Державний стандарт та навчальна програма з історії як відображення новітніх тенденцій у розвитку шкільної історичної освіти Майборода Л. М., методист НМЦ. - презентация

1 Державний стандарт та навчальна програма з історії як відображення новітніх тенденцій у розвитку шкільної історичної освіти Майборода Л. М., методист НМЦ

2 Державний стандарт (2011р.) – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні. Державний стандарт укладено згідно ЗУ «Про загальну середню освіту» від р переглядається не рідше одного разу на 10 років Структура: Базовий навчальний план; загальна характеристика інваріантної та варіативної складових змісту загальної середньої освіти; державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

3 Освітня галузь « Суспільствознавство » Історичний компонент Суспільствозначий компонент Нові змістові лінії людина людина людина суспільство людина влада людина світ уявлень та ідей людина простір людина природа людина світ речей Нові змістові лінії людина в суспільно- політичній сфері людина в соціальній сфері людина у правовій сфері людина в економічній сфері людина в культурно- духовній сфері

4 Мета вивчення історії : Формування в учнів самоідентичності та почуття власної гідності на основі осмислення соціального і морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті загального історичного процесу

5 Програма з історії мета, завдання та шляхи їх досягнення Інформаційно - методична розподіл навчального матеріалу на етапи ( роки ) вивчення, визначення кількісних та якісних характеристик процесу навчання для укладання поурочного планування та відповідної атестації учнів Організаційно - методична

6 Принципи побудови програми 2012 р. Синхронне вивчення двох самостійних курсів – історії України та всесвітньої історії Лінійна побудова навчальної історичної інформації в хронологічній послідовності Проблемно - тематичний підхід до організації змісту та відмова від країнознавчого принципу Багатоаспектність викладу Багатоперспективність

7 Проблемно - тематичний підхід Проблемно - тематичні блоки Відмова від країнознавчого принципу у вивченні всесвітньої історії та жорстко послідовно – хронологічного у курсі історії України Поєднання в одній темі матеріалу, що характеризує подібні процеси, явища

8 Тема 1. СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ Хронологічні межі історії Стародавнього Єгипту та її періодизація. Вплив природно - географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації. Повсякдення та господарське життя Утворення держави та цивілізації в Єгипті. Влада, суспільна організація в Стародавньому Єгипті. Посилення Єгипту в ІІ тис. до Р. Х. Будівництво пірамід ( Джосер, Хеопс ) Розквіт та занепад Єгипту в ІІ тис. до Р. Х. Хатшепсут. Тутмос ІІІ. Рамзес ІІ Архітектура і мистецтво, писемність і освіта Практичне заняття. Міфи та релігія Давнього Єгипту. Ехнатон Учень / Учениця : називає хронологічні межі заснування, розквіту та остаточного занепаду держави в Стародавньому Єгипті, основні періоди історії, спорудження пірамід, правління Ехнатона ; показує на карті долину Нілу, територіальні межі та основні центри Стародавнього Єгипту, напрямки завойовницьких походів єгипетських фараонів Тутмоса ІІІ та Рамзеса ІІ ; застосовує та пояснює на прикладах поняття : « ном », « держава », « реформа », « податки і повинності », « ієрогліф », « фараон », « чиновник », « вельможа », « іригація »; описує особливості повсякденного та духовного життя, культури стародавніх єгиптян, життя і діяльність історичних постатей ; наводить приклади впливу природно - географічних умов на зародження і розвиток держави та цивілізації в Єгипті ; характеризує особливості розвитку Єгипту в різні періоди його історії, міфологічні та релігійні уявлення давніх єгиптян ; оцінює внесок єгипетської цивілізації у світову культуру

9 Зміст навчального матеріалу програми Мінімум знань для обов'язкового засвоєння учнями Вчителі мають можливість визначати назву теми, кількість, обсяг і перелік запитань кожного уроку залежно від особливостей учнів класу та індивідуального підходу педагога до викладання

10 Особливості організації навчання учнів Особистісно – зорієнтований підхід Компетентнісний підхід Діяльнісний підхід

11 Нові структурні елементи Вступні уроки Практичні заняття Уроки узагальнення Оглядові уроки

12 Практичні заняття з історії Спосіб вивчення нового матеріалу на основі історичних джерел Засіб формування предметних умінь і навичок Мета

13 Алгоритм роботи на практичному занятті - ознайомлення з метою заняття, шляхами її досягнення, формами повідомлення результатів - проведення роботи - представлення результатів ( усне, письмове, графічне тощо ) - рефлексія УченьВчитель Самостійна робота з різноманітними джерелами знань Визначає порядок проведення Добирає завдання Організовує роботу, консультує Оцінює результати

14 Форми контролю на уроках історії Оцінювання може відбуватися як письмова робота ( за запитаннями, відкритими або тестовими завданнями ) як усна відповідь розгорнуті есе, твори, дослідження, портфоліо та проекти тощо

15 Нові підходи до реалізації змісту пропедевтичного курсу « Вступ до історії » « Усього, що необхідно знати, навчити не можна, Вчитель може зробити тільки одне – вказати дорогу »

16 Що таке історична пропедевтика ? Пропедевтика – ( попередньо навчаю, готую ) – скорочений виклад будь - якої науки в систематизованому вигляді ; тобто підготовчий, вступний курс до будь - якої науки, що передує більш глибокому і детальному вивченню відповідної дисципліни. Мета – підготувати учнів психологічно і змістовно до успішного розв язання навчальних завдань з оволодіння певною галуззю знань. Задача – забезпечити перехід від інтегрованого змісту початкової освіти до предметного в основній школі.

17 Структура уроку актуалізація опорних знань і уявлень учнів ; мотивація та цілепокладання ; засвоєння і осмислення навчального матеріалу, формування умінь і навичок ; узагальнення і систематизація засвоєного змісту ; контроль, оцінку і рефлексія навчальних результатів.

18 Основні особливості уроку Самостійна робота – % навчального часу Головне на уроці – проблемно - пошукова постановка навчальних завдань, що вимагають не просто відтворення, а активної розумової діяльності. Осмислене читання завжди краще розповіді вчителя !!! Формування прийомів навчальної діяльності

19 Робота з документами, з візуальними джерелами Формулювання очікуваних результатів – обов язково, відповідно і рефлексія в підсумковій частині уроку.

20 Інтерактивні технології

21 Предметні компетентності Працювати з лінією часу Орієнтуватися на адаптованій історичній карті Опанувати ( оперувати ) на початковому рівні значну кількість історичних термінів Працювати з різноманітними історичними джерелами Стисло розповідати про історичну постать, висловлювати оцінні судження Описувати історичні пам ятки

22 Вимоги до роботи з історичним текстом переказувати основний зміст відрізняти художній та науково- популярні історичні тексти знаходити відповіді на запитання або ставити запитання до прочитаного тексту складати простий план добирати назву

23 Загальні підходи до методики проведення уроків Активні та інтерактивні методи Щоуроку нова гра Комбінований урок Організація самостійної пізнавальної діяльності Чергування різних форм діяльності учнів

24 Записи на сторінках журналу ПІБ учнів тема ДатаЗміст урокуДом. Завд Практичне заняття. Які назви в моєму рідному місті нагадують про минуле Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми Звідки і як історики довідуються про минуле Люди в історії ….

25 Календарно - тематичне планування За програмою - 3 теми 3 - тематичні 5 - практичних занять 1 - узагальнення до курсу 1 – резерв В І семестрі – 16 уроків ; перша тема – 11 уроків, друга – 12 уроків розділити Розділ ІІ « Про що і про кого розповідає історія » на дві підтеми, вивчивши в І семестрі відповідно 5 уроків, провести урок контролю і корекції за рахунок резервного уроку

26 Домашнє завдання Обов язково – коментар завдання ; Д / з ( випереджувальні ) можуть бути диференційовані ; Д / з після практичного заняття – на розсуд вчителя.