1.Стани змагальної готовності спортсмена. Раціональна підготовка до стартів. 2.Механізми виникнення передстартового порушення, апатії, "бойової готовності". - презентация

1 1.Стани змагальної готовності спортсмена. Раціональна підготовка до стартів. 2.Механізми виникнення передстартового порушення, апатії, "бойової готовності". 3.Індивідуальні особливості протікання передстартових станів. 4.Стан оптимальної бойової готовності (ОБС) і його компоненти. Лекція 7. Стартові стани і передстартова підготовка спортсменів.

2 Чотири стани змагальної готовності спортсмена: 1) недостатнє збудження; 2) оптимальне збудження; 3) збудження; 4) гальмування як наслідок збудження.

3 У стані недостатнього збудження спортсмен вимагає активно збудливих засобів керування: швидкісних і силових вправ у розминці, що збуджує масажу, холодного душу, що збуджують і діють на стан спортсмена, бесід й ін. Стан гальмування внаслідок збудження вимагає уважного й спокійного відношення до спортсмена, що знижує його порушення, малоінтенсивної розминки (краще у відокремленій обстановці), теплого душу, психорегулирующих впливів й ін.

4 Раціональна підготовка до стартів пов'язана з концентрацією уваги на основних для даної діяльності рухових діях, думках, відчуттях і відволіканням від сторонніх факторів, яких так багато у безпосередній підготовці до стартів.

5 Регулювання психічного стану спортсменів при наближенні основних стартів здійснюється не тільки засобами психічного впливу, але й розподілом тренувального навантаження в дні, що передують змаганням.

6 - Спортсменам, схильним до зайвого емоційного порушення, в останні 8-10 днів перед відповідальними змаганнями не слід планувати занять із граничними по величині навантаженнями, варто уникати застосування контрольних тестів і т.п.. В основному варто застосовувати тренувальні завдання з невеликим сумарним навантаженням. - У тренуванні спортсменів, яких відрізняє знижене емоційне порушення, навпроти, варто використати інтенсивні вправи швидкісно-силової спрямованості. Програма їхніх тренувальних занять повинна бути емоційно насиченою.

7 Недостатня здатність спортсменів оцінювати наростання почуття тривоги, психічної й м'язової напруги, непевності часто є чинником, що обмежує ефективність як змагальної так і тренувальної діяльності.

8 Психологічні передстартові стани Передстартова лихоманка Апатія Бойова готовність

9 Передстартова лихоманка – нестійкість переживань, примхливість, упертість, брутальність у відносинах з товаришами й із тренерами, зниження самокритичності, страждає пам'ять, увага, сон порушений, руки й ноги тремтять, на дотик холодні, риси обличчя загострюються, з'являється пропасний плямистий рум'янець. Спортсмен губить апетит, нерідкий розлад діяльності кишечнику; пульс, подих й артеріальний тиск підвищені й нестійкі.

10 Апатія – супроводжується загальною млявістю, сонливістю, зниженням швидкості рухів і погіршенням координації, ослабленням уваги й процесів сприйняття, ослабленням вольових процесів, нерівномірністю пульсу.

11 Стан "бойової готовності – характеризується оптимальним ступенем нервового й емоційного порушення.

12 Одним з найважливіших факторів, що впливають на інтенсивність передстартового порушення, є рівень домагань спортсмена.

13 3. Індивідуальні особливості протікання передстартових станів. У спортсменів збудливого типу передстартове емоційне порушення значно сильніше, ніж в особи гальмового типу. Для перших поріг перехода в стан передстартової лихоманки значно вище. Це, що для осіб гальмового типу буде близько до стану "лихоманки", для осіб збудливого типу може з'являться звичайним передстартовим станом.

14 Дослідники Б.А. Душков, Ф.П. Космолінський й А.К. Попов по поведінці перед стартом виявили два типи людей: з високим і зниженим ступенем самоконтролю, що пов'язано, імовірно, з роллю емоційного й вольового компонентів.

15 Три основних компоненти ОБС Перший компонент - фізичний - це сукупність чисто фізичних якостей і відповідних їм відчуттів в організмі, таких, як, наприклад, сила, гнучкість, легкість, рухливість, розслабленість, почуття вільного, глибокого подиху, гарної роботи серця й т.д. Подібні відчуття, як відомо, повністю залежать від якості фізичної й технічний підготовки спортсмена.

16 Другий компонент - емоційний. У спортивній практиці міцно затвердилося поняття "рівень емоційного порушення". Під рівнем емоційного порушення розуміється певна сила хвилювання, у якій перебуває людина. Якщо хвилювання велике, говорять про дуже високий рівень емоційного порушення. Коли ж наступає заспокоєння, констатують, що рівень емоційного порушення знизився, упав.

17 Третій компонент – розумовий - вміння усвідомлювати й подумки представляти програму рухів і дій під час змагань, їх вербалізувати і реалізувати за допомогою самонаказів.

18