Гумористичні твори Виконав учень 6-Б класу Валківського ліцею ім. О.Масельського Дригайло Владислав. - презентация

1 Гумористичні твори Виконав учень 6-Б класу Валківського ліцею ім. О.Масельського Дригайло Владислав

2 Кажуть, щира усмішка додає життя, отже, більше смієшся – довше живеш.

3 Гумор у житті українців здавна в пошані: він не лише розважав, інколи й рятував. Тому й не дивно, що до наших днів зберігся український гумор, закарбований у народних байках, анекдотах, гуморесках.

4 БАЙКА – це невеликий алегоричний твір повчального змісту. АЛЕГОРІЯ – втілення абстрактного поняття (добро, зло, мудрість, хитрість тощо), не називаючи його, в конкретному художньому образі. МОРАЛЬ БАЙКИ – висловлювання повчального характеру в кінці байки.

5 Леонід Глібов (1827 – 1893) Здається, байка просто бреше, А справді ясну правду чеше. Нікого в світі не мине. Читайте, згадуйте мене!

6 Свої твори для дітей Леонід Глібов підписував псевдонімом Дідусь Кенир. Розказують, що колись його батько купив дуже співучу пташку, через що сусіди прозвали Л.Глібова Кенир. Діти щоразу з нетерпінням чекали журнал Дзвін, аби прочитати нову баєчку Дідуся Кенира.

7 Ґава і Лисиця Літаючи по дворах, Ґава Шматок ковбаски добула; Хоч кажуть, що вона дурна роззява, А до крадіжки здатная була. От узяла та й полетіла, Щоб недалечко, у ярку, На самоті поснідать до смаку: Усе було, ще ковбаси не їла. «Спасибі, думає, розумним головам, Що в світі потрудились, Усячину робить навчились; Поміж людьми, як кажуть, добре й нам: Що-небудь можна роздобути».

8 Не вспіла Гава носом ткнути, Аж і Лисичка тут стоїть І жалібно квилить: Голубко-кумонько! Тебе я ждала-ждала, Аж плакала, як виглядала, Щоб голосочок твій почуть, Хоч на хвилиночку про горенько забуть… Ти, може, серденько, того й не знаєш, Як гарно, любо як співаєш І соловейко так не втне… Розваж хоч трошечки мене! Прийшлось роззявитись дурному горлу: Кра! кра! а ковбаса додолу, Лисичка хап і у кущі мерщій, Оддячила кумі своїй! Прокракала роззява, огляділась Чортма куми і снідання нема…

9 А щоб ти, каже, подавилась Лукавая кума! Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого, То вже така дурниця світова; Про се розумні знають люде, Та що ж ви будете робить: Хто маже не скрипить, Так, мабуть, і довіку буде.

10 CПІВОМОВКИ – гумористичні вірші, створені на основі фольклорних сюжетів, запозичених з анекдотів, казок, у яких відтворено комічні життєві ситуації. ТАВТОЛОГІЯ – повторення того самого слова чи виразу, думки задля посилення емоційності та виразності тексту. ІНВЕРСІЯ – змінений звичайний порядок слів у реченні.

11 Степан Руданський (1834 – 1873) Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета. М.Рильський

12 Степан Руданський гарно співав, малював, творив мелодії до власних віршів, був лікарем. Лікуючи людей, захворів на холеру та помер у віці 39 років. Справжнє визнання і слава прийшли до поета після смерті. Він започаткував у світовій практиці співомовки.

13 ВОВКИ «Чого, жидку, так збілів? Що з тобою сталось?» «Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось!» «Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село почуло…»

14 «Та воно пак i не сто, А пятдесят було». «Та й пятдесят диво в нас… Де б їх стільки взялось?» «Ну Іванцю! Нехай так, Але десять гналось». «Та i десять не було! Знать, один усього?» «А як один? Аби вовк! Страшно i одного…» «А може, то і не вовк!» «А що ж то ходило? Таке сиве та мале, А хвостик, як шило». 26 лютого 1859 року

15 ГУМОР – мяка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явищ; добродушне висміювання. САТИРА – вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість. ІРОНІЯ – іносказання, яке виражає насмішку; подвійний смисл, коли сказане у контексті набуває протилежного значення.

16 Я так люблю веселий сміх, Здоровий сміх, що гріє всіх! Переливаю в слово радість, Яку в душі своїй зберіг. І я щасливий, що пишу Хорошим людям на потіху, Ловлю в очах іскринки сміху І довго в серці їх ношу. П.Глазовий

17 Степан Олійник (1908 – 1982) Павло Глазовий (1922 – 2004)

18 Йшов автобус на Полтаву По білету і по праву Кожен зручно в крісло сів. Проти ночі на Полтаву Курс узяв автобус «Львів». І висловлює бабуся Водію тривогу-страх: Я Лубни проспать боюся, Розбуди мене в Лубнах! Не забудь лише, синочку! Добре, добре! той прорік. Сіла бабка у куточку І схилилася набік.

19 Та водій аж за Лубнами Спохвативсь, що винуват. Розвернув машину з нами І везе стару назад! Чортихається, не в дусі (Хоч із власної вини!). Врешті став і до бабусі: Вигружайтеся! Лубни! А бабуся із куточка: Їдь, синок! рукою мах. То казала мені дочка: «З'їж таблетку у Лубнах!» Степан Олійник

20 Табель Питається сина батько Опанас: Ну так де ж твій табель за дев'ятий клас? На деньок у мене попросив Марат. А чого це раптом? Каже, напрокат. Учиться він класно, на «чотири» й «п'ять». Хоче моїм табелем предків полякать. Павло Глазовий

21 І щоб кожен з нас Кращим стати міг – Щирий повсякчас Хай лунає сміх. Хай життя бринить Радістю для всіх. Поки будем жить, Хай лунає сміх. В.Денисенко

22 Список використаної літератури: Авраменко О.М., Шабельникова Л.П. Українська література. 6 клас. – Київ, Грамота, Гуйванюк Н., Бузинська В., Тодорюк С. Українська література. 6 клас. – Львів, Світ, Дудіна Т.К., Панченков А.О. Українська література. 6 клас. – Київ, А.С.К., Мовчан Р.В. Українська література. 6 клас. – Київ, Генеза, 2006.