Вчені фізики Презентацію підготувала Калашник Дарина 7 -А. - презентация

1 Вчені фізики Презентацію підготувала Калашник Дарина 7 -А

2 Зміст 1.Вступ 2. Вчені фізики 3. Література

3 Фі́зика природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами; це наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова. Фізики вивчають поведінку та властивості матерії в широких межах її проявів, від субмікроскопічних елементарних частинок, з яких побудоване все матеріальне (фізика елементарних частинок), до поведінки всього Всесвіту, як єдиної системи (космологія). Деякі з закономірностей, які встановлені фізикою, є загальними для всіх матеріальних систем. До таких можна віднести, наприклад, закон збереження енергії. Такі закономірності називають законами фізики. Фізику вважають фундаментальною наукою, тому що всі інші природничі науки (хімія, геологія, біологія тощо) мають справу з певними різновидами матеріальних систем, які підкоряються законам фізики. Наприклад, властивості хімічних речовин визначаються властивостями молекул та атомів, які їх складають, а ці властивості досліджують в таких галузях фізики, як квантова механіка, термодинаміка і/або електрика (електромагнетизм). Фізика тісно пов'язана з математикою. Фізичні теорії, як правило, побудовані на основі певного математичного апарату і цей апарат часто набагато складніший в порівнянні з іншими природничими науками. Але відмінність фізики від математики в тому, що фізика принципово зосереджена на описі матеріального світу, тоді як математика має справу з абстрактними ідеями та формулюваннями, які не обов'язково мають якесь реальне відображення. Хоча чіткого поділу не існує. На перетині цих двох наук постала спеціальна дисципліна математична фізика, яка вибудовує математичні структури фізичних теорій.

4 Арістотель ( до н.е.) Один з найавторитетніших вчених Давньої Греції. Широта його наукових інтересів сягала від філософії і поетики до природничих галузей знань - фізики, географії, астрономії. Він дав досить повну класифікацію видів механічного руху, сформулював закон прямолінійного поширення світла, наблизився до розгадки деяких атмосферних явищ ( утворення вітру, блискавки), пояснив фізичну суть утворення звуку.

5 Архімед ( близько до н.е. Архімед - давньогрецький вчений, математик і механік, основоположник теоретичної механіки та гідростатики. Розробив інтегральне числення методи знаходження площ, поверхонь і об'ємів різних фігур і тіл. У основоположних працях по статиці і гідростатики (закон Архімеда) Архімед дав зразки застосування математики в природознавстві і техніці. Архімеду належить безліч технічних винаходів (архимедів гвинт, визначення складу сплавів зважуванням у воді, системи для підняття великих вантажів, військові метальні машини), які завоювали йому надзвичайну популярність серед сучасників.

6 Галілео Галілей ( – ) Галіле́о Галіле́й ( 15 лютого січня 1642) італійський мислитель епохи Відродження, засновник класичної механіки, фізик, астроном, математик, поет і літературний критик, один із засновників сучасного експериментально-теоретичного природознавства. Вніс значні вдосконалення в конструкцію телескопа, а також за допомогою телескопічних спостережень довів правильність геліоцентричної теорії будови сонячної системи. Син музиканта Вінченцо Галілея.

7 Ісаак Ньютон( – ) Ісаа́к Н'ю́тон англійський учений, який заклав основи сучасного природознавства, творець класичної фізики та один із засновників числення нескінченно малих. У книзі «Математичні начала натуральної філософії» Ньютон сформулював закони руху, відомі як закони Ньютона й закон всесвітнього тяжіння, які стали основою наукового світогляду впродовж трьох наступних століть і мали великий вплив не тільки на фізику, а й на філософію. Використовуючи свою теорію Ньютон зумів пояснити закони Кеплера, що описують рух планет навколо Сонця, чим заперечив останні сумніви щодо геліоцентричної системи світобудови. Ньютон побудував перший телескоп-рефлектор і розвинув теорію кольору на основі спостережень розщеплення білого світла в спектр в оптичній призмі. Він сформулював емпіричний закон теплообміну й побудував теорію швидкості звуку. У математиці Ньютон паралельно з Готфрідом Лейбніцом розвинув числення нескінченно малих, працював з рядами, узагальнив біном Ньютона та запропоновував метод Ньютона розв'язування нелінійних рівнянь.

8 Майкл Фарадей ( – ) Майкл Фарадé англійський фізик і хімік, основоположник вчення про електромагнітне поле, член Лондонського королівського товариства (1824). Він відіграв визначну роль у розвитку вчення про електромагнітні явища. Фарадей досліджував наночастинки металу в колоїді золота й описав їх оптичні та інші особливості у порівнянні з частинками більших розмірів. Цей дослід може вважатись першим внеском у нанотехнологію. Пояснення виявленим ефектам дала у XX столітті квантова теорія.

9 Юліус Роберт Майєр Ю́ліус Ро́берт фон Ма́єр (нар. 25 листопада березня 1878) німецький лікар та фізик. Встановив закон збереження енергії для немеханічних процесів у 1845 році. Одним з перших обґрунтував перший закон термодинаміки. Вирахував механічний еквівалент теплоти.

10 Джеймс Прескотт Джоуль Джеймс Пре́скотт Джо́уль (, нар.24 грудня жовтня 1889) англійський фізик, що зробив значний внесок у становлення термодинаміки і пивовар. Джоуль вивчав природу тепла і визначив кількість теплоти, що виділяється при механічній роботі. Це привело його до відкриття закону збереження енергії і, врешті, до формулювання першого закону термодинаміки. Йому також належить пріоритет (1840) у визначенні кількості теплоти, що виділяється при проходженні струму через провідник (закон Джоуля-Ленца). Джоуль відкрив явище магнітного насичення феромагнетиків (1840) і магнетострикцію (1842). Він першим обчислив швидкість руху молекул газу і встановив її залежність від температури, тиск газу вважав результатом ударів часток цього газу у стінки посудини (1848). Це поклало початок становленню кінетичної теорії газів. Разом із лордом Кельвіном він працював над розробкою абсолютної шкали температури та досліджував ( ) явище охолодження газу при його повільному стаціонарному адіабатичному протіканні через пористу перегородку (ефект Джоуля- Томсона).На його честь названа одиниця вимірювання енергії джоуль, що застосовується у міжнародній системі.

11 Література 1. Підручник з фізики для 8 класу Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко 2. Підручник з фізики для 9 класу Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В,Ф, Савченко 3.Підручник з фізики для 11 класу Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко 4. Вікіпедія.

12 Дякую за увагу