Логіко-математична компетенція та її формування у дошкільному віці. Вихователь-методист ДНЗ 6 Казка Тимошенко О. Р. 2013 рік.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Типи і структура уроків біології. Ключовим компонентом класно-урочної форми організації навчання є урок – форма організації навчання, за якої навчальні.
Advertisements

Особливості організації вивчення програмового матеріалу на уроках природознавства в першому класі.
МЕЛІТОПОЛЬСЬКА ЗОШ 4. Знання глибокі систематичні поліфункціональні Діяльність Використання знань у нестандартних ситуаціях. Уміння і навички Особистісні.
З досвіду роботи вчителя початкових класів Новолуганської ЗОШ І-ІІІ ступенів Чуприної Наталі Миколаївни.
Педагогіка – це наука, що вивчає закономірності виховання, навчання та розвитку людини Основні поняття (категорії педагогіки) Структура курсу Головні завдання.
Навчити жити разом Навчити вчитися Навчити діяти Навчити жити (відповідати за власні вчинки та своє життя) (З доповіді міжнародної комісії ЮНЕСКО Освіта.
Аналіз сучасного уроку. Психологічна мета проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета й конкретного уроку; облік у цільовій.
Дошкільна освіта Синельниківського району Якщо ми ставимо перед собою завдання мати ефективну загальну середню освіту, дитину потрібно готувати до школи.
Проблема вчителів інформатики Гадяцької спеціалізованої школи І-Ш ступенів 4 Формування інформаційної компетентності на уроках інформатики.
Типи уроків та їх структура Пам ятка для вчителя.
ПЛАН 1. Класифікація уроків у початковій школі. 2. Використання інформаційно - комунікаційних технологій на різних етапах уроку.
Активізація розумової діяльності учнів шляхом використання інноваційних технологій та їх вплив на якість навчання на уроках біології.
Активізація пізнавальної діяльності це організація сприйняття навчального матеріалу, коли засвоєння знань відбувається шляхом розкриття взаємозв'язку між.
РОБОТА ЗАСНОВАНА НА КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПОЛОЖЕННЯХ: Інформаційна культура та комп`ютерна грамотність педагогів. Принцип охорони здоров`я дітей. Інформаційний.
Урок – це така організаційна форма навчальної роботи в школі, за якої вчитель у рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів одного віку за.
Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії засобами ІКТ.
Вплив професійної компетентності педагогів-суспільствознавців на формування предметних правових компетенцій учнівської молоді Мирнінко І. Г., методист.
Підготовили: вчителі природничих дисциплін. Автори-розробники: Ю.Богоявленська, Р.Грановська, 0.Пєхота, В.Паламарчук, С.Сисоєва та ін. Основне завдання.
Педагог нової формації Зібрала матеріал вихователь – методист вихователь – методист ДНЗ 6 Казка Шуригіна Т.Г.
Транксрипт:

Логіко-математична компетенція та її формування у дошкільному віці. Вихователь-методист ДНЗ 6 Казка Тимошенко О. Р рік

Логіко-математична компетентність – це здатність дитини здійснювати: класифікацію геометричних фігур, предметів та множин за якісними ознаками та чисельністю; серіацію, тобто впорядкування предметів за величиною, масою, об ʼ ємом, розташування у просторі; обчислення та вимірювання кількості, відстані, розмірів, довжини, ширини, висоти, об ʼ єму, маси, часу.

Формування математичної компетенції здійснюється Спеціально організоване навчання Спільна діяльність вихователя та дітей Самостійна діяльність дошкільників

Логіко-математична компетентність має компонентну структуру: Змістовий компонент Дійовий компонент Мотиваційний компонент

Умови формування мотивів Активне залучення до процесу пошуку знань Навчання на оптимальному рівні розвитку Зв ʼ язок нового матеріалу з раніше вивченим Яскравість навчального матеріалу Створення емоційної атмосфери навчання Різноманітність навчання Розуміння дітьми важливості навчання Постійний контроль та оцінювання роботи дітей

Формування мотиваційного компонента: Фізхвилинки математичного змісту Дидактичний матеріал Змагання Проблемні ситуації Навчально- ігрові ситуації Логічні та розвивальні вправи та ігри

Типи індивідуальних занять: Корекційне Розвивальне Комбіноване Навчальне Контрольно- діагностичне

Етапи формування навичок контролю та оцінювання: 2 – взаємооцінка і взаємоконтроль однолітків 3 – самоконтроль і самооцінка 1 – педагогічна оцінка

Методи навчально-виховної роботи: Методи, пов ʼ язані з передачею Логічні методи передачі та сприйманням та відтворення інформації матеріалу Методи за ступенем самостійності мислення словесні наочні практичні індуктивні дедуктивні моделювання узагальнення конкретизація абстрагування репродуктивний продуктивний творчий проблемно- пошуковий

Проблемні ситуації: З досвіду дітей та життєвих ситуацій Ситуації в побутовій та ігровій діяльності Ситуації за змістом казки, вірша, оповідання З використанням іграшок, атрибутів, дидактичного матеріалу

Логіко-математичні вміння – свідчення життєвої компетентності дитини: Виявлення дошкільням творчості як неодмінної передумови його особистісного зростання; Можливість педагога підтримувати й розвивати самоактивність, як рушійну силу розвитку дитини; Висока оцінка намагань педагога підтримати прагнення вихованця діяти незалежно від керівництва ззовні.

Вивчення обсягу знань логіко- математичного змісту дітей 6 року життя: Середній Рівень Низький рівень нижче середнього рівень 52,9% дітей - рівень середній та нижче середнього 23,5% 29,4% 47,1%

Рекомендації вчених щодо розвитку логіко-математичної компетентності (для дітей старшого дошкільного віку): 1.Розробити серію занять з розвитку логіко- математичної компетенції.

2. Відокремити основні шляхи і прийоми активізації сприймання навчального матеріалу на заняттях, а саме: установку на уважне сприймання і запам'ятовування; створення емоційного фону на занятті у процесі засвоєння дітьми навчального матеріалу; зв ʼ язок виучуваного матеріалу з життям; висування пізнавальних завдань; використання засобів наочності, практичні дії дітей; сприйняття довкілля як системи, в якій об ʼ єктивні взаємозв ʼ язки можна класифікувати на основі фундаментальних закономірностей природи; здійснення на заняттях зв ʼ язку навчання з життям; добір цікавих фактів, матеріалів; використання дидактичних, розвивальних ігор, як на заняттях, так і в повсякденному житті.

3.Використовувати методичні прийоми розвитку логічного мислення: прийом створення проблемної ситуації, яка активізує пізнавальні потреби дітей; відповіді дітей з доведенням правильності власної думки; завдання, задачі, дидактичні вправи з логічним навантаженням; встановлення причинних зв ʼ язків; формування уявлень, понять, способів розгляду предм етів із різних точок зору; логічні прийоми аналізу і синтезу узагальнення, порівняння, конкретизація, абстракція.

Лише навчившись поважати індивідуальний досвід кожної дитини, ми реально повернемося обличчям до її особистості, осягнемо масштабність завдань, що стоять перед сучасною освітою взагалі.