Мета 1. Дати єдине уявлення робітникам розрахунково- аналітичних груп області щодо створення та призначення РАГ. 2. Дати поняття щодо хімічно- та радіаційно-небезпечних. - презентация

1

2 Мета 1. Дати єдине уявлення робітникам розрахунково- аналітичних груп області щодо створення та призначення РАГ. 2. Дати поняття щодо хімічно- та радіаційно-небезпечних обєктів, зон можливого хімічного та радіаційного зараження. 3. Ознайомити з алгоритмом дій РАГ у режимах функціонування ЄДС ЦЗ.

3 Нормативні джерела: 1. Кодекс цивільного захисту України. 2. МНС України від «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації роботи розрахунково-аналітичних груп та Методичних рекомендацій щодо організації постів радіаційно-хімічного спостереження» 4. Розпорядження голови Миколаївської облдержадміністрації від р «Про організацію радіаційного і хімічного спостереження на території області». 3. Наказу МНС України від «Про введення в дію Методики спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановка» 5. НМЦ ЦЗ та БЖД Миколаївської області « Методичні рекомендації щодо прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах розташованих на території Миколаївської області», 2014

4 Навчальні питання: 3. Порядок створення та призначення РАГ. 1. Хімічно-небезпечні обєкти та можливі зони хімічного зараження. Стисла характеристика НХР. 4. Алгоритм дій розрахунково-аналітичної групи при загрозі або виникненні надзвичайної ситуації. 2. Радіаційно-небезпечні обєкти та стисле поняття радіаційного зараження.

5 Хімічно-небезпечні обєкти Стисла характеристика небезпечних хімічних речовин

6 20 березня 1989 року, Виробниче об'єднання "Азот", м. Іонава, Літовська РСР Вибух ємності з рідким аміаком 7000 т, t= -340°C. Виникла пожежа Складу мінеральних добрив Загальна глибина розповсюдження отруйної хмар складала до 40 км За 5 годин вдалося вивезти та розселити людей Площа отруйного озера склала м², глибина – до 0, 5 м. Загинуло – 7осіб, постраждало - 57

7 Приватне акціонерне підприємство «СТІРОЛ», м. Горлівка 06 серпня 2013 року, Під час проведення капітального ремонту заводу 1 стався викид аміаку Загинуло – 6 осіб, постраждало - 28

8 Зношення основних фондів СГ, застарілі і недосконалі технології виробництва, що приводить до накопичення значних обсягів відходів; Експлуатація складів, полігонів твердих та токсичних відходів з порушенням чинного природоохоронного законодавства; Недосконала нормативно-правова база галузі

9 ДП МУМА Укрхімтрансаміак

10 Основні визначення та поняття: (НХР) індивідуальна речовина (сполука), природного або штучного походження, яка в змозі в умовах виробництва, застосування, транспортування, переробки, а також у побутових умовах здійснювати негативний вплив на стан здоров'я людини і навколишнє середовище

11 Характеристика та класифікація хімічно-небезпечного обєкту, адміністративно-територіальної одиниці Хімічно-небезпечний обєкт (ХНО) - промисловий обєкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходиться в обігу (виробляються, перероблюються, перевозяться, завантажуються та інші) одне або декілька НХР. Хімічно-небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) адміністративно-територіальна одиниця, до якої зараховуються області, райони, а також будь які населенні пункти областей, які потрапляють у ЗМХЗ при аваріях на хімічно небезпечних обєктах. Хімічно-небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) – адміністративно-територіальна одиниця, до якої зараховуються області, райони, а також будь які населенні пункти областей, які потрапляють у ЗМХЗ при аваріях на хімічно небезпечних обєктах. Зона можливого хімічного забруднення НХР (ЗМХЗ) - територія, у межах якої під впливом змін напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями. Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса.

12 Хімічно-небезпечні обєкти належать до потенцiйно- небезпечних хiмiчних виробництв і характеризуються ступенем хімічної небезпеки ступенем хімічної небезпеки : За кількістю населення, що проживає у зонах можливого хімічного зараження - За кількістю населення, що проживає у зонах можливого хімічного зараження; За кількістю НХР, що зберігаються на ХНО - За кількістю НХР, що зберігаються на ХНО; За показниками токсичності НХР - За показниками токсичності НХР

13 Хімічна небезпека за кількістю населення: 3000 у зони можливого хімічного зараження потрапляє більше 3000 чол у зони можливого хімічного зараження потрапляє від 300 до чол у зони можливого хімічного зараження потрапляє від 100 до 300 чол межі об'єкту Не виходить за межі об'єкту

14 Хімічна небезпека для АТО: ураження 50% території ураження від 30 до 50% території ураження від 10 до 30% території оцінюється частиною території, що потрапляє у зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) при аваріях на хімічно-небезпечному об'єкті. Миколаївська область відноситься до адміністративно- територіальної одиниці ІІІ ступеня хімічної небезпеки.

15 Хімічна небезпека за кількістю НХР на ХНО: По хлору 250 тон і більше 50 – 250 тон 0,8 – 50 тон Коефіцієнт еквівалентності токсичної речовини до 1 тони хлору Аміак - 10 Сірководень - 10 Сінільна кислота - 2

16 Показник токсичності Надзвичайно небезпечні (І ступінь) Високо небезпечні (ІІ ступінь) Помірно небезпечні (ІІІ ступінь) Мало небезпечні (ІV ступінь) Гранично допустима концентрація у повітрі робочої зони мг/м 3 (мишяк, ртуть, свинець, цинк, фтористий водень, хлор) менше 0,10,1-1,01,1-10,0більше 10,0 Середньо смертельна доза при введенні у шлунок мг/кг (сірчана кислота, хлор, аміак) менше 15, більше 5000 Середньо смертельна доза при нанесенні на шкіру мг/кг (оцетова кислота, пестициди) менше більше 2500 Середньо смертельна концентрація в атмосфері мг/м 3(ДДТ) менше більше 50000

17 Класифікація НХР (по швидкості інтоксикації) НХР швидкої дії – декілька хвилин ( синильна кислота, оксид вуглецю, сірковуглець високі концентрації аміаку, оксидів азоту, інсектіциди ) НХР уповільної дії – декілька годин (хлор, фосген, сірковуглець, трьоххлористий фосфор, оксиди фосфору, этіленхлорід, хлорід сірки) НХР повільної дії– два тижні (діоксин)

18 Cl 2 газ зеленувато-жовтого відтінку з різким специфічним задушливим запахом. Отруйний Розчиняється у воді, сжижається при -34°С, твердіє при -101°С. В 2,5 рази тяжче повітря. Перевозиться у залізничних цистернах, контейнерах та балонах, які можуть бути тимчасовими сховищами. Негорючий, але пожеженебезпечен, підтримує горіння багатьох органічних речовин. У суміші з воднем вибухонебезпечний. При нагріванні ємності вибухає.

19 небезпечна для життя Дія 100 – 200 мг/м3 хлору впродовж 30 – 60 хвилин – небезпечна для життя Концентрація хлору в 2500 мг/м3 призводить до загибелі через 5 хвилин

20 швидкодіюча ОР антидоту не існує Форми гострого отруєння миттєва Зупинка дихання; Судоми; Втрата свідомості; Вздуття вен на шиї тяжка Короткочасна зупинка дихання; Втрата свідомості; впродовж 5-25 зв. середній важкості приступи задухи до 2-х годин ; Різь в очах, печіння, сльозовиділення; Приступи кашлю; Набряк легенів легка подразнення верхніх дихальних шляхів Уражальна токсодоза – 0,6 (г/м3)хв Смертельна токсодоза – 6 (г/м3)хв

21 NH 3 безбарвний газ, з характерним задушливим різким запахом, має їдкий смак. Токсичний Легший за повітря, добре розчинний у воді. При звичайному тиску твердіє при – 77,8 С°, кипить при -33,4 С°, горить при наявності постійного джерела вогню. З повітрям створює вибухонебезпечні суміші. Зріджений аміак при випарі прохолоджується, і при зіткненні зі шкірою виникає обмороження різного ступеня

22 Транспортується і зберігається у сжиженому стані під тиском своїх парів 6 – 7 атм, а також може зберігатися у ізотермічному резервуарі при тиску, близькому до атмосферного. В холодильній техніці має назву – "холодагент" або R717, де R - Refrigerant (холодоагент), 7 - тип холодоагенту (неорганічне з'єднання), 17 - молекулярна маса.

23 Відчутна концентрація аміаку – 37 мг/м3 При концентрації мг/м3 відбувається різке подразнення очей, верхніх дихальних шляхів (до рефлекторної затримки дихання включно), підвищується головний біль. Смертельною рахується концентрація 1500 – 2700 мг/м3 при експозиції 0,5 – 1 година. Смертельною рахується концентрація 1500 – 2700 мг/м3 при експозиції 0,5 – 1 година. Нестійка СДЯР. Вражаюча дія в атмосфері й на поверхні об'єктів зберігається протягом однієї години. при ГПК 20 мг/м3 (при ГПК 20 мг/м3)

24 швидкодіюча ОР антидоту не існує Форми гострого отруєння тяжка Зупинка дихання; Порушення діяльності серцево- судинної системи; середня Задуха; Блювота; Головний біль легка Сльозотеча; Чихання, першіння у горлі Уражальна токсодоза – 15 (г/м3)хв Смертельна токсодоза – 100 (г/м3)хв При контакті з шкірою пекучій біль, набряк, опік з пухирями

25

26 Промисловий фільтруючий протигаз марки "Б" ("М", цивільні та дитячі протигази) (ватно-марлева повязка, косинка, шарф, рушник, шматок тканини), просоченими 2%-ним розчином питної соди, а при відсутності її – простою водою.

27 ПФМГ-96 ГП-7Б

28 Радіаційно небезпечні обєкти Стисла характеристика радіаційно небезпечних обєктів

29 Радіаційно-небезпечні обєкти Чорнобільська АЕС – м 3 РАВ

30 Радіаційно-небезпечні обєкти

31 АЕС СГ по виготовленню та переробці ядерного палива і похованню РАВ Науково-дослідницькі центри, які працюють з ядерними реакторами

32 Радіаційно-небезпечні обєкти Чорнобильська зона відчуження Пункт поховання радіаційних відходів міжобласного спеціалізованого комбінату державного обєднання «Радон» - Чорнобильська зона відчуження Дніпропетровська обл. Донецька обл. Харківська обл. Київська обл. Львівська обл. Одеська обл

33 Радіаційно-небезпечні обєкти Гіпотетична аварія - аварія, для якої проектом не передбачаються технічні заходи, що забезпечують безпеку АЕС. При викиді радіоактивних речовин в атмосферу створюється небезпечна радіаційна обстановка, що може призвести до опромінення населення. Аварія з повним руйнуванням ядерного реактора може відбутися в результаті стихійного лиха, падіння повітряного транспорту на спорудження АЕС, впливу вибуху звичайних боєприпасів та інше. Вона супроводжується значним розривом трубопроводів із теплоносієм, ушкодженнями реактора і герметичних зон, відмовою систем керування і захисту, що викликає миттєву втрату герметичності конструкцій реактора, повне оплавлення тепла видільних елементів і викид радіоактивних речовин з потоками пару в навколишнє середовище. Одночасно можливий розкид радіоактивних осколків конструкцій паливних елементів, що надалі враховується при веденні рятувальних та інших невідкладних робіт. Види аварій на АЕС

34 При наслідках аварій і руйнування обєктів з ядерними компонентами враховуються основні визначальні чинники: -ізотопний склад; -активність і динаміка викиду радіонуклідів в атмосферу. Радіаційно-небезпечні обєкти Аварія на РНО характеризується: -масштабами радіоактивного забруднення навколишнього середовища; -опромінення населення. Вони залежать від: -геофізичних параметрів атмосфери, що визначають швидкість розносу викиду; -від розміщення людей, тварин, сільсько- господарських угідь, житлових, суспільних і виробничих будівель у зоні аварії; -від здійснення захисних заходів та ряду інших чинників

35 Йод (I). При ядерних вибухах і аваріях на АЕС радіоактивні ізотопи йоду становлять значну частину активності «молодих» продуктів поділу, і вони є одним з основних компонентів зараження зовнішнього середовища. Приблизно 90% активності представляють короткоживучі ізотопи. Поступаючи в зовнішнє середовище, йод-131 стає джерелом зовнішнього і внутрішнього опромінення, так як він бета-активний. Радіаційно-небезпечні обєкти Найбільш небезпечними при викиді радіонуклідів при аварії на АЕС: -ізотопи йоду-131; -цезію – 137; -стронцій – 90; -плутоній Цезій-137 (Cs) - бета-гамма-випромінюючий ізотоп цезію, один з головних компонентів радіоактивного зараження біосфери. Цезій-137 інтенсивно сорбируется грунтом і донними відкладеннями; в воді знаходиться переважно у вигляді іонів. Міститься в рослинах і організмі тварин і людини. В організмі людини він розподілений відносно рівномірно і не надає значного шкідливого впливу під час надходження у невеликих кількостях

36 Радіаційно-небезпечні обєкти Зони радіоактивного зараження Зони радіоактивного забруднення Зони радіоактивного забруднення являють собою ділянки місцевості, обмежені ізолініями доз зовнішнього опромінення, що може одержати незахищене населення при відкритому розташуванні через проміжки часу, які визначаються з моменту початку викиду радіоактивних речовин (час формування заданої дози опромінення). Наведений час підходу радіоактивної хмари t п (ч), відлічуваний з моменту початку викиду радіоактивних речовин в атмосферу, визначається за формулою: де X - відстань до аварійного реактора по осі сліду радіоактивної хмари, км; U 0 - швидкість вітру на висоті флюгера (10 м), м/с; φ - коефіцієнт, що враховує розподіл швидкості вітру по висоті і розмірність величин X і U 0 і приймає значення при конвекції - 0,23, ізотермії - 0,20, інверсії - 0,09.

37 Радіаційно-небезпечні обєкти оцінка радіаційної обстановки методом прогнозування або за даними радіаційної розвідки масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості й атмосфери У випадку аварії на АЕС або зруйнування її у воєнний час обов'язковою умовою роботи РАГ є оцінка радіаційної обстановки методом прогнозування або за даними радіаційної розвідки масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості й атмосфери. Зони радіоактивного зараження Оцінка проводиться з метою визначення впливу радіоактивного забруднення місцевості на дії населення і обґрунтування оптимальних режимів його діяльності.

38 Радіаційно-небезпечні обєкти При розрахунках РАГ необхідно керуватися допустимою дозою опромінення встановленої для різних категорій населення, яке опинилося в зоні радіоактивного забруднення при аварії на АЕС: -населення, робітники і службовці, які не залучаються в мирний час до роботи з радіоактивними речовинами - 1 мЗв на рік; -населення, робітники і службовці, персонал, залучені в мирний час до роботи з радіоактивними речовинами - 2 мЗв на рік; -ті, хто постійно працює з джерелами іонізуючих випромінювань - 20 мЗв на рік. Зони радіоактивного зараження

39 Радіаційно-небезпечні обєкти Зони радіоактивного зараження Основними завданнями оцінки радіаційної обстановки при аварії на АЕС є: контроль викидання радіоактивних речовин з реактора; контроль поширення радіоактивних речовин, швидкість і масштаб їх перенесення; контроль поширення радіоактивних речовин, швидкість і масштаб їх перенесення; контроль забруднення радіонуклідами сільськогосподарських і лісових угідь та водойм; на картах (схемах) фактичних або прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості. Для наочності й оперативності використання даних радіаційної обстановки при розв'язанні типових завдань передбачається відображення на картах (схемах) фактичних або прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості. контроль вмісту радіоактивних речовин в урожаї, продуктах харчування, кормах, воді; індивідуальний дозиметричний контроль населення й особового складу формувань цивільного захисту індивідуальний дозиметричний контроль населення й особового складу формувань цивільного захисту.

40 Радіаційно-небезпечні обєкти 3 метою виключення масових радіаційних уражань на території області, для захисту населення при радіаційних аваріях, введені режими радіаційного захисту у разі виникнення аварії на АЕС Тривалість дотримання режиму радіаційного захисту та час зупинки його дії встановлюється відповідним керівником органів управління цивільним захистом територіальної ланки ЄДС ЦЗ з урахуванням конкретної радіаційної обстановки. Режими радіаційного захисту вводяться в дію по конкретним рівням радіації, заміряним за допомогою дозиметричних приладів номерними постами радіаційного та хімічного спостереження на території району або об'єктів господарювання, які визначені у наказі керівника відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Зони радіоактивного зараження

41

42 42 Діє на підставі: 2. Наказу про створення РАГ. 3. Положення про РАГ. 4. Нормативних актів Миколаївської територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ. 1. Кодексу цивільного захисту. Діяльність розрахунково-аналітичної групи забезпечується засобами зв'язку, оргтехнікою, картами, відповідними методиками з оцінки радіаційної та хімічної обстановки, формами звітних документів, канцелярським приладдям тощо за рахунок виконавчого комітету міської ради /0/05-49/3-11 Дорученням першого заступника голови облдержадміністрації від року 3768/0/05-49/3-11 затверджено типове Положення про розрахунково-аналітичну групу райдержадміністрації (міськвиконкому).

43 43 підготовки пропозицій щодо захисту населення Розрахунково-аналітична група (РАГ) - це позаштатне спеціалізоване формування, призначене для збирання, узагальнення та оцінки інформації про стан радіаційної і хімічної обстановки, проведення розрахунків та підготовки пропозицій щодо захисту населення при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) у довкілля небезпечних хімічних та радіоактивних речовин. Голова РДА Виконавчий комітет міської ради Диспетчерські служби Номерні ПРХС (спеціалісти виконавчих органів РДА (міської ради), місцевих структурних підрозділів органів виконавчої влади, викладачі математики, хімії, креслярі, оператори електронно- обчислювальних машин тощо).

44 44 Основними завданнями розрахунково-аналітичної групи Основними завданнями розрахунково-аналітичної групи : - прогнозування можливої радіаційної і хімічної обстановки при аваріях на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах; - визначення можливих втрат населення при радіаційних та хімічних аваріях; - отримання даних про метеорологічну обстановку від підрозділів гідрометеослужби; - збір та узагальнення інформації про фактичну радіаційну і хімічну обстановку, отриману від постів радіаційного і хімічного спостереження (далі - ПРХС) та диспетчерських служб (далі - ДС); - оцінка радіаційної і хімічної обстановки та підготовка пропозицій щодо захисту населення при загрозі та виникненні надзвичайної ситуації, пов'язаної з викидом (виливом) у довкілля небезпечних хімічних та радіоактивних речовин; - ведення карти прогнозованої та фактичної радіаційної і хімічної обстановки; - підготовка донесень та ведення звітних документів про фактичну радіаційну і хімічну обстановку.

45 Організація роботи розрахунково-аналітичної групи Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових обєктах і транспорті Розрахунково-аналітичні групи здійснюють прогнозування хімічної обстановки з використанням Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових обєктах і транспорті, затвердженої спільним наказом МНС України, Мінагрополітики, Мінекономіки та Мінприроди від /82/64/122, зареєстрованим у Мінюсті за 326/5517. тільки прогноз можливої радіаційної обстановки, який розробляється адміністрацією АЕС При загрозі та виникненні радіаційної аварії на АЕС розрахунково- аналітичні групи використовують тільки прогноз можливої радіаційної обстановки, який розробляється адміністрацією АЕС та надається у встановленому порядку до обласної державної адміністрації через управління з питань надзвичайних ситуацій та до Головного управління МНС України у Миколаївській області.

46 46 Типовий склад РАГ: - начальник розрахунково-аналітичної групи; спеціалісти з оцінки радіаційної обстановки; спеціалісти з оцінки хімічної обстановки; - кресляр. До роботи у складі розрахунково-аналітичної групи залучаються спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію (викладачі математики, хімії, креслярі, оператори електронно-обчислювальних машин тощо).

47 Функціональні обв'язки посадових осіб які входять до складу розрахунково-аналітичної групи Начальник розрахунково - аналітичної групи: підпорядковується заступнику голови райдержадміністрації – голові комісії техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій або начальнику відділу з питань надзвичайних ситуацій райдержадміністрації, він є прямим начальником особового складу розрахунково-аналітичної групи. Начальник розрахунково - аналітичної групи: підпорядковується заступнику голови райдержадміністрації – голові комісії техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій або начальнику відділу з питань надзвичайних ситуацій райдержадміністрації, він є прямим начальником особового складу розрахунково-аналітичної групи. Він зобов'язаний: - організовувати розробку та коригування документації розрахунково-аналітичної групи; - знати в необхідному об'ємі оперативну обстановку на території області, міста (району) та доводити її до особового складу в частині його обов'язків; - організувати своєчасний прийом та узагальнення даних про аварійні ситуації на радіаційно та хімічно-небезпечних об'єктах на території, а також дані радіаційної, хімічної та метеоролічної обстановки;

48 Начальник розрахунково - аналітичної групи зобов'язаний: Начальник розрахунково - аналітичної групи зобов'язаний: - готувати дані для оцінки радіаційної та хімічної обстановки за місто (район); - робити висновки з оцінки обстановки та готувати пропозиції по організації захисту населення, роботі транспорту, об'єктів промисловості і зв'язку в умовах радіаційного та хімічного зараження. Спеціаліст з оцінки хімічної обстановки зобов'язаний: Спеціаліст з оцінки хімічної обстановки зобов'язаний: - здійснювати довгострокове,аварійне прогнозування можливої хімічної обстановки та визначати можливі втрати населення при хімічних аваріях; - отримувати дані про метрологічну обстановку від підрозділів гідрометеослужби; - вивчати топографічні особливості місцевості; Функціональні обв'язки посадових осіб які входять до складу розрахунково-аналітичної групи

49 - вести карту прогнозованої та фактичної хімічної обстановки; - готувати донесення та вести звітні документи про хімічну обстановку; - готувати донесення та вести звітні документи про хімічну обстановку; - розраховувати середню щільність населення; - збирати та узагальнювати інформацію про фактичну хімічну обстановку від диспетчерських служб та постів радіаційного та хімічного спостереження; Спеціаліст з оцінки хімічної обстановки зобов'язаний: Функціональні обв'язки посадових осіб які входять до складу розрахунково-аналітичної групи

50 Спеціаліст з оцінки хімічної обстановки зобов'язаний: - здійснювати оцінку хімічної обстановки; - розробляти пропозиції щодо захисту населення у зоні хімічного забруднення та доповідати їх начальнику РАГ; Функціональні обв'язки посадових осіб які входять до складу розрахунково-аналітичної групи

51 Спеціаліст з оцінки радіаційної обстановки зобов'язаний: - за даними прогнозу радіаційної обстановки при аварії на АЕС визначити кількість населення, яке потрапляє у зону радіаційного забруднення; - збирати та узагальнювати інформацію про фактичну радіаційну обстановку від ДС та ПРХС; - здійснювати оцінку радіаційної обстановки; - розробляти пропозиції щодо захисту населення у зоні радіаційного забруднення та доповідати їх начальнику РАГ; - вести карту прогнозованої та фактичної радіаційної обстановки; - готувати донесення та вести звітні документи про радіаційну обстановку. Функціональні обв'язки посадових осіб які входять до складу розрахунково-аналітичної групи

52 Кресляр зобов'язаний: - готувати робочі карти, схеми, плани міст з радіаційною та хімічною обстановкою; - наносити на карту прогнозуєму та фактичну радіаційну і хімічну обстановку; - вести журнал метеорологічної інформації. Функціональні обв'язки посадових осіб які входять до складу розрахунково-аналітичної групи

53 В склад документації та оснащення РАГ входять : В склад документації та оснащення РАГ входять : - штатно-посадовий список; - схема оповіщення особового складу РАГ; - положення про РАГ затверджене головою РДА (міськвиконкому); - журнал обліку інформації; - журнал обліку джерел радіаційного забруднення; - журнал обліку джерел хімічного забруднення; - робоча карта РАГ (району чи міста); - звітна карта РАГ (району чи міста); - необхідні канцелярські та креслярські речі; - калькулятори; - довідники по оцінці радіаційної та хімічної обстановки; - журнал радіаційного та хімічного спостереження; - копії повідомлень про факт забруднення довкілля НХР та радіоактивними речовинами. Функціональні обв'язки посадових осіб які входять до складу розрахунково-аналітичної групи

54 54 -журнал радіаційного та хімічного спостереження (згідно з наказом МНС від Про введення в дію Методики спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки, зареєстрованим у Мінюсті за 708/6996); -копії повідомлень про факт забруднення довкілля небезпечними хімічними та радіоактивними речовинами від ПРХС та ДС (форма 1/МНС згідно з наказом МНС від Про введення в дію Методики спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки, зареєстрованим у Мінюсті за 708/6996); - карта радіаційної та хімічної обстановки. Документація РАГ:

55 55 Документація РАГ: з/п Метеорологічна обстановка за станом на (дата, час) Дата спостережен- ня, час проведення вимірів Потужність експозицій- ної дози випромінюва ння Вид, тип небезпечної хімічної речовини та тип приладу Кого повідомлено, час повідомлення Місце проведенн я вимірюван ня Прізвище, імя по батькові чергового Підпис :00 вітер: південний 2 м/сек СВСП- ізометрія :00 20 мкР/год Територія заводу Іваненко Іван Панасович :00 вітер: південно- західний 2 м/сек СВСП- ізометрія :00 19 мкР/год Територія заводу Іваненко Іван Панасович ЖУРНАЛ РАДІАЦІЙНОГО ТА ХІМІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ (ЗРАЗОК ЗАПОВНЕННЯ)

56 56 ПОВІДОМЛЕННЯ про факт виявлення концентрації небезпечних хімічних речовин вище фонових значень і потужності експозиційної (поглиненої) дози вище 0,05 мР/год, а також випадків появи аномальних явищ (кольорової хмари або підозрілих крапель на ґрунті, рослинах, поверхнях будівель) ________________________________________ назва об`єкта Місце виявлення події, (адреса або координати) Дата виявлення факту події Час виявлення факту події Виявлені масштаби події (площа, розміри зони забруднення) Характер події (що виявлено або рівень потужності дози на місцевості, особливості зовнішнього вигляду, кольору, впливу на навколишнє середовище тощо) Кого оповіщено Напрямок поширення (розповсюдження) події Примітка

57 57

58 LOGO Управління з питань НС Миколаївської ОДА Алгоритм дій розрахунково-аналітичної групи при загрозі або виникненні надзвичайної ситуації Алгоритм дій розрахунково-аналітичної групи при загрозі або виникненні надзвичайної ситуації

59 59 Теоретична підготовка за 15-ти годинною програмою спеціальної підготовки організації Підвищення кваліфікації у сфері ЦЗ у НМЦ ЦЗ та БЖД 1 раз на 3 роки Удосконалення навичок під час проведення командно- штабних навчань МОВВ, ОМСВ

60 60 Підвищення кваліфікації у сфері ЦЗ у НМЦ ЦЗ та БЖД 1 раз на 3 роки Теоретична підготовка за 15-ти годинною програмою спеціальної підготовки організації Здійснення постійного прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій та їх масштабів Удосконале ння навичок під час проведення КШН МОВВ, ОМСВ Надання пропозицій ОУ ЦЗ ланки територіальної підсистеми

61 61 Виконання завдань за призначенням до закінчення терміну НС

62 62 Прибуття на місце збору за сигналом оповіщення Отримання вказівки на розгортання РАГ, перевірка наявності Отримання ЗІЗ Підготовка штатного обладнання до роботи РАГ Отримання завдання на проведення розрахунків РАГ Уяснення обстановки, яка склалася Організація взаємодії РАГ з ПРХС, ДС, метео Перевірка готовності РАГ до виконання завдань за призначенням Доповідь керівництву про готовність РАГ до виконання завдань за призначенням Оцінка радіаційної (хімічної) обстановки, фактичної погоди Виконання розрахунків Підготовка пропозицій ОУ ЦЗ ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ щодо захисту населення і територій Ведення робочої документації, контроль фактичної обстановки за доповідями ПРХС, ДС, метео Участь у роботі штабу з ліквідації НС Організація цілодобового чергування РАГ за вказівкою ОУ ЦЗ ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ

63 Пропозиції РАГ після виконання прогнозування До пропозицій щодо захисту населення в зонах радіаційного та хімічного забруднення входять: - висновки з оцінки радіаційної та хімічної обстановки (масштаби забруднення, кількість уражених людей, кількість будинків, майна і техніки, забруднених радіоактивними та небезпечними хімічними речовинами); - засоби індивідуального захисту для населення; - режими радіаційного захисту населення; найбільш оптимальні маршрути евакуації населення; - сили та засоби для проведення санітарної обробки людей та район її проведення; - сили та засоби для проведення спеціальної обробки техніки, майна та одягу, район її проведення.

64 Дякую за увагу!