Д МИТРО І ВАНОВИЧ Д ОНЦОВ. П ЛАН Перший період життя і громадської діяльності Роки навчання Друк у часописах. «Дзвін», «Слово», «Діло» та ін. Діяльність. - презентация

1 Д МИТРО І ВАНОВИЧ Д ОНЦОВ

2 П ЛАН Перший період життя і громадської діяльності Роки навчання Друк у часописах. «Дзвін», «Слово», «Діло» та ін. Діяльність Д.Донцова у післяреволюційній Україні Повернення із Швейцарії Вихід «Літературно-Науковий Вісник» («ЛНВ») Праця Націоналізм – як основна праця Висновок

3 Перший період життя і громадської діяльності Дмитро Іванович Донцов народився 30 (17 за старим стилем) серпня 1883 року в степовій Україні, у місті Мелітополі, що на Запоріжжі. Предки його, як згадував сам Донцов, походять із Слобідщини, а саме з Вороніжчини

4 Здібний з народження, юний Дмитро цікавиться історією рідного краю, з захопленням слухає розповіді дідів про героїчні часи козаччини. Вступивши до Петербурзького університету, навчається до 1907 року на правничому факультеті. Після двох арештів за революційну діяльність емігрує за кордон, закінчує у Відні студії і одержує ступінь доктора права. І за кордоном Донцов не полишає політичної діяльності. Талановитий публіцист, він друкується в часописах Украинская жизнь (виходив у Москві під редакцією Симона Петлюри), «Дзвін», «Слово», «Діло» та ін.

5 Влітку 1913 передвоєнного року на II Всеукраїнському Конгресі студентів у Львові Донцов виступив із знаменитою промовою- рефератом «Сучасне політичне положення нації і наші завдання», в якій писав, що в наступній війні Україна, щоб стати вільною, повинна виступити проти Росії, але ніколи - з нею! Промова викликала панічний страх і шалену лють у ворогів України. Не обійшли її своєю увагою і член Державної Думи в Росії П. Мілюков, і «вождь світового пролетаріату» Ленін. Саме тоді в Києві вийшла друком книга Донцова «Модерне москвофільство», в якій він різко викриває писак-підлабузників, котрі орієнтувалися на «демоліберальну» Росію.

6 Д ІЯЛЬНІСТЬ Д.Д ОНЦОВА У ПІСЛЯРЕВОЛЮЦІЙНІЙ У КРАЇНІ Повернувшись із Швейцарії в пробуджену Україну в 1918 році, Д.Донцов продовжує бурхливу революційно-націоналістичну діяльність. Він пише публіцистичні твори, виступає з політичними доповідями на актуальні теми на численних зібраннях української молоді, працює в уряді гетьмана Павла Скоропадського на посаді директора Українського Телеграфного Агентства.

7 У 1921 р. виходить друком праця «Підстави нашої політики», в якій Донцов протиставляє російський світ європейському, Азію Окцидентові, докладно обґрунтувавши причини цього антагонізму. Твір був на часі і викликав широкий резонанс, знайшовши як палких прихильників, так і відвертих противників.

8 1922 року виходить в світ літературна розвідка «Поетка укку виходить в світ літературна розвідка «Поетка українського ресорджименту» (про Лесю Українку, творчістю якої захоплювався). Розуміючи крайню необхідність вироблення нової української ідеології - Великої Української Ідеї, «яскравої, виключної, всеобіймаючої», д-р Донцов повністю присвячує себе нелегкій справі, засновує газету «Заграва», а з 1922 р. у Львові під редакцією Д.Донцова виходить «Літературно- Науковий Вісник» («ЛНВ»), з 1933р. «Вістник», навколо якого згуртовуються молоді націоналістичні сили. Поетів, письменників та науковців, які були постійними дописувачами та авторами часопису, назвали «вістниківцями». До них відносимо Євгена Маланюка, Олену Телігу, Юрія Липу, Олега Ольжича, Юрія Клена та багатьох інших.

9 «Націоналізм» (1926 р.) Д.Донцова - фундаментальна праця, яка стала в певній мірі євангелієм для молодого покоління українських патріотів. Саме з ідей «Націоналізму» зродились легендарні чини членів УВО, ОУН, УПА. В цій ґрунтовній роботі Донцов рішуче засуджує гнилий демосоціялізм «драгоманівців», «провансальців». Аналізуючи причини поразки наших визвольних змагань, викриває демобілізуюче, роззброююче базікання «друзів народу» про «любов до братів- слов'ян», про «всепланетний рай», «демократію- соціялізм», піддає їх нищівній аргументованій критиці. Донцов апелює до Шевченка, до Лесі Українки, до М. Міхновського. В часах князівської доби, в славній козаччині шукає той тип борця- лицаря, тип володаря-провідника, якого так не вистачало тоді і ще більше не вистачає зараз.

10 З початком німецької агресії Донцов переїздить до Бухареста, де редагує журнал «Батава» ( ). Переслідуваний гестапо, змушений часто міняти місце проживання: Берлін, Краків, Прага... Саме в Празі він пише «Дух нашої давнини» (1944).

11 П РАЦЯ Н АЦІОНАЛІЗМ – ЯК ОСНОВНА ПРАЦЯ У творчості Д.Донцова Говорячи про творче надбання Дмитра Донцова, слід наголосити, що одне з найсильніших місць у його концепції українського націоналізму посідає ідея провідної верстви. Цю ідею зустрічаємо у його знаменитому Націоналізмові, але повніше вона розкрита у іншій, не менш важливій праці. У 1944 р. у Празі опубліковано Дух нашої давнини.

12 У частині першій Духа нашої давнини – Із яких причин і через що спустошена земля наша Донцов наголошує, що Суть нашої проблеми лежить у питанні формотворчої, будівничої правлячої касти. Доки була в Україні сильна й мужня провідна верства, то й країна розвивалася. Донцов відрізняє своє розуміння провідної верстви від індійських каст чи спадкової аристократії. Еліта залишається елітою поки вона здатна працювати задля загальної справи, виконувати своє покликання. Донцов визнає, що на певному історичному етапі націю завжди очолює певний клас. Донцов цьому чинникові не надає суттєвого значення.

13 Різні касти лишень доповнюють одна одну: одна боронить другу, друга – виживлює першу. Гієрархізація суспільности й на ній збудований державний лад з окремою, своїми здібностями, расою й положенням відгородженою від інших, з генієм командування і кастою, - є конечна передумова правильного діяння суспільного організму. Прикметами духа провідної верстви мають бути: шляхетність, мудрість, мужність, відвага. Занепад провідної верстви в Україні Донцов порівнює із загальною кризою європейської культури. Донцов пише про те, що на зміну давньої шляхетської провідної касти, почала відігравати роль суспільної верхівки в європейських суспільностях – маса. Зло полягає в тому, що різна партійницька еліта, що вийшла з маси, з однієї сторони претендує правити країною, а з другої – ні своїм політичним впливом, ні мудрістю, ні відвагою, ні шляхетністю думки від пересічного члена тої маси не відрізнялася. Твердження Донцова збігається з ідеями Ортеґи-і-Ґассета та його Бунтом мас. На думку Донцова, дух матеріалізму згубив верхівку у Європі й в Україні. Епохи хаотичні змінюють нормальні епохи. Хаотична епоха зупиниться, якщо нація поверне до духа нашої давнини, до духа традиціоналізму з її ієрархічним поділом та достойною провідною верствою

14 В ИСНОВОК Отже, підсумовуючи сказане, хотілося б наголосити на важливіших аспектах теорії еліти Дмитра Донцова. ї еліти Дмитра Донцова. Націю очолює каста кращих людей, провідна верства. Будь-яке суспільство має ієрархічну будову, тобто поділене на вищі й нижчі касти. Цей поділ має не соціальний, а людський характер, тобто люди поділяються на касти залежно від природних здібностей. Ідея ієрархічності суспільства, за Донцовим, була непорушним правилом буття українців, принаймні, до ХІХ століття.

15 Помер Донцов 30 березня 1973 року в Канаді. Похований в Америці на українському кладовищі в Бавнд-Брук. До кінця життя свого свято вірив у день постання Самостійної Соборної Української Держави.

16 Презентацію підготував: Учень 11-Б класу Дах Андрій

17 С ПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Дмитро Донцов. Твори. Геополітичні та ідеологічні праці. – Львів: Кальварія Т С. Маланюк Є. Дмитро Донцов // Книга спостережень.- Торонто, Т.2. - С Соціологія: короткий енциклопедичний словник. – К., Стецько Я. Українська визвольна концепція. – Т. 2. – Львів, Харахаш Б. Iдея нації у творчості Дмитра Донцова // Українські проблеми – С