викладач – кандидат економічних наук, доцент Мерчанський Володимир Вікторович

Види занять та форми контролю Обсяг дисципліни за навчальним планом У т.ч. по семестрах денне навчання заочне навчання кредитгодин 334 Всього годин за планом 3, У т. ч. аудиторні1, З них лекції0, лабораторні0, практичні– –––– семінарські– –––– У т. ч. самостійна робота 1, Модуль (заліковий кредит) 1 0, , , Контрольна робота * Курсова робота (проект) ** Залік Екзамен підсумковий **

Лекція 1 Предмет і метод статистики. Статистичне спостереження. 1. Предмет статистики. 2. Статистична методологія. 3. Основні категорії статистики. 4. Статистичне спостереження.

1. Предмет, метод і завдання статистики. Термін статистика походить від латинської Status, що означає становище, стан явищ. Від кореня цього слова виникли слова: - «stato» (держава), - «statista» (статистик, знавець держави), - «statistiks» (статистика – певна сума знань, зведень про державу).

У науковій літературі вперше термін «статистика» було використано в 1749 р. німецьким науковцем Готфрідом Ахенвалем ( ), який з 1746 р. у Морбургському університеті почав викладати нову навчальну дисципліну, яку назвав статистикою.

Предмет та об'єкт статистики Обєктом вивчення статистики є людське суспільство, явища і процеси суспільного життя. Предметом статистики як суспільної науки є кількісна сторона масових суспільних явищ і процесів у нерозривному звязку з їх якісною стороною, кількісне відображення закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця й часу.

Статистика є багатогалузевою наукою. У процесі розвитку в її складі виділилися: математична статистика, загальна теорія статистики, економічна та соціальна статистики, галузеві статистики (промислова, сільськогосподарська, транспортна, торговельна, медична, правова тощо).

Статистика сільського господарства – одна з основних галузевих статистик, яка розробляє зміст і методи обчислення та аналізу статистичних показників, що характеризують стан і розвиток сільського господарства. Обєктом її вивчення є сільське господарство як галузь матеріального виробництва.

Статистична методологія – це комплекс спеціальних, притаманних лише статистиці методів і прийомів дослідження. Вона розробляє питання збирання даних про розміри суспільних явищ, зведення і обробки цих даних, вивчення звязків між розмірами суспільних явищ, принципи та прийоми аналізу статистичних даних Статистична методологія

Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить три етапи. Перший етап – збір первинного матеріалу шляхом реєстрації фактів чи опитування респондентів. На другому етапі зібрані дані підлягають систематизації і групуванню – від характеристики окремих елементів переходять до узагальнюючих показників у формі абсолютних, відносних чи середніх величин. Третій етап передбачає аналіз варіації, динаміки, взаємозалежностей. За результатами аналізу висновки можуть бути описані в текстовій формі, подані у формі таблиць і графіків.

До основних прийомів і способів статистичного дослідження належать: 1. Статистичне спостереження 2. Статистичне зведення і групування 3. Статистичний аналіз

1. Статистичне спостереження – це збір і оцінка певних значень досліджуваних ознак від кожної одиниці статистичної сукупності шляхом реєстрації (обліку) їх на підставі ретельно розробленої програми. 2. Статистичне зведення і групування матеріалів статистичного спостереження. Зібрані факти класифікують та систематизують, їх поділяють за ознаками відмінності і обєднують за ознаками подібності, тобто проводять групування статистичних даних. 3. Статистичний аналіз зведеного та опрацьованого матеріалу, в процесі якого виявляються закономірності та звязки суспільних явищ.

З питанням про предмет статистики повязані поняття статистичної сукупності та статистичної закономірності. Під статистичною сукупністю розуміють масу однорідних у певному відношенні елементів (подій, явищ, фактів тощо), які мають єдину якісну основу, але відрізняються між собою за певними ознаками Основні категорії статистики

Статистична закономірність виражає середній результат взаємодії значного числа однорідних явищ, тобто статистична закономірність не виражає властивості кожного явища окремо, а тільки в масових процесах, або в загальній системі.

1.4. Статистичне спостереження Статистичне спостереження – це планомірне, науково організоване збирання масових даних про явища і процеси суспільного життя за допомогою реєстрації їх суттєвих ознак.

Статистична звітність – це система показників, що характеризують підсумки діяльності підприємств, організацій і установ, які подаються статистичним органом у відповідні строки за встановленою формою. Звітність є основною формою статистичного спостереження. Поряд із звітністю важливою формою статистичного спостереження є спеціально організовані спостереження.

Залежно від обліку фактів у часі розрізняють поточне, періодичне і одночасне спостереження. Поточне спостереження полягає в безпосередній реєстрації фактів у міру їх виникнення. Періодичним називається спостереження, при якому факти реєструють регулярно, через однакові періоди часу. Одночасні спостереження здійснюють для вивчення стану досліджуваного явища на певний момент часу.

За повнотою охоплення одиниць досліджуваного обєкта статистичне спостереження поділяють на суцільне і несу цільне. Суцільним називається таке спостереження, при якому обстеженню і реєстрації підлягають усі одиниці досліджуваного обєкта. Несуцільне статистичне спостереження охоплює лише певну частину одиниць досліджуваного обєкта.

За способом збирання статистичних даних розрізняють безпосереднє, документальне спостереження і опитування. При безпосередньому спостереженні факти реєструють способом огляду, підрахунків, замірів безпосередньо на місці їх виникнення. Документальне спостереження полягає в тому, що підприємства за даними обліку заповнюють форми статистичної звітності і надсилають їх органам державної статистики. Під час опитування відповіді на запитання формуляра записують із слів опитуваної особи. Розрізняють три способи опитування: усний, самореєстрація і кореспондентський.

У процесі статистичного спостереження можуть виникати помилки реєстрації і помилки репрезентативності. Помилки реєстрації можуть бути навмисними і ненавмисними. Ненавмисні помилки можуть бути випадковими і систематичними. Випадковими називають помилки, які виникають через неточність вимірювання, заокруглення чисел, описок та інших випадкових причин.

Систематичні помилки зумовлюються причинами, що діють в якомусь певному напрямі. Виникають вони внаслідок нечіткого формування запитань у бланках спостереження, помилки в інструкції тощо. Помилки репрезентативності виникають тільки при несуцільному спостереженні. Причина їх в тому, що відібрана для обстеження сукупність одиниць не досить точно відображує загальну сукупність.