Тарас Григорович Шевченко ( 1814 – 1861 ) ( 1814 – 1861 ) Виконала Гук Яна, 11 років. - презентация

1 Тарас Григорович Шевченко ( 1814 – 1861 ) ( 1814 – 1861 ) Виконала Гук Яна, 11 років

2 Тарас Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії. Був третьою дитиною селян-кріпаків 1822р. батько віддав його в науку до кирилівського дяка. За два роки Тарас навчився читати й писати, і, можливо, засвоїв якісь знання з арифметики. Після смерті у 1823р. матері і 1825р. батька Тарас залишився сиротою. Деякий час був школярем-попихачем у дяка Богорського. Наприкінці 1828 або на початку 1829р. Тараса взято до поміщицького двору у Вільшані, яка дісталася в спадщину позашлюбному синові В. Енгельгардта, ад'ютантові віленського військового губернатора П. Енгельгардту

3 1832р. Енгельгардт законтрактовує Шевченка на чотири роки майстрові петербурзького малярного цеху В. Ширяєву. Вірші Шевченко почав писати ще кріпаком, за його свідченням, у 1837р. З тих перших поетичних спроб відомі тільки вірші Причинна і Нудно мені, тяжко що маю робити. Кілька своїх поезій Шевченко у 1838р. віддав Гребінці для публікації в українському альманасі Ластівка. Але ще до виходу Ластівки (1841) 18 квітня 1840р. з'являється перша збірка Шевченка Кобзар.

4 Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення. На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом. Розповила, нагодувала, Попестила; і ніби сном, Над сином сидя, задрімала. І сниться їй той син Іван І уродливий, і багатий, Не одинокий, а жонатий На вольній, бачиться, бо й сам Уже не панський, а на волі; Та на своїм веселім полі Свою таки пшеницю жнуть, А діточки обід несуть. І усміхнулася небога, Проснулася – нема нічого…

5 Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. У його творах змальований новий позитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щасті народу. Улюблений герой Шевченкових поезій - витязь народний, повстанець гайдамака, козак-запорожець, що виступає оборонником рідного краю, носієм народної правди й честі. В своїх безсмертних поезіях Шевченко пропагував світлі ідеали свободи, рівності; закликав народ до боротьби проти усіх гнобителів, вказував простому люду конкретний шлях цієї боротьби, тим самим впливаючи на розвиток і літератури. Як умру, то поховайте …. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кровю Волю окропіте.

6 Звісно, така тематика його творів не могла залишитись непоміченою царем і в 1847 році його заарештовують та відправляють на 10 років заслання без права писати вірші. …. Жива …. Жива Душа поетова святая, Жива в святих своїх речах, І ми, читая, оживаєм І чуєм Бога в небесах.

7 У кінці березня 1858р. Шевченко приїхав до Петербурга. Літературно- мистецька громадськість столиці гаряче зустріла поета. В останні роки життя він бере діяльну участь у громадському житті, виступає на літературних вечорах, стає одним із фундаторів Літературного фонду, допомагає недільним школам на Україні Влітку 1859р. Шевченко відвідав Україну. Зустрівся в Кирилівці з братами й сестрою. Мав намір оселитися на Україні. Шукав ділянку, щоб збудувати хату. Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись. Нема, Анікогісінько нема!

8 Заслання підірвало здоров'я Шевченка. На початку 1861р. він тяжко захворів і 10 березня помер. Незадовго до смерті написав останній вірш Чи не покинуть нам, небого. Чи не покинуть нам, небого, Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать, Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу, На той світ, друже мій, до Бога, Почимчикуєм спочивать.