Скачать презентацию
Идет загрузка презентации. Пожалуйста, подождите
Презентация была опубликована 8 лет назад пользователемЯков Ягодинский
1 Городнюк Юлія Романівна Черкаська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів імені Василя Симоненка Б клас
2 «Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став» «Слово Тараса наша зброя і окраса» «Шевченко Тарас наче сонце для нас» «Хто з Шевченком знається, той розуму набирається» «Шевченкові думки переживуть віки» Так оцінив сам народ свого Кобзаря і Пророка, великого національного поета-демократа, основоположника нової української літератури Тараса Григоровича Шевченка.
3 Т. Шевченко як справжній письменник, геній української літератури, примушує нас, його читачів, замислюватись над історичним минулим нашої батьківщини, вчитися на героїчних прикладах козаків патріотизму і готовності до самопожертви. програма " Шевченко-пророк "
4 Письменство І пол. ХІХ ст. позначене інтересом до національної історії, передусім спогадів народу про колишню козацьку славу, Хмельниччину, осередок козацької вольниці – Запорозької Січі. Козакоцентризм – поставлення феномену козацтва у центрі уваги – стає однією з домінуючих рис художнього світогляду доби. Козакоцентризм Тараса Шевченка сформувався на основі легенд і переказів, які він чув із уст свого діді Івана. Козакоцентризм як світоглядна риса поета визначився уже в ранній період його творчості й зберігався протягом усього творчого шляху митця.
5 Тематика творів охоплює усі сторони життя нашого народу. У віршах, баладах, поемах Великий Кобзар оповідає про історію козацтва, розмірковує над сенсом буття людини, над долею Батьківщини, зображує романтичні події та реальні історичні, розповідає про долю людей та долі цілих держав.
6 Образ козака носив узагальнений, дещо романтизований, характер. Це смілива, мужня людина, яка любить свою країну і готова віддати за неї усе, що має, а має часто тільки власне життя. «Козацька воля гарцювала», вони «як та хмара, ляхів обступили» і готові пролити за народ «чисту», «святу» свою кров.
7 Таємниця козацької величі й криється у любові до рідної України, в прагненні до волі. Горді, міцні, як леви, козаки були прикладом для наслідування. Це підтверджує творчість Тараса Шевченка, в якій він наголошує, що не можна знищити життєдайні джерела нашої національної духовності, не можна обрізати крила моральному відродженню українців.
8 Велич і красу козацької звитяги Тарас Шевченко розкриває у творах «Іван Підкова», «Гамалія», «Тарасова ніч», «Гайдамаки», «До Основяненка», народних думах «У неділеньку у святую» (вибори гетьмана), «Хустина» (епізод козацького воєнного походу), баладі «У тієї Катерини» (вага козацької честі та звичаю побратимства), поемах «Невольник», «Чернець» та багатьох інших.
9 Звернення до образу козацтва зумовлене повагою до славних традицій і героїчної боротьби за волю і незалежність. Шевченко наголошує, що Україна стала бездержавною через внутрішні протистояння між своїми через боротьбу гетьманів за владу. Тож рушійною силою національного відродження вважає просте козацтво.
10 Поема Гайдамаки, присвячена одному з найзначніших козацько- селянських повстань XVIII ст. Коліївщині. Письменник докладно змальовує історичні особи гайдамацьких ватажків, з глибокою ніжністю благословляє їх могили.
11 Непереборна сила українського народу втілена в образі Яреми, який подається в еволюційному розвитку і вражає розмаїттям почуттів: Ярема-наймит дивує рабською покірністю (гнувся- нагинався); Ярема-закоханий спалахом ніжних почуттів, від яких відчув, що виросли крила, що неба достане, коли полетить; Ярема-месник своєю грізною силою, незвичайною хоробрістю, навіть жорстокістю.
12 Максим Залізняк улюбленець повсталих, які складають про нього пісні, прихильно називають сизим орлом. Єдність з народом визначальна риса батька Максима. Люблять його козаки і за патріотичне горіння в боротьбі за правду і волю, і за розум та людяність, і за тонке почуття гумору. Він добре і воює, і гарцює з усієї сили.
13 Визначальна риса його побратима Івана Ґонти вірність присязі. Якщо ти взяв до рук свяченого ножа, вважає він, то не зупиняйся ні перед чим, інакше ти зрадник. Переконаний у невинності своїх дітей, Гонта, однак, вбиває їх, щоб ніхто не дорікнув йому у відступництві від присяги. Він виконує своє рішення, але несамовито мучиться й карається в нім люблячий батько.
14 Щоб спокутувати власні гріхи, Гонта убив своїх синів. Це символічний сюжет, бо насправді у Гонти було дві доньки і син, тому цей вчинок символізує суд особистості над власними вчинками. Гайдамацтво є для Шевченка втіленням кращих сил українського суспільства, здатних здійснювати перетворення.
15 Для Шевченка, як сина волелюбного козацького краю, душа якого з дитинства повставала проти рабства, найогиднішим у світі було рабство, національна образа і повсякденне приниження людської гідності і він картає тих «гречкосіїв і свинопасів», хто дає себе в пута взяти, не стидиться в неволі кайдани волочити та в ярмі конати. … та вставайте, кайдани порвіте…
16 Тарас Шевченко, виводячи образи морських витязів-захисників краю, мовби перегукується з автором «Історії Русів», який писав, що «всякий народ повинен мати своїх воїнів, щоби поручити свою долю і безпеку не чужоземному, а своєму воїнству». Шевченко своєю творчістю «викликав з мороку минулого тіні забутих і оббріханих предків», які ідуть у морі «слави шукати» заради свободи і волі рідної землі.
17 В основу покладено події 1630 року, коли відбувся бій козаків з військами польського гетьмана Станіслава Конецьпольського під Переяславом. Поет висловлює тугу, що десь поділася доля-воля, про яку тепер тільки кобзарі співають: «Було колись панували, Та більше не будем! Тії слави козацької Повік не забудем!».
18 У поезії «До Основяненка» поет виражає велику тугу за козацькою вольницею – за вільним життям запорожців, за всім, що уособлює козацьку гідність та шляхетність. Адже козацтво, яке служило нездоланною перепоною на шляху ворогів зі сходу і з півдня, яке врятувало не тільки Україну, а й усю Європу, було знищене. Саме тому і сумує поет за козацтвом. Т. Шевченко вірить, що їх повернення можливе, але розуміє, що це повернення можливе лише у вигляді ідеї.
19 Кобзар розумів, що для світлого майбутнього потрібен героїчний образ України, не тієї, яка вже ніколи не вернеться, а тієї, яка ще відродиться в душах її синів, витіснивши в непамять ганебний дух покори. Героїзм і мучеництво вільнолюбного народу й стали головними рисами Шевченкового образу України, його національного міфу, який творився поетом уже в ранній ліриці та історичних поемах.
20 До козацтва як уособлення лицарської звитяги та волелюбності Т. Шевченко викликає симпатію і зовнішніми ознаками: козацькі символи влади клейноди бунчук, булава; «вороний коник» вірний товариш козака, «зброя золота» гостра шаблюка». Образи героїв автор замальовує в піднесеному героїчному плані, гіперболічними рисами, твори мають виразно романтичний характер, використано в них ряд народних пісень, в дусі народних дум зображено і козаків
21 Шевченкова творчість збуджувала національну самосвідомість українців, протиставляла їхній громадянській пасивності героїчну боротьбу предків за волю. Тому оспівує він героїв-козаків у своїх поемах, бо хоче, щоб вони назавжди залишилися в памяті народу і стали прикладом для нащадків. Ми повинні знати свою історію і пишатися нею, бо без минулого немає майбутнього. Історична правда про наше минуле має згуртовувати наш народ у єдину націю. Шевченко запалив вогнем ідею національного визволення яка, стала рушійною силою проголошення незалежності України.
22 Творчість Тараса Шевченка мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу. Немає з нами великого Кобзаря, та слова його актуальні й нині. Вірші, написані багато років тому, і сьогодні важливі, бо звернені до нашої історії. Мріялося поетові, що Україна стане вільною, щасливою. Палко хотілося, щоб ненька Україна пригорнула до себе своїх дітей. Отож він і закликає нас боротися за волю завжди!
Еще похожие презентации в нашем архиве:
© 2024 MyShared Inc.
All rights reserved.