Складні речення Якщо ж у реченнi кiлька простих, Що поруч стоять по росту, Назвемо складним його це так просто!

Складне речення - це речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або більше простих речень (Наша співпраця була плідною, і ми будемо її продовжувати).

Складне речення буває: Сполучникове: Складносурядне Складносурядне Складнопідрядне Безсполучникове Складна синтаксична конструкція Складна синтаксична конструкція

Складносурядне речення Це складне речення, в якому прості (сурядні) речення рівноправні за змістом і пов'язані сурядними сполучниками. Змістова та граматична самостійність частин складносурядного речення має відносний характер, оскільки часто лише перша частина будується вільно, а друга певною мірою залежить від її змісту та структури (Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми). Сурядний зв'язок між окремими реченнями складносурядного речення здійснюється за допомогою лексичних, граматичних, фонетичних, логічних, стилістичних і структурних засобів, як, наприклад, сполучні слова, інтонація, логічна послідовність та особлива структура речення. Зв'язок між окремими реченнями складносурядного речення може бути сполучниковим та безсполучниковим. Безсполучниковий зв'язок здійснюється за допомогою інтонації, а на письмі – за допомогою слідування одного речення за іншим (Матерія не зникає, вона переходить з однієї форми руху в іншу).

Сполучники сурядності РозділовіЄднальніПротиставні Одиничні або, чи, хоч ; повторювані аби…аби, чи…чи, хоч…хоч, то…то, не то…не то. Одиничні і, й, та (в значенні і), також; повторювані і…і, ні…ні (ані…ані). А, але, та (в значенні але), проте, зате, все ж, однак. Або я піду звідси, або вона стане іншою. Подув вітер - і ліс радісно загомонів. Надворі дощ, а тут сухо і тепло.

Складносурядне речення з єднальними сполучниками У складносурядних реченнях з єднальними сполучниками може виражатися: одночасність дій, подій, явищ, станів (І ми співали, і вони з нами також); послідовність дій, подій, явищ, станів (Хтось відчинив двері, і ми зайшли у кінату); причинно- наслідкова залежність між діями, подіями, явищами, станами (Дощ пройшов- і Київ зазеленів);

Складносурядне речення з протиставними сполучниками У складносурядних реченнях з протиставними сполучниками може виражатися: зіставлення дій, подій, явищ, станів (На клумбах горіли маки, а левкої ще тільки розпускалися); протиставлення дій, подій, явищ, станів (Чорні хмари стояли над містом, але дощу ще не було).

Складносурядне речення з розділовими сполучниками У складносурядних реченнях з розділовими сполучниками може виражатися: взаємовиключення дій, подій, явищ, станів (Чи ви мене не чуєте, чи, може, ще не прокинулися?); чергування дій, подій, явищ, станів (Мене то кидало в жар, то проймало холодом).

Розділові знаки у складносурядному реченні Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного: Комою; крапкою з комою; тире.

Кома у складносурядному реченні Кома ставиться між частинами складносурядного речення, поєднаними сполучниками і (й), та, а, але, проте, зате, однак, або…або, чи…чи, ні…ні, то…то, не то…не то, хоч…хоч (Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти). Кома не ставиться, якщо перед єднальним чи розділовим сполучником у складносурядному реченні є спільний другорядний член, що стосується обох простих речень (На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні). Кома не ставиться між простими реченнями, що входять до складносурядного і тоді, коли для обох простих речень є спільним не тільки повнозначне слово, а й неповнозначне (Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли). Також кома не ставиться між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, зєднаними сполучниками і (й), та (у значенні і), або, чи (Котра зараз година і коли вже прибуде потяг?).

Крапка з комою у складносурядному реченні Якщо прості речення, які є частинами складносурядного, дуже поширені, уже мають в середині розділові знаки або досить далекі за змістом, то між ними замість коми ставиться крапка з комою (Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання).

Тире у складносурядному реченні Тире ставиться в складносурядних реченнях перед сполучниками і, та (у значенні і), коли в простих реченнях, що входять до складносурядного, говориться про швидку зміну подій, явищ або друге речення містить у собі несподіваний наслідок чи різке протиставлення (Несподіваний ривок і ми відриваємося від землі).

Складнопідрядне речення Це речення, частини якого нерівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сполучників підрядності або за допомогою сполучного слова. Одна з частин складнопідрядного речення є головною, інша- залежною. Від головної частини до залежної можна поставити питання (Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину).

Залежна частина приєднується до головної за допомогою: Сполучників підрядності (що, бо, якщо, тому що, як тільки тощо) – службові частини мови, тому членом речення не буває (Мені здавалося, що у греції навіть статуї теплі). Сполучних слов (хто, що, який, чий, котрий, як, коли, де)– займенник\прислівник, який є членом речення (Музика – журкіт води, що струменить у фонтанах).

Типи складнопідрядних речень означальне; зв'ясувальне; обставинне: місця, часу, способу дії, порівняльні, міри та ступеня, причини, мети, умовні, допустові, наслідкові;

Складнопідрядні речення з підрядними означальними Підрядні означальні речення - це підрядні речення, які відповідають на питання який? яка? яке? які? і залежать від одного з членів речення, вираженого іменником або іншою частиною мови в ролі іменника. Підрядні означальні речення приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, коли та сполучників щоб, як, ніби, наче, неначе: А справжня слава- це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе (Л. Костенко).

Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними Підрядні з'ясувальні речення - це підрядні речення, які відповідають на питання відмінків і пояснюють присудок у головному реченні. Вони приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, коли, відколи, як та сполучників що, як, щоб, ніби, мов, наче, неначе. З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут (М.Коцюбинський).

Складнопідрядні речення з підрядними обставинними Підрядні обставинні речення - це підрядні речення, які відповідають на ті ж питання, що й обставини в простому реченні. Вони поділяються на підрядні місця, часу, способу дії, порівняльні, міри та ступеня, причини, мети, умовні, допустові, наслідкові.

Підрядні речення місця Підрядні речення місця вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання де? куди? звідки? Вони стосуються всього головного речення, проте можуть уточнювати обставину місця, виражену вказівним словом (прислівниками там, тут, туди, звідти, скрізь, всюди). До головного речення підрядні місця приєднуються сполучними словами де, куди, звідки (Іди туди, звідки прийшов).

Підрядні речення часу Підрядні речення часу вказують на час місця дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання коли? відколи? доки? з якого часу? як довго? Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучними словами як, як тільки, ледве, коли, поки, доти, скоро, під час того як, після того як. Вказівними словами в головному реченні можуть виступати прислівники тоді, відтоді, доти (Він повернувся додому тоді, коли все скінчилося).

Підрядні речення способу дії і ступеня Підрядні речення способу дії вказують на способ (характер) дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? яким способом? Вони пояснюють один із членів речення і приєднуються до нього сполучниками як, що, щоб, аж, ніби, наче, неначе, мов, немов, ніж, чим…тим та сполученими словами скільки, наскільки, як. Вказівними словами в головному реченні можуть бути прислівники так, настільки, займенником стільки (Сергій подивився на Ольгу (так), наче вперше її побачив).

Підрядні порівняльні речення Підрядні порівняльні речення вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? як саме? подібно до чого? Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього сполучниками як, ніби, неначе, мов, немов, немовби, немовбито (Хмари насувалися, наче великі хвилі). Підрядні порівняльні речення можуть бути неповними (Ніби від землетрусу, здригнулася вся земля).

Підрядні речення причини Підрядні речення причини вживаються для вираження порівняння і відповідають на питання чому? через що? з якої причини? Вони пояснюють головне речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками бо, тому що, через те що, від того що, завдяки тому що, оскільки. Вказівними словами у головному реченні можуть виступати прислівники тому, затим, сполука через те: Прилинь, сизий орле, бо я одинокий (Т.Шевченко).

Підрядні речення мети Підрядні речення мети вказують на мету дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо? Вони стосуються всього головного речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників щоб, для того щоб, з тим щоб, аби, хай. Вказівними словами у головному реченні можуть бути сполуки для того, на те, з тим: Я посланий, щоб виконать закон (Леся Українка).

Підрядні умовні речення Підрядні умовні речення вказують на умову, за якої можливо те, про що йдеться в головному реченні і відповідають на питання за якої умови? Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників якщо, коли (можна замінити на якщо), коли б (можна замінити на якби), якби, як, аби, тільки б. Вказівним словом у головному реченні може бути прислівник тоді (Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай).

Підрядні допустові речення Підрядні допустові речення вказують на те, всупереч чому відбувається дія у головному реченні і відповідають на питання незважаючи на що? Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками хоч (хоча), дарма що, незважаючи на те що, як не, куди не, хай (нехай): Олена, хоч і була гострою на слово, змовчала.

Підрядні наслідкові речення Підрядні наслідкові речення вказують на наслідок того, про що йдеться в головному реченні. Підрядні наслідкові речення не відповідають на питання. Вони пояснюють головне речення в цілому, завжди стоять після нього і приєднуються до нього сполучником так що: Теплий туман стелився по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М.Коцюбинський). До підрядних наслідкових близькі за значенням підрядні супровідні речення. Вони приєднуються до головного речення займенником що у різних відмінках (Досить холодно, щоб іти так далеко).

Складнопідрядне речення з кількома підрядними Складнопідрядне речення може включати кілька підрядних. Головному реченню може бути підпорядковане безпосередньо тільки одне, а інші- підрядному чи різним підрядним. Розрізняють послідовну, паралельну, однорідну і комбіновану підрядність.

Послідовна підрядність Це поступове підпорядкування, коли перше підрядне речення залежить від головного, друге- від першого підрядного і так далі.

Паралельна підрядність Це таке підпорядкування, за яким усі підрядні речення залежать від одного головного, але пояснюють у ньому різні члени речення або один і той же, тільки по-різному і відповідають на різні питання.

Однорідна підрядність Це таке підпорядкування, за яким усі підрядні речення залежать від одного й того ж слова головного речення і відповідають на одне і те ж питання.

Комбінована підрядність Це підпорядкування різного характеру.

Безсполучникові речення Це такі речення, компоненти яких об'єднуються в одне змістове й синтаксичне ціле без сполучників і сполучних слів, за допомогою інтонації та інших синтаксичних засобів (Не ходи, дівча, на луг, не ламай тополю).

Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні Прості речення, що входять до безсполучникового, відокремлюються одне від одного: Комою; крапкою з комою; двокрапкою; тире.

Кома у безсполучниковому реченні Якщо частини безсполучникового складного речення вказують на одночасність або часову послідовність явищ, подій тощо, між ними ставиться кома (Мороз притискує, зривається північний вітер, мете сніг через рейкию. Минають дні, минає літо, настала осінь).

Крапка з комою у безсполучниковому реченні Якщо частини безсполучникового складного речення менше пов'язані між собою за змістом чи дуже поширені, або в середині їх є вже розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою (Веселому жартівливому меншому братові хотілося говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів).

Двокрапка у безсполучниковому реченні Двокрапка ставиться між реченнями, що входять до безсполучникового складного речення: якщо друге речення вказує на підставу, причину того, про мовиться у першому (Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди). якщо друге речення розкриває зміст першого в цілому або якогось із його членів (Ти знаєш приказку: перш ніж запалає вогонь, мусить вибухнути сірий дим). якщо друге речення доповнює перше загалом або якийсь з його членів (Досі сниться: під горою, між вербами та над водою, біленька хаточка стоїть).

Тире у безсполучниковому реченні Тире між реченнями, що входять у безсполучникове складне речення, ставиться: коли йдеться про швидку зміну подій або несподіваний наслідок (Дивлюся аж світає, край неба палає). коли зміст одного речення протиставляється змісту другого (Стоїш високо не будь гордим, стоїш низько не гнися). коли зміст першого речення порівнюється із змістом другого (Посієш вчасно вродить рясно). коли в другій частині речення вказується на наслідок або висновок з того, про що мовиться у першому (Чайки стогнуть то ж на бурю).

Складна синтаксична конструкція Це речення з різнотипним граматичним зв'язком між предикативними частинами його (Стародавня Ольвія давно їх цікавить обох, давно їм хочеться досліджувати, розкопувати її, занесену пісками, щоб дізнатись, чому вона загинула, чому люди покинули її). Буває: з сурядним і безсполучниковим зв'язком; з підрядним і безсполучниковим зв'язком; з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв'язком

Використана література 1. Бас-Кононенко О. В., Гнатюк Л. П. Українська мова. Навч. посібник для старшокласників та вступників до ВНЗу. 2. Пономарів О. Д., Різун В. В., Шевченко Л. Ю. Сучасна українська мова. 3. Доленко М. Т., Дацюк І. І., Квашук А. Г. Сучасна українська мова mova.at.ua/index/sintaksisprodovzhennja/0- 21http://pravila-uk- mova.at.ua/index/sintaksisprodovzhennja/0- 21