Кайнозойська ера Презентацію підготувала студентка групи 1-АШ Мєсь Катерина Презентацію підготувала студентка групи 1-АШ Мєсь Катерина. - презентация

1 Кайнозойська ера Презентацію підготувала студентка групи 1-АШ Мєсь Катерина Презентацію підготувала студентка групи 1-АШ Мєсь Катерина

2 План: Загальна характеристика ери. Коротка характеристика періодів. 4. Органічний світ: а) фауна палеогену, неогену і антропогену. б) флора кайнозою 5. Причини вимирання тварин. План: Загальна характеристика ери. Коротка характеристика періодів. 4. Органічний світ: а) фауна палеогену, неогену і антропогену. б) флора кайнозою 5. Причини вимирання тварин.

3 Загальна характеристика ери На зміну ері середнього життя прийшла ера нового життя – кайнозойська. Під час якої з`явилися ті організми, які існують і досі разом з людиною. До кайнозойської ери, що тривала 65 млн. років, відносять три періоди: палеогеновий, неогеновий, і антропогеновий (четвертинний). Палеогеновий і неогеновий раніше обєднували під однією назвою - третинний період. Його вперше виділили в 1809 р. Ж. Кювє і А. Броньяр, але точне обгрунтування зробив у 1833р. Ч. Ляйєль

4 В кайнозої відбулося альпійське (кайнозойське) гороутворення. Але ті рухи земної кори, які відбувалися упродовж неогенового і четвертинного періодів називають новітніми, а галузь науки, що їх вивчає - неотектонікою. Ці рухи завершили формування сучасного рельєфу Землі. Клімат похолоджав, зменшилася кількість плазунів і швидко розвинулися пристосовані до цих критичних умов ссавці. В рослинному світі покритонасінні, які панували ще в кінці мезозою, поділилися на однодольні та дводольні. Флора у Євразії досить істотно мінялося відповідно до змінених меж кліматичних поясів.

5 Коротка характеристика періодів Палеогеновий період. В 1866р. німецький геолог К. Науман запропонував осадочні породи, що залягають на крейдяних, називати палеогеновим. Слово палеоген означає давня геологічна обстановка. Вперше його виокремили в Парижсько- Лондонському басейні. Тривалість періоду 40 млн років. Палеогеновий період. В 1866р. німецький геолог К. Науман запропонував осадочні породи, що залягають на крейдяних, називати палеогеновим. Слово палеоген означає давня геологічна обстановка. Вперше його виокремили в Парижсько- Лондонському басейні. Тривалість періоду 40 млн років. Неогеновий період. Цей період виділив у 1853 р. австрійський учений М. Гернес. Слово неоген означає нове народження або нова геологічна обстановка. На Україні морських відкладів неогену найбільше в Причорноморї, рівнинній частині Криму, на Поділлі, Прикарпатті та Закарпатті. Вони представлені вапняками, пісками, глинами. Неогеновий період. Цей період виділив у 1853 р. австрійський учений М. Гернес. Слово неоген означає нове народження або нова геологічна обстановка. На Україні морських відкладів неогену найбільше в Причорноморї, рівнинній частині Криму, на Поділлі, Прикарпатті та Закарпатті. Вони представлені вапняками, пісками, глинами. Антропогеновий (четвертинний ) період. Період виділив у 1829 р. бельгійський геолог Ж.Денуайє, який об`єднав найновіші нашарування в окрему, четверту по порядку систему відкладів. Пізніше (в 1837 р) дослідники північних районів і гірських систем цей період назвали льодовиковим. А ще через 2роки Ч.Лайєль назвав його плейстоценом, що в перекладі з грецької означає найновіший. Оскільки в цей період зявилась людина, російський академік О.П.Павлов (1922 р) запропонував назвати його антропозоєм, згодом став антропогеном. Саме тому в літературі можна зустріти різні назви: четвертинний період, плейстоцен, антропоген, льодовиковий період і навіть гоміцен. Головною подією в кліматі антропогену були материкові зледеніння. Більшість дослідників вважає, що їх було 4: Окське, Дніпровське, Московське і Валдайське. Між ними були віки потепління (міжльодовикові епохи), під час яких льодовики відступали на північ.

6

7 Органічний світ Фауна палеогену. Близько 65 млн років тому наша планета пережила ті зміни в природі, які розділили крейдяний і палеогеновий періоди. В палеогені життя вже набуло майже сучасних рис. На просторах суходолу панують 3 групи ссавців: копитні, носороги і хоботні. Саме вони створили неповторні риси палеогену. Теплокровність, розвиток великого головного мозку і вищих нервових центрів стали вирішальними у їх розквіті і боротьбі за існування. Але крім них у лісах жили також примати, комахоїдні, рукокрилі, хижаки, гризуни.

8 Фауна неогену характери зується перевагою сучасних ссавців: в міоцені появилися мастодонти, носороги, ведмеді, бики, жирафи, вівці, антилопи та ін. В пліоцені зявляються слони, гіпопотами, справжні коні. Але ця фауна поширювалася по материках по- різному, що знову- таки було повязано з періодичністю ізоляції континентів. Так, на початку неогену в Північній Америці оленів і мавп ще не було, але в кінці міоцену знову виник Берингівський міст і фауна материків змішалася. Флора палеогену була дуже різноманітною і групувалася в Євразії двома провінціями. У північній частині Європи й Азії, де клімат був помірним, існували провінції, у яких росли листопадні (дуб, бук, береза, клен, тополя), хвойні та інші. В Західній Європі, на Україні, Кавказі, Казахстані, були тропічні умови. Флора неогену мало чим відрізнялася від палеогенової, але поширення по територіях окремих форм дуже мінялося. Так у Європі вічнозелені рослини були поширені тільки в південних приморських областях, а північніше - тільки листопадні. Аналогічна обстановка була і в Сибіру.

9 Отже, історія Землі - це своєрідна захоплююча книга драматичних подій, багато учасників яких давно пішли в небуття, залишивши свій слід в шарах земних. Кожен шар земної кори - це сторінка цієї книги, в якій мовою відбитків рослин і викопних решток тварин записані події сотень мільйонів років. Прочитати історію Землі, що записана камяними ієрогліфами, хоч і важко, проте можливо. Особливо важко відтворити ранні етапи, оскільки частина сторінок камяного літопису втрачена назавжди, частина - дуже пошкоджена часом, частина переплутана і спотворена. Набагато краще досліджено антропогенний період, що знаменується розвитком людського суспільства. Чергування льодовикових і міжльодовикових періодів, зміни в рослинному покриві, стали рушійною силою прогресу людей, що жили біля льодовиків. Інтелект людини в надзвичайно складних умовах швидко розвивався. З волі людини, хоч може вона того й не хотіла, зникли з лиця Землі мамонти, мастодонти - спадщина неогенового періоду. Вже в історичний час знищено два види американських бізонів і деякі інші копитні, стада яких паслися ще два століття тому в північноамериканських преріях. Тепер вони перейшли в розряд обєктів палеонтології. Будемо сподіватися, що людина більше не повторить сумних сторінок в історії життя Землі.