Фоторозповідь про життя Михайла Булгакова в Києві – місті, де він народився й виріс, яке завжди любив; та про час – великий і трагічний, пережитий письменником. - презентация

1

2 Фоторозповідь про життя Михайла Булгакова в Києві – місті, де він народився й виріс, яке завжди любив; та про час – великий і трагічний, пережитий письменником та його містом. (…супроводжується цитатами з роману «Біла гвардія»)

3 На межі двох століть Київ бурхливо будувався.

4 У 1892 році в місті запустили перший «електричний трамвай», у 1905 – фунікулер.

5 «Как многоярусные соты дымился, и шумел, и жил Город».

6 «И было садов в Городе так много, как ни в одном городе мира».

7 В будинку 13 на Андріївському узвозі сімя Булгакових оселилася в 1906 році. (Пізніше в цьому будинку будуть жити, за задумом письменника, герої роману « Біла гвардія»)

8 Сім ´я була великою: семеро дітей, потім ще племінники, племінниця.

9 квартиру Варвари Михайлівни в другому поверсі Незважаючи на скромні статки Булгакових, усі жителі Андріївського узвозу довго памятали «квартиру Варвари Михайлівни в другому поверсі», яка в зимові вечори сяяла всіма вікнами, звідки лунала весела музика й молоді голоси.

10 «В крепком морозе наступил белый, мохнатый декабрь. О, ёлочный дед наш, сверкающий снегом и счастьем». «Беспечальному юному поколению казалось, что вся жизнь пройдёт в белом цвете…».

11 Образ київських зим і снігу назавжди ввійде у творчість Михайла Булгакова як відблиск дому, спокою й тепла.

12 «… бронзовая лампа под абажуром, лучшие на свете шкапы с книгами, пахнущие таинственным старинным шоколадом, с Наташей Ростовой, Капитанской дочкой, золочёные чашки, серебро, портреты, портьеры…»

13 Ще у 1912 році Булгаков сказав сестрі: «Ось побачиш, я буду письменником». Перше оповідання Михайло склав у сім років, у пятому класі писав гуморески, пізніше – оповідання, драми. Захоплювався театром.

14 ( ) «Время мелькнуло, как искра, умер отец – профессор, все выросли, а часы остались прежними и били башенным боем… Часы, по счастью, совершенно бессмертны…»

15 З 1901 по 1909 рік Михайло Булгаков здобував освіту в I-й класичній гімназії, кращому навчальному закладі Києва.

16 Сім'я, гімназійне оточення, спілкування сформували в Михайла головний життєвий принцип: «Чесного слова не повинна порушувати жодна людина, інакше не можна буде жити на світі».

17 «Семья воспитала в нас чувство дружбы и долга, научила работать, научила сочувствию, научила ценить человека».

18 В Києві до Михайла Булгакова прийшло його перше кохання. З Тетяною Лаппа він познайомився у 1908 р., навчаючись у гімназії.

19 У квітні 1913 року в церкві Миколи Доброго молоді обвінчалися.

20 1 серпня 1914 року почалася Перша світова війна. В Києві з'являються біженці. Під шпиталь переобладнані 1-а та 2-а гімназії. Студенти – медики замість лекцій надають допомогу пораненим.

21 Навесні 1916 року молодий лікар Михайло Булгаков, не дочекавшись отримання диплома, поїхав добровольцем до Камянець – Подільського військового шпиталю. Услід за ним - його молода дружина. Вона працюватиме сестрою милосердя.

22 «Велик был год и страшен год по рождестве Христовом 1918, от начала же революции второй». «Легендарные времена оборвались, и внезапно, и грозно наступила история».

23 «На подступах к Городу – коварный враг, который, пожалуй, может разбить снежный, прекрасный Город».

24 Цього року, перебуваючи в Києві, Булгаков став свідком чотирнадцяти політичних переворотів. Молодий лікар надавав допомогу багатьом пораненим.

25 Коли влада перейшла до денікінців, Булгаков був мобілізований до лав білої армії.

26 «Всё пройдёт. Страдания, муки, кровь, голод и мор. Меч исчезнет, а вот звёзды останутся, когда и тени наших тел и дел не останется на земле. Нет ни одного человека, который бы этого не знал. Так почему же мы не хотим обратить свой взгляд на них? Почему?»

27 У вересні 1921 року Булгаков заїхав у Київ до матері. Позаду були роки громадянської війни, служба в білій армії й вихід з неї, початок літературної діяльності на Північному Кавказі… Тепер він їхав до Москви – без грошей, без речей, але з палким бажанням вибороти своє місце в літературі.

28 Через чотири місяці Варвари Михайлівни не стало... Син не зміг приїхати попрощатися. «Мама, светлая королева, где же ты?»

29 Рідний Київ був з Булгаковим завжди, де б він не жив.

30 «Моя земля! Грусть, сладость, тревога!»