Відлуння афганських гір 25 грудня 1979 – 15 лютого 1989. - презентация

1 Відлуння афганських гір 25 грудня 1979 – 15 лютого 1989

2 Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна. Геройсто. Біль. Дочасна сивина. Жорстока тиша. Вибухоподібна. Війна. Війна. Війна.

3 Війна Афганська, в чому її суть? Мабуть, цього нікому не збагнуть. Вона, мов ураган, над світом пролетіла І чорним саваном серця людські покрила.

4 Афганські гори, кровю, ви, омиті, Тих юних тіл, що гинули в бою.

5 Прапор Афганістану

6 Герб Афганістану Герб Афганістану

7

8 А ФГАНІСТАН держава в південно – західній Азії; столиця – місто Кабул; площа тисяч кілометрів; на півночі гірська система - Гіндокуш; висота гір – 7 – 8 тисяч метрів; 55 % населення - афганці, решта – таджики, узбеки, туркмени, хазарейці; державна мова – пуштра; з 1946 року – член ООН.

9 70% території займають гори

10

11

12 Їх немає вини – Цих ошуканих, юних Іванів, Що зрошують кровю Сипучі і згірклі піски, Їм нема, що робить В цім далекім, чужому Афгані, І за що побратими Кладуть українські кістки.

13 Время выбрало нас, Закружило в афганской метели. Нас позвали в поход в грозный час. Мы солдатскую форму надели.

14 Йшли на війну в свої неповні 20, Не знаючи нічого про війну, Не знаючи як вижити, й не здатись, Бо лиш життя стояло на кону.

15 Віднині назавжди у твоїй долі Не буде зміни календарних днів – Вже інші терміни відміряні тобі !

16 В коротку пісню ви не вірте, Потрібна тільки вічна пісня нам, А що втрачати нам, крім смерті? Нам більше нічого втрачать!

17 Майор Володимир Анатолійович Кучеренко народився у 1954 році в селі Нижня Сирівка Сумського району Сумської області. З 1984 по 1985 рік служив у ДРА.

18 Майор Олександр Петрович Богданов народився в 1951 році в селі Дозорному АР Крим. За мужність та героїзм під час виконання інтернаціонального обовязку нагороджено Орденом Червоної Зірки (посмертно ).

19 Старший лейтенант Владислав Федорович Гончаренко народився в 1962 році у місті Полтаві. З 1985 року по 1986 рік знаходився у складі обмеженого контингенту військ в Афганістані. Нагороджений орденом Червоної Зірки.

20 Рядовий Валерій Вікторович Арсенов народився в 1966 році в місті Донецьку. 28 лютого 1986 року брав участь брав участь у бою, був тяжко поранений. У критичну хвилину закрив собою командира роти й загинув.