Полтавець Людмила Миколаївна Переяслав-Хмельницький, 2013 р.

Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури учителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору та ерудиції. В.Сухомлинський

Кожний окремо взятий урок - це ланка в ланцюжку. Він являє собою цілу процесуальну систему, яка складається з компонентів -етапів. цеглинка урок собіуявитиЯкщо то етапстіни, цегляноїу вигляді її - це Якщо такі «цеглинки», можливо, і гарні, але погано підігнані одна до одної і погано зацементовані, то стіна розвалиться.

Що ж таке педагогічна технологія? Термін технологія походить від двох грецьких слів : techne – мистецтво, майстерність, та logija – наука. Отже, технологія – це наука про майстерність.

«Інновація» походить від лат. іnovatis (in - в, novus - новий), і в перекладі означає оновлення, новинка, зміни. Українською мовою «інновація» перекладається саме як"нововведення".

прагнення зробити урок цікавим для дітей (80,6%) залучити учнів до творчої пізнавальної діяльності (33,3%) розвинути пізнавальні інтереси учнів (31,5%).

В сучасних умовах найбільшої переваги набувають ІНТЕРАКТИВНІ НАВЧАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Роль інтерактивних методів навчання панацея, що вирішує всі проблеми учбового процесу суттєве доповнення до системи методів навчання інструмент, що дозволяє значно урізноманітнити достатньо однотипну форму пізнання оточуючої дійсності, якісно інший підхід до організації освітньої діяльності.

Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу і чую, я трохи памятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я самовдосконалююсь.

Інтерактивний урок має певну структуру та складається з п'яти основних етапів: 1. Розминка Урок 5. Рефлексія 2. Обґрунтування навчання 4. Усвідомлення змісту 3. Актуалізація

Вказівки на гранях Описати це Порівняти це Знайти застосу- вання цьому Запропону- вати аргументи «за» чи «проти» Проаналі- зувати це Встановити асоціації Методика «Кубування»

П р о с т е п и т а н н я У т о ч н ю ю ч е п и т а н н я О ц і н ю в а л ь н е п и т а н н я Т в о р ч е п и т а н н я П и т а н н я – і н т е р п р е т а ц і я П р а к т и ч н е п и т а н н я ?

Прості запитання (фактичні) – вимагають знання фактичного матеріалу, тобто орієнтовані на роботу памяті. Прості запитання (фактичні) – вимагають знання фактичного матеріалу, тобто орієнтовані на роботу памяті. Уточнюючі запитання – «наскільки я зрозумів….», «чи правильно я Вас зрозумів, що…» Уточнюючі запитання – «наскільки я зрозумів….», «чи правильно я Вас зрозумів, що…» Інтерпретуючі запитання (пояснюючі) – підштовхуючи учнів до інтерпретації, ми навчаємо їх навичок усвідомлення причин різних вчинків чи думок (чому?) Інтерпретуючі запитання (пояснюючі) – підштовхуючи учнів до інтерпретації, ми навчаємо їх навичок усвідомлення причин різних вчинків чи думок (чому?) Оцінювальні запитання (порівняння) – необхідно використати, коли ви чуєте, що хтось із учнів висловлює сусіду по парті своє незадоволення чи задоволення від того, що відбулося на уроці. Оцінювальні запитання (порівняння) – необхідно використати, коли ви чуєте, що хтось із учнів висловлює сусіду по парті своє незадоволення чи задоволення від того, що відбулося на уроці. Творчі запитання (прогноз) – «Як ви думаєте, що відбудеться далі…?» Творчі запитання (прогноз) – «Як ви думаєте, що відбудеться далі…?» Практичні запитання – «Як ми можемо…?» «Як би ви вчинили..?» Практичні запитання – «Як ми можемо…?» «Як би ви вчинили..?»

Сама ТЕМА - це «стовбур дерева». «Листочки» - це ПРОГНОЗ. «Гілочки» - це АРГУМЕНТИ, обґрунтування прогнозів.

ІНСЕРТ Це етап знайомства з новою інформацією. Інсерт – з анлійської insert – «вставка, вклейка», «вставляти, вносити». Інсерт – це прийом такого маркування тексту, коли учні значками помічають те, що відоме, що заперечує їхні уявлення, що є цікавим і несподіваним, а також те, про що хочеться дізнатися більш детально. V (усвідомити нові знання) + (позначити нові судження) - (виправити неправильні судження) ? (привертає увагу до теми) Я це знав Це для мене зовсім нове Це заперечує те, що я знав Я хочу знати про це більше

« Лист літературному персонажеві» Учні повинні написати «цільового листа» літературному персонажеві, в якому підтримати його або, навпаки, засудити, допомогти порадою, висловити своє ставлення до його вчинків.

« Ти мені - я тобі» Робота в групах. Групи отримують завдання опрацювати текст та підготувати запитання за змістом. Учні обмінюються запитаннями, отримують вичерпні відповіді, самі виставляють оцінки членам групи опонентів.

Часто на уроки я прошу учнів приносити кольорові олівці або фломастери та пропоную виконати такі завдання : намалюйте предмет, який символізував би твір чи був би символом літературного героя. визначте колір настрою уривка поезії ; намалюйте ілюстрацію до твору, допустивши помилку в зображуваному та запропонуйте своїм товаришам знайти цю помилку; створіть діафільм за сюжетом твору ( робота в групах).

« Літературний турнір» Учень викликає до себе іншого учня, ставить якесь запитання за літературним твором. Якщо відповідь правильна, цей учень викликає наступного і запитання ставиться йому. Наприклад, при вивченні теми « Народні думи» у 8 класі проводиться літературний турнір, який визначає кращого знавця названих літературних творів.

1 рядок -1 іменник (тема) 2 рядок - 2 прикметники (розкривають тему) 3 рядок – 3 дієслова ( описують дію) 4 рядок - речення (ставлення до теми) 5 рядок - 1 слово-резюме (синонім теми).

Метод «Вільне письмо» Методика «Гронування» Етапи гронування: 1.Н аписати центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша, на слайді, на дошці). 2.З аписати слова, фрази, які спадають на думку учням з обраної теми. Записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. 3.К оли всі ідеї записані, встановити, там, де це можливо, звязки між поняттями.

Методика стимулює міркування та роздуми після прочитаного тексту. Алгоритм роботи. Учень, що розпочинав обговорення твору чи описаної у тексті події, вчинку тощо, передає естафету обговорення іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, хто починав. Таким чином,він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись з тим, що говорили інші, чи заперечити, доводячи свою думку. Як правило, таке право отримує не впевнений у собі учень, до думки якого в колективі не прислухаються. Використання Дану стратегію варто використовувати на етапі закріплення отриманих знань.

Смисл цього прийому можна висловити наступними словами: «Я пишу для того, щоб зрозуміти, що я думаю». Це вільне письмо на задану тему, в якому оцінюється самостійність, прояв індивідуальності, дискусійність, оригінальність рішення проблеми, аргументація. Зазвичай, есе пишеться прямо в класі після обговорення проблеми і займає не більше 5 хвилин. На уроках цей прийом зручно використовувати як підсумкову рефлексію, коли була розглянута важлива навчальна тема або розвязана серйозна проблема, як варіант, коли на усну рефлексію не вистачає робочого часу…

Групам пропонують намалювати на листку паперу квітку, яка відображає той склад учасників, який сьогодні працював у групі протягом дня. Потім –презентації та обговорення теми уроку.

Аукціон Наприклад, при вивченні біографії Івана Франка, пропоную наступні «лоти» : Дитячі роки; Університети Франка ; Початок творчої діяльності ; Революційна діяльність; Найкращі твори письменника; Світогляд Франка, ставлення до релігії ; Останні роки життя. Найвищий бал отримують учні, які підготували найповніші та найцікавіші повідомлення і викупили декілька лотів.

Алгоритм роботи Учитель добирає матеріал, з яким будуть працювати учні на уроці й ділить його на частини. На початку уроку учні обєднуються у групи. Кількість учнів у групі відповідає кількості частин,на які поділено фактичний матеріал. Ці групи називаються первинними або домашніми. Члени домашніх груп перерозподіляються (принцип довільний) й обєднуються у нові експертні групи. Кожна експертна група отримує для опрацювання одну частину підготовленого учителем тексту. За відведений час учні експертної групи знайомляться з текстом, опрацьовують його, готують по три контрольні запитання щодо його освоєння. Учні експертних груп повертаються у свої первинні групи з підготовленим матеріалом. У кожній експертній групі по черзі кожний член кожної експертної групи навчає інших інформації, якої навчився у вторинній групі, перевіряючи рівень її засвоєння контрольними запитаннями. По завершенні роботи учитель підводить підсумок, даючи можливість кожній групі репрезентувати отримані знання.

Крок 1. Виберіть ключове слово уроку. Крок2. Виберіть фразу, за допомогою якої ви зашифруєте це слово. Крок3. Зашифруйте ключове слово в обраній фразі без зміни послідовності літер. Крок4. Попросіть дітей знайти і закреслити фразу, щоб отримати ключове слово уроку. Крок 5. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримайте мотиваційні фактори у дітей. Наприклад: закресліть у цьому рядку шість літер таким чином, щоб літери, які залишилися, склали б добре знайоме слово: ШБІАСНТЬАЛІНТЕИР

«Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народилися в інші часи». Конфуцій Якщо ви хочете навчити дітей мислити по-іншому, вам доведеться навчитися учити по-іншому.

«Не буде вогника у Вас – Вам ніколи не запалити його в інших». В.О.Сухомлинський «Якщо знання – це новий капітал, то інновації – нова валюта». то інновації – нова валюта». Кевін Келлі Кевін Келлі