Тема 2: Правове регулювання фінансового контролю в Україні 1. Загальна характеристика законодавчо- нормативних актів, які регулюють здійснення фінансового контролю в Україні 2. Стандарти фінансового контролю

Д ЛЯ УНИКНЕННЯ ПЛУТАНИНИ МІЖ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ НЕОБХІДНЕ ЧІТКЕ ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГЛАМЕНТУВАННЯ І ВРЕГУЛЮВАННЯ ЇХ ПОВНОВАЖЕНЬ. Нормативно-правовий акт Дата прийняття Нормативний документ Найменування р.8070-ХКодекс УкраїниПро адміністративні правопору­шення р.2542-ІІІКодекс УкраїниБюджетний кодекс VI Кодекс Податковий р.3202-IV Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим правопору­шенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна р. 877-V Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності р.510-XII Закон України Про державну податкову службу в Україні р.140- V Закон України Про аудиторську діяльність Нормативно-правове регулювання фінансового контролю

р.1017 Постанова КМУ Порядок проведення органами державної контро­льно- ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм р.1777 Постанова КМУ Порядок проведення органами державної контро­льно- ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ р. 361 Постанова КМУ Порядок проведення органами державної контро­льно- ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності субєктів господарювання р. 550 Постанова КМУ Про затвердження Порядку проведення інспекту­вання державною контрольно-ревізійною службою р. 961 Постанова КМУ Про здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю р. 698 Постанова КМУ Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби держав­ного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів р Постанова КМУ Про затвердження стратегії розвитку системи державного фінансового контролю, що здійснюється органами виконавчої влади р.158 Розпорядження КМУ Концепція розвитку державного внутрішнього фі­нансового контролю р.817\98Указ Президента України Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності р. 1074/ 2000 Указ Президента України Про заходи щодо підвищення ефективності контролю за використанням бюджетних коштів

Бюджетним кодексом України визначено, що на всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється фінансовий контроль і оцінка ефективності використання бюджетних коштів Рахунковою палатою та ГоловКРУ (відповідно до його повноважень, визначених законом). Однак механізм здійснення контролю в ньому не розкрито, а його зміст не визначено. Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» створено з метою зменшення втручання контролюю­чих органів у фінансово-господарську діяльність підприємств України ( «планова», «позапланова» виїзні пере­вірки, охарактеризовано обставини за яких дозволяється проведення таких перевірок; зазначено перелік контролюючих органів, які мають право проводити планові та позапланові перевірки. Податковий кодекс. Надано визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення, способи здійснення податкового контролю, види і порядок проведення перевірок та ін. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зроблено спробу узагальнити порядок проведення контролю, який здійснюється державними органами. У Законі встановлено принципи та вимоги здійснення державного контролю, наведено перелік умов – для проведення планових заходів з державного нагляду та підстав для позапланових. Крім того, у законі зазначено: документи, якими оформлюються контрольні заходи; права, обовязки та відповідальність посадових осіб, які здійснюють державний нагляд за суб'єктами господарювання.

2. Стандарти фінансового контролю. Нормативним актом, який закріплює основні положення відносно проведення державного фінансового контролю в Україні, є Стандарти державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна. 1. Термiни, якi вживаються в Стандартах державного фінансового контролю 2. Планування державного фінансового контролю 3. Органiзацiя та виконання контрольних заходiв 4. Документування результатів та формування матерiалiв кон­ трольних заходів, порядок їх опрацювання i використання 5. Здiйснення контрольних заходів в умовах електронного зберігання i обробки iнформацiї, яка підлягає дослідженню 6. Оцiнка стану внутрішнього фінансового контролю 7. Попередження правопорушень з боку субєктів держав­ного фінансового контролю та їх посадових осiб 8. Оприлюднення результатів державного фінансового контролю 9. Взаємодія з правоохоронними органами

суб'єкт гос­ подарювання юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, їх відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи, фізичні особи - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є СПД, а також постійні представництва нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, якщо такі суб'єкти беруть участь у формуванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні активів, що належать державі, а також використовують кошти, що залишаються у зв'язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів чи державних цільових фондів та кредитів, отриманих під гарантії КМУ, за винятком розташованих на території України іноземних дипломатичних представництв, консульських установ, представництв міжнародних організацій, а також представництв нерезидентів, які не провадять підприємницької діяльності; суб'єкт держ. фін. контролю міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, які наділені повноваженнями на здійснення фінансового контролю, їх самостійні контрольно-ревізійні підрозділи або інші їхні підрозділи (особи), які наділені такими повноваженнями; контрольний захід це сукупність способів і методичних прийомів фінансового контролю (ревізія, перевірка, оцінка, розслідування та вивчення), які застосову­ються суб'єктами державного фінансового контролю в межах повнова­жень, визначених Конституцією України та іншими актами законодав­ства, що регулюють їх діяльність, і спрямовані на повний комплекс (сис­тему) або окремі процеси (етапи) фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна; ініціатор контроль ного заходу ВРУ, Президент України, КМУ, інші органи державної влади щодо контрольного заходу, який здійснюється міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади; керівник міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади щодо контрольного заходу, який здійснюється самостійним контрольно-ревізійним підрозділом або іншим їх підрозділом (особою); тема контрольного заходу це визначений суб'єктом державного фінансового контролю зміст конкретного контрольного заходу; спільні контрольні заходи це контрольні заходи, які здійснюються одночасно декількома суб'єктами державного фінансового контролю і мають спільні або взаємопов'язані теми контрольних заходів. Визначення термінів, наведених у стандарті

1) визначення поняття «планування» Під плануванням слід розуміти послідовний процес, який включає в себе систему дій, спрямованих на якісне формування, розгляд, погодження та затвердження планів контро­льних заходів. Кожен суб'єкт державного фінансового контролю самостійно розробляє і затверджує порядок планування контрольних заходів. 2) мета планування Метою планування контрольних заходів субєктами державного фінансового контролю є: - забезпечення оптимальної концентрації трудових, фінансових та матеріальних ре­сурсів субєктів державного фінансового контролю при реалізації визначених напрямів контролю; - усунення паралелізму та дублювання в роботі субєктів державного фінансового контролю шляхом забезпечення належного виконання вимог законодавства щодо держав­ної регуляторної політики.

-зміст планів контрольних заходів субєктів державного фінансового контролю: тема контрольного заходу (її включення повинно мати обґрунтування); назва суб'єкта господарювання, який підлягає контролю, та місце його розташування; термін закінчення контрольного заходу; період, який підлягає контролю; перелік субєктів державного фінансового контролю, які будуть спільно проводити контрольні заходи (за їх погодженням). -строки планування. Субєкти державного фінансового контролю формують плани основних напрямів контрольних заходів терміном на рік. На основі цих планів субєкти державного фінансового контролю складають піврічні плани контрольних заходів. - взаємодія щодо планування між субєктами державного фінансового контролю. Останні за відповідними запитами надають один одному за погодженням з ініціаторами контрольних заходів власні плани контрольних заходів, пропозиції щодо проведення спільних контрольних заходів, інформацію про терміни проведення останніх контрольних заходів щодо конкретних субєктів господарювання та іншу інформацію, що стосується питань формування планів контрольних заходів. -умови при яких субєктів господарювання не включають до планів контрольних заходів: якщо термін проведення попередніх контрольних заходів цими ж субєктами з тих самих питань менший одного року (365 календарних днів); якщо вже здійснено контрольні заходи іншими субєктами державного фінансового контролю або контрольними органами з тих самих питань та за період, який підлягає контролю. -порядок затвердження контрольних заходів. Затвердження планів контрольних заходів здійснюється керівником міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади у порядку, визначеному законодавством. -порядок внесення змін до планів. Внесення змін до планів контрольних заходів проводиться у порядку їх затвердження. Про зміни, внесені до планів контрольних захо­дів, повідомляються інші субєкти державного фінансового контролю, які проводять спільні контрольні заходи. 3) Основні вимоги до планів контрольних заходів:

Органiзацiя та виконання контрольних заходiв - розкриває інформацію щодо порядку організації та виконання контрольних заходів суб'єктами державного фінансового контролю(підготовка, оформлення документів, ознайомлення з ними, проведення заходу). Умовно стандарт можна поділити на такі розділи: 1)Внутрішні нормативно-правові акти з організації та виконання субєктами державного фінансового контролю контрольних заходів. 2)Терміни, що вживаються в цьому Стандарті. Планові контрольні заходи - контрольні заходи, що включені до відповідних планів контрольних заходів субєктів державного фінансового контролю Позапланові контрольні заходи - контрольні заходи, що не включені до відповідних планів субєктів державного фінансового контролю і здійснюються в межах їх компетенції та повноважень за дорученнями ініціаторів контрольних заходів і зверненнями органів державної влади (в тому числі правоохоронних органів) та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання і громадян. 3) Організація виконання контрольних заходів, що проводиться у 2 етапи.

1-й етап. Документальна підготовка службових осіб субєкта державного фінансового контролю включає: - вивчення нормативно-правової бази, що регламентує діяльність суб'єкта господарювання, збір інформації у відповідних фінансових органах та органах Державного казначейства України про обсяги і напрями бюджетного фінансування тощо; - складання програми контрольного заходу, яка забезпечує повне розкриття теми контролю, та її затвердження у встановленому субєктом державного фінансового контролю порядку; - у встановлених законодавством випадках та у відповідності до визначеного порядку – інформування керівництва субєкта господарювання про намір проведення контрольних заходів. Офіційні розпорядчі документи на проведення контрольних заходів повинні бути складені на паперових носіях та містити такі обов'язкові реквізити:

2-й етап. Виконання контрольних заходів. Обовязки службових осіб субєктів державного фінансового контролю: пред'являти керівництву субєкта господарювання свої особові посвідчення та належним чином оформлені на їх ім'я офіційні розпорядчі документи на проведення контрольних заходів. У разі неможливості в день, визначений початком проведення контрольних заходів, ознайомити керівництво субєкта господарювання з офіційними розпорядчими документами на проведення контрольних заходів, службові особи невідкладно інформують про це керівника субєкта державного фінансового контролю, який приймає відповідне рішення. проводити контрольні заходи у встановлені офіційними розпорядчими документами терміни (не більше 30 робочих днів) та в сукупності способів і методичних прийомів фінансового контролю, що повністю забезпечують розкриття теми контрольних заходів. Однак термін за рішенням керівника міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або уповноваженої особи, що видала офіційний розпорядчий документ, може змінюватися, про що інформується керівництво субєкта господарювання та оформлюється розпорядчий документ. подавати керівнику та посадовим особам, відповідальним за фінансову діяльність суб'єкта господарювання, на ознайомлення і підпис результати контрольного заходу, оформлені за встановленою формою. Службові особи субєктів державного фінансового контролю мають право - брати пояснення в посадових осіб суб'єкта господарювання за встановленими контрольними заходами фактами фінансово-господарської діяльності.

Документування результатів та формування матерiалiв контрольних заходів, порядок їх опрацювання i використання» – включає перелік видів документації, яка складається під час проведення державного фінансового контролю, принципи на яких така документація має засновуватись та порядок використання матеріалів контрольних заходів. Стандартом визначено: 1) мету документування результатів та оформлення матеріалів контрольних заходів, зокрема, – надання власникові та іншим визначеним законодавством користувачам, у тому числі ініціаторам контрольних заходів, суттєвої, повної і достовірної інформації про результати контрольних заходів, які проводилися у певного субєкта господарювання. 2) Терміни, що вживаються в цьому Стандарті: Документування результатів контрольного заходу – формування масиву документально зафіксованої інформації констатувального та аналітичного характеру про організаційно-правову та фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання, де проводились контрольні заходи, який повинен забезпечувати розкриття теми контрольного заходу. Матеріали контрольного заходу – це сформована група документів, складених за результатами контрольного заходу, та інформація про вжиті за його підсумками заходи субєктом господарювання, у якого вони проводи­лися, та/або відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади. Матеріали контрольного заходу являють собою повну або часткову сукупність офіційної, додаткової та супровідної, яка має офіційний характер, документації, складеної за результатами контрольного заходу. 3) Порядок документування результатів та оформлення матеріалів контрольних заходів.

Документація, яка оформлюються за результатами контрольних заходів Робоча складається відповідно до теми контрольного заходу та являє собою допоміжні неофіційні записи, в яких службова особа, що здійснює контрольний захід, фіксує отриману в його процесі інформацію. Робоча документація може бути оформлена у вигляді простих записів, таблиць з групуванням цифрових чи інших даних та їх аналізом тощо. Після завершення контрольного заходу знищується. Офіційна є основною частиною матеріалів контрольних заходів і являє собою обовязкові для складання документи: акти, довідки та протоколи. Офіційну документацію умовно ділять на 2 частини: вступну, в якій повністю або частково зазначаються такі дані: підстава для здійснення контрольного заходу; тема контрольного заходу; назва суб'єкта господарювання, на якому здійснювався контрольний захід, місце його розташування та загальні відомості про нього; дати початку і закінчення контрольного заходу; період, який підлягав дослідженню в ході контрольного заходу; перелік посадових осіб, що його здійснювали; констатувальну, в якій зазначається зміст, характер та результати контрольного заходу. Констатувальна частина може бути розділена на тематичні розділи за окремими напрямами чи процесами контрольного заходу. є основною частиною матеріалів контрольних заходів і являє собою обовязкові для складання документи: акти, довідки та протоколи. Офіційну документацію умовно ділять на 2 частини: вступну, в якій повністю або частково зазначаються такі дані: підстава для здійснення контрольного заходу; тема контрольного заходу; назва суб'єкта господарювання, на якому здійснювався контрольний захід, місце його розташування та загальні відомості про нього; дати початку і закінчення контрольного заходу; період, який підлягав дослідженню в ході контрольного заходу; перелік посадових осіб, що його здійснювали; констатувальну, в якій зазначається зміст, характер та результати контрольного заходу. Констатувальна частина може бути розділена на тематичні розділи за окремими напрямами чи процесами контрольного заходу. Додаткова є невідємною частиною матеріалів контрольних заходів і являє собою оформлену як додатки (частіше всього у вигляді зведених реєстрів, розрахунків, пояснень тощо) інформацію, що підтверджує підсумки дослідження за окремими напрямами або процесами контрольного заходу, які зафіксовані в офіційній документації. Супровідна може мати характер: офіційної (листування з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання і громадянами з питань, які стосуються результатів контрольного заходу, інші офіційні документи, оформлені після закінчення контрольного заходу); неофіційної (внутрішні документи субєктів державного фінансового контролю стосовно розгляду або оцінки результатів контрольних заходів). може мати характер: офіційної (листування з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання і громадянами з питань, які стосуються результатів контрольного заходу, інші офіційні документи, оформлені після закінчення контрольного заходу); неофіційної (внутрішні документи субєктів державного фінансового контролю стосовно розгляду або оцінки результатів контрольних заходів).

При складанні офіційної та супровідної документації слід дотримуватись таких принципів викладення інформації: обєктивність і обґрунтованість; лаконічність, чіткість, вичерпність і системність; ясність і доступність; недопущення викладення інформації, яка не стосується діяльності субєкта господарювання, у якого проводиться контрольний захід, або інформації, одержаної не за результатами контрольних заходів, у тому числі з матеріалів правоохоронних органів. Офіційна та супровідна документація повинна мати наступні обовязкові реквізити: назва міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади; назва виду документа; дата; номер; місце складання; текст; позначки про наявність додатків; підпис (підписи) уповноважених осіб. При складанні офіційної та супровідної документації слід дотримуватись таких принципів викладення інформації: обєктивність і обґрунтованість; лаконічність, чіткість, вичерпність і системність; ясність і доступність; недопущення викладення інформації, яка не стосується діяльності субєкта господарювання, у якого проводиться контрольний захід, або інформації, одержаної не за результатами контрольних заходів, у тому числі з матеріалів правоохоронних органів. Офіційна та супровідна документація повинна мати наступні обовязкові реквізити: назва міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади; назва виду документа; дата; номер; місце складання; текст; позначки про наявність додатків; підпис (підписи) уповноважених осіб.

Супровідний лист

Службова особа, яка очолює контрольний захід (керівник контрольного заходу), повинна детально ознайомитися з матеріалами контрольних заходів, підготовленими кожним учасником контрольного заходу, та розглянути їх на предмет змісту і форми документування результатів контрольних заходів та дотримання основних принципів викладення інформації. За результатами розгляду керівник контрольного заходу оцінює повноту та якість розкриття теми контрольного заходу та приймає відповідне рішення щодо достатності або необхідності доопрацювання матеріалів контрольних заходів. Про прийняте рішення керівник контрольного заходу обов'язково повідомляє його учасника (учасників) і в разі необхідності ставить вимоги (в усній або письмовій формі) щодо доопрацювання матеріалів контрольного заходу. Учасник контрольного заходу повинен доопрацювати матеріали контрольного заходу та у встановлений керівником термін подати їх для узагальнення. 4) Опрацювання та використання матеріалів контрольних заходів. За умови проведення контрольного заходу службовими особами конкретного субєкта державного фінансового контролю або із залученням спеціалістів підприємств, установ і організацій (учасників контрольного заходу) основними правилами опрацювання матеріалів контрольних заходів є:

Здiйснення контрольних заходів в умовах електронного зберігання i обробки iнформацiї, яка підлягає дослідженню– висвітлено загальні засади проведення контрольних заходів у суб'єктів господарювання котрі використовують у своїй діяльності (у веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності) ЕОМ, зокрема: брати дозвіл у керівника суб'єкта господарювання на переніс інформації, яка знаходиться в електронному вигляді у суб'єкта господарювання на портативні засоби електронного зберігання і обробки інформації або на інші власні носії електронної інформації службової особи субєкта державного фінансового контролю; перед початком проведення контрольного заходу впевнитись у достовірності і цілісності інформації, що міститься в засобах електронного зберігання і обробки інформа­ції субєкта господарювання, яка підлягатиме опрацюванню; мати необхідні знання і досвід роботи з електронною обчислювальною технікою, електронними інформаційними ресурсами та програмним забезпеченням і дотримуватися встановлених технічних правил користування; повідомити керівника суб'єкта господарювання про залучення до здійснення контрольних заходів своїх чи сторонніх спеціалістів з інформаційних технологій; дотримуватись оперативності та економічності використання обчислювальної техніки та електронних інформаційних ресурсів обробки даних; переносити необхідну для оформлення офіційної та додаткової документації за результатами контрольних заходів з електронних джерел інформації на паперові. 1) Права службових осіб субєктів державного фінансового контролю: користуватися ЕОМ, що застосовуються суб'єктами господарювання в процесі здійснення фінансово- господарської діяльності та службовими портативними засобами електронного зберігання і обробки інформації; залучати до здійснення контрольних заходів своїх чи сторонніх спеціалістів з інформаційних технологій. 2) Службові особи субєктів державного фінансового контролю під час здійснення контрольних заходів зобовязані:

3) Не допускається технічне втручання у функціонування засобів електронного зберігання і обробки інформації суб'єкта господарювання, зокрема встановлення службовою особою субєкта державного фінансового контролю індивідуальних засобів захисту (паролів, кодів тощо) на інформацію, що є власністю суб'єкта господарювання, за винятком інформації, яка з відома керівника суб'єкта господарювання чи уповноважених ним осіб скопійована для проведення контрольного заходу, а також створена службовою особою в ході цих заходів. 4) Службові особи суб'єкта господарювання, на якому проводиться контрольний захід, зобов'язані: забезпечити посадових осіб субєктів державного фінансового контролю доступом до своїх засобів електронного зберігання і обробки інформації, а також гарантувати отримання повної і достовірної інформації, що в них міститься. завірити підписом службової особи та підписами керівника і інших відповідальних осіб суб'єкта господарювання інформацію, яка перенесена з електронних джерел на паперові носії (необхідну субєкту фінансового контролю).

Оцiнка стану внутрішнього фінансового контролю розкриває основні цілі та критерії. Внутрішній фінансовий контроль - система організації і здійснення контрольних заходів, спрямованих на власну фінансово-господарську діяльність субєкта господарювання, діяльність інших субєктів господарювання, що перебувають в його власності або належать до сфери його управління, які б забезпечували цільове та ефективне використання бюджетних коштів, державного і комунального майна. Метою такої оцінки є дослідження рівня досягнення суб'єктом господарювання таких цілей: усі рішення керівництва приймаються в межах власних повноважень та вимог законодавства, налагоджено контроль за їх виконанням; усі фінансово-господарські операції здійснюються за погодженням керівництва та достовірно і у повному обсязі фіксуються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності; доступ до грошових коштів і матеріальних цінностей можливий лише за погодженням керівництва; відслідковується відповідність між даними бухгалтерського обліку і фактичною наявністю активів, забезпечується їх належне збереження.

Основні критерії оцінки стану внутрішнього фінансового контролю наявність контрольного підрозділу в структурі субєкта господарювання або відповідної посади в штатному розписі, внутрішніх нормативних документів, які регулюють здійснення внутрішнього фінансового контролю, закріплення відповідальних за його здійснення осіб та визначення для них кола обовязків, які повинні передбачати повноту і комплексність контрольних заходів. дієвість внутрішнього фінансового контролю, в тому числі в плані недопущення, вчасного виявлення і виправлення відхилень від встановлених правових норм або перешкоджання виникненню таких відхилень, визначення резервів для підвищення ефективності функціонування досліджуваних процесів діяльності. ефективність механізму інформування керівництва суб'єкта господарювання про результати внутрішнього фінансового контролю, надання практичних рекомендацій щодо вдосконалення досліджених процесів діяльності та своєчасність адекватного зворотного реагування. стан практичного впровадження результатів внутрішнього фінансового контролю.

Попередження правопорушень з боку субєктів державного фінансового контролю та їх посадових осiб ознайомлення підлеглих з нормативно-правовими актами, які передбачають відповідальність працівників за неправомірні дії або бездіяльність; періодичне проведення з підлеглими навчань та атестацій з питань дотримання вимог законодавства про державний фінансовий контроль, про дотримання прав та законних інтересів суб'єктів господарювання і громадян; нагляд за виконанням службових обов'язків підлеглими; недопущення проведення контрольних заходів у суб'єктів господарювання тими самими службовими особами субєкта державного фінансового контролю, які проводили попередні контрольні заходи, або особами, які мають близькі родинні зв'язки з працівниками суб'єкта господарювання чи працювали там на керівних посадах; участь у проведенні контрольних заходів у суб'єктів господарювання, як правило, не менше ніж двох посадових осіб субєкта державного фінансового контролю. Виділяють наступні заходи щодо попередження субєктами державного фінансового контролю та їх службовими особами порушень вимог законодавства з питань державного фінансового контролю, прав та законних інтересів суб'єктів господарювання і громадян, які зобов'язані забезпечити керівники субєктів державного фінансового контролю:

Основні правопорушення службове підроблення службова недбалість зловживання владою або службовим становищем перевищення влади або службових повноважень одержання, давання та провокація хабара розголошення державної та/або службової таємниці або інформації, що не підлягає розголошенню використання свого службового становища з корисливою метою, а також дії, які відповідно до законодавства вважаються корупційними упередженість або прихильність до будь-якого суб'єкта господарювання чи конкретної особи безпідставна відмова фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законодавством, умисне затримування її, надання недостовірної інформації, необґрунтоване обмеження доступу до такої інформації

Оприлюднення результатів державного фінансового контролю містить форми оприлюднення результатів контрольних заходів і обмеження щодо них. У Стандарті наведено: 1) визначення поняття «результати державного фінансового контролю», як результатів діяльності субєктів державного фінансового контролю з виконання ними завдань щодо забезпечення цільового та ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна. 2) Обовязкове оприлюднення результатів державного фінансового контролю покладено на Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, які самостійно розробляють порядок такого оприлюднення. 3) Форми оприлюднення інформації про результати державного фінансового контролю, а саме: випуск і поширення інформаційних та довідкових збірників, бюлетенів (спеціальних бюлетенів), журналів, оглядів, прес-релізів, експрес-інформації; опублікування нормативно-правових актів в офіційних виданнях та базах законодавства; проведення прес-конференцій, брифінгів, організація інтервю з керівниками субєктів державного фінансового контролю для вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації; публікації виступів керівників або інших відповідальних працівників субєктів державного фінансового контролю у засобах масової інформації; проведення тематичних теле- і радіопередач з питань діяльності субєктів державного фінансового контролю; функціонування власних веб-сторінок в Інтернеті; інші форми поширення офіційної інформації, що не суперечать законодавству.

4) Обмеження щодо оприлюднення інформації про результати державного фінансового контролю. Збереження державної таємниці, конфіденційної, таємної, службової інформації та іншої інформації, обмеження щодо розголошення якої установлені суб'єктом господарювання в межах, визначених законодавством, а також установлених термінів її нерозголошення.

Взаємодія з правоохоронними органами– цей стандарт визначає порядок взаємодії з правоохоронними органами в частині планування, організації та проведення контрольних заходів, документування, передачі та розгляду їх результатів, а також механізму зворотного інформування. Умовно цей стандарт можна поділити на 6 розділів 1-й розділ «Терміни, що вживаються у Стандарті»: правоохоронні органи – органи прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, підрозділи податкової міліції органів державної податкової служби; звернення правоохоронних органів – оформлені згідно з вимогами чинного законодавства та компетенцією відповідного правоохоронного органу письмові документи: листи, постанови слідчих або прокурорів, винесені в ході розслідування кримінальних справ. 2-й розділ «Взаємодія з власної ініціативи суб'єктів державного фінансового контролю з правоохоронними органами». Суб'єкти державного фінансового контролю у разі виявлення контрольними заходами, що проводяться не за ініціативою правоохоронних органів, порушень чинного законодавства щодо використання бюджетних коштів, державного чи комунального майна, за які передбачена кримінальна відповідальність, забезпечують, у межах своєї компетенції, усунення суб'єктами господарювання виявлених порушень, а у разі неможливості їх усунення в повному обсязі - передають матеріали до правоохоронних органів.

повну назву суб'єкта господарювання та його місцезнаходження; відомості, що свідчать про фінансові порушення на суб'єкті господарювання; перелік конкретних питань, за якими належить проводити контрольні заходи; період, за який слід перевірити діяльність суб'єкта господарювання з визначених пи­тань; інформацію про одержання суб'єктом господарювання бюджетних коштів, викори­стання державного чи комунального майна. 3-й розділ «Основні засади планування, організації та проведення кон­трольних заходів за зверненнями правоохоронних органів». Правовими підставами звернення правоохоронних органів до суб'єктів державного фінансового контролю щодо здійснення контрольних заходів є норми законодавчих актів, які регулюють діяльність відповідного правоохоронного органу. Звернення правоохоронного органу щодо проведення контрольних заходів повинно містити: Суб'єкти державного фінансового контролю приймають до виконання звернення правоохоронних органів щодо проведення контрольних заходів на суб'єктах господарювання у відповідності до питань програми контрольних заходів, письмово узгодженої з відповідним правоохоронним органом.

4-й розділ «Документування результатів контрольних заходів, проведених за зверненнями правоохоронних органів». Контрольні заходи проводяться за оригіналами або належним чином оформленими копіями первинних бухгалтерських документів, даними обліку і звітності, документами розпорядчого характеру та іншими документами. Офіційна і додаткова документація за результатами контрольних заходів складається на підставі наданих суб'єктом господарювання або вилучених документів. Офіційна документація підписується керівником та посадовими особами, відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання на дату її складання та/або протягом періоду, за який проводився контрольний захід. Відмова керівника та посадових осіб суб'єкта господарювання від ознайомлення і підписання офіційної документації в день її представлення засвідчується актом про це за підписами суб'єктів контролю. Водночас офіційна документація направляється рекомендованим листом керівнику суб'єкта господарювання для ознайомлення за місцезнаходженням суб'єкта господарювання. У разі надходження від суб'єкта господарювання письмових зауважень (заперечень) до офіційної документації протягом 5 робочих днів після її підписання, суб'єкт державного фінансового контролю повинен розглянути такі зауваження (заперечення) протягом 15 робочих днів та надати письмовий висновок щодо їх обґрунтованості. У разі залучення посадових осіб суб'єктів державного фінансового контролю до участі в перевірках, що проводяться правоохоронними органами, результати таких контрольних заходів оформляються довідкою, яка складається на чистому аркуші та підписується спеціалістом із зазначенням посади та назви органу, у якому він працює.

5-й розділ «Передача матеріалів контрольних заходів до правоохорон­них органів та інформування про вжиті заходи». Матеріали контрольних заходів (офіційна і додаткова документація) згідно з описом передаються до правоохоронного органу із супровідним листом суб'єкта державного фінансового контролю протягом 7 робочих днів після підписання офіційної документації або складання акта про відмову від ознайомлення і підписання, а за наявності зауважень (заперечень) суб'єкта господарювання, який підлягав контролю, – не пізніше 20 робочих днів з дня їх отримання суб'єктом державного фінансового контролю. Правоохоронний орган розглядає матеріали контрольного заходу, які були передані суб'єктом державного фінансового контролю, та в міру прий­няття рішень надсилає інформацію про результати їх розгляду. 6-й розділ «Взаємовідносини правоохоронних органів з посадовими осо­бами суб'єктів державного фінансового контролю». При здійсненні контрольних заходів суб'єкти державного фінансового контролю в межах своєї компетенції мають право отримувати від правоохоронних органів необхідну допомогу та інформацію, що сприяє прискоренню виконання та забезпеченню належної якості здійснення цих заходів посадовими особами суб'єктів державного фінансового контролю.

Тема наступного лекційного заняття: Організація фінансового контролю органами Контрольно-ревізійної служби України

Дякую за увагу. Лекцію закінчено. Інформація щодо діяльності університету, кафедри фінансів, дисциплін що викладаються та їх сутнісного наповнення знаходиться на сайті: