ЛЕКЦІЯ з навчального предмету «ОСНОВИ ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЮ» НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ІМЕНІ ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО КАФЕДРА ПІДГОТОВКИ. - презентация

1 ЛЕКЦІЯ з навчального предмету «ОСНОВИ ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЮ» НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ІМЕНІ ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО КАФЕДРА ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ Тема 5 Основи медичного забезпечення. Заняття 1 Організація та здійснення медичного забезпечення в загальновійськовому бою. Викладач кафедри підготовки офіцерів запасу полковник у запасі Г. А. КАЗАКОВ

2 Навчальні питання 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. 1. Сили та засоби медичного забезпечення батальйону (дивізіону). 2. Особливості здійснення медичного забезпечення в бою.

3 1. Державна програма будівництва та розвитку Збройних Сил України на період до 2015 року (витяг): Указ президента України 40/97 від 20 січня 2011 року. – К.: МО України, Бойовий статут Сухопутних військ. Частина III. Взвод (відділення, екіпаж танку). – К.: Варта, Тактика загальновійськового бою. Стрижевський В. В., Гончарук М. Г. та інш. Навчальний посібник. – К.: НАОУ, Тактика (Батальйон, рота). Підручник. – Одеса: ОІСВ, Підручник сержанта механізованих військ. – К.: ГШ ЗСУ, Військовий тил. Навчальний посібник. Частина I. Доповнена. – К.: НАОУ, Организация медицинского обеспечения частей (подразделений). – Л.: ВМА, Рекомендована література

4 Завдання на самостійну роботу 1. Законспектувати питання «Заходи медичної служби щодо захисту особового складу батальйону від зброї масового ураження». 2. Накреслити у робочих зошитах схеми: - «Розміщення і переміщення медичного пункту батальйону в обороні»; - «Розміщення і переміщення медичного пункту батальйону в наступі».

5 1. Сили та засоби медичного забезпечення батальйону (дивізіону). Сили і засоби медичної служби в механізованому (танковому) батальйоні представлені медичним пунктом батальйону (МПБ), санітарними інструкторами рот і стрілками- санітарами взводів. Очолює медичну службу та організовує її роботу начальник медичного пункту батальйону - фельшер. Він підпорядковується командиру батальйону, а по спеціальним питанням виконує вказівки начальника медичної служби військової частини.

6 1. Сили та засоби медичного забезпечення батальйону (дивізіону). Завдання медичного пункту батальйону в бою: - розшук поранених і хворих, надання їм першої допомоги; - збирання та винесення (вивезення) поранених і хворих з поля бою, надання їм долікарської допомоги, укриття і позначення місць їх зосередження; - участь у ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження; - організація і проведення медичної розвідки в районі розташування та бойових дій батальйону; - медичний контроль за станом здоров'я особового складу батальйону, організація та здійснення заходів по його зміцненню; - контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних правил у батальйоні, проведення заходів із попередження виникнення та поширення інфекційних захворювань; - своєчасне забезпечення медичних працівників і особового складу батальйону відповідним медичним майном; - проведення занять з основ надання першої медичної допомоги та санітарно-просвітницької роботи в підрозділах батальйону.

7 1. Сили та засоби медичного забезпечення батальйону (дивізіону). Склад медичного пункту батальйону (МПБ): - начальник медичного пункту-фельшер – 1; - радіотелефоніст – 1; - санінструктор – 2; - санітар – 2; - водій-санітар – 1; - командир відділення (санінструктор) – 1 на кожне відділення (3); - санітар відділення - 4 на кожне відділення (12); - механик-водій-санітар - 2 на кожне відділення (6). Всього – 7 (21). Технічне оснащення: - санітарний автомобільУАЗ-452 чи БММ-3 - 1; - автопричіп на 0,5 т 1АП ; - броньована медична машина БММ ; - радіостанція Р-105 (Р-159) - 1; - радиостанция «Сапфир» - 6; - радиостанция «Сигнал» - 3.

8 2. Особливості здійснення медичного забезпечення у бою. Фактори, що впливають на організацію медичного забезпечення у бою: - вид бою; - умови бойової і тилової обстановки під час підготовки і ведення бою; - уражаючи властивості зброї противника; - наявність медичних підрозділів, забезпеченість їх підготовленими медичними працівниками, майном, санітарною технікою; - наявність часу для підготовки до забезпечення бойових дій. При підготовці до бою організацією медичного забезпечення займаються: - в батальйоні - начальник медичного пункту батальйону; - в роті - санітарний інструктор.

9 2.1. Медичне забезпечення механізованого (танкового) батальйону (дивізіону) в ході наступального бою.

10 2.1. Медичне забезпечення механізованого (танкового) батальйону (дивізіону) в ході наступального бою. Бойовий порядок підсиленого механізованого взводу, який наступає на бойових машинах піхоти. Бойовий порядок танкового взводу в наступі.

11 2.1. Медичне забезпечення механізованого (танкового) батальйону (дивізіону) в ході наступального бою. Бойовий порядок підсиленого механізованого взводу,який наступає пішки.

12 2. Особливості здійснення медичного забезпечення у бою. Долікарська допомога. Мета допомоги - боротьба з загрозливими для життя наслідками поранень (захворювань) та попередження важких ускладнень. Заходи долікарської допомоги включають: - контроль над правильністю і доцільністю накладення джгута при довго триваючий кровотечі; - накладання та виправлення неправильно накладених пов'язок; - усунення асфіксії; - повторне запровадження, за необхідністю, знеболюючих засобів, антидотів, антибіотиків та інших лікарських засобів; - поліпшення транспортної іммобілізації за допомогою табельних засобів; - повторна часткова обробка ділянок шкіри, дегазація одягу; - зігрівання поранених і хворих, видача гарячого пиття (крім поранених в живіт).

13 2.2. Медичне забезпечення механізованого (танкового) батальйону (дивізіону) в ході оборонного бою.

14 2. Особливості здійснення медичного забезпечення у бою. Можливості МПБ. У розгорнутому МПБ повинно вміщатися одночасно до поранених, в тому числі до 6-8 лежачих. Медичне сортування. Мета медичного сортування - визначення черговості надання допомоги пораненим, а також способу і черговості їх транспортування до наступних етапів евакуації. - умивальник; - ємності із запасом питної води (взимку - термоси з чаєм); - засоби для утеплення поранених та хворих; - освітлювальні прилади. Обов'язкове обладнання МПБ:

15 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги включає декілька етапів: - організація та здійснення розшуку поранених на полі бою; - наближення до поранених; - надання першої медичної допомоги; - витягування поранених із техніки та інших місць їх перебування; - відтягування поранених на полі бою; - винесення (вивезення) поранених із поля бою.

16 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Організація розшуку поранених на полі бою. Ознаки поранених бійців: - під час бігу виникає миттєва зупинка, - тіло повільно опускається на землю в незвичній позі й не рухається або рухи загальмовані; - падіння може супроводжуватись змахом рук, випусканням зброї. Основним способом розшуку поранених є спостереження. Ділянка бойових дій батальйону поділяється на смуги спостереження за кількістю санітарів, але не ширше 250 м. Розшук поранених - це комплекс організаційних заходів командування та медичної служби, що проводяться з метою виявлення всіх поранених при обстеженні поля бою або осередку масових санітарних втрат.

17 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Способи розшуку поранених на полі бою силами старшого командування: - залучення пошукових груп (чисельністю 2-3 військовослужбовці), яким виділяються ділянки місцевості; - спосіб санітарних «грабель», що дозволяє прочісувати місцевість, на якій різко обмежені можливості огляду; - використання для розшуку поранених спеціально навчених для цього собак. Порядок підвозу поранених: - наступальному бою - на напрямок висування МПБ; - в оборонному бою – в розгорнутий МПБ або на напрямок його переміщення в бік тилу.

18 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Завантаження пораненого за допомогою лямки спеціальної.

19 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Фіксація пораненого до нош за допомогою лямки спеціальної.

20 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Підвішування нош для підіймання пораненого за допомогою лямки спеціальної.

21 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Наближення до пораненого переповзаючи в положенні по-пластунськи.

22 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Наближення до пораненого переповзаючи в положенні на боку.

23 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Наближення до пораненого переповзаючи напіврачкуючи.

24 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Наближення до пораненого пригинаючись.

25 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Надання першої медичної допомоги на полі бою. Метою першої медичної допомоги є: - врятування життя пораненого; - усунення або зменшення дії уражаючого фактора або факторів; - проведення медичних заходів, які тимчасово відкладають подальший розвиток загрожуючих життю поранених ускладнень та важких наслідків ураження. Основні методи надання першої медичної допомоги на полі бою: - самодопомога; - взаємодопомога.

26 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Заходи першої медичної допомоги на полі бою: - витягування поранених із бойової техніки, завалів та інших місць їх перебування, включаючи витягування із води; - гасіння палаючого обмундирування; - одягання протигаза і засобів захисту шкіри; - усунення асфіксії, звільнення від стискаючих частин одежі, проведення штучного дихання; - накладання оклюзійної та асептичної повязки; - припинення кровотечі різними методами; - введення знеболювальної речовини із шприц-тюбика; - давання до 50 мл алкоголю; - іммобілізація кінцівок та інших ділянок тіла; - давання антибіотиків, введеня антідоту; - зігрівання пораненого; - давання води з фляжки.

27 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Пораненням називається будь-яке порушення цілісності шкірних покривів або слизових оболонок людини, що супроводжується болем, зовнішньою або внутрішньою кровотечею, пошкодженням внутрішніх органів, а нерідко - і переломами кісток. Засоби для надання першої медичної допомоги, що знаходяться у кожного військовослужбовця: - пакет перевязувальний індивідуальний (ППІ); - аптечка індивідуальна, в якій містяться знеболювальна речовина в шприц- тюбику і протибактеріальна речовина у вигляді таблеток. - стерильний шприц; Склад військовій аптечки (АВ): - повязки медичні стерильні; - кровоспинний джгут; - косинка медична для повязок; - безпечні шпильки; % розчин йоду; - розчин аміаку в ампулах.

28 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Підручні засоби для надання першої допомоги.

29 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Методи припинення артеріальної кровотечі.

30 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Місця притискання пальцями великих артерій. Тимчасове припинення кровотечі притисканням артерій пальцями. Накладання джгута.

31 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Накладання герметизуючої пов'язки за допомогою ППІ при проникних пораненнях грудної клітки. Окклюзійна пов'язка при відкритому пневмотораксі.

32 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Іммобілізація верхньої кінцівки при переломах кісток передпліччя за допомогою дошки. Іммобілізація верхньої кінцівки при переломах кісток передпліччя за допомогою дротяно- драбинчастої шини Крамера. Іммобілізація верхньої кінцівки при переломах кісток передпліччя за допомогою малої саперної лопатки.

33 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Іммобілізація верхньої кінцівки при переломах кісток передпліччя за допомогою поли куртки. Закріплення внутрішньої і зовнішньої милиць при накладанні шини Дітеріхса. Іммобілізація при переломах нижньої щелепи за допомогою підщелепної шини.

34 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Транспортна іммобілізація при пошкодженнях таза. Фіксація пошкодженої нижньої кінцівки до здорової при переломі гомілки.

35 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Введення знеболювальної речовини шприц-тюбиком в порядку самодопомоги. Шприц-тюбик. Послідовність проведення ним ін'єкцій.

36 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Реанімаційні заходи першої медичної допомоги: - судоми, які можуть зявитись у момент втрати свідомості й бути першою поміткою для оточуючих ознакою зупинки серця. - штучна вентиляція легень; - закритий масаж серця. - втрата свідомості; Основні ознаки зупинки серця: - відсутність пульсу на сонних та стегнових артеріях; - зупинка дихання; - блідість або синюшність шкірних покривів і слизових оболонок (губ); - розширення зіниць; Масаж серця завжди необхідно робити одночасно із штучною вентиляцією легень

37 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Закритий масаж серця і штучна вентиляція легень. Закритий масаж серця

38 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Витягування пораненого через люк командира трьома санітарами. Витягування пораненого через люк командира танка двома санітарами.

39 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Витягування пораненого через люк командира БТР двома санітарами за допомогою лямки санітарної спеціальної. Витягування пораненого з БТР через бойовий люк двома санітарами за допомогою лямки санітарної спеціальної. Витягування пораненого з БТР через бойовий люк двома санітарами за одяг.

40 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Витягування пораненого із рову за допомогою лямки санітарної. Витягування пораненого із природних заглибин двома санітарами за допомогою лямки санітарної спеціальної.

41 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Гасіння палаючого обмундирування.

42 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Відтягування пораненого на плащ-наметі за допомогою лямки санітарної носильної. Відтягування пораненого на боці.

43 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Відтягування пораненого на спині. Укриття поранених на полі бою.

44 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Винесення пораненого одним санітаром перед собою. Винесення пораненого одним санітаром на спині. Винесення пораненого одним санітаром на плечі.

45 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Перенесення пораненого за допомогою лямки санітарної носильної, складеної «вісімкою». Винесення пораненого ланкою санітарів-носіїв на «замку» з трьох рук. Винесення пораненого ланкою санітарів-носіїв на «замку» з чотирьох рук.

46 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Винесення пораненого ланкою санітарів-носіїв на руках перед собою. Винесення пораненого ланкою санітарів-носіїв за плечі та ноги.

47 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Спосіб укладання пораненого «на руках». Спосіб укладання пораненого «за одяг». Спосіб укладання пораненого «накочуванням».

48 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Винесення пораненого на ношах допомогою лямок санітарних носильних. Винесення пораненого на ношах за допомогою лямок санітарних. Винесення пораненого на ношах при підйомі вгору.

49 3. Збір (вивезення) поранених (хворих) з поля бою та надання їм першої медичної допомоги. Перенесення пораненого за допомогою плащ- намету, жердини та лямки санітарної. Перенесення поранених у траншеях і ходах сполучення за допомогою імпровізованих нош (плащ-намет і лямка санітарна). Винесення пораненого за допомогою жердини і лямки санітарної.

50 Висновки. В трати російської армії в війнах ХVІІ ст. дорівнювали 126 тис. чоловік, в ХVІІ ст. становили 534 тис. чоловік, в ХІХ ст тис. чоловік, а лише за 18 років ХХ ст. (російсько- японська і перша світова війни) загальні втрати російської армії були рівними 4 млн. 267 тис. чоловік. В ійськово-медична служба, в війні років, з 20 млн. 271 тис. поранених повернула в стрій - 13 млн. 319 тис. чоловік, що становить 72,3%; з 3 млн. 47 тис. хворих повернула в стрій 2 млн. 760 тис. чоловік - що становить 90,6%.