СУЧАСНА ПРАКТИКА ІНФУЗІЙНО-ТРАНСФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ У ВРІТ РОСІЇ Завідувачка відділу заготівлі крові Котюк Алла Іванівна. - презентация

1 СУЧАСНА ПРАКТИКА ІНФУЗІЙНО-ТРАНСФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ У ВРІТ РОСІЇ Завідувачка відділу заготівлі крові Котюк Алла Іванівна

2 МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ 1. Отримання обєктивних даних: – про тактику, структуру, ефективність волемічного поповнення; – про частоту ускладнень у дорослих пацієнтів. 2. Підвищення раціональності використання ІТТ. 3. Зменшення числа ускладнень.

3 КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ ПАЦІЄНТІВ 1.Вік 16 років та більше; 2.Систолічний АТ < 90 мм. рт. ст. або знижений більше ніж на 40 мм. рт. ст. від базового в поєднані з двома будь-якими з наступних ознак: – необхідність призначення вазопресорів; – ЧСС > 90/хв; – частота дихання > 25 або необхідність ШВЛ; – порушення свідомості (шкала Глазго < 15); – діурез < 30мл/г та інш.

4 ДАНІ ЄДИНОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РЕЄСТРАЦІЙНОЇ КАРТИ 1.Покази для ІТТ. 2.Важкість клінічного стану при поступленні хворого. 3.Інфузії до поступлення у ВРІТ. 4.Проведення ІТТ у ВРІТ. 5.Критерії вибору схеми та обєму ІТТ, параметри моніторинга. 6.Клініко-лабораторні дані на протязі 3-х діб перебування у ВРІТ. 7.Результати інтенсивної терапії.

5 ПОКАЗИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ІТТ 1. травма та крововтрата – 409 чоловік (58,5%); 2. сепсіс та септичний шок – 125 (17,9%); 3. післяопераційна гіповолемія – 112 (16,2%); 4. екзогенні отруєння – 50 (7,4%).

6 ПОКАЗИ ПІСЛЯ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ – абдомінальна хірургія – 53,9% – торакальна хірургія – 15,5% – травматологія/ортопедія – 11,9% – нейрохірургія – 6,4% – урологія – 4,1% – судинна хірургія – 3,4% – кардіохірургія – 0,9% – інші операції – 5,6%

7 ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦІЄНТІВ З ПОЗИЦІЇ ВАЖКОСТІ СТАНУ ТА ПРОГНОЗУ Важкість стану хворих оцінювалась за допомогою вимірювальних систем – шкал SAPS-II, SOFA, TRISS (у пацієнтів з травмою). Індекс загальної важкості SAPS-II склав 41,4±17,6 бали; Важкість органної дисфункції (SOFA) – 5,7±3,8 бали, Важкість травми (TRISS) – 19,4±21,3 бали.

8 СТРУКТУРА ОРГАННО-СИСТЕМНОЇ ДИСФУНКЦІЇ Дисфункція% Серцево-судинна система77,8% Дихальна система49,2% ЦНС43,0% Нирки36,7% Система гемостазу30,1% Печінка18,0%

9 ІНФУЗІЇ ДО ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ У ВРІТ ІТТ на догоспітальному етапі проводилась у 42 пацієнтів (6%): – кристалоїдні кровозамінники 100% пацієнтів; – колоїдні кровозамінники 28 пацієнтам: у 18 випадках – декстрани, в 4-х – розчини желатини, в 9 – розчини гідроксиетилкрохмалю. Загальний обєм інфузій 1,1±0,3 л, із них 68% – сольові розчини.

10 ІНФУЗІЇ НА ГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ 1.ІТТ отримало 94,5% пацієнтів; – 100% пацієнтам вводились ізотонічні кристалоїдні кровозамінники; – 67,4% - колоїдні кровозамінники. 2.Середній обєм перелитих інфузійних середовищ 2,9±1,4 л.: – декстрани – 61,2%; – СЗП – 42,5%; – ГЕК – 36,9%; – розчини желатини – 9,8%; – альбумін – 5,4%.

11 ПРОВЕДЕННЯ ІТТ У ВРІТ Середні обєми введених розчинів склали: – до 8 годин ранку (без оперативного етапу) – 3,1±1,5 л.; – 2 доба – 3,3±1,2 л.; – 3 доба – 2,8±1,1 л.; – 4 доба – 2,5±1,1 л. Середній обєм трансфузійних середовищ за 3-3,5 діб перевищував чотирнадцять літрів – 14,6±3,6.

12 СТРУКТУРА ВИКОРИСТАНИХ ЗАСОБІВ ІТТ У ВРІТ Засоби ІТТВикористано за добу, л. Кількість пацієнтів, % Ізотонічні кристалоїди1,78±1,12696 (100%) СЗП0,65±0,42418 (60,1%) Еритроцитна маса0,55±0,32221 (31,8%) ГЕК – 200/0,50,63±0,26155 (22,2%) Декстран-400,48±0,23140 (20,2%) Декстран-600,44±0,20105 (15,1%) Розчини альбумінів0,26±0,1384 (12,1%) Розчини желатини0,57±0,2370 (10,0%) ГЕК – 450/0,70,73±0,3039 (5,6%) ГЕК – 130/0,40,60±0,2026 (3,7%)

13 ТРАНСФУЗІЇ СЗП Покази до трансфузій СЗП: - коагулопатія споживання в поєднанні з кровотечею. 15,5% пацієнтів мали лабораторно підтвержену коагулопатію споживання в поєднанні з клінічними ознаками кровотечі різної локалізації. 84,5% СЗП використовувалась як компонент плазмозаміщення, а не для поповнення дефіциту факторів згортання крові.

14 ТРАНСФУЗІЇ АЛЬБУМІНУ Єдиний показ використання альбуміну – це підвищення онкотичного тиску крові при критично низьких показниках – 15 мм. рт. ст. Під час дослідження орієнтувалися на вміст загального білку крові. Середнє значення вмісту загального білку в плазмі крові до трансфузії альбуміну склав 57,9±12,6 г/л. В більшості випадків трансфузія альбуміну була не обґрунтована.

15 МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ ІТТ 1.ниркова дисфункція; 2.алергічні реакції; 3.кровотечі.

16 НИРКОВА ДИСФУНКЦІЯ Зареєстрована у 149 пацієнтів (21,3%). Головним фактором формування ускладнення була важкість основного захворювання, а не особливості проведеної ІТТ.

17 АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ Алергічні реакції зафіксовані у 28 пацієнтів (4%): – повязані з трансфузією СЗП – у 12 пацієнтів (12,9%); – повязані з використанням альбуміну – у 5 чоловік (5,9%); – не встановлена причина – у 11 пацієнтів (11,7%).

18 КРОВОТЕЧІ Кровотечі відмічались у 153 чоловік (21,9%). Головним фактором, який визначав ризик розвитку кровотечі, був більш високий початковий індекс важкості TRISS (35,8±31,4) або SOFA (6,3±3,5) та початкові порушення в системі гемостазу.

19 ВИСНОВКИ Середній обєм інфузійно-трансфузійних середовищ перевищував чотирнадцять літрів – 14,6±3,6. Найбільш поширена схема ІТТ: комбінація кристалоїдів, СЗП, декстринів або ГЕК-200/0,5 Необґрунтоване використання СЗП, альбуміну та відсутність єдиних стандартів до їх призначення. При лікуванні важкої гіповолемії та шоку в структурі ІТТ потрібно збільшити долю використання сучасних колоїдних кровозамінників (ГЕК – 130/0,4). Необхідність розробки єдиних національних рекомендацій по проведенню ІТТ при критичних станах.