Тарас Григорович Шевченко ( відомий також як Кобзар ; 25 лютого (9 березня ) 1814, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія ( нині Звенигородський. - презентация

1

2 Тарас Григорович Шевченко ( відомий також як Кобзар ; 25 лютого (9 березня ) 1814, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія ( нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна ) 26 лютого (10 березня ) 1861, Санкт - Петербург, Російська імперія ) український поет, письменник ( драматург, прозаїк ), художник ( живописець, гравер ), громадський та політичний діяч. Національний герой і символ України.9 березня1814 Моринці Київська губернія Російська імперія Звенигородський район Черкаська область Україна10 березня1861 Санкт - Петербург Російська імперія поет письменник драматург прозаїк художник живописець гравер громадський політичний діяч Національний герой Член Кирило - Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860). Кирило - Мефодіївського братства Імператорської академії мистецтв

3

4 13 (25) травня 1843 року Шевченко з Петербурга виїхав до України. Відвідав відставного поручника й українського поета Віктора Забілуна його хуторі Кукуріківщина під Борзною. Зупинився поет у Качанівці на Чернігівщині ( маєток поміщика Григорія Тарновського ) [81]. У червні го побував у Києві, де познайомився з Михайлом Максимовичем та Пантелеймоном Кулішем [82], і на Полтавщині відвідав Євгена Гребінку в його Убіжищі [83]. (25) травня1843 Петербурга України Віктора Забілу Кукуріківщина Борзною Качанівці Чернігівщині Григорія Тарновського [81]1843 Києві Михайлом Максимовичем Пантелеймоном Кулішем [82] Полтавщині Убіжищі [83]

5

6 29 червня (11 липня ) го у день св. Петра і Павла відвідав разом із ним пишну гостину в хрещеної матері Гребінки, вдови - генеральші Тетяни Вільхівської в її « українському Версалі » в Мойсівці, де познайомився з поетом Олександром Афанасьєвим - Чужбинським та офіцером Яковом де Бальменом ( пізніше присвятив йому поему « Кавказ »).11 липня1843 день св. Петра і Павла Тетяни Вільхівської Мойсівці Олександром Афанасьєвим - Чужбинським Яковом де Бальменом« Кавказ »

7

8 У липні 1843 року в Ковалівці Шевченко відвідує Олексія Капніста учасника руху декабристів, сина автора « Оди на рабство » і комедії « Ябеда » Василя Капніста. Обидва поїхали до Яготина, до Миколи Рєпніна - Волконського, щоб оглянути галерею картин і на замовлення Григорія Тарновського зробити копію з портрета Миколи Рєпніна. Там Шевченко познайомився з Варварою Рєпніною [84] Ковалівці Олексія Капніста декабристів Василя Капніста Яготина Миколи Рєпніна - Волконського Варварою Рєпніною [84]

9

10 Того літа він відвідував своїх нових знайомих : Закревських у Березовій Рудці, Якова де Бальмена в Линовиці, Петра Селецького в Малютинцях, Олександра Афанасьєва - Чужбинського в Ісківцях, Ревуцьких [85] в Іржавці, Ґалаґанів у Сокиринцях та Дігтярях. 20 вересня (2 жовтня ) 1843 року гостював у рідному селі Кирилівці, Звенигородського повіту, на Київщині в сестри та братів [86]. Протягом жовтня грудня 1843 рокуперебував у Яготині в Рєпніних, де на замовлення Олексія Капніста виконав дві копії з портрета Миколи Рєпніна ( оригінал намалював швейцарський художник Й. Горнунг ). Одна зберігається в Національному музеї Т. Г. Шевченка в Києві, а друга в Ермітажі [87]. Закревських Березовій Рудці Линовиці Петра Селецького Малютинцях Олександра Афанасьєва - Чужбинського Ісківцях [85] Іржавці Ґалаґанів Сокиринцях Дігтярях2 жовтня1843 селі Кирилівці [86]1843 року швейцарський Національному музеї Т. Г. Шевченка в Києві Ермітажі [87]

11

12 31 березня (12 квітня ) 1845 року Шевченко виїхав із Петербурга через Москву до Києва. У Москві зустрівся з Михайлом Щепкіним і оглянув Кремль. На шляху до Києва Шевченко проїхав Подольськ, Тулу, Орел, Кроми [101], Есмань, Кукуріківщину [102].12 квітня1845 Михайлом Щепкіним Кремль Києва Подольськ Тулу Орел [101] Есмань Кукуріківщину [102] Весну, літо й осінь 1845 року Шевченко провів у Мар ' їнському на Полтавщині ( Миргородський повіт ) на запрошення предводителя дворянства Миргородського повіту Олександра Лук ' яновича. Жив у окремому від панів приміщенні, малював портрети й краєвиди. Тут поет здружився з селянами, охоче з ними зустрічався і розмовляв [103]. До нашого часу зберігся лише портрет О. А. Лук ' яновича, що перебуває в Миргородському краєзнавчому музеї. Мар ' їнському Миргородський повіт Миргородського повіту Олександра Лук ' яновича [103] Миргородському краєзнавчому музеї

13

14 Як про те свідчать Шевченкові автографи під віршами « Єретик » (10 жовтня ), « Сліпий ( Невольник )» (16 жовтня ), Великий льох, « Стоїть в селі Суботові » (21 жовтня ), написані вони в Мар ' їнському.« Єретик »« Сліпий ( Невольник )» Великий льох« Стоїть в селі Суботові » У вересні він гостював у своїх родичів у Кирилівці, відвідав сестру Катерину в Зеленій Діброві, побував у Княжому [104]. Княжому [104] Ставши співробітником Київської археографічної комісії, Шевченко багато подорожував Україною, збирав фольклорні й етнографічніматеріали та змальовував історичні й архітектурні пам ' ятки [105]. фольклорні етнографічні [105]

15

16 Восени та взимку 1845 року Шевченко написав такі твори : « Іван Гус » (« Єретик ») [106], « Сліпий », « Великий льох », « Наймичка » [107], « Кавказ » [108], « І мертвим, і живим …» [109], « Холодний Яр » [110], « Давидові псалми » [111]. Тяжко захворівши, наприкінці го написав вірша « Заповіт » [112], у якому закликав до революційної боротьби за визволення свого поневоленого народу.1845« Єретик » [106]« Великий льох »« Наймичка » [107]« Кавказ » [108]« І мертвим, і живим …» [109]« Холодний Яр » [110] [111]1845« Заповіт » [112] Через яскраво антирежимний характер нові поетичні Шевченкові твори не могли бути надруковані, а тому розповсюджувались у рукописних списках. [113] Сам Шевченко переписав їх для себе в спеціальний зошит - альбом, якому дав назву « Три літа » [114] ( ). [113]« Три літа » [114]

17

18 В Україні та за її межами є багато пам ' ятників Шевченку. Одним із найкращих вважають монумент у Харкові, великі пам ' ятники Кобзареві встановлені також у Києві, Дніпрі, Донецьку, Львові та інших містах. За кордоном пам ' ятники Шевченку встановлено в Росії ( Москва, Санкт - Петербург ), США ( Вашингтон ), Канаді ( Вінніпеґ, Торонто ), Пол ьщі ( Білий Бір, Варшава ), Чехії ( Прага ), Білорусі ( Берестя, Гомель, Мінськ, Могильов, Слуцьк ), Грузії ( Тбілісі ), Угорщині, Парагваї, Узбек истані, Франції ( Париж, Монтаржі ) Австралії ( Канберра ). Україні Харкові Києві Дніпрі Донецьку Львові Росії Москва Санкт - Петербург США Вашингтон Канаді Вінніпеґ Торонто Пол ьщі Білий Бір Варшава Чехії Прага Білорусі Берестя Гомель Мінськ Могильов Слуцьк Грузії Тбілісі Угорщині Парагваї Узбек истані Франції Париж Австралії Канберра

19 Найбільшим меморіальним комплексом, присвяченим Кобзареві, є Шевченківський національний заповідник на місці поховання поета на Тарасовій горі в Каневі. У Києві діє Національний музей Тараса Шевченка, його філіал це Літературно - меморіальний будинок - музей. У Торонто є музей, присвячений тільки шевченківській тематиці. У галузі літератури щорічно присвоюють Шевченківську премію одну з найпрестижніших відзнак України. Портрет Тараса Шевченка зображено на банкноті номіналом 100 гривень та на золотій пам ' ятній монеті номіналом 200 гривень. Шевченківський національний заповідник Каневі Національний музей Тараса Шевченка Літературно - меморіальний будинок - музей Шевченківську премію Портрет гривень золотій

20