ЗАНЯТТЯ 4.1.6. 1) Зміни в природних комплексах 1) Зміни в природних комплексах 2) Сукцесії 2) Сукцесії 3) Агроценози 3) Агроценози РОГАТИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ. - презентация

1

2

3 ЗАНЯТТЯ

4 1) Зміни в природних комплексах 1) Зміни в природних комплексах 2) Сукцесії 2) Сукцесії 3) Агроценози 3) Агроценози РОГАТИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ © 2013

5 Біогеоценози певною мірою здатні до саморегуляції, завдяки чому вони підтримують свою сталість – гомеостаз, проте у них можуть відбуватися зміни, які мають циклічний або поступальний характер: Циклічні зміни Циклічні зміни є результатом пристосувань біогеоценозів до періодичних (добових,сезонних) змін у довкіллі Поступальні зміни Поступальні зміни в біогеоценозах відбуваються внаслідок інтенсивного впливу господарської діяльності людини, змін клімату в певних регіонах планети, незавершеності колообігу речовин тощо

6 СУКЦЕСІЯ (від лат. Succesіо – послідовність) СУКЦЕСІЯ (від лат. Succesіо – послідовність) – процес саморозвитку біогеоценозів, який відбувається внаслідок взаємодії живих організмів між собою і з середовищем їхнього існування (Фредерік Едвард Клементс, 1916 р.)

7 ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ Саморозвиткок біогеоценозів, унаслідок взаємодії живих організмів між собою і довкіллям - угруповання організмів, які існують на початкових етапах сукцесії, мають незначне видове різноманіття, високу продуктивність, слабко розгалужену трофічну сітку, різкі коливання чисельності та густоти окремих популяцій, низьку здатність підтримувати гомеостаз, тому вони швидко заміщуються стійкішими угрупованнями Саморозвиткок біогеоценозів, унаслідок взаємодії живих організмів між собою і довкіллям - угруповання організмів, які існують на початкових етапах сукцесії, мають незначне видове різноманіття, високу продуктивність, слабко розгалужену трофічну сітку, різкі коливання чисельності та густоти окремих популяцій, низьку здатність підтримувати гомеостаз, тому вони швидко заміщуються стійкішими угрупованнями Неповнота колообігу речовин – унаслідок процесів життєдіяльності кожен організм змінює довкілля, бо забирає з нього певні речовини і виділяє туди продукти обміну речовин, тому у біогеоценозі накопичується значна маса неперероблених консументами і редуцентами решток організмів і продуктів їхньої життєдіяльності, а ця кормова база створює умови для вселення (інтродукції) в нього нових видів Неповнота колообігу речовин – унаслідок процесів життєдіяльності кожен організм змінює довкілля, бо забирає з нього певні речовини і виділяє туди продукти обміну речовин, тому у біогеоценозі накопичується значна маса неперероблених консументами і редуцентами решток організмів і продуктів їхньої життєдіяльності, а ця кормова база створює умови для вселення (інтродукції) в нього нових видів

8 За тривалістю: швидкі, середні, повільні, дуже повільні; За тривалістю: швидкі, середні, повільні, дуже повільні; За зворотністю: зворотні і незворотні; За зворотністю: зворотні і незворотні; За ступенем постійності процесу: постійні і непостійні; За ступенем постійності процесу: постійні і непостійні; За тенденціями змени видового різноманіття прогресивні і регресивні; За тенденціями змени видового різноманіття прогресивні і регресивні; За антропогенністю: антропогенні і природні; За антропогенністю: антропогенні і природні; За характером змін, які відбуваються під час сукцесій: автотрофні і гетеротрофні; За характером змін, які відбуваються під час сукцесій: автотрофні і гетеротрофні; За характером винекнення: первинні і вторинні За характером винекнення: первинні і вторинні КЛАСИФІКАЦІЯ За тривалістю: швидкі, середні, повільні, дуже повільні; За тривалістю: швидкі, середні, повільні, дуже повільні; За зворотністю: зворотні і незворотні; За зворотністю: зворотні і незворотні; За ступенем постійності процесу: постійні і непостійні; За ступенем постійності процесу: постійні і непостійні; За тенденціями зміни видового різноманіття прогресивні і регресивні; За тенденціями зміни видового різноманіття прогресивні і регресивні; За антропогенністю: антропогенні і природні; За антропогенністю: антропогенні і природні; За характером змін, які відбуваються під час сукцесій: автотрофні і гетеротрофні; За характером змін, які відбуваються під час сукцесій: автотрофні і гетеротрофні; За характером винекнення і участю рослин: первинні і вторинні За характером винекнення і участю рослин: первинні і вторинні

9 ПЕРВИННІ Поява і розвиток рослинних угруповань у місцях існування, де рослинності раніше не було (оселення лишайників на скельних породах або вищих рослин на піщаних узбережжях тощо)

10 ПЕРВИННІ ЕТАПНІСТЬ: виникнення ділянок земної поверхні, незайнятої рослинністю; виникнення ділянок земної поверхні, незайнятої рослинністю; заселення цієї ділянки певними видами рослин; заселення цієї ділянки певними видами рослин; загострення конкурентних взаємозв'язків між різними видами, внаслідок чого одні витискають інші; загострення конкурентних взаємозв'язків між різними видами, внаслідок чого одні витискають інші; перетворення організмами середовища існування, зростання видового різноманіття, поступова стабілізація його умов і міжвидових взаємозв'язків перетворення організмами середовища існування, зростання видового різноманіття, поступова стабілізація його умов і міжвидових взаємозв'язків

11 ВТОРИННІ Відновлення природної рослинності після певних порушень (наприклад, відновлення лісів після пожеж)

12 ВТОРИННІ На місці згорілого лісу, через ряд послідовних угрупувань, закономірно відновлюється початковий стійкий біогеоценоз

13 ЗАКОНОМІРНОСТІ Видове різноманіття біогеоценозу в цілому зростає, хоча одні види і замінюються іншими, конкурентоспроможнішими; Видове різноманіття біогеоценозу в цілому зростає, хоча одні види і замінюються іншими, конкурентоспроможнішими; Трофічна сітка стає розгалуженішою, все більшу частку первинної продукції споживають гетеротрофні організми, тому темпи приросту біомаси поступово падають Трофічна сітка стає розгалуженішою, все більшу частку первинної продукції споживають гетеротрофні організми, тому темпи приросту біомаси поступово падають Сукцесія відбувається лише в одному напрямі: вона не може зупинитись на певному етапі й повернутись до вихідного стану Сукцесія відбувається лише в одному напрямі: вона не може зупинитись на певному етапі й повернутись до вихідного стану На початкових етапах сукцесії, як правило, переважають види, здатні опановувати нові місця існування, які відрізняються інтенсивним розмноженням, короткими періодами розвитку, значною витривалістю щодо змін дії екологічних факторів На початкових етапах сукцесії, як правило, переважають види, здатні опановувати нові місця існування, які відрізняються інтенсивним розмноженням, короткими періодами розвитку, значною витривалістю щодо змін дії екологічних факторів сукцесія триває доти, доки біогеоценоз не досягне значного видового різноманіття, що дає змогу стабілізувати колообіг речовин і потоки енергії сукцесія триває доти, доки біогеоценоз не досягне значного видового різноманіття, що дає змогу стабілізувати колообіг речовин і потоки енергії сукцесія, як правило, завершується формуванням зрілих стійких біогеоценозів сукцесія, як правило, завершується формуванням зрілих стійких біогеоценозів

14 ВІДЕОФІЛЬМ ЗМІНИ В БІОГЕОЦЕНОЗАХ

15 АГРОЦЕНОЗ – малочисельні за видовим складом угруповання рослин, грибів, тварин і бактерій, створені людиною для одержання продукції АГРОЦЕНОЗ – малочисельні за видовим складом угруповання рослин, грибів, тварин і бактерій, створені людиною для одержання продукції

16 ВЛАСТИВОСТІ Незначне видове різноманіття і слабко розгалужені трофічні сітки зумовлюють низьку стійкість агроценозів; Незначне видове різноманіття і слабко розгалужені трофічні сітки зумовлюють низьку стійкість агроценозів; Можуть мати високу продуктивність окремих видів; Можуть мати високу продуктивність окремих видів; Практично не відбувається колообіг речовин – більша частина продукції вилучається людиною у вигляді врожаю; Практично не відбувається колообіг речовин – більша частина продукції вилучається людиною у вигляді врожаю; Відсутня саморегуляція: без постійного втручання людини вони руйнуються; Відсутня саморегуляція: без постійного втручання людини вони руйнуються; Унаслідок вирощування на значних площах протягом кількох років одних і тих самих культурних рослин в агроценозах можливе масове розмноження певних видів бур'янів і шкідників; Унаслідок вирощування на значних площах протягом кількох років одних і тих самих культурних рослин в агроценозах можливе масове розмноження певних видів бур'янів і шкідників; Для забезпечення функціонування агроценозів людина має постійно запобігати процесам сукцесії, бо культурні рослини менш конкурентоспроможні, ніж дикі, і можуть бути витіснені останніми; Для забезпечення функціонування агроценозів людина має постійно запобігати процесам сукцесії, бо культурні рослини менш конкурентоспроможні, ніж дикі, і можуть бути витіснені останніми; Як і в біоценозах формуються біоценотичні зв'язки, тому при створенні агроценозів людина повинна враховувати зв'язки, що існують між організмами в природних угрупованнях, а також ті, які можуть виникати між культурними та дикими організмами при їхньому спільному існуванні Як і в біоценозах формуються біоценотичні зв'язки, тому при створенні агроценозів людина повинна враховувати зв'язки, що існують між організмами в природних угрупованнях, а також ті, які можуть виникати між культурними та дикими організмами при їхньому спільному існуванні

17 ПОБІБНІСТЬ З ПРИРОДНИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ 1. Наявність всіх трьох функціональних екологічних груп організмів: продуцентів, консументів і редуцентів

18 Пугач Перепілка Їздець Жайворонок рослини Гусениці Лисиця Миші ПОБІБНІСТЬ З ПРИРОДНИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ 2. Наявність ланцюгів живлення

19 жайворонок Пугач перепілка їздець гусенеці лисиця рослини миша ПОБІБНІСТЬ З ПРИРОДНИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ 3. Наявність трофічної сітки

20 ПОБІБНІСТЬ З ПРИРОДНИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ 4. Наявність ярусної структури

21 Абіотичні фактори 5. Вплив екологічних факторів ПОБІБНІСТЬ З ПРИРОДНИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ

22 біотичні фактори ПОБІБНІСТЬ З ПРИРОДНИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ 6. Вплив екологічних факторів

23 антропогенні фактори ПОБІБНІСТЬ З ПРИРОДНИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ 7. Вплив екологічних факторів

24 ПОБІБНІСТЬ З ПРИРОДНИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ 8. Часто є вид-домінант

25 Характеристи ки Природна екосистема Агроценоз 1. Видове різноманіття Багато видів, які формують сильно разгалужену трофічну сітку Видів менше, вид – домінант визначає людина 2. Стійкість 3. Дія відбору ВІДМІНІСТЬ З ПРИРОДНИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ

26 Вивчити матеріал з підручника – Л.2, ст , § 35; Вивчити матеріал з підручника – Л.2, ст , § 35; Подумайте: чому не можна погодитись із твердженням, що агроценози – це штучні біогеоценози? Відповідь обґрунтуйте Подумайте: чому не можна погодитись із твердженням, що агроценози – це штучні біогеоценози? Відповідь обґрунтуйте

27