Дата народження: 1 лютого 1897 Місце народження: Новоархангельськ Дата смерті: 16 лютого 1968 Місце смерті: Нью-Йорк Громадянство: Російська Імперія, УНР. - презентация

1 Дата народження: 1 лютого 1897 Місце народження: Новоархангельськ Дата смерті: 16 лютого 1968 Місце смерті: Нью-Йорк Громадянство: Російська Імперія, УНР Рід діяльності:поет Дата народження: 1 лютого 1897 Місце народження: Новоархангельськ Дата смерті: 16 лютого 1968 Місце смерті: Нью-Йорк Громадянство: Російська Імперія, УНР Рід діяльності:поет

2 Біографічна довідка

3 Після падіння української держави перебував у таборі інтернованих у Каліші, де в рр. разом із М. Селегієм видавав щомісячник «Веселка». У 1923 р. переїздить до Чехословаччини. У цьому ж році у м. Подєбради закінчив Українську господарську академію і працює інженером на роботах у Варшаві й Празі. Активно друкується в галицькій та еміграційній періодиці, зокрема, в «Літературно-науко¬вому віснику», «Віснику», часописі «Ми» тощо. У Варшаві й Празі знайомиться і зближається з ідеологом українського інтегрального націоналізму Дмитром Донцовим, письменни¬ком та історіософом Юрієм Липою, поетами Юрієм Кленом, Олексою Стефановичем та іншими і стає найбільш одіозною постаттю в культурному житті української еміграції. Після другої світової війни входить до МУРу (Мистецький Україн¬ський Рух) і деякий час мешкає у Німеччині, викладає мате¬матику в Українській гімназії в м. Реґенсбурґ. Наприкінці 40-х переїздить до США і мешкає в Нью-Йорку. Після падіння української держави перебував у таборі інтернованих у Каліші, де в рр. разом із М. Селегієм видавав щомісячник «Веселка». У 1923 р. переїздить до Чехословаччини. У цьому ж році у м. Подєбради закінчив Українську господарську академію і працює інженером на роботах у Варшаві й Празі. Активно друкується в галицькій та еміграційній періодиці, зокрема, в «Літературно-науко¬вому віснику», «Віснику», часописі «Ми» тощо. У Варшаві й Празі знайомиться і зближається з ідеологом українського інтегрального націоналізму Дмитром Донцовим, письменни¬ком та історіософом Юрієм Липою, поетами Юрієм Кленом, Олексою Стефановичем та іншими і стає найбільш одіозною постаттю в культурному житті української еміграції. Після другої світової війни входить до МУРу (Мистецький Україн¬ський Рух) і деякий час мешкає у Німеччині, викладає мате¬матику в Українській гімназії в м. Реґенсбурґ. Наприкінці 40-х переїздить до США і мешкає в Нью-Йорку.

4 Помер 1968 р. і похований в «українському пантеоні» у Баунд Бруку. Його перу належать 10 поетичних збірок «Стилет і стилос» (1925), «Гербарій» (1926), «Земля й залізо» (1930), «Зем¬на Мадонна» (1934), «Перстень Полікрата» (1939), «Влада» (1951), «П'ята симфонія» (1954), «Остання весна» (1954), «Серпень» (1959), «Перстень і посох» (1972, видана після смерті), а також «Книга спостережень» у 2-х томах, що містить літературознавчі, культурологічні, літературно критичні та публіцистичні статті та есе, котрі друкувалися в емігра¬ційних часописах. Творча спадщина Є. Маланюка в повному обсязі поки не видана. Помер 1968 р. і похований в «українському пантеоні» у Баунд Бруку. Його перу належать 10 поетичних збірок «Стилет і стилос» (1925), «Гербарій» (1926), «Земля й залізо» (1930), «Зем¬на Мадонна» (1934), «Перстень Полікрата» (1939), «Влада» (1951), «П'ята симфонія» (1954), «Остання весна» (1954), «Серпень» (1959), «Перстень і посох» (1972, видана після смерті), а також «Книга спостережень» у 2-х томах, що містить літературознавчі, культурологічні, літературно критичні та публіцистичні статті та есе, котрі друкувалися в емігра¬ційних часописах. Творча спадщина Є. Маланюка в повному обсязі поки не видана.

5

6

7 Спогади письменників Які б не прикладалися до нього, Євгена Маланюка, людські мірки, він виростає понад усе своєю великістю і неповторністю. І шкода, що він так рано помер Маланюк потряс мене. Велетень не лиш духом, а й тілом... Ерудит, енциклопедист. Світова література, наша і, звичайно, російська. Багато цитат, від Малярме і Гюго до Блока й Гумільова. Я зрозумів його покликання в поезії: тисячолітня, багатотісячолітня Україна" Які б не прикладалися до нього, Євгена Маланюка, людські мірки, він виростає понад усе своєю великістю і неповторністю. І шкода, що він так рано помер Маланюк потряс мене. Велетень не лиш духом, а й тілом... Ерудит, енциклопедист. Світова література, наша і, звичайно, російська. Багато цитат, від Малярме і Гюго до Блока й Гумільова. Я зрозумів його покликання в поезії: тисячолітня, багатотісячолітня Україна"

8 "Стилет і стилос" (Польща, 1925) "Гербарій" (Гамбург, 1926) "Земля й залізо" (Париж, 1930) "Земна мадонна" (Львів, 1934) "Перстень Полікрата" (Львів, 1939) "Вибрані поезії" (Львів, Краків, 1943) "Влада" (Філадельфія, 1951) "Пята симфонія" (Нью-Йорк, 1953) "Поезії в одному томі" (Нью-Йорк, 1954) "Остання весна" (Нью-Йорк, 1959) "Серпень" (Нью-Йорк, 1964)

9 Тема віршу Ісход Тема вірша "Ісход" - це від'їзд воїнів УНР з України. Євген Маланюк разом з іншими вояками УНР назавжди покидав батьківщину. Вони програли війну за незалежну Україну. Вірш "Ісход" - це прощання з Україною, з надіями побачити батьківщину вільною і незалежною. Переможені вояки ще не знають, що більше ніколи не побачать рідної землі, але передчуття безвиході переслідує потяг, який ридає: на Захід... на Захід... на Захід... Тема вірша "Ісход" - це від'їзд воїнів УНР з України. Євген Маланюк разом з іншими вояками УНР назавжди покидав батьківщину. Вони програли війну за незалежну Україну. Вірш "Ісход" - це прощання з Україною, з надіями побачити батьківщину вільною і незалежною. Переможені вояки ще не знають, що більше ніколи не побачать рідної землі, але передчуття безвиході переслідує потяг, який ридає: на Захід... на Захід... на Захід...

10

11

12

13 Празька школа Група українських поетів та письменників, які після Громадянської війни 1920-х років опинилися за кордоном, переважно у Європі, і тривалий час мали своїм культурно організаційним центром Прагу. "Празька школа« охоплює творчість Юрія Липи, Юрія Клена, Оксани Лятуринської, Галини Мазуренко, Олега Ольжича, Олени Теліги, Леоніда Мосендза. Проза письменників, яких В.Державин назвав Празькою школою, вагома змістом, цікава формою. Група українських поетів та письменників, які після Громадянської війни 1920-х років опинилися за кордоном, переважно у Європі, і тривалий час мали своїм культурно організаційним центром Прагу. "Празька школа« охоплює творчість Юрія Липи, Юрія Клена, Оксани Лятуринської, Галини Мазуренко, Олега Ольжича, Олени Теліги, Леоніда Мосендза. Проза письменників, яких В.Державин назвав Празькою школою, вагома змістом, цікава формою.

14 Які стосунки склалися у Євгена Маланюка з іншими поетами "празької школи"? "Празької школи" як організації чи спілки ніколи не було. До "празької школи" пізніше стали зараховувати тих митців, які у 20-ті роки перебували в Чехословаччині і там починали друкувати свої твори. Євген Маланюк був абсолютно незалежною людиною і поетом, він не визнавав жодних авторитетів; критикував митців старшого покоління, звинувачував їх у безхребетності. Творчість Є. Маланюка була особливою. Він шукав і знаходив свій шлях у літературі. Після виходу усіх збірок на його голову лилися зливи звинувачень у нелюбові до України, у зверхності й жорстокості. Дуже рідко хто говорив йому слова підтримки. Маланюк стояв осторонь інших, і люди не хотіли терпіти його гордості й незалежності. Серед поетів "празької школи" він не мав ані друзів, ані прихильників, хоча й ворогами їх назвати не можна. "Празької школи" як організації чи спілки ніколи не було. До "празької школи" пізніше стали зараховувати тих митців, які у 20-ті роки перебували в Чехословаччині і там починали друкувати свої твори. Євген Маланюк був абсолютно незалежною людиною і поетом, він не визнавав жодних авторитетів; критикував митців старшого покоління, звинувачував їх у безхребетності. Творчість Є. Маланюка була особливою. Він шукав і знаходив свій шлях у літературі. Після виходу усіх збірок на його голову лилися зливи звинувачень у нелюбові до України, у зверхності й жорстокості. Дуже рідко хто говорив йому слова підтримки. Маланюк стояв осторонь інших, і люди не хотіли терпіти його гордості й незалежності. Серед поетів "празької школи" він не мав ані друзів, ані прихильників, хоча й ворогами їх назвати не можна.

15 Тести за біографією 1. Євген Маланюк народився в: а) Єлисаветграді; б) Херсоні; в) Ново-Архангельську. 2. Батько Євгена Маланюка був: а) артистом; б) суддею; в) сільським інтелігентом. 3. Євген Маланюк здобував освіту в: а) початковій школі; б) Єлисаветградському реальному училищі; в) Київському університеті; г) Петроградському політехнічному інституті; д) Київській військовій школі. 4. Починає віршувати Євген Маланюк будучи: а) школярем; б) гімназистом; в) офіцером. 5. Служить у: а) Червоній Армії; б) війську УНР. 6. У якому році поет емігрував: а) 1919; б)1920: в) 1921?

16 7. Причини еміграції: а) служба у війську Петлюри; б) поразка УНР; в) власне бажання. 8. Проживає у країнах Західної Європи: а) Німеччині; б) Польщі; в) Чехословачяині; г) Угорщині. 9. Здобуває вищу освіту в: а) Польщі: б) Чехословаччині; в) Німеччині; г) Угорщині. 10. Якою збіркою поезій дебютує Євген Маланюк: а) "Гербарій"; б) "Стилет і стилос"; в) "Земля і залізо"? 11. Дружиною Маланюка була: а) Олена Теліга; б) Наталя Лівицька-Холодна; в) Богумила Савицька. 12. У скількох країнах жив емігрант Євген Маланюк? Назвіть їх: а) у трьох; б) у двох; в) в одній.

17 Мені допомагали… &id=2642&Itemid= Грабовський С. Син степової Еллади // Історичний календар'97. К., С Куценко Л. «Я свідомий гріха, що беру на себе…» // Дивослово С Куценко Л. «На хресті слова розіп'ятий…» // Маланюк Є. Невичерпальність. К.: Веселка, С Лисенко Н. Творчість Є.Маланюка як перекладача уривків з поеми С.Чеха «Пісні раба» // Українське слово січня. С. 14.

18 Презентацію виконувала учениця 11– А класу Ганенко Ірина