1.1. Вибір напряму дослідження, яке планується провести Попереднє вивчення стану питання, що досліджується, в науці та практиці Виявлення. - презентация

1

2 1.1. Вибір напряму дослідження, яке планується провести Попереднє вивчення стану питання, що досліджується, в науці та практиці Виявлення суперечностей, формулювання проблеми Обґрунтування актуальності дослідження Формулювання теми дослідження Визначення обєкта та предмета дослідження Визначення мети дослідження Формулювання гіпотези дослідження Постановка завдань дослідження.

3 Напрям дослідження обирається відповідно до інтересів і нахилів УЧНЯ, його готовності до проведення науково-дослідницької діяльності саме у визначеному напрямі!

4 Попереднє вивчення стану питання, що досліджується, проводиться за такими напрямами: - ознайомлення з історією та сучасним станом дослідження питання; - створення попереднього уявлення про обєкт та предмет дослідження; - відокремлення відомого від невідомого; - конкретизація питань, які ще не вивчені.

5 Попереднє вивчення стану питання дозволяє: - провести якісний та кількісний аналіз проблематики; - обґрунтувати актуальність дослідження; - виявити суперечності між теоретичним обґрунтуванням і практичною реалізацією предмета дослідження; - сформулювати проблему; - сформулювати тему дослідження.

6 Може бути цілий ряд суперечностей, але в кожному випадку протилежні сторони кожної суперечності відносяться або до практики (лише до одного її аспекту), або до теорії (теж тільки в одному якомусь аспекті). Виявлення суперечностей допомагає сформулювати проблему. Суперечність – це важлива логічна форма розвитку наукового знання. Виникнення суперечностей зумовлюється як відкриттям нових фактів у науці, так і виникненням нових потреб практики, які потребують відповідних теоретичних знань.

7 Етапи опрацювання проблеми: 1.Виявлення недостатності інформації в науці з питання, що досліджується. 2. Попередній опис проблеми повсякденною мовою. 3. Формулювання проблеми науковими термінами. Проблема – суперечлива ситуація, конфлікт між існуючим та бажаним станами.

8 Обґрунтування актуальності дослідження – це визначення потреби в опрацюванні проблеми, аналіз рівня її розвязання, попереднє прогнозування наслідків від упровадження одержаних результатів. Актуальність дослідження характеризує співвідношення між тим, що з даної проблеми вже відомо і що досліджується, і свідчить про те, для якої галузі науки чи практики мають цінність наукові результати дослідження.

9 Актуальність дослідження можна обґрунтувати за таким алгоритмом: (після огляду стану вивчення питання в науці та формулювання проблеми) Поряд з тим, недостатньо вивчено (розроблено) …. Недостатньо наукових праць, які б розкривали механізм упровадження … та механізм (методики) використання …. Склались певні суперечності між нагальними потребами у … та …. Отже, проблема нашого дослідження зумовлена обєктивними вимогами … та …. Зменшити ступінь цих суперечностей через вирішення певних науково-теоретичних, (організаційних, технологічних) засобів має наше дослідження.

10 Під час формулювання теми дослідження слід дотримуватися таких вимог: - тема має відтворювати та узгоджувати обєкт, предмет і мету дослідження; - тема має вказувати на зміст проведеного дослідження; - формулювання теми має бути досить конкретним; - у темі має висвітлюватися спрямування на дослідження конкретного аспекту теорії чи практики; - тема має забезпечувати цілісність дослідження. Тема дослідження – це конкретизація і вичерпне визначення досліджуваного явища, сфери, межі досліджень.

11 Обєкт дослідження – це конкретна частина об'єктивної реальності, що породжує проблемну ситуацію і тому обрана для вивчення. Предмет дослідження – частина обєкта, яка включає в себе ті сторони та властивості обєкта, які в максимальній мірі відтворюють проблему і підлягають вивченню. Предметом дослідження можуть бути тільки ті елементи, звязки, стосунки всередині обєкта, які безпосередньо вивчатимуться дослідником.

12 Мета дослідження – це передбачуваний результат. Із формулювання мети має бути зрозуміло: - що досліджується; - для чого досліджується (суспільне значення); - яким шляхом досягається результат. Мета дослідження може бути спрямованою на: - виявлення залежностей, що існують між певними факторами; - визначення звязків між певними явищами; - визначення умов для усунення недоліків у процесах; - розкриття можливостей удосконалення процесів; - встановлення закономірностей та тенденцій розвитку тощо.

13 Гіпотеза дослідження – це науково обґрунтоване припущення, формулювання можливого результату або можливого способу вирішення проблеми. Основні вимоги до гіпотези: - не повинна містити невідомих науці понять; - не повинна суперечити вже доведеним фактам; - не повинна пояснювати вже відомі факти; - не повинна супроводжуватися винятками; - має бути такою, що перевіряється на даному рівні теоретичних і практичних знань; - формулювання гіпотези має бути простим і зрозумілим.

14 Формула гіпотези може бути такою: 1. Якщо … (дія, яку необхідно виконати, умова, яку потрібно забезпечити), … то … (буде досягнуто певного результату). 2. Результату … можна досягти, якщо … виконати умови. 3. … (має місце певне явище); якщо … (внести зміни, розробити та використати тощо), то … (буде досягнуто певного результату).

15 Завдання дослідження мають дати уявлення про те, які послідовні кроки слід зробити для розвязання поставленої проблеми та досягнення мети. Завданнями дослідження можуть бути: опис, виявлення, розроблення, обґрунтування, уточнення, доповнення, систематизація, удосконалення, розвиток, конкретизація, аналіз (концепції, підходу, методу, змісту тощо). Оптимальна кількість завдань дослідження – 4-5. Єдиних вимог і алгоритмів для формулювання завдань дослідження не існує.

16 Один із варіантів може бути таким: Перше завдання може стосуватися характеристики предмета дослідження, виявлення сутності проблем, теоретичного обґрунтування шляхів їх розвязання. Наприклад: провести аналіз наукових джерел з питання…; розкрити та конкретизувати сутність понять …, …. Друге завдання може спрямовуватися на розкриття загальних способів вирішення проблем, на аналіз умов їх вирішення. Наприклад: дослідити умови …; вивчити особливості ….

17 Третє завдання може мати прикладний характер, спрямовуватися на підтвердження гіпотези дослідження. Наприклад: виявити особливості …; встановити взаємозвязок між … та …; розробити модель.... Четверте завдання може мати рекомендаційний характер, вказувати на конкретні способи реалізації теоретичної моделі дослідження на практиці. Наприклад: розробити рекомендації (інструкцію, програму) щодо ….