Тема 1.7 Міжнародні розрахунки і платіжний баланс. 1. Суть та форми міжнародних розрахунків 2. Платіжний баланс та його структура 3. Рівновага платіжного балансу. Теорії платіжного балансу 4. Фактори, що впливають на стан платіжного балансу

1. Міжнародні розрахунки це форми платежів між країнами за здійснені операції в ході їх зовнішньоекономічних відносин. Міжнародні розрахунки включають комерційні та некомер-ційні платежі і надходження, що здійснюються за грошовими ви­могами і зобов'язаннями між підприємствами, банками, установа­ми та окремими особами різних країн на основі економічних, по­літичних, науково- технічних та інших відносин.

Акредитив це розрахунковий або грошовий документ, який є дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за раху­нок спеціально заброньованих коштів оплату товарно-транспорт­них документів за відвантажений товар або виплатити пред'явни­кові акредитиву певну суму грошей.

Товарний акредитив є найбільш поширеним документарним акредитивом завдяки одночасному виконанню ним трьох функ­цій: розрахункової, забезпечувальної та кредитної. Резервний акредитив за економічним змістом аналогічний ба­нківським гарантіям, але відповідає загальним правилам і вимогам для документарних акредитивів, тому є більш доцільним у зовніш­ ньоекономічній діяльності порівняно з банківськими гарантіями.

Чисті (грошові) акредитиви містять високий ступінь ризику, якому піддаються банки при їх виконанні і через це нині практич­но не використовуються. Змішані акредитиви є поєднанням окремих властивостей (пе­реваг та ризиків) вище зазначених видів акредитивів.

Безвідкличний акредитив це тверде зобов'язання банка-емі-тента не змінювати та не анульовувати його без згоди усіх зацікав­лених сторін. Відкличний акредитив за своїм походженням виконує лише розрахункову функцію і не виконує забезпечувальну і кредитну.

Платіжний акредитив виконує усі класичні функції акредити­ва (розрахункову, забезпечувальну, кредитну, інформаційну) та має найбільш просту технологію виконання. Акцептний акредитив дає можливість розширити діапазон за­вдань, які вирішують за допомогою акредитивної форми розрахун­ків, шляхом включення в конструкцію акредитива як платіжного документа переказних векселів.

Комерційна тратта це перевідний вексель, який продавець виставляє покупцеві. Перевідний вексель це письмовий наказ однієї сторони, який зобов'язує іншу сторону сплатити певну суму грошей третій стороні у майбутньому, в обумовлений час.

Інкасо це банківська операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта одержує на підставі розрахункових до­ кументів належні йому (клієнту) грошові кошти від підприємств, організацій, установ за відвантажені на їх адресу товарно-матеріа­льні цінності або надані послуги і зараховує ці кошти на його ра­хунок в банку.

2. Платіжний баланс це статистичний звіт, у якому в система­тизованому вигляді відображається весь комплекс світогосподарських зв'язків даної країни у формі вартісного співвідношення над­ходжень та платежів за певний період часу (рік, квартал, місяць).

Сучасна класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ: А. Поточні операції Товари Послуги Доходи від інвестицій Інші послуги та доходи Приватні односторонні перекази Офіційні односторонні перекази

В. Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал Прямі інвестиції Портфельні інвестиції Інший довгостроковий капітал Підсумок А+В відповідає концепції базисного балансу в США С. Короткостроковий капітал

D. Помилки та пропуски Підсумок: А + В + С + D відповідає концепції ліквідності в США Е. Компенсуючі статті Переоцінка золотовалютних резервів, розподіл і використання СДР (СПЗ). F. Надзвичайне фінансування

G. Зобовязання, що складають валютні резерви іноземних офіційних органів. Підсумок А + В + С + D + Е + F + G відповідає концепції офіційних розрахунків в США Н. Підсумкова зміна резервів СДР (СПЗ) Резервна позиція в МВФ Інші вимоги Кредити МВФ

Платіжний баланс виконує інформаційну, наукову та практи­чну функції. Інформаційна полягає в тому, що платіжний баланс дає змогу описати масштаби зовнішньоекономічної діяльності країни, сту­пінь її інтегрованості у світовий економічний простір. Наукова функція платіжного балансу полягає у тому, що його характеристика дає можливість моделювати процеси макроеконо-мічного розвитку відкритої економіки. Практична функція означає, що стан платіжного балансу є орієнтиром для прийняття державними органами відповідних рі­шень у ході реалізації економічної політики.

Платежі (дебет) це операції, пов'язані з використанням за­пасу іноземної валюти, тому в платіжному балансі перед ними ста­влять знак «мінус». Надходження (кредит) це операції, які забезпечують країну додатковою іноземною валютою, тому у платіжному балансі перед ними ставлять знак «плюс».

Баланс невидимої торгівлі це чиста вартість експорту послуг за вирахуванням їх імпорту плюс надходження від інвестицій за кордоном за вирахуванням виплат за надані інвестиції плюс саль­до трансферних платежів.

Довгостроковий капітал це фінансові вимоги та пасиви з початковим строком оплати понад один рік. Короткостроковий капітал це фінансові вимоги та пасиви, зокрема грошові, з початковим строком оплати один рік і менше.

Портфельні інвестиції це капіталовкладення в підприємства інших країн, які здійснюються з метою отримання відповідного прибутку, але не дають права контролю над підприємствами. Прямі інвестиції це капіталовкладення у підприємства ін­ших країн, які забезпечують інвесторові безпосередній контроль над ними і здійснюються з метою отримання відповідного прибут­ку. Інші інвестиції охоплюють довгострокові кредити МВФ, аван­си, комерційні кредити постачальників тощо.

3. Баланс поточного рахунку це частина платіжного балансу, що відображає співвідношення руху за кордон та з-за кордону то­варів, послуг, доходів і поточних трансфертів. Дефіцит поточного рахунку означає, що країна постачала на ринок більше вітчизня­ної валюти, ніж був на неї попит.

Сальдо балансу офіційних розрахунків свідчить про зміну офі­ційних резервів країни в іноземних ліквідних активах. Цей баланс часто називають компенсаційним, оскільки він нейтралізує дефіцит або надлишок підсумкового балансу.

Баланс поточного рахунку разом із балансом рахунку капіталу та фінансів (без статті «Резервні активи») є підсумковим платіжним балансом.

4. Основними факторами, які можуть спричинити порушення рівноваги платіжного балансу, є: 1. Надзвичайні обставини. До них можна віднести неврожаї, епідемії, землетруси, повені тощо. 2. Військові конфлікти та мілітаризація економіки. Війни, рево­люції, громадянські заворушення можуть чинити тривалий вплив на економічну ситуацію, в тому числі на міжнародні відносини. 3. Циклічні коливання економіки. Періодичні зміни обсягів реального ВВП, рівня цін, зайнятості та доходів певної країни мо­жуть призвести до циклічної незбалансованості її платіжного ба­лансу.

4. Структурні зміни у зовнішній торгівлі. Ці зміни можуть бути породжені чинниками, що впливають на формування попиту та пропозиції в ході експортно- імпортних операцій. 5. Втеча капіталу та посилення міжнародної фінансової взаємо­залежності. 6. Коливання валютного курсу. Очікування зниження курсу ва­люти може спровокувати втечу капіталу та дестабілізуючу спеку­ляцію.

7. Інтернаціоналізація виробництва. Поглиблення обміну між різними групами країн, міжнародної конкуренції на світовому ри­ нку, посилення виробничо-комерційної взаємозалежності країн, розширення ТНК усі ці чинники призводять до помітних змін у міжнародній торгівлі, а отже впливають на стан платіжних ба­лансів країн учасниць світового господарства.

Державне регулювання платіжного» балансу це сукупність методів, спрямованих на формування основних статей платіжного балансу.

Методи врівноваження платіжного балансу можуть бути націо­нальними (внутрішніми) та міждержавними (зовнішніми). У свою чергу національні методи поділяються на: ринкові; неринкові (адміністративні)методи.

Рекомендована література: Основна: 1. Солонінко К.С. Міжнародна економіка: Навч. Посібник. – К.:Кондор, – С Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Під заг. Ред. О.Г. Гупала. – К.: «Хай-Тек Прес», – С Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. Посіб. – 5те вид., стер. – К.:Знання, 2004 – С Герасимчук В.Г. Міжнародна економіка: навч. посіб. / В.Г. Герасимчук, С.В. Войтко. – К.: Знання, – С Додаткова: 1. Одягайло Б.М. Міжнародна економіка:Навч. Посіб. – К.:Знання, 2005 – С