Термін суспільство використовується в різних значеннях: від найширшого (соціальна форма руху матерії, людство в своєму історичному розвитку) через різні проміжні значення (античне суспільство, світське суспільство і т.д.) до найвужчого – різновид організації, обєднання. Термін суспільство використовується в різних значеннях: від найширшого (соціальна форма руху матерії, людство в своєму історичному розвитку) через різні проміжні значення (античне суспільство, світське суспільство і т.д.) до найвужчого – різновид організації, обєднання. Суспільство – одна з основоположних категорій соціології, яка відображає якісно відмінне від природи надскладне, багатомірне, внутрішньо розгалужене і водночас органічно цілісне утворення. Суспільство – одна з основоположних категорій соціології, яка відображає якісно відмінне від природи надскладне, багатомірне, внутрішньо розгалужене і водночас органічно цілісне утворення. Ця високоабстрактна категорія витворена на перетині соціальної філософії, соціології, історії та інших наук, є надзвичайно складним соціальним феноменом, що зумовило різні тлумачення його. Ця високоабстрактна категорія витворена на перетині соціальної філософії, соціології, історії та інших наук, є надзвичайно складним соціальним феноменом, що зумовило різні тлумачення його.

Поняття суспільство в процесі історичного розвитку філософської і соціологічної думки набувало різних інтерпретацій. В Античності сфера людського існування ототожнювалася не з суспільством, а з державою ( Платон, Аристотель). В Античності сфера людського існування ототожнювалася не з суспільством, а з державою ( Платон, Аристотель). У середньовіччі побутувала думка про те, що суспільство виникло внаслідок домовленості людини з Богом. У середньовіччі побутувала думка про те, що суспільство виникло внаслідок домовленості людини з Богом. У філософії Нового часу уявлення про суспільство формувалося в межах теорії приватного права і суспільного договору між людьми. У філософії Нового часу уявлення про суспільство формувалося в межах теорії приватного права і суспільного договору між людьми. В сучасній науковій літературі: В сучасній науковій літературі: Суспільство – це сукупність усіх засобів взаємодії та форм обєднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентичністю її членів. Суспільство – це сукупність усіх засобів взаємодії та форм обєднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентичністю її членів.

Основні ознаки суспільства: - спільність території проживання людей, що взаємодіють між собою; - спільність території проживання людей, що взаємодіють між собою; - цілісність і сталість; - цілісність і сталість; - здатність підтримувати та відтворювати високу інтенсивність внутрішніх звязків; - здатність підтримувати та відтворювати високу інтенсивність внутрішніх звязків; - певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей, покладена в основу соціальних звязків між людьми; - певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей, покладена в основу соціальних звязків між людьми; - автономність та самодостатність, самовідтворення, саморегулювання, саморозвиток. - автономність та самодостатність, самовідтворення, саморегулювання, саморозвиток.

Типи суспільств За головним способом здобуття засобів до існування (за Г.Ленскі та Дж. Ленскі) виокремлюють: За головним способом здобуття засобів до існування (за Г.Ленскі та Дж. Ленскі) виокремлюють: 1. Суспільство мисливців і збирачів. Структура його надто проста, соціальне життя організоване на основі родинних звязків, усім править вождь. 1. Суспільство мисливців і збирачів. Структура його надто проста, соціальне життя організоване на основі родинних звязків, усім править вождь. 2. Садівничі суспільства. Основою соціальної структури є родинні звязки, але система такого суспільства помітно розвиненіша, складніша. 2. Садівничі суспільства. Основою соціальної структури є родинні звязки, але система такого суспільства помітно розвиненіша, складніша.

3. Аграрне суспільство. В ньому зявляється додатковий продукт, розвивається торгівля, ремесла, зароджується держава, родинні звязки перестають бути основою соціальної структури суспільства. 3. Аграрне суспільство. В ньому зявляється додатковий продукт, розвивається торгівля, ремесла, зароджується держава, родинні звязки перестають бути основою соціальної структури суспільства. 4. Промислові суспільства. Виникають наприкінці ХVIII ст. з появою промислового виробництва, використання наукових знань у виробничих цілях, значного додаткового продукту, розвитку системи державного управління. 4. Промислові суспільства. Виникають наприкінці ХVIII ст. з появою промислового виробництва, використання наукових знань у виробничих цілях, значного додаткового продукту, розвитку системи державного управління.

За ступенем соціального розшарування поділяють суспільства на: 1. Просте суспільство. У такому суспільстві не існує бідних і багатих, керівників і підлеглих. Основні його характеристики: соціальна, економічна, політична рівність, низький рівень розподілу праці та розвитку техніки, невеликі територіальні розміри, незначна чисельність, пріоритет кровних звязків. 2. Складне суспільство. Сформувалося з виникненням та нагромадженням додаткового продукту, розвитком позааграрних виробництв, зосередження людей у містах, розвитком торгівлі, передусім зовнішньої. Класове розшарування в ньому зумовило перехід від звичаєвого права до юридичних законів. З виникненням писемності стали окреслюватися контури елітарної культури.

Характерні особливості сучасного постіндустріального суспільства: - рольовий характер взаємодії (очікування та поведінка людей зумовлюються їх суспільним статусом і соціальними функціями); - рольовий характер взаємодії (очікування та поведінка людей зумовлюються їх суспільним статусом і соціальними функціями); - поглиблений розподіл праці; - поглиблений розподіл праці; - формальна система регулювання відносин (на основі писемного права, законів, положень, договорів); - формальна система регулювання відносин (на основі писемного права, законів, положень, договорів); - складна система соціального управління (відокремлення інституту управління, соціальних органів управління та самоврядування); - складна система соціального управління (відокремлення інституту управління, соціальних органів управління та самоврядування); - секуляризація (набуття світських ознак) релігії; - секуляризація (набуття світських ознак) релігії; - виокремлення різноманітних соціальних інститутів. - виокремлення різноманітних соціальних інститутів. Запровадив термін постіндустріальне суспільство американський соціолог Даніел Белл. Запровадив термін постіндустріальне суспільство американський соціолог Даніел Белл.

Громадянське суспільство – це сукупність існуючих у суспільстві відносин особистостей, сімейних, соціальних, економічних, культурних, релігійних та інших структур, які розвиваються поза межами втручання держави, директивного регулювання і регламентації. В основі громадянського суспільства є життя індивідів, як приватних осіб, система звязків та асоціацій, що вільно встановлюються ними, багатоманітність притаманних їм інтересів, можливостей і способів вираження та здійснення. Характерні особливості Характерні особливості громадянського суспільства: громадянського суспільства: - передбачає існування демократичної правової держави, яка захищає інтереси і права громадян; - передбачає існування демократичної правової держави, яка захищає інтереси і права громадян; - розвинена ринкова економіка з притаманними їй багатоманітністю форм власності; - розвинена ринкова економіка з притаманними їй багатоманітністю форм власності; - плюралізм незалежних політичних сил; - плюралізм незалежних політичних сил; - є основою становлення правової держави; - є основою становлення правової держави; - є сферою справжнього життя людей, сферою свободи. - є сферою справжнього життя людей, сферою свободи.

Соціальна структура суспільства перебуває в постійному розвитку. Його динаміка залежить від соціальної мобільності елементів соціальної структури. Соціальна структура суспільства перебуває в постійному розвитку. Його динаміка залежить від соціальної мобільності елементів соціальної структури. Соціальна мобільність – міжгрупова або просторова рухливість населення, його здатність до соціальних переміщень. Соціальна мобільність – міжгрупова або просторова рухливість населення, його здатність до соціальних переміщень. За напрямом переміщення розрізняють: За напрямом переміщення розрізняють: - вертикальну мобільність – посадове, кваліфікаційне зростання чи декваліфікація, перехід до групи з вищим чи нижчим статусом; - вертикальну мобільність – посадове, кваліфікаційне зростання чи декваліфікація, перехід до групи з вищим чи нижчим статусом; - горизонтальну мобільність – рух між соціально однорідними позиціями й категоріями населення. - горизонтальну мобільність – рух між соціально однорідними позиціями й категоріями населення.

Соціальну мобільність зумовлюють обєктивні обставини: Соціальну мобільність зумовлюють обєктивні обставини: - структурні зрушення в економіці; - структурні зрушення в економіці; - зміни характеру й змісту суспільного розподілу праці й відносин власності; - зміни характеру й змісту суспільного розподілу праці й відносин власності; - послаблення закріпленості працівників за соціально та економічно нерівноцінними видами діяльності. - послаблення закріпленості працівників за соціально та економічно нерівноцінними видами діяльності.

4. Соціальні відносини. Соціальні відносини – це відносно самостійний специфічний вид суспільних стосунків, який виражає діяльність соціальних субєктів з приводу їх неоднакового положення в суспільстві і ролі в суспільному житті.

Соціальні відносини у вузькому значенні виникають при реалізації власне соціальної взаємодії, між різними соціальними верствами, групами і індивідами. Отже, соціальні відносини – це стосунки між групами людей, різноманітні звязки між соціальними субєктами в процесі їх життєдіяльності.

Поняття соціальні відносини і суспільні відносини часто ототожнюють. Однак таке ототожнення правомірне лише тоді, коли соціальні відносини розуміють в широкому сенсі, протиставляючи їх природним відносинам. Суспільні відносини є більш широким поняттям, ніж соціальні відносини. Суспільні відносини – це ті відносини, які встановлюються між великими групами людей. За сферою прояву суспільні відносини можна поділити на: економічні, політичні, духовні, соціальні.

Соціальні відносини – відносини, які існують поряд з суспільними відносинами. До них можна віднести всі форми відносин між невеликими спільностями: побутові, сусідські і т.п. Це трансформація суспільних норм через призму індивідуальних інтересів. Встановлення певних типів соціальних і суспільних відносин відбувається на основі таких процесів: - просторовий контакт (при випадкових зустрічах); - психологічний контакт (при виникненні певної зацікавленості між субєктами); - соціальний контакт (при соціальних відносинах).