Патриотизм как ценностная ориентация личности О.М. Рудина, проректор по научной работе Луганского областного института последипломного педагогического образования, кандидат педагогических наук, доцент

Что такое патриотизм? Патриотизм – любовь к родине, преданность своему отечеству, своему народу. Патриот – тот, кто любит свое отечество, предан своему народу, родине. Словарь русского языка: в 4 т. / [редкол.: С.Г. Бархударов, Г.П. Блок, А.П. Евгеньева и др.]. – Т Государственное издательство иностранных и национальных словарей. – М.:1959. – 41 с.

Патріотизм – любов до своєї батьківщини, Відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги. Патріот – той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий заради них на жертви і подвиги. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. В.Т. Бусел. ]. – К. :Ірпінь, – 711 с.

Патриотизм – любовь к отчизне, патриотический – отечественный, полный любви к отчизне. Патриот – любитель отечества, ревнитель о благе его, отчизнолюб, отечественик или отчизник. Даль В. Толковый словарь живаго великорускаго языка в 4 т. – М.: Русский язык, т – 24 с.

Патриотизм – ценностная ориентация личности, личностная установка на общественные ценности, ценности Родины, ценности семьи

Что такое ценностная ориентация? Ценности являются движущей силой развития наиболее важных философский идей, которые в свою очередь являются методологической основой воспитания молодежи

По словам М. Лосского – известного русского философа начала ХХ века – вся жизнь движется любовью к ценностям

Человек передвигается, словно в раковине, – отмечает ученый М. Шеллер, – которая каждый раз образована особенной субординацией ценностей и ценностных качеств. Эту раковину он всюду носит с собой, и ему не избавиться от нее, как бы быстро он не бежал. Через окна этой раковины он воспринимает мир и себя

Процесс воспитания аккумулирует в условиях перехода от индустриального к информационному обществу глобальные инновации – утверждение новых ценностей и формирование на их основе ценностных ориентаций молодежи, которые будут способствовать в ситуации обострения глобальных проблем современности интеграции молодых граждан Украины в мировое сообщество и будут соответствовать социокультурной ситуации в Украине ХХІ века

Теоретики индустриального общества – Сен-Симон, Спенсер, Дюркгейм, Парсонс, Арон, Майерс и др. – определили детерминантами социально- экономического развития технику и машинное производство, национальную систему экономики со свободной торговлей и общим рынком, труд и капитал, равность возможностей и расширение гражданских прав, демократизацию общественно- политической жизни, которые в свою очередь привели к изменению иерархии общественных ценностей и ценностей личности

Американский экономист Ф. Машлуп утвердил понятие информационного общества, которое в современной философии и других социальных науках развивается как концепция нового социального порядка, который существенно отличается по своим характеристикам от предыдущего, поскольку его основным ресурсом определена информация

Японский ученый Е. Масуда в книге Информационное общество как постиндустриальное общество (1983) осмысливает эволюцию социума, которой не миновать, и определяет, что новое общество потенциально будет иметь возможность достичь идеальной формы общественных отношений на основе инновационных компьютерных технологий и обновленных ценностей: ценности времени, свободной общности, демократии участия

В начале ХХІ ст. утверждается мысль о том, что ценностное отношение представляет собой единство субъективного и объективного. Термин ценность употребляется в позитивном, негативном и нулевом значении в соответствии с логикой оценок, поскольку определение ценности происходит путем соотнесения объекта с определенным образцом (идеалом, эталоном, нормой), а также с помощью установления меры соответствия этому образцу

Образцы ценностного отношения формируются в той или другой культуре и усваиваются субъектом в процессе его воспитания и социализации

Социализация – сложный и разносторонний процесс общественного формирования и развития личности, которое происходит под влиянием социальной среды и целенаправленной воспитательной деятельности общества. Это – процесс операционного владения набором программ деятельности и поведения, характерных для той или инной культурной традиции, а также процесс интериоризации (присвоения) индивидом знаний, ценностей и норм, которые ее отражают

Таким образом, патриотизм должен интериоризироваться личностью, как ценностная ориентация

Когда формируется ценностная ориентация? Сенситивным для формирования ценностных ориентаций признан возраст от 10 до 17 лет, т.е. подростковый и возраст ранней юности, когда новообразования юности переходят в качества личности

Все последующие годы личность в соответствии с пирамидой потребностей Маслоу будет «меняться» на блага

Навички ХХІ століття Відповідальність та адаптованість: вираження власної відповідальності та вміння пристосовуватись до швидкозмінних умов як в особистому житті, так і на своєму робочому місці та в громаді; встановлення та слідування високим стандартам і цілям для себе та інших

Навички ХХІ століття Комунікативні навички: розуміння, усвідомлення ролі ефективного спілкування; створення та використання різних видів спілкування – усного, письмового, за допомогою інформаційних технологій в різноманітних формах та в різних умовах

Навички ХХІ століття Творчість та інтелектуальна допитливість як здатність: до оригінальності та інновацій; до створення, впровадження, та повідомлення нових ідей іншим; бути відкритим та чутливим до нових та різноманітних аспектів

Навички ХХІ століття Критичне та системне мислення: ґрунтовне доведення та розуміння ідей, вироблення комплексних стратегій виборів; розуміння взаємозв'язків між системами; вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження для окреслення, аналізу та вирішення проблем

Навички ХХІ століття Інформаційні навички та медіа грамотність: вміння здобувати, аналізувати, опрацьовувати, інтегрувати, оцінювати та створювати інформацію в різноманітних видах, формах та медіа представленнях

Навички ХХІ століття Міжособистісна та групова взаємодія: демонстрування вміння працювати в різних командах та бути лідером; вміння адаптуватися і виконувати різні ролі та обов'язки; продуктивно співпрацювати з іншими; виявляти розуміння інших; поважати і визнавати різноманітність поглядів; бажання бути корисним і знаходити компроміси для досягнення спільної мети

Навички ХХІ століття Виявлення проблем, їх формулювання та вирішення: здатність окреслювати, аналізувати та вирішувати проблеми

Навички ХХІ століття Самоспрямування в навчанні, або визначення самому своїх навчальних цілей: розпізнавання, визначення та розуміння власних навчальних потреб, знаходження потрібних для самонавчання ресурсів; вміння визначати пріоритети та ставити навчальні завдання без сторонньої допомоги; бажання і здатність навчатися протягом усього життя

Навички ХХІ століття Соціальна відповідальність: вміння діяти відповідально, згідно з інтересами громади, країни; демонстрація етичної поведінки на персональному рівні, на робочому місці та в громадянському контексті

Інноваційність сучасного процесу виховання Інноваційний процес повязується в сучасних філософсько-соціологічних дослідженнях із механізмами переводу нововведень із сфери безпосереднього досвіду у сферу досвіду суспільно- історичного Такий перехід може здійснюватися в різноманітних формах, однією з яких можна вважати трансляцію нововведень у систему культурних норм та взірців, що будуть відтворюватися в процесі опанування їх новими поколіннями людей

Суттєвими для організації виховання молоді в умовах оновленого українського суспільства можна вважати такі положення: цінність ототожнюється з новою ідеєю, яка виступає як індивідуальний або соціальний орієнтир; цінність сприймається як поширений субєктивний образ або уявлення; цінність синонімізується з культурно- історичними стандартами; цінність асоціюється з типом гідної поведінки, з конкретним життєвим стилем

Аксіологія, соціологія, психологія, педагогіка на початку ХХІ століття зосереджують увагу всіх, хто причетний до виховання, на формуванні ціннісного відношення до світу як однієї з основних задач освіти, зокрема виховання як інноваційного процесу, який ураховує оновлену систему суспільних цінностей та особистісних ціннісних орієнтацій

Ціннісні відношення людини визначають її емоційно-психологічний стан, задоволеність і наповненість життя, його сенс, а система цінностей і сформовані на її основі ціннісні орієнтації регулюють поведінку й діяльність, визначають мотиваційно-споживацьку сферу, спрямованість особистості, готовність керуватися цими цінностями в професійній діяльності, в громадському та сімейному житті тощо

Формування інтересів і ціннісних орієнтацій особистості відбувається під впливом багатьох факторів: соціальних цінностей суспільства, школи, сімї, найближчого оточення Інтерес виступає як вибрана спрямованість соціальної потреби й переломлюється в системі установок, мотивів, орієнтацій особистості

Оскільки ціннісні орієнтації індивіда є результатом тривалого впливу сімї, школи, іншого навчального закладу, трудового колективу, засобів масової інформації та дружніх контактів тощо, то вони показують ступінь включеності особистості в суспільство, визначення суспільно значущих цінностей та спрямованість її інтересів

Ціннісні орієнтації виступають як одна з основних характеристик особистості, висвітлюють активність людини, прагнення до самовдосконалення, рівень її досягнень, сподівань, тобто всі стосунки особистості з оточуючим світом значною мірою залежать від того, яким цінностям вона віддає перевагу, наприклад:

як ставиться до самої себе, тобто чи є власне Я цінністю; чи цінує вона іншу особистість; чи є ціннісним її ставлення до держави, громадянином якої вона зараз є; до природи, що її оточує; до власної сімї; до професії, яка сприятиме успіху в житті тощо

Задача освіти полягає в тому, щоб допомогти особистості, яка вчиться, здійснити свідомий вибір суспільних цінностей і сформувати на основі їх стійку, непротирічну індивідуальну систему орієнтацій, здатну забезпечити саморегуляцію й мотивацію її поведінки й діяльності Високий рівень сформованості ціннісних орієнтацій дозволяє людині вибірково ставитися до явищ і предметів оточуючого світу, адекватно сприймати й оцінювати їхню субєктивну й обєктивну значимість, тобто орієнтуватися у світі матеріальної і духовної культури людства, рідної держави, власної родини

Досвід державотворення в Україні зумовив ситуацію, коли реально діють такі принципи та пріоритети освіти: максимальна демократизація освіти на засадах доступності для всіх людей, дитиноцентристська та гуманістична орієнтація навчально-виховного процесу, гуманітаризація освітнього процесу на основі пропаганди моральних цінностей та активного залучення до них молоді, автономія освітніх закладів, наступність різних ступенів освіти, співробітництво на ниві освіти різних державних і недержавних установ, ідеологічна, культурна, релігійна терпимість в освітньому процесі, полікультурність та багатоваріативність освіти, всебічний розвиток людини, формування загальнопланетарної та екологічної свідомості, синтез єдиних стандартів освіти та широкої диференціації освіти тощо

У межах інноваційних педагогічних систем нині змінюються традиційні ролі: учень із позиції обєкта навчання стає не лише субєктом педагогічного процесу, а ще й замовником якісної освіти Основне призначення педагога – виховувати і вчити – вимагає продуктивної взаємодії та діалогічного спілкування між всіма учасниками навчально-виховного процесу в інноваційній педагогічній системі

Освіта забезпечує трансляцію нововведень у систему культурних норм та взірців суспільства, які відтворюються в процесі опанування їх молоддю відповідно до сформованих ціннісних орієнтацій

Інноваційні показники виховної роботи навчального закладу: забезпеченість особистісного розвитку кожного вихованця; діалогічна взаємодія як провідна виховна технологія; формування ціннісних орієнтацій вихованців як підґрунтя їхньої позитивної соціалізації; задоволеність вихованців та педагогів власною життєдіяльністю в навчальному закладі; розвинуті комунікативна та інформаційна компетентності вихованців; якість освіти вихованця як підґрунтя його конкурентноспроможності на сучасному ринку праці та задоволення професійних очікувань