РОСЛИНИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ. - презентация

1 РОСЛИНИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ

2 СПИСОК РОСЛИН ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ. До списку входить 89 видів рослин, з них: Судинних рослин 67; Мохоподібних 3; Водоростей 7; Лишайників 1. Грибів 11. Серед них за природоохоронним статусом: Вразливих 42; Рідкісних 22; Недостатньо відомих 0; Неоцінених 17; Зникаючих 8; Зниклих у природі 0; Зниклих 0.

3 АЛЬДРОВАНДА ПУХИРЧАСТА ALDROVANDA VESICULOSA L. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Дизюнктивно поширений вид. Чисельність та структура популяцій: Характерна різка зміна чисельності у різні роки залежно від середньодобових температур у літні місяці. У роки з холодним дощовим літом популяції можуть знаходитися у латентному стані у вигляді туріонів, у сприятливі роки щільність популяцій досягає 20–30 особин на 1 м2. Причини зміни чисельності: Антропогенні: хімічне та біологічне (масовий розвиток в екотопах Elodea canadensis) забруднення, засолення води, евтрофікація, меліорація та зарегулювання стоку; природні: реакція на зміну погодних умов під час вегетації.

4 АСТРАГАЛ ПІЩАНИЙ ASTRAGALUS ARENARIUS L. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Європейський вид на пд. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Атлантична, Середня та Сх. Європа. В Україні Полісся, по боровій терасі Дніпра заходить в Лісостеп. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, Чк, Пл. Чисельність та структура популяцій: Нечисленні популяції, що займають площу до 40 м2; щільність 1–8 особин на 1 м2. Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, що лімітується природними (заліснення борових пісків, загущення деревного, чагарникового і травяного ярусів) та антропогенними (лісозаготівля, пожежі, надмірна рекреація та випасання худоби) факторами.

5 ВЕРБА СТАРКЕ SALIX STARKEANA WILLD. Таксономічна належність: Родина Вербові Salicaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Реліктовий бореальний вид на пд. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Скандинавія, Середня та Сх. Європа, Сибір, Монголія. В Україні трапляється спорадично на Поліссі, Розточчі-Опіллі, у Передкарпатті, Карпатах, Лівобережному та Правобережному Лісостепу. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Зк, Хм, Вн, Чк, Пл, Хр. Чисельність та структура популяцій: Представлений здебільшого нечисленними популяціями з неповночленним віковим спектром. Причини зміни чисельності: Зменшення чисельності особин відбувається на докорінно трансформованих (осушених) біотопах унаслідок дії різних антропогенних чинників: випасу, випалювання, будівництва тощо.

6 ГОРИЦВІТ ВЕСНЯНИЙ ADONIS VERNALIS L. Таксономічна належність: Родина Жовтецеві Ranunculaceae. Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Наукове значення: Євросибірський лісостеповий вид. Ареал виду та його поширення в Україні: Від Піренейського п-ва до басейну р. Лєна (Якутія), з пн. на пд. від узбережжя Балтійського моря до Передкавказзя. Поза межами суцільного поширення в Європі та в Сибіру наявні ізольовані ділянки. В Україні зростає на пд. Полісся (рідко), в Лісостепу, Степу і Криму. Причини зміни чисельності: Вид досить поширений, але запаси сильно скоротилися через розорювання, перевипас, терасування та заліснення схилів, великі обєми заготівлі, збирання на букети.

7 ЖИРОВИК ЛЬОЗЕЛЯ LIPARIS LOESELII Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві Orchidaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Голарктичний бореальний вид на пд. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Пн.-зх. частина Європи, Сибір, Японія, Середня Азія, Пн. Америка. В Україні в Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу, в Степовій зоні по долинах рік. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Чн, Кв, Лв, Зк, Чц, Чк, Дн, Пл, Лг. Чисельність та структура популяцій: Росте поодиноко або невеликими групами на відстані 10– 200 м одна від одної, іноді утворює популяції, які налічують до 200 генеративних особин. Характерні різкі зміни чисельності особин у популяціях впродовж кількох років. Багато місцезнаходжень втрачені. Структура популяцій не досліджена. Причини зміни чисельності: Осушення, торфові розробки, знищення оселищ унаслідок випасання або заростання чагарниками. Чутливий до зміни гідрорежиму.

8 ЗОЗУЛИНІ СЛЬОЗИ ЯЙЦЕПОДІБНІ LISTERA OVATA Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві Orchidaceae. Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Наукове значення: Рослина зі складною біологією розвитку. Ареал виду та його поширення в Україні: Євразія (Європа, Кавказ, Зх. Сибір, Середня та Мала Азія), занесений і в Пн. Америку. В Україні Карпати, Розточчя, Полісся, Лісостеп, Гірський Крим (спорадично), Степ ( дуже рідко). Чисельність та структура популяцій: Популяції нараховують від декількох десятків до тисяч особин. За віковою структурою нормальні повночленні і неповночленні. Причина зміни чисельності: Руйнування місць зростання через меліоративні і лісовпорядкувальні роботи, випас, витоптування тощо. Умови місцезростання: Переважно вологі і затінені місця у листяних, мішаних та хвойних.

9 КОСАРИКИ ТОНКІ GLADIOLUS TENUIS M.BIEB. Таксономічна належність: Родина Півникові Iridaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Представник давнього мезогігрофільного флорогенетичного комплексу. Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у Сх. Європі (центральна і пд.- сх. частини), Передураллі, на Кавказі, у Середній Азії. В Україні Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Степ (пн. частина), Гірський Крим, Правобережний Лісостеп (рідко). Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці або невеликими групами, зрідка популяції численні, але загальна кількість особин зменшується. Причини зміни чисельності: Викошування та розорювання лук, надмірний випас, зривання рослин на букети, викопування бульбоцибулин. Умови місцезростання: Зростає на солонцюватих луках, галявинах, узліссях, у периферійних смугах евтрофних боліт, у заплавах річок, вологих місцях серед гранітних відслонень.

10 ПІВНИКИ БОРОВІ IRIS PINETICOLA KLOKOV Таксономічна належність: Родина Півникові Iridaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Ендемік. Ареал виду та його поширення в Україні: Зх. лісостеповий вид. В Україні Правобережний та Лівобережний Лісостеп, зрідка заходить на пн. частину Степу та по долині Сіверського Дінця. Чисельність та структура популяцій: Популяції представлені поодинокими особинами та клонами або нечисленними групами, їх структура не досліджена. Причини зміни чисельності: Порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, видобування піску, випасання худоби, надмірного рекреаційного навантаження. Умови місцезростання: У борах, штучних насадженнях сосни на піщаних терасах річок в угрупованнях кл. Pulsatillo-Pinetea, зрідка на відкритих пісках.

11 РЯБЧИК РУСЬКИЙ Таксономічна належність: Родина Лілійні Liliaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Дизюнктивноареальний вид на зх. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Адм. регіони: Кв, Чн, См, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп. Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисельні від 1 до 10 особин на 1 м2 при середній площі від 0,01 до 0,02 га, до 10 до 20 особин на 1 м2 (0,01 до 0,05 га). За типом просторової структури ізольовані локальні, рідше лінійні; за типом вікової структури повночленні, стійкі, гомеостатичні. Причини зміни чисельності: Осушування, розорювання, випалювання, зривання на букети, викопування. Умови місцезростання: Узлісся, чагарники, луки, камянисті схили на лужних та кислих ґрунтах. В екотонах між лісовою і лучно- степовою рослинністю та у лучностепових угрупованнях. Ксеромезофіт.

12 РЯБЧИК МАЛИЙ FRITILLARIA MELEAGROIDES Таксономічна належність: Родина Лілійні Liliaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий.Вразливий. Наукове значення: Європейсько-західно- сибірський вид з дизюнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні: Адм. регіони: Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Хc, Зп. Причини зміни чисельності: Порушення умов зростання: розорювання заплав, докорінне та поверхневе поліпшення лук, випасання худоби; зривання на букети, викопування цибулин. Умови місцезростання: Зростає на вогких луках у заплавах річок, зрідка у степових подах. Найкраще почуває себе в лучних угрупованнях кл. Molinio- Arrenatheretae, зрідка поодинокі екземпляри трапляються в лучно-степових угрупованнях союзу Fragario viridis-Trifolion montani. Мезофіт.

13 ПЛОДОРІЖКА БОЛОТНА (ЗОЗУЛИНЕЦЬ БОЛОТНИЙ) ANACAMPTIS PALUSTRIS Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві Orchidaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий Наукове значення: Рідкісний вид із складною біологією розвитку. Ареал виду та його поширення в Україні: Адм. регіони: Вл, Кв, См, Ів, Зк, Чц, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Лг, Од, Мк, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій: Популяції малочисельні, інколи досить великі (до 200 особин), але у звязку з осушенням боліт їх кількість і розміри скоротилися. Переважають генеративні та дорослі вегетативні особини. В зх. обл. наводиться до 20 місцезростань. Причини зміни чисельності: Осушення боліт, викошування лук, випасання, рекреаційне навантаження, збирання квітучих рослин, викопування, сільськогосподарське освоєння земель.

14 СОН ЛУЧНИЙ Таксономічна належність: Родина Жовтецеві Ranunculaceae. Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Наукове значення: Центральноєвропейський поліморфний вид на пд. межі ареалу. У межах цього видового комплексу виділяють численні сегрегатні види та внутрішньовидові таксони. Ареал виду та його поширення в Україні: Балкани, Середня та Сх. Європа (зх.). В Україні більша частина територій в лісовій, а також в лісостеповій та степовій (спорадично) зонах, крім крайніх зх. р-нів і Криму. Чисельність та структура популяцій: Популяції чисельні, але їх кількість в останній час зменшується. Причини зміни чисельності: Терасування схилів при лісорозведенні, розорювання лучних степів, випасання, зривання квітів на букети, випалювання трави, витоптування. Умови місцезростання: Кислі та лужні піщані, силікатні ґрунти, крейдяні та вапнякові відслонення, нерідко з виходами гранітів у соснових лісах, на узліссях, лучно-степових травяних схилах. Угруповання кл. Festucetea vaginatae, Festuco-Brometea, Vaccinio Piceetea (Pulsatillo-Pinetea). Мезоксерофіт.

15 ШАФРАН СІТЧАСТИЙ CROCUS RETICULATUS Таксономічна належність: Родина Півникові Iridaceae. Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у Центральній Європі, Середземноморї, Передкавказзі, пн. частині Зх. Закавказзя, Малої Азії. В Україні Правобережний і Лівобережний Лісостеп, Степ. Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, стрічкового типу, численні, повночленні. На Донецькому кряжі мають площу від 2 до 45 га з середньою щільністю 13–15 особин на м2. Причини зміни чисельності: Розорювання земель, надмірне випасання, рекреаційне навантаження, зривання на букети, весняне випалювання степів, вирубування лісів. Умови місцезростання: На степових схилах балок і річкових долин, серед чагарників, на узліссях та в дібровах (кл. Querco-Fageteae).

16 ТЮЛЬПАН ДІБРОВНИЙ TULIPA QUERCETORUM Таксономічна належність: Родина Лілійні Liliaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у лісостеповій і степовій зонах від басейну Пд. Бугу до пониззя Дону та у Передкавказзі. В Україні Правобережний та Лівобережний Лісостеп і Степ (крім пд. регіонів). Адм. регіони: Кв, См, Вн, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Зп. Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні з дифузною або груповою просторовою структурою, чисельні, або представлені невеликими групами особин. Віковий спектр лівосторонній, повночленний, популяції інвазійні. Причини зміни чисельності: Порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, зведення лісів, випасання худоби, витоптування у місцях рекреації, збирання на букети. Умови місцезростання: Заплавні діброви, байрачні ліси, чагарники. Типовий вид угруповань класу QuercoFagetea. Мезофіт.

17 Презентацію підготувала студентка 31 групи природничо – географічного факультету Оніщук О. В. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!