Структура профільного навчання в старшій школі відповідно до нової Концепції профільного навчання в старшій школі. - презентация

1 Структура профільного навчання в старшій школі відповідно до нової Концепції профільного навчання в старшій школі

2 Затверджена третя редакція Концепції профільного навчання Наказ Міністерства освіти і науки від 21 жовтня 2013 року 1456 «Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі»

3 Базові предмети 1. Українська мова та література. 2. Іноземна мова. 3. Історія України та всесвітня історія. 4. Математика. 5. Природознавство. 6. Фізична культура. 3 год/тиждень Є обовязковими для учнів усіх профілів

4 Профільні предмети Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають: більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо 5-10 год/тиждень. Вибір здійснюється з переліку встановленого МОН України

5 Спеціальні курси/ профілюючі предмети Навчальні курси/предмети, які входять до складу відповідного профілю навчання і забезпечують поглиблене й розширене вивчення профільних предметів (наприклад, спеціальні курси «Астрофізика», «Прикладна механіка», або/і предмет «Астрономія» для фізичного профілю); або профільну прикладну та професійну спеціалізацію навчання (наприклад, курси «Професійні проби»). 2 – 7 год/тиждень

6 Вибірково-обовязкові предмети 1. Основи здоровя. 2. Технології. 3. Мистецтво. 4. Прикладна економіка. Із 4-ох запропонованих предметів учні вивчають 2: один у 10 класі, другий – у 11. По 3 год/тиждень на кожен.

7 Курси за вибором Курси за вибором можуть вибиратися не тільки згідно з обраним профілем, але й за власним бажанням учня, який хоче поглибити свої знання з певних дисциплін (наприклад, «Психологія» для математичного профілю, «Іноземна мова» для природничого, технологічного профілів тощо) Курси за вибором можуть пропонуватися у формі навчальних модулів та інтегрованих курсів

8 Факультативні курси Спрямовані на додаткове та поглиблене вивчення як певних предметів, так і отримання знань із суміжних наукових галузей. Курси за вибором та факультативні курси вивчаються за рахунок додаткових годин (5 год/тиждень) Додаткові години також використовуються на вивчення другої іноземної мови, російської чи іншої мови національних меншин, курси духовно-морального спрямування.

9 Школа може організовувати навчання за універсальним профілем без виокремлення профільного(них) предмета(тів). У такому випадку кількість базових предметів визначається Типовими навчальними планами. У навчальних закладах, які працюють за універсальним профілем навчання, окремі учні (учень) мож уть обрати інший профіль навчання, у тому числі в іншому навчальному закладі.

10 Зміст освіти і вимоги до його засвоєння у старшій школі диференціюються за базовим і профільним рівнями та конкретизуються навчальними програмами. Навчальні програми базового рівня розробляються та затверджуються Міністерством освіти і науки України для базових, профільних, профілюючих (спецкурсів), вибірково-обовязкових предметів і предметів універсального профілю. Навчальні програми профільного рівня розробляються та затверджуються Міністерством освіти і науки України для профільних предметів в органічному поєднанні з програмами спецкурсів. Навчальні програми курсів за вибором, факультативів можуть розроблятися навчальними закладами і використовуватися в цих і в інших навчальних закладах після відповідного розгляду предметними комісіями Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.

11 Відповідно до нової редакції Концепції Надається право вибору окремих предметів та курсів самим учням, до того ж як у межах свого класу, так і в різновікових чи динамічних групах у своєму та інших навчальних закладах. Надається право обирати (змінювати) інший профіль навчання, у тому числі в іншому навчальному закладі. Учню надається право навчатися за дистанційною формою навчання, що може задовольнити попит на профільну освіту в сільській місцевості. Важливою особливістю нової редакції Концепції є запровадження курсу за вибором – «Професійні проби». Він дасть змогу старшокласникам не тільки теоретично засвоїти обраний профіль, а й на практиці «доторкнутися» до конкретних професій, пов'язаних із цим профілем. Тому випускники більш усвідомлено обиратимуть майбутній фах.

12 Внутрішньошкільні: Форми організації профільного навчання профільні класи (групи) в однопрофільних і багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах; профільні класи з поглибленим вивченням предметів; профільне навчання за індивідуальними навчальними планами та програмами (індивідуальні освітні траєкторії); динамічні профільні групи (у тому числі різновікові); профільні класи (групи ) в спеціалізованих школах – інтернатах. Загальноосвітній навчальний заклад може бути однопрофільним (реалізовувати тільки один вибраний профіль) і багатопрофільним (реалізувати кілька профілів навчання).

13 Зовнішньошкільні Реалізуються за рахунок мережевої взаємодії дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів; закладів культури та охорони здоровя та інших залучених соціальних партнерів (підприємств, організацій, установ тощо). Форми організації профільного навчання локальний/ кущовий характер поширюється на певну обмежену ділянку території району/міста регіональний/ районний/ загальноміський характер охоплює усю освітню мережу

14 Форми організації профільного навчання Варіативність моделей профільного навчання освітні округи (діють за такими моделями: школа – ресурсний центр, міжшкільне обєднання, асоціація навчальних закладів/навчально- виховний комплекс, соціально- педагогічний комплекс/обєднання) ресурсний центр районного/міського округу ( районний міжокружний ресурсний центр) обласний ресурсний центр динамічні профільні групи/класи у межах одного чи декількох навчальних закладів дистанційне профільне навчання профільне навчання за індивідуальними навчальними планами

15 ДОПРОФІЛЬНА ПІДГОТОВКА Форми організації допрофільної підготовки: поглиблене вивчення окремих навчальних предметів; факультативні курси; Курси за вибором. Технології реалізації допрофільної підготовки (різновид освітніх технологій; сукупність способів діяльності працівників системи середньої освіти, спрямованих на надання учневі допомоги в раціональному виборі майбутнього навчального профілю, створення сприятливих умов для самовизначення і самореалізації, подальшого профільного навчання) : профільної діагностики; профільної орієнтації; профільного консультування; профільного інформування тощо.

16 ДОПРОФІЛЬНА ПІДГОТОВКА Допрофільна підготовка може здійснюватися в межах одного класу, для її організації також можуть створюватися групи з учнів різних класів навчального закладу або різних навчальних закладів (освітній округ, МНВК, дистанційне навчання тощо). Навчальні програми курсів за вибором та факультативних курсів для основної школи можуть пропонуватися як Міністерством освіти і науки України, так і навчальними закладами після їх розгляду відповідними предметними комісіями Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.

17 ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД Психологічний супровід профільного навчання та допрофільної підготовки передбачає три основні завдання 1) моніторинг та своєчасна корекція професійно можливих нерівномір- ностей розвитку учнів 2) поглиблення профорієнтації учнів 3) психологічна діагностика під час добору учнів у профільні класи В навчальних закладах, районних ресурсних центрах, методичних центрах (кабінетах) можуть передбачатися посади психологів, методистів з профорієнтаційної роботи.

18 УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ Для реалізації зазначеної Концепції необхідно розроблення та оновлення нормативного забезпечення, організація підготовки педагогічних і керівних кадрів, забезпечення належного науково- методичного та психологічного супроводу, модернізація матеріально-технічної бази, створення нового покоління навчальних планів, програм, підручників і посібників, у тому числі й електронних, належне фінансове забезпечення.

19 Підготовка, підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів Три показники готовності педагогів до переходу на профільне навчання – мотиваційна готовність; – рівень кваліфікації; – компетентність у сфері розвязання завдань старшої школи. Мотиваційна готовність полягає в проведенні діагностики з виявлення рівня мотиваційної готовності та стимулювання мотивації педагогів до профільного навчання. Під професійною компетентністю педагогічних кадрів розуміється інтегральна характеристика, що визначає здатність розвязувати професійні проблеми й типові професійні завдання, що виникають у реальних ситуаціях професійної педагогічної діяльності з використанням знань, професійного і життєвого досвіду і цінностей.

20 Підготовка, підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів Нові вимоги до вчителя в умовах переходу до профільного навчання диктують необхідність подальшої модернізації педагогічної освіти та підвищення кваліфікації діючих педагогічних кадрів. Для забезпечення необхідного рівня професійної підготовки педагогічних працівників при переході на профільну школу передбачається всім керівникам ЗНЗ та вчителям, які виявили бажання працювати в профільній школі, пройти підвищення кваліфікації при обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти та отримати відповідне свідоцтво (посвідчення, сертифікат).

21 МАСОВІ ЗАХОДИ Конференції, круглі столи Громадські слухання, обговорення, презентації, виставки Мотиваційні та дисемінаційні семінари Науково-практичні, навчальні семінари Мотиваційні, імітаційні, моделюючі, формуючі тренінги ГРУПОВІ ЗАХОДИ Школа науково-методичного супроводу Краудсорсінг, творчі групи, лабораторії, майстерні Майстер-класи Практикуми Проекти Стратегічні сесії Консалтинг ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАХОДИ (на робочому місці) ШЕДОУІНГ (спостереження), БАДДІНГ (включення), СТРЕТЧИНГ (делегування) НАСТАВНИЦТВО (менторінг), КОУЧІНГ, ТЬТОРСТВО, СУПЕРВІЗІЯ БЕНЧМАРКІНГ-ТУРИ, або «освітній туризм» – вивчення кращого досвіду СТАЖУВАННЯ (секондмент)

22 Заходи на 2014 рік Орієнтовані на формування мотивації керівних кадрів та педагогічних працівників; Орієнтовані на підготовку керівних кадрів до запровадження мережевих форм організації профільного навчання на основі методів стретегічного менеджменту (SWOT-аналіз, PEST (STEP) –аналіз, карта проблеми, карта мети тощо)

23 ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! Запитання та відповіді обговорюємо у чаті!