ВАВИЛОНСЬКА ВЕЖА Книга Даниїла Література Кінець Картина «Вавилонська вежа». Пітер Брейгель

Вавилонська вежа (або зикурат Етеменанкі) одна з найграндіозніших споруд стародавнього Вавилону, символ сум'яття і безладу. Згадується у Книзі Буття, 11 вірш. зикуратЕтеменанкіспорудВавилонусимволКнизі БуттязикуратЕтеменанкіспорудВавилонусимволКнизі Буття За стародавньою біблійною легендою[1], понад чотири тисячі років тому усі люди мешкали у Месопотамії, тобто в басейні річок Тигру і Євфрату, і спілкувались однією мовою. Оскільки земля цих місць була дуже плодовита, то люди жили заможньо. Від цього вони дуже запишалися і вирішили побудувати вежу аж до самого неба. [1]МесопотаміїТигруЄвфратумовоюзапишалисявежунеба[1]МесопотаміїТигруЄвфратумовоюзапишалисявежунеба Для споруди монументальної будівлі люди використовували не камінь, а необпалену цеглу-саман, для з'єднання цегли застосовувався замість вапна бітум (гірська смола). Вежа усе росла і росла вгору. Нарешті Бог розгнівався на нерозсудних і пихатих людей та покарав їх. Він змусив будівельників розмовляти на різних мовах. Зарозумілі творці вежі, не зрозумівши один одного, закинули будівництво та розійшлися у різні боки. Так вежа залишилася недобудованою, а місто, де відбувалося будівництво і змішалися усі мови, назвали Вавилоном. каміньсаманцегливапнабітумсмолаБог пихатихлюдейбудівельниківмовахмісто Вавилоном каміньсаманцегливапнабітумсмолаБог пихатихлюдейбудівельниківмовахмісто Вавилоном

Проте історики і археологи довели, що в основі біблійної легенди покладені справжні історичні події. Виявилось, що Вавилонська вежа, або зикурат Етеменанкі («Наріжний камінь небес і землі»), справді була побудована в II тисячолітті до нашої ери, але потім неодноразово руйнувалася і знов відбудовувалася. Остання реконструкція здійснилася в VIIVI століттях до нашої ери. Зикурат з високими сходами і пандусами мав квадратну основу зі сторонами приблизно 90 м і такої ж висоти. За нинішніми мірками споруда досягала у висоту 30- поверхового хмарочоса. зикуратЕтеменанкіVIIVI сходамипандусами мвисотихмарочосазикуратЕтеменанкіVIIVI сходамипандусами мвисотихмарочоса Вавилонська вежа була ступінчастою восьмиярусною пірамідою, обкладеною зовні обпаленою цеглою. При цьому кожен ярус мав строго певний колір. На вершині зикурата знаходилося святилище, викладене синім кахлем і прикрашене по кутах золотими рогами (символом родючості). Воно вважалося житлом бога Мардука покровителя міста. Крім того, усередині святилища знаходилися позолочені стіл і ложе Мардука. На яруси вели драбини, ними підіймалися релігійні процесії. пірамідоюярусколірсвятилищекахлемкутахрогамиМардука покровителястілложепірамідоюярусколірсвятилищекахлемкутахрогамиМардука покровителястілложе

Взагалі, в Месопотамії існував особливий тип храму, абсолютно відмінний від єгипетського. Так, якщо піраміди по суті своїй були гробницями, то зикурати мали суцільну кладку без внутрішніх приміщень. Вгорі знаходився павільйон, що представляв, згідно із віруваннями того часу, житло божества. Основна частина терас зикуратів мала пласку покрівлю. Оскільки каменя, придатного для будівництва, в основних районах Дворіччя не існувало, а дерева було мало, то єдино можливою була саме така конструкція споруди. Взагалі, в Месопотамії існував особливий тип храму, абсолютно відмінний від єгипетського. Так, якщо піраміди по суті своїй були гробницями, то зикурати мали суцільну кладку без внутрішніх приміщень. Вгорі знаходився павільйон, що представляв, згідно із віруваннями того часу, житло божества. Основна частина терас зикуратів мала пласку покрівлю. Оскільки каменя, придатного для будівництва, в основних районах Дворіччя не існувало, а дерева було мало, то єдино можливою була саме така конструкція споруди.храмуєгипетського гробницямикладку приміщеньпавільйон тераспокрівлюдереваконструкціяхрамуєгипетського гробницямикладку приміщеньпавільйон тераспокрівлюдереваконструкція Верхні майданчики зикуратів використовувалися не тільки в культових, але і в практичних цілях: для огляду воїнами- стражниками навколишньої місцевості. Взагалі, оборонна функція пронизувала всю архітектуру Месопотамії. Верхні майданчики зикуратів використовувалися не тільки в культових, але і в практичних цілях: для огляду воїнами- стражниками навколишньої місцевості. Взагалі, оборонна функція пронизувала всю архітектуру Месопотамії.майданчикивоїнами стражникамимайданчикивоїнами стражниками В даний час від легендарної Вавилонської башти залишилися тільки фундамент і нижня частина стіни. Але завдяки клинописним табличкам. В даний час від легендарної Вавилонської башти залишилися тільки фундамент і нижня частина стіни. Але завдяки клинописним табличкам.фундамент клинописнимфундамент клинописним

Книга Даниїла 4:27 Цар сказав: Це чи не величний Вавилон, що побудував я храм царства силою моєї могутності і у славу моєї величі. Своєю гордою і гордовитою фразою цар, здавалося, кинув виклик і людям, і Богові, вважаючи, що ніхто не має могутності, рівним його, і що він, цар, Вавилона зрівнявся у величі із самим Богом. Вавилон ототожнюють із містом гріха і розпусти а чи насправді це так було? Вавилон був не тільки матеріально зруйнований, але і навіть память про місце розташування міста була віддана забуттю на багато сторіч, так само як і історія Вавилону.Вавилон ототожнюють із містом гріха і розпусти Блиск і пишнота Вавилона, про які розповідає Біблія, називалися казками, так само як і відомості античних авторів Геродота і Ктесія, що підтверджують Писання. Що тут говорити про ті місця Біблії, у яких розповідається про будівництво вавилонської вежі, божевіллі Навуходоносора або про згадування якогось царя Валтасара. Все це називалося порожньою фантазією, до того ж досить примітивною. Але пройшли століття, і з небуття виросли руїни Вавилона, які підтвердили кожне свідчення Біблії і змусили замовчати так званих великих вчених-матеріалістів. Великий Вавилон з його храмами і головною дорогою, по якій через ворота богині Іштар проходили урочисті процесії.

Людиною, що розкопала Древній Вавилон, був Роберт Кольдевей, що народився в 1855 році в Німеччині, у містечку Бланкенбург. Руїни вавилонських стін і веж спочивали більш ніж під пятнадцяти метровим шаром піску, що чимало утрудняло розкопки. Але це не бентежило археологів, що продовжували працювати день і ніч. Незабаром була розкопана система міських зміцнень Вавилона, що складається із трьох рядів кріпосних стін.Вавилон Уздовж стіни через кожні пятдесят метрів височіли сторожові вежі загальним числом 360 на внутрішній стіні, і 250; на зовнішній, навколишнє місто протяжністю 22 кілометри. Був знайдений висічений на камені напис, написаний Навуходоносором: Я оточив Вавилон зі сходу потужною стіною, я вирив рів і скріпив його схили за допомогою асфальту і обпаленої цегли. Я зробив міські ворота з кедрового дерева і оббив їх мідними пластинками. Для того щоб вороги, що замислили недобре, не могли проникнути в межі Вавилона із флангів, я оточив його потужними, як морські вали, водами. Перебороти їх було так само важко, як справжнє море.

Щоб запобігти прориву із цієї сторони, я спорудив на березі вал і облицював його обпаленою цеглою. Я ретельно зміцнив бастіони і перетворив місто Вавилон у міцність;. Археологами були знайдені сотні тисячі цегли із клеймом Навуходоносора. Це повністю підтверджує повідомлення книги пророка Данила 4:27, що стверджує, що Вавилон побудував саме Навуходоносор, тоді як більшість істориків стверджували протягом багатьох років те, що Вавилон побудований задовго до цього царя. Щоб запобігти прориву із цієї сторони, я спорудив на березі вал і облицював його обпаленою цеглою. Я ретельно зміцнив бастіони і перетворив місто Вавилон у міцність;. Археологами були знайдені сотні тисячі цегли із клеймом Навуходоносора. Це повністю підтверджує повідомлення книги пророка Данила 4:27, що стверджує, що Вавилон побудував саме Навуходоносор, тоді як більшість істориків стверджували протягом багатьох років те, що Вавилон побудований задовго до цього царя. Але справа в тому, що в часи старого і середнього царств при будівництві використався обпалена на сонце цегла- сирець, що був досить недовговічним. При Навуходоносорі стали використати укріплену обпалену цеглу, що відрізняється великою міцністю.. Величезною підмогою до розуміння багатьох археологічних знахідок стала розшифровка вавилонської мови, почата в 1835 році офіцером армії Великобританії Генрі Роулінсоном. На одній з Бехистунских гір він виявив перпендикулярний обрив більше ста метрів який має гладку поверхню. Ця поверхня майоріла зображеннями і написами на трьох мовах: перському, эламском і вавилонському. Але справа в тому, що в часи старого і середнього царств при будівництві використався обпалена на сонце цегла- сирець, що був досить недовговічним. При Навуходоносорі стали використати укріплену обпалену цеглу, що відрізняється великою міцністю.. Величезною підмогою до розуміння багатьох археологічних знахідок стала розшифровка вавилонської мови, почата в 1835 році офіцером армії Великобританії Генрі Роулінсоном. На одній з Бехистунских гір він виявив перпендикулярний обрив більше ста метрів який має гладку поверхню. Ця поверхня майоріла зображеннями і написами на трьох мовах: перському, эламском і вавилонському.

Вибито вона була при мидо-персидському царі Дарій I, що правив в роках, і оповідала про його перемоги. Знаючи основи перської мови, Роулинсон почав розшифровку написів, думаючи, що на всіх трьох мовах той самий текст і що методом зіставлення відомих перських слів з невідомими вавилонськими письменами можна довідатися цю невідому мову. До 1894 року робота була в цілому закінчена, у результаті чого світ отримав вавилонську мову. Вибито вона була при мидо-персидському царі Дарій I, що правив в роках, і оповідала про його перемоги. Знаючи основи перської мови, Роулинсон почав розшифровку написів, думаючи, що на всіх трьох мовах той самий текст і що методом зіставлення відомих перських слів з невідомими вавилонськими письменами можна довідатися цю невідому мову. До 1894 року робота була в цілому закінчена, у результаті чого світ отримав вавилонську мову. Одним з найбільш улюблених обєктів критики було місце в Біблії, що оповідає про спорудження вавилонської вежі. І сказали вони: побудуємо собі місто і вежу, висотою до небес, і зробимо собі імя, колись ніж розсіємося по всій землі;, книга Буття 11:4. Але яке ж був подив археологів, коли на одній з вавилонських дощечок вони прочитали слова Набополассара, батька Навуходоносора, засновника Нововавилонського царства. До цього часу повелів мені Мардук Вавилонську вежу, що до мене ослаблена була і доведена до падіння, спорудити, фундамент її встановивши на груди підземного миру, а вершина її щоб ішла в піднебесся. Одним з найбільш улюблених обєктів критики було місце в Біблії, що оповідає про спорудження вавилонської вежі. І сказали вони: побудуємо собі місто і вежу, висотою до небес, і зробимо собі імя, колись ніж розсіємося по всій землі;, книга Буття 11:4. Але яке ж був подив археологів, коли на одній з вавилонських дощечок вони прочитали слова Набополассара, батька Навуходоносора, засновника Нововавилонського царства. До цього часу повелів мені Мардук Вавилонську вежу, що до мене ослаблена була і доведена до падіння, спорудити, фундамент її встановивши на груди підземного миру, а вершина її щоб ішла в піднебесся.

Через кілька років уже його син, Навуходоносор, писав: Я приклав руку до того, щоб добудувати вершину Этеменанки так, щоб посперечатися вона могла з небом. Як бачимо, ці уривки разюче ідентичні, що повністю підтверджує біблійний текст. Отже, вавилонська вежа-зиккурат називається Этеменанки (храм наріжного каменю неба і землі) і входила у величезний храмовий комплекс Эсагила (будинок підняття голови), центр світового жрецтва. Этеменанка складалася із семи ярусів, кожний з яких був храмом язичеського божества. Перший поверх, височиною в тридцять три метри, був чорних кольорів і назвався Нижнім храмом Мардука (верховного бога Вавилона). У центрі храму височіла статуя бога, повністю відлита з найчистішого золота, вагою в кілограм, тобто більше 23 тонн. У храмі також стояли золотий стіл, довжиною в 15 і шириною в 5 метрів, золотий ослін і трон. Перед статуєю Мардука відбувалися щоденні жертвоприносини, причому в самому храмі приносилися в жертву тільки немовлят тварин, тоді як дорослих покладали на вівтар перед храмом. Другий поверх червоних кольорів був вісімнадцять метрів у висоту. Третього, четвертого, пятий і шостого минулого по шести метрів у висоту і були розписані різними квітами. Останній, сьомий поверх, називався Верхнім храмом Мардука, мав пятнадцять метрів у висоту і був облицьований бірюзовими глазурованими плитками, прикрашені золотими рогами.

Верхній храм був видний за багато кілометрів до Вавилона і у світлі сонця виявляло подорожанам воістину казкове видовище. У цьому храмі перебували ложе, крісло і стіл, призначені, нібито, для самого бога, коли той приходив сюди відпочити. Цей відпочинок;, на якому жерці заробляли величезні гроші, являв собою оргію, за яку багатії віддавали часом жерцям останні гроші. Взагалі, служіння в цьому розкішному храмі супроводжувалося гріхами, які, втім, повністю виправдувалися постулатами вавилонської релігії. У храмі були дві системи сходів, перша; зовнішня, по якій прочани могли здійнятися на верхні поверхи, і друга; схована усередині храму, призначена для служителів. Зовні храмовий комплекс був оперезаний кріпосною стіною з безліччю веж і бронзових воріт, представляючи, по суті, міцність.

Вавилонська вежа була гордістю і символом Вавилона, і тому кожний з його царів намагався прикрасити її чим-небудь. Протягом своєї довгої історії, починаючи із часів, в книзі Буття, 14 главі, вавилонська вежа часто піддавалася руйнуванню. Тукульти, Саргон Другий, Сеннахириб, Ашшурбанипал ; от лише деякі з іноземних правителів, намагалися стерти з лиця землі гордовиту вежу, але щораз вавилоняни відновлювали її. Останнє її відновлення відбулося при Набополассаре і Навуходоносоре. Будучи протягом двох тисяч років символом людської гордості, вавилонська вежа розділила все-таки долю столиці світу; ;золотого; Вавилона, перетворившись у купу розвалин. І сьогодні вона вже є символом не гордості і сили людини, а символом того, що відбудеться із усяким, що відкидає Бога і ставить себе на перше місце.

ВІКІПЕДІЯ СКАЧАТИ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:ВАВИЛОНСЬКА ВЕЖА