усі еволюційні перетворення відбуваються в популяціях, які і є елементарною одиницею еволюції. 3. Елементарними факторами еволюції є хвилі життя, ізоляція, дрейф генів. 4. Існує три види еволюційного процесу : мікроеволюція, видоутворення та макроеволюція. 5. Рушійною силою еволюції є природний добір, який діє на сукупність фенотипів популяції. 6. Природний добір буває стабілізуючим, рушійним та розриваючим ( дизруптивним ). 7. Будь - яка систематична група організмів може або процвітати ( біологічний прогрес ), або вимирати ( біологічний регрес ). 8. Біологічний прогрес досягається завдяки змінам у будові організмів : ароморфозам, ідіоадаптаціям чи загальній дегенерації. 9. Процес еволюції необоротний

4

5 С. С. Четвериков ( ), російський генетик та ентомолог, розробив учення про популяцію як елементарну одиницю еволюції (1926), ввів терміни « хвилі життя », « генотипне середовище ».

6 Д. Холдейн ( ) англійський біохімік і генетик, один із перших почав розробляти генетико - математичні методи оцінки стану популяції. Довів, що окремі генотипи зберігаються та поширюються не випадково, а під дією еволюційних факторів. Висунув гіпотезу про виникнення життя на Землі як наслідок саморозвитку органічних сполук у результаті небіологічного синтезу.

7 С. Райт ( ) - американський генетик. Розробив учення про дрейф генів як фактор еволюції.

8 Ф. Г. Добржанський ( ) - український генетик ; зробив великий внесок у вивчення мутацій та мутагенезу. Ввів термін « мікроеволюція » та дослідив її основні особливості. Засновник фенетики ( від грец. файно являю, знаходжу ) науки про прояв та розподіл фенів ( певних станів ознак ) у популяції.

9 І. І. Шмальгаузен ( ) - український та російський зоолог ; розробив учення про форми добору ( стабілізуючий і рушійний ). Зробив значний внесок у дослідження закономірностей передачі інформації в живих системах ( один із засновників біокібернетики ). Вивчав особливості координації ( взаємозв ' язку ) перетворень різних систем органів у філогенезі хребетних груп тварин. Показав, що результатом еволюції є вдосконалення інтеграції живих систем між собою. Один із авторів учення про рушійні сили еволюції.

10 О. М. Северцов ( ) російський зоолог ; автор концепції про біологічні прогрес і регрес та шляхи їхнього досягнення ( ароморфози, ідіоадаптації, дегенерації ). Розробив основу сучасної порівняльної анатомії хребетних тварин. Показав, що в онтогенезі повторюється філогенез не дорослих форм, а їхніх відповідних зародкових або личинкових фаз розвитку. Це лягло в основу сучасного розуміння біогенетичного закону.

11 Е. Майр ( нар. 1904) американський зоолог. Розвивав біологічну концепцію виду ; запропонував сучасну класифікацію способів видоутворення. Висловив думку про еволюцію як процес пристосування живих організмів до всієї сукупності екологічних факторів, яка лягла в основу сучасної гіпотези еволюційного компромісу.

12 Микола Володимирович Тимофєєв - Ресовський ( ) видатний радянський генетик, біофізик, дослідник радіобіології, еволюційної біології. Розробив теоретичні основи генетики розвитку і генетики популяцій. Досліджував проблеми радіаційної біології та медицини. Вивчав спадкову мінливість у популяцій, зокрема широко відома його робота з мінливості двокрапкових сонечок.

13 Микола Іванович Вавилов ( ) російський вчений - генетик, ботанік, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільше відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Створив закон гомологічних рядів в спадковій мінливості.

14 Георгій Францович Гаузе ( ) радянський мікробіолог, еволюціоніст, академік АМН СРСР, один з фундаторів екології. Вико нав дослідження асиметрії протоплазми, розглядаючи її в аспекті біологічної еволюції.

15 Джуліан Сорелл Хакслі ( ) - англійський біолог, еволюціоніст і гуманіст, політик. Ввів у науковий обіг ряд термінів, які широко використовуються в сучасній науці : 1. Скарбу, 1957 рік 2. Клин, 1938 рік 3. Еволюційний рівень, 1959 рік 4. Етнічна група, 1936 рік 5. Морф, 1942 рік 6. Ритуализація Трансгуманізм, 1957 рік

16 Рональд Ейлмер Фішер ( ) англійський статистик, біо лог - еволюціоніст та генетик. Його роботи з теорії популяційної генетики зробили Фішера одним з трьох великих вчених у цій галузі. Фішер і Райт розходилися по деяких фундаментальних питань і дискутували про співвідношення ролей відбору і генетичного дрейфу.

17 Джордж Гейлорд Сімпсон ( ) американський палеонтол ог, вивчав вимерлих ссавців і їх міжконтинентальні міграції. Сімпсон був, можливо, найбільш впливовим палеонтологом ХХ ст. Він ввів в 1949 р. термін синтетична теорія еволюції, що позначає теорію, яка об ' єднала принципи спадкування, виражені в законах Менделя і еволюційне вчення Дарвіна.

18