Проект Масляна на носі Проект Масляна на носі Автор : Дабіжа Н.В.

Тип проекту: народонавчий, дослідницький, короткотривалий. Актуальність (проблема) проекту: Щороку в Україні святкується Масляна. Мені стало цікаво, чи правильно ми святкуємо це свято? Мета проекту: дізнатися історію та традиції української Масляниці. Обєкт дослідження: народне свято Масляна. Предмет дослідження: традиції святкування Масляни. Гіпотеза: Кожна традиція на Масляну має своє значення. Етапи проекту: 1.Опитати рідних та знайомих і виявити, що вони знають про Масляну. 2.Розглянути історію Масляної. 3.Дізнатися, чому Масляна так називається? 4.Розглянути традиції святкування Масляни в Україні. 5.Дізнатися, які обрядові страви Масляни. 6. Узагальнити результати дослідження у вигляді презентації. Очікуванні результати : в результаті проекту моя сімя, близькі будуть святкувати Масляну дотримуючись традицій.

1-й епат. Опитування Опитування показало, що, основному, про Масляну відомі такі факти: Вона святкується за тиждень перед Великим постом і триває 7 днів. Обрядова страва Масляни -млинці, які потрібно пекти кожного дня. Це і є головна традиція цього свята. Млинець символізує сонце. Кожен день Масляної має свою назву, звичай. Назви цих днів у респондентів розбігаються. Останній день Масляни називається Прощеною Неділею. Млинці печуть з молока,традиційна начинка – сирна. На Прощену Неділю печуть дріжджові млинці.

2-й етап. Історія Масляни Масляна - древнє слов'янське свято, що дісталося нам у спадщину від язичиської культури, яке збереглося й після прийняття християнства. Масляна була прийнята християнською церквою фактично як релігійне свято й одержала назву Сирного чи Сиропусного тижня, але це не змінило її внутрішньої суті. Масляна приходиться на тижні, що передує Великому посту. Масляна - це, насамперед, ситна їжа. Тому немає нічого неправильного в тому, щоб у цей час поласувати, скуштувати щось смачненьке і не відмовляти собі ні в чому. У традиційному побуті завжди вважалося, що людина, яка погано і нудно провела тиждень, буде невезучою протягом усього року. Початок Масляної коливається від 3 лютого до 14 березня. Масляна - це веселе проведення зими, осяяне радісним чеканням близького тепла, весняного відновлення природи. Навіть млинці, неодмінний атрибут свята, мали ритуальне значення: вони являли собою символ сонця. Проходили століття, мінялося життя, із прийняттям на Русі християнства з'явилися нові, церковні свята, але широка Масляна продовжувала жити. Масляну в народі завжди любили і ласкаво називали "цукрові вуста", "чесна масляна", "перепілочка", "перебуха", "об'їдуха", "ясочка".

3-й етап. Чому Масляна так називається? За одним із тверджень в основі появи слова "масляна" лежить традиція випікання млинців і пов'язана з тим, що люди як могли, намагалися залучити милість сонечка, умовити його побільше гріти замерзлу землю. Крім того, у селах об'їжджали кілька разів село на конях, прикрашали колесо від воза і на тичині носили його по вулицях, водили хороводи. Вважалося, що подібні церемонії "умаслюють" сонце, роблять його добрішим. Звідси й назва - "Масляна". За іншою версією назва свята виникла тому, що на цьому тижні за православним звичаєм м'ясо вже виключається з їжі, а молочні продукти ще можна вживати - от і печуть млинці. Саме тому Масляну називають Сирним тижнем. А якщо вірити легендам, то Масляна народилася на Півночі, батьком її був Мороз. Одного разу якийсь чоловік помітив її й попросив допомогти людям, зігріти та розвеселити їх. І Масляна прийшла, але не тендітною дівчинкою, що ховалася в лісі, а бабою з рум'яними щоками, не з посмішкою на вустах, а з реготом. Вона змусила людей забути про зиму, розігріла кров у їх жилах, схопила за руки і пустилася з ними танцювати до непритомності. От тому в давнину Масляна була веселим святом. В Україні останній тиждень м'ясниць носив кілька назв - "Масляна", "Сиропусний тиждень", "Пущення", "Загальниця", "Ніжкові заговини", "Колодій,.

4-й етап. Традиції святкування Масляни Масляна ділиться на три основні частини: зустрічний "переломний" понеділок, "широкий" четвер та "прощальна", чи "шуткова" неділя. Кожна з них мала свою обрядову специфіку. Кожен день Масляного тижня мав свої традиції. У понеділок- влаштовуалися загальні ігрища, накривали столи із солод- кими стравами. Діти ладили ранком солом'яну ляльку - Масляну - наряджали її в каптан і шапку. У вівторок, дівчата та хлопці запрошувалися покататися на гірках, поїсти млинців. В середу, тещі запрошували своїх зятів на млинці, гукали всіх рідних. На четвертий день возили опудало на колесі, співали пісень, проводили кулачні бої. На п'ятий день зяті пригощали млинцями своїх тещ, іноді - і всю рідню. Зять зобов'язаний був з вечора особисто запросити тещу. У шостий день розгульного тижня молода наречена запрошувала своїх рідних до себе. У цей день будували на ріках, ставках і полях сніжне містечко з вежами і воротами, потім ватага розділялася: одні охороняли містечко, інші повинні були силою взяти його. Звичаї останнього дня Масляної пов'язані з культом предків, прощання з Масляною супроводжувалися різними обрядами. Солом'яну ляльку - "Масляну" - урочисто спалювали, а попіл від опудала розсіювали по полю, щоб додати сили посіву, майбутньому врожаю.

У неділю сусіди й родичі обходили одне одного й просили пробачення за образи. Вважалося, що саме в цей день має відбудеться страшний суд, а тому годилося "помиритися з тими, хто на цьому світі". У такий спосіб народна звичаєва структура сприяла залагодженню різноманітних конфліктів між людьми. Бабське свято Мало хто знає, але загалом Масляна вважалася жіночим святом, хоч участь у ньому могли брати і чоловіки. Але вони мусили за це відборговувати грішми чи горілкою.". Саме на Масляну заміжні українки, залишивши вдома чоловіків і дітей, йшли в шинок, щоб, зібравшись разом, випити чарку, заспівати, станцювати і повеселитися в жіночому колі. Між іншим, виконувати домашню роботу в цей день суворо забороняється. Масляна - свято жіночий, тому й починається вона у домашнього вогнища, з приготування млинців (готують чоловіки !) Жінки, зібравшись у гурті йшли в понеділок до корчми і відзначали "початок Масної. У вівторок жінки знову сходилися до шинку, вчиняли всілякі забави і сценки. Середу на м'ясопустному тижні називали "зноби-баби". Якихось обрядодій, пов'язаних з цим днем не збереглося. В переломний чи широкий четвер жінки, зібравшись у товариство піднімали тости за те, "щоб телята водилися"і намагалися в цей день не прясти, "аби масло не згіркло.

5-й етап. Обрядові страви Масляни Основою обрядовою стравою Масляної були вареники з сиром, які споживалися з маслом чи сметаною. Пекли також гречані млинці, заправлені смальцем. Ними частували протягом усього тижня. Досить популярними серед селян були сколотини од масла. "Нехай буде і маслянка, аби щоранку! (Сколотини - побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла з вершків, сметани.) Головним напоєм на цьому тижні є наливки та інші трунки. За церковною традицією тиждень називається сирним, або м'ясопусним, через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. На цьому тижні немає посту в середу й п'ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, але м'яса вже не їдять.

Інформаційні джерела: 1. Василь Скуратівський. Дідух. Свята українського народу. - К.: Освіта, 1995: Режим доступу: Інтернет джерела.