Хірургія ендокринних залоз Виконали: студенти 4 курсу Миколайчук Богдан Волошин Остап Керівник: проф. В.О. Шапринський. - презентация

1 Хірургія ендокринних залоз Виконали: студенти 4 курсу Миколайчук Богдан Волошин Остап Керівник: проф. В.О. Шапринський

2 Актуальність Значне зростання рівня захворюваності ендокринної системи; Зростання злоякісних ендокринних захворювань

3

4

5

6 Оперативні втручання на щитовидній залозі

7 Актуальність: Захворювання щитовидної залози, поряд із цукровим діабетом, посідають чільне місце в патології ендокринної системи. За даними ВООЗ, від 3 до 20% цих захворювань потребують хірургічного лікування.

8 Анатомія щитовидної залози Щитовидна залоза (glandula thyroidea) складається iз двох бокових часток i перешийка. У 30 % людей зустрiчається пiрамiдальний вiдросток у виглядi додаткової частки, який зв'язаний iз перешийком або починається вiд лiвої частки та йде в напрямку до пiд'язикової кiстки. Щитовидна залоза має власну капсулу у виглядi тонкої фiброзної пластинки й фасцiальну пiхву, яка утворена вiсцеральним листком четвертої фасцiї шиї. Мiж капсулою залози та її пiхвою є пухка клiтковина, в якiй розмiщуються артерiї, вени, нерви i прищитовиднi залози. Перешийок своєю задньою поверхнею лежить на трахеї на рiвнi вiд ІІ до IV її хряща, але може сягати першого або опускатись до шостого кiльця трахеї.

9

10 Класифікація захворювань щитовидної залози: Вроджені аномалії ЩЗ: аплазія, гіпоплазія, ектопія Ендемічний зоб Спорадичний зоб Дифузний токсичний зоб Запальні захворювання: тиреоїдити – гострий, підгострий, аутоімунний, фіброзний; запалення специфічного характеру – туберкульозне, сифілітичне Ушкодження ЩЗ: відкриті, закриті

11 Покази до оперативного лікування ЩЗ: Великі розміри ЩЗ, що порушують функцію суміжних органів Вузлова та змішана форми зобу Дифузний токсичний зоб при неефективності консервативного лікування Рак ЩЗ Поранення, абсцеси, кісти ЩЗ та ін.

12 Хірургічне лікування при ендемічному і спорадичному зобі: Метод і обєм хірургічного лікування при ендемічному і спорадичному зобі визначають поширенням і характером ураження. При цьому користуються принципом: уся зобнотрансформована паренхіма повинна бути видалена, а здорова максимально збережена. Гіпотироз не є протипоказанням до операції, оскільки видалення зоба призводить до нормалізації функції незміненої паранодулярної тканини. Зоб додаткових щитовидних залоз (аберантний зоб) підлягає обовязковому хірургічному лікуванню. Операція полягає у видаленні аберантної залози з ревізією основної щитовидної залози. Внутрішньогрудний зоб, який розвивається при загрудинній ектопії щитовидної залози, також потребує обовязкового хірургічного видалення. Кращим доступом є поздовжня стернотомія. Шийно-загрудинний зоб можна без особливих технічних зусиль видалити з шийного доступу.

13 Хірургічне лікування при ендемічному і спорадичному зобі: Оптимальним методом знеболення є ендотрахеальний наркоз. Для видалення зоба використовують поперечний (комірцевоподібний) розріз за Кохером у нижньому відділі шиї над грудинно-ключичними зчленуваннями. Операцію на щитовидній залозі треба розпочинати з ретельної ревізії та інтраопераційної діагностики, що дозволяє визначити адекватний обєм оперативного втручання. Обєм резекції щитовидної залози при ендемічному і спорадичному зобі визначають строго індивідуально. Резекцію щитовидної залози виконують субфасціально, що попереджує видалення прищитовидних залоз і травму гортанних нервів. Вузол треба видаляти разом із паранодулярною, здоровою тканиною, оскільки вона функціонально неповноцінна. Це виправдовується також і онкологічними міркуваннями. Операція енуклеації вузла не виконується як неадекватна. При ендемічному та спорадичному зобі застосовують економні, розширені та субтотальні резекції щитовидної залози з обовязковим зазначенням кількості й місця залишення здорової паренхіми. З онкологічних міркувань необхідно у всіх випадках проводити інтраопераційне експресгістологічне дослідження видаленої тканини.

14 Хірургічне лікування при ДТЗ: Хiрургiчний метод лiкування вважають радикальним i найефективнiшим. Операцiя майже завжди дозволяє лiквiдувати синдром гiпертироїдизму разом iз його морфологiчним субстратом. З огляду на це, ефективнiсть методу в спецiалiзованих клiнiках складає %. Показаннями до хiрургiчного лiкування треба вважати тиротоксикоз середньої тяжкостi при вiдсутностi стiйкої компенсацiї вiд медикаментозного лiкування впродовж 2-3 мiсяцiв, тяжкi форми ДТЗ, зоб IV-V ступенiв, незважаючи на тяжкiсть тиротоксикозу та вузлову трансформацiю токсичного зоба. Обов'язковою умовою успiшного хiрургiчного лiкування хворих на ДТЗ є ретельна передоперацiйна пiдготовка, мета якої - лiквiдацiя або рiзке зниження явищ гiпертироїдизму, тобто досягнення еутироїдного або близького до нього стану.

15 Хірургічне лікування при ДТЗ: Знеболення - методом вибору при операцiях iз приводу ДТЗ є ендотрахеальний наркоз. Найбiльш ефективною i рацiональною методикою хiрургiчного лiкування ДТЗ є субтотальна субфасцiальна резекцiя щитовидної залози. Принциповими вiдмiнностями цiєї методики є вiдмова вiд перев'язки щитовидних судин перед входом у залозу i субфасцiальна резекцiя залози. Цим досягається безкровнiсть та атравматичнiсть операцiї, попереджуються пошкодження (видалення) прищитовидних залоз i нервiв гортанi. Дана методика сприяє також формуванню кукс залози в мiсцi розмiщення прищитовидних залоз i проходження зворотних нервiв.

16 Хірургічне лікування при раку ЩЗ: Покази – зростаючий, дуже щільний вузол, злоякісне або підозріле новоутворення при цитологічному дослідженні. Знеболення – ендотрахеальний наркоз. Обєм операції: проводять тиреоектомію, субтотальну резекцію ЩЗ або гемітиреоектомію з резекцією перешийка; при локалізації вузла в перешийку можна обмежитися економною резекцією. При ураженні шийних лімфовузлів показане футлярно-фасціальне висічення їх із збереженням грудинно-ключично- соскоподібного мяза і внутрішньої яремної вени.

17 Наднирники

18 Кортикостерома

19 Клінічна картина Гетеросексуальний синдром: розлади менструального циклу; гірсутизм й облисіння волосяної частини голови; зниження лібідо; висипання на шкірі; диспластичне ожиріння; синдром артеріальної гіпертензії.

20 Діагностика Анамнез; добова екскреція із сечею 11- та 17- ОКС; у крові – рівень АКТГ, кортизолу, альдостерону, реніну, тестостерону; УЗД заочеревинного простору, КТ і МРТ надниркових залоз та гіпофіза.

21 Феохромоцитома Доброякісна аденома кори наднирника Рак кори наднирника

22 Доступи Лапароскопічний бічний або передній трансабдомінальні. Лапароскопічний задній доступ Відкритий трансабдомінальний або торакоабдомінальний.

23 Хвороба Іценко-Кушинга

24 Клінічна картина Кушингоїдний тип ожиріння; Стрії Гематоми від незнач- них травм Гіперпігментація шкіри в місцях тертя Гірсутизм Статеві розлади

25 Лабораторна діагностика Добовий ритм секреції кортизолу Мала проба з дексаметазоном Велика проба з дексаметазоном

26 Методи візуалізації Рентгенографія черепа КТ МРТ

27 Норма Аденома гіпофіза МРТ

28 Лікування Транссфеноїдальна аденомектомія

29 Застосовують хірургічний мікроскоп; Флюороскопічний рентгенівський контроль; Моно- та біполярна коагуляції.

30 Кусачки Kerrison

31 Дякую за увагу!