Скачать презентацию
2 Отруєння, або інтоксикація - це порушення функцій чи ушкодження органів внаслідок дії отрут чи токсинів що проникли в організм чи утворилися в ньому. Автоінтоксикація отруєння організму шкідливими речовинами, що утворюються в ньому при нормальній життєдіяльності або при захворюваннях.
3 Отруєння бувають гострі хронічні відносяться до захворювань, кінець яких залежить від своєчасно розпочатої інтенсивної терапевтичної допомоги на догоспітальному етапі лікування. розвиваються поступово під дією однієї й тієї ж хімічної речовини, яка потрапляє до організму впродовж тривалого часу. Прояву гострого отруєння при хронічному потраплянні отрути до організму сприяють такі явища, як кумуляція, сенсибілізація, звикання та залежність.
4 Кумуляція скупчення в організмі хімічної або фармакологічно активної речовини. Скупчуватись може речовина, що повільно виводиться або знешкоджується у організмі. Сенсибілізація явище, при якому в організмі виникає підвищена чутливість до повторного вживання хімічної речовини. Часто повторне введення одних й тих же ліків у сенсибілізований організм проявляється алергійними реакціями. Виділяють такі шляхи потрапляння токсичної речовини до організму: 1.Пероральний шлях, коли хімічні сполуки починають всмоктуватись вже в ротовій порожнині, потім у шлунку, кишечнику (особливо жиророзчинні сполуки). 2.Парентеральний шлях (внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно) найшвидший спосіб потрапляння токсичної дози лікарських препаратів у кров. 3.Інгаляційний шлях отруєння газоподібними, пароподібними речовинами у суміші, що вдихається, а також рідкими речовинами у формі аерозолей. 4.Перкутанний шлях, коли отруйні речовини типу шкірно-наривної дії добре проникають через шкіру, всмоктуються та мають загальнорезорбтивну дію. 5.Потрапляння токсичних речовин в різні порожнини організму.
5 Харчове отруєння це збірний термін, об'єднує клініку гострого порушення травлення (нудоту, блювоту, пронос), що виникає після прийому неякісних продуктів чи напоїв. Іноді, в залежності від виду отруєння, клінічних симптомів набагато більше. Харчові отруєння класифікуються на: інфекційні збудники: бактерії, віруси, найпростіші; такі отруєння є харчові токсикоінфекції (ПТІ); неінфекційні (токсичні) виникають в результаті попадання в організм токсинів, отрут, при застосуванні в їжу отруйних трав, грибів. Небезпечною особливістю харчового отруєння є: невеликий інкубаційний період (2 6 годин); швидкий розвиток хвороби. Характерні також: масовість ураження: страждають усі люди, який споживали непридатний продукт; отруєння може статися навіть нормальними на вигляд і смак продуктами, так як їжа могла бути вже обсемінено мікробами; потенційно небезпечними є довго зберігаються після приготування страви.
6 Перші ознаки харчового отруєння виникають в проміжку через 1 2 і до 6 годин після отруєння. У наступні 2 дні вони прогресують і в подальшому без лікування можуть привести до тяжких наслідків. Симптоматика харчового отруєння залежить від певних факторів: токсину або інфекційного агента, що викликав отруєння; кількості з'їденої їжі або випитого напою, отруєного токсином; загального стану організму. Але перші ознаки харчового отруєння завжди однакові, незалежно від перерахованих вище факторів: висока температура; зниження або відсутність апетиту; загальна слабкість; пронос і переймоподібні болі в животі; метеоризм; нудота і блювота; холодний липкий піт, низький тиск.
7 У деяких випадках клініка розвивається дуже швидко, і всі симптоми харчового отруєння розвиваються протягом 1-2 -х годин, при цьому стан хворого стає важким, і він потребує невідкладного лікування. Всі симптоми харчового отруєння нерідко бувають єдиною інформацією, яка допомагає поставити діагноз, оскільки діти не можуть пояснити свої скарги, а у дорослих з-за тяжкості стану іноді важко зібрати анамнез. Зміна блювоти (частота, вид і кількість блювотних мас), випорожнень (домішки крові, колір, запах, консистенція, частота), температурної реакції - це основні ознаки, за якими треба ретельно спостерігати, аналізувати, і на їх підставі в перші години отруєння виставляється діагноз. Може також статися: порушення зору (диплопія або повна втрата); зниження тонусу м'язів; підвищення слиновиділення; ураження головного мозку (галюцинації, марення, кома); ураження периферичної нервової системи (парези, паралічі). Такі симптоми спостерігаються частіше при ураженні нейротоксическими отрутами. У вагітних, дітей до 3-х років і людей похилого віку спостерігається особливо важкий перебіг харчового отруєння, і не виключений летальний результат.
8 Термінова госпіталізація для невідкладної терапії проводиться в важких ситуаціях, коли є загроза для життя. У переважній більшості випадків на початковому етапі при харчовому отруєнні перша допомога надається на дому. Заходи при першій допомозі: дезинтоксикация; детоксикація; усунення дегідратації; етіотропне лікування не потрібно до уточнення діагнозу (за винятком анамнезу і яскравих клінічних проявів, що свідчать про наявність інфекції ботулізм, сальмонельоз). Обсяг першої допомоги при харчовому отруєнні залежить від часу, що пройшов з моменту отруєння і тяжкості стану.
9 Існують правила, про які потрібно пам'ятати всім: 1. Не можна приймати протиблювотні або протидіарейні препарати, так як блювота і пронос є захисними механізмами організму і найшвидшими способами масивного виведення токсинів. 2. Необхідно давати потерпілому багато рідини (чистої води) і викликати блювоту для видалення токсинів зі шлунка. Промивання шлунка продовжувати до появи чистої прозорої води. 3. Відновлення водно електолітного балансу і обсягу втраченої рідини: рясне пиття із застосуванням аптечних форм сольових розчинів або приготованих в домашніх умовах. 4. Для швидкого виведення токсинів обов'язковий прийом сорбентів (в разі, якщо вже сталося всмоктування токсинів в кишечнику): Полісорб (порошок, розчинний у воді активоване біле і чорне вугілля, таблетки якого можна подрібнити і дати в воді з розрахунку: 1 таблетка на кілограм ваги з частотою кожні 3 години. Зазвичай при багаторазовій блювоті і проносі можна використовувати до 20 таблеток одноразово. 5. При сильному больовому нападі неприпустимий прийом анальгетиків або антибіотиків, якщо не виставлений діагноз. Можливий прийом спазмолітиків 6. Якщо блювота і пронос відсутні, необхідний прийом проносних препаратів для попередження дальнейшнго всмоктування токсинів в кишечнику.
10 Лікування харчового отруєння відрізняється від лікування гострих кишкових інфекцій, оскільки протікають набагато легше і швидше: легкі форми отруєння їжею можуть благополучно вирішитися на 3 й день самостійно. Основні напрямки лікування детоксикація; профілактика зневоднення; відновлення біоценозу кишечника; нормалізація роботи шлунково-кишкового тракту шляхом режиму щадного харчування. Але нерідко харчове отруєння є загрозливим життя. Гострі симптоми, що розвиваються в короткий час, вимагають негайної госпіталізації та лікування в спеціалізованому відділенні.
Еще похожие презентации в нашем архиве: