Овсейчик Валентина ДК – 12 - 1. Київська Русь від початку свого існування була язичницькою, язичницький світогляд на Русі був досить різноманітний, що. - презентация

1 Овсейчик Валентина ДК –

2 Київська Русь від початку своего існування бала язичницькою, язичницький світогляд на Русі обувь носить різноманітний, що залежало від розвитку, зв'язків конкретных регіонів та племен, які там мешкали.

3 На ІХХ ст. язичництво на Русі набуло своего найвищого розвитку. Широко зберігалося обожнювання сил природы, тварин та рослин. Стихійні силы наобувьали уявлень вигляду людиноподібних божеств русалок, берегинь, рожаниць, а пізніше і різних богів.

4 Великий князь Володимир Святославич намагався "модернізувати" язичництво і зберегти панівне положения старых вірувань.

5 Бажаючи спертися на авторитет окремих богів з різних земель держави, 980 р. князь створює пантеон язичницьких богів на чолі з Перуном. Але ці спроби вдалися марними.

6 Наприкінці X ст. східнослов'янське суспільство досягло високого рівня розвитку і було готовим для сприйняття нової ідеологічної системы. Князю Володимиру імпонувала ідея божественного характеру влади візантійських імператорів.

7 У 988 р. відбулося державне запровадження православия на Русі як офіційної релігії. Це бала визначна подія, яка принципов змінила напрямок розвитку суспільства.

8 Отже, Киіївська Русь прийняла христианство у X ст, булла окрещена у 988 року, як схід, офіційно, став православным лише 1054 року. Потім Київська Русь найменувалась православною, але с першу вона нею не булла.

9 Бруно згадує своему посланні про Русь «Послання Брунона до Генріху. Послання свідчить про історичної особистості Володимира Великого, і властивому йому визионерском дар («бачення», про яке побіжно згадує Брунон), про стосунках Києва зі степом, про те, якими були зв'язки Київської Русі з культурою латинського світу. Русь для Брунона – християнська країна, а Володимир – християнський государь.