Історія України, 7 клас, тема 26, Хорькова Л.В., КЗШ 114. - презентация

1 Історія України, 7 клас, тема 26, Хорькова Л.В., КЗШ 114

2 Гра «Аукціон» Називайте по черзі імена історичних діячів доби, даючи при цьому коротку характеристику кожному: ким був, коли жив, чим уславився. Виграє той, хто, назвавши історичну постать, не почує іншої пропозиції від своїх однокласників. Ті учні, які під час аукціону повторювалися або називали імена діячів інших періодів чи вигаданих персонажів, вибувають з гри.

3 Релігія – з документу «У Русі багато віросповідань. Є християнська релігія, підпорядкована римському первосвященикові (католицька). Вона панує і переважає, хоча представники її нечисленні. Друга віра, руська(православна), яка зберігає грецький обряд, більш поширена й охоплює всю Русь. Третя віра – іудейська; її прихильники, іудеї, – не лихварі, як у християнських землях, а ремісники, землероби або великі купці, які часто тримають у своїх руках громадські побори й податки. Четверта віра – вірменська, переважно в містах Камянці та Львові. Вірмени – досить досвідчені купці, які доходять зі своїми товарами до Кафи, Константинополя, єгипетської Александрії, Алькаїра й країн Індії. Мацей Мєховський, польський церковний та освітній діяч, у творі«Трактат про дві Сарматії», надрукованому в 1517 р

4 Мова богослужіння …У руських церквах при богослужінні читають і співають… словянською мовою; у вірменських церквах – вірменською мовою; в іудейських синагогах моляться єврейською мовою. Християни ж римського обряду співають, моляться й читають латинською мовою».

5 Поміркуємо Від давніх часів зберігаються до сьогодні такі назви вулиць історичного центру Львова, як Руська, Вірменська, Староєврейська. Чому зявилися ці назви? Про які традиції співжиття представників різних етнічних громад свідчить цей факт?

6 Розвиток торгівлі- з документу « Київ наповнений чужоземними товарами, бо немає відомішого, коротшого й надійнішого шляху, ніж стародавня й загальновідома в усіх своїх звивинах дорога, що веде з чорноморського порту, тобто з міста Кафи, через Таврійські ворота (Перекоп) до Гаванської переправи на Борисфені, а звідти через степи – до Києва; по ній з Азії, Персії, Індії, Аравії, Сирії везуть на північ у Москву, Псков, Новгород, Швецію і Данію коштовне каміння, шовк і золоте ткання, ладан, фіміам, шафран, перець та інші пахощі. Чужоземні купці, які часто мандрують цією дорогою, збираються у валки до тисячі душ, звані караванами, із багатьма навантаженими візками й навюченими верблюдами. Від проходу каравану значні прибутки отримують київські жителі: воєводи, митники, купці, міняйли, човнярі, візники, трактирники й шинкарі… У непоказних київських хатах трапляється не лише достаток, але навіть ряснота плодів, овочів, меду, мяса, риби; окрім того, вони до такої міри переповнені дорогим шовковим одягом, коштовностями, соболями та іншим хутром і прянощами, що мені самому випадало бачити шовк, який обходився дешевше, ніж у Вільні льон, і перець, дешевший від солі…»

7 Про Львів – з документа «...Львів... лежить у такому місці, неначе це альтана посеред раю. Я обїхав пів-Європи, побував у найславетніших містах світу, але в жодному не бачив стільки хліба, як тут щодня приносять на ринок. Тут величезна кількість пива й меду, не тільки місцевого, а й привізного. А вино їм привозять також із Молдови, Угорщини, Греції. Інколи на ринку можна побачити в стосах більше тисячі бочок вина. У цьому місті, як і у Венеції, стало звичним зустрічати на ринку людей з усіх країн світу в своїх уборах: угорців – у їхніх малих магерках, козаків – у великих кучмах, росіян – у білих шапках, турків – у білих чалмах. Ці всі у довгому одязі, а німці, італійці, іспанці – у короткому. Кожен, хоч би якою мовою він розмовляв, знайде тут свою мову. Мартин Ґруневеґ із Гданська, 1582–1602 рр.,

8 Поміркуємо… На основі джерел зробіть висновок про значення торгівлі в буденному житті мешканців українських міст.

9 Поміркуйте… 1) слово «козак» –тюркського походження; так само тюркського походження слова «кіш», «майдан»,«отаман», «осавул», «товариш», «джура», «бунчук», «булава», «пернач», «курінь», «шаровари»; 2) елементом традиційного чоловічого українського костюма були широкі штани – шаровари, запозичені в народів Сходу. Чи можна твердити, що, навіть ворогуючи, народи постійно взаємозбагачуються і, зрештою, це взаємозбагачення – найцінніше для майбутнього? Відповідь обґрунтуйте.

10 Домашнє завдання Відповісти на запитання до параграфу 26