Перший геологічний період кайнозойської ери, що почався 66,0 та закінчився 23,03 млн. років тому. Перший геологічний період кайнозойської ери, що почався 66,0 та закінчився 23,03 млн. років тому. Відомий перш за все як період, протягом якого ссавці розвилися від невеликої кількості примітивних форм до величезної кількості розвиненіших. Відомий перш за все як період, протягом якого ссавці розвилися від невеликої кількості примітивних форм до величезної кількості розвиненіших. У цьому періоді відбувалося відновлення біорозмаїття після масового крейдового вимирання, яке сталося наприкінці крейдового періоду. У цьому періоді відбувалося відновлення біорозмаїття після масового крейдового вимирання, яке сталося наприкінці крейдового періоду.

Поділ палеогену Палеогеновий період поділяють на три епохи: нижній – палеоцен (66,0–56,0 млн. р. тому), нижній – палеоцен (66,0–56,0 млн. р. тому),палеоцен середній – еоцен (56,0–33,9 млн. р. тому), середній – еоцен (56,0–33,9 млн. р. тому),еоцен верхній – олігоцен (33,9–23,03 млн. р. тому). верхній – олігоцен (33,9–23,03 млн. р. тому).олігоцен

Географія та тектонічні рухи У палеогені продовжувалися рухи континентів один відносно одного. У палеогені продовжувалися рухи континентів один відносно одного. Продовжувалося розширення Атлантичного океану. Продовжувалося розширення Атлантичного океану. Південні континенти (уламки Гондвани) Південна Америка, Африка, Індія та Австралія рухалися на північ.Південна Америка ще не зіткнулася з Північною (тобто, Панамський перешийок, ще не утворився).Африка та Індія зіткнулися з Євразією, і це стало причиною альпійської складчастості утворення довгого поясу гірських систем від Піренеїв до Гімалаїв. Південні континенти (уламки Гондвани) Південна Америка, Африка, Індія та Австралія рухалися на північ.Південна Америка ще не зіткнулася з Північною (тобто, Панамський перешийок, ще не утворився).Африка та Індія зіткнулися з Євразією, і це стало причиною альпійської складчастості утворення довгого поясу гірських систем від Піренеїв до Гімалаїв. Саме тоді виникли геоморфологічно виражені осьові частини сучасних Піренеїв, Альп, Карпат, Криму, Кавказу, Ко петдагу, Паміру, Атласу,Гімалаїв. Саме тоді виникли геоморфологічно виражені осьові частини сучасних Піренеїв, Альп, Карпат, Криму, Кавказу, Ко петдагу, Паміру, Атласу,Гімалаїв. Горотворення супроводжувалося коливальними рухами прилеглих частин платформ, які внаслідок цього зазнавали числених трансгресій і регресій моря. Горотворення супроводжувалося коливальними рухами прилеглих частин платформ, які внаслідок цього зазнавали числених трансгресій і регресій моря.

Флора і фауна На межі крейдового періоду й палеогену відбулася різка зміна фауни. На межі крейдового періоду й палеогену відбулася різка зміна фауни. Вимирають характерні для мезозою групи –динозаври, серед молюсків – амоніти й белемніти, іноцерами й рудисти. Вимирають характерні для мезозою групи –динозаври, серед молюсків – амоніти й белемніти, іноцерами й рудисти. Зявляються численні родини сучасних птахів. Зявляються численні родини сучасних птахів. У цей період зявились нумуліти, значного розвитку набули молюски, морські їжаки; У цей період зявились нумуліти, значного розвитку набули молюски, морські їжаки; На суходолі – ссавці; На суходолі – ссавці; Зявились плацентарні, хижаки, гризуни, хоботні, мавпи. Зявились плацентарні, хижаки, гризуни, хоботні, мавпи. Відклади, що утворилися протягом палеогенового періоду, складають палеогенову систему. Їх виявлено на всіх континентах і глибоководним бурінням на дні океанів. Відклади, що утворилися протягом палеогенового періоду, складають палеогенову систему. Їх виявлено на всіх континентах і глибоководним бурінням на дні океанів.

Сумчастий саблезубий тигр

Фороракос

Палеоцен

Сонцеобразні

Отодус

Представник многобугорчатих - тріконодонтів

Качкодзьоб

Cimolesta

Кондиларт

Диноцерати

Палегорнетиди

Титанобоа

Гігантський хижий нелітаючий птах роду Diatrima. Особливо великі особини досягали 2,1 м. Викопні останки відомі з верхнееоценових відкладень Європи та Північної Америки.

Корисні копалини Корисні копалини Палеоген – важлива епоха вугле - і нафтоутворення. Палеоген – важлива епоха вугле - і нафтоутворення. Найголовніша зона вугленакопичення – Скелясті гори й прилеглі околиці Північно-Американської платформи (США,Канада). Найголовніша зона вугленакопичення – Скелясті гори й прилеглі околиці Північно-Американської платформи (США,Канада). Кам'яне вугілля палеогену відоме в Японії (оо. Хоккайдо і Кюсю) і в східному Китаї (Фушунь), у Південній Америці і центральних районах Європи (Польща,Урогщина ФРН); У Північній Атлантиці (Гренландія,Ісландія, Шпіцберген), на Кавказі, у Сибіру. Кам'яне вугілля палеогену відоме в Японії (оо. Хоккайдо і Кюсю) і в східному Китаї (Фушунь), у Південній Америці і центральних районах Європи (Польща,Урогщина ФРН); У Північній Атлантиці (Гренландія,Ісландія, Шпіцберген), на Кавказі, у Сибіру. Процеси нафтоутворення відбувалися здебільшого в області крайових прогинів, що виникли в звязку з альпійською складчастістю. Особливо виділяються прогини центральної частини Середземноморської геосинклінальної обл. Процеси нафтоутворення відбувалися здебільшого в області крайових прогинів, що виникли в звязку з альпійською складчастістю. Особливо виділяються прогини центральної частини Середземноморської геосинклінальної обл. Інші корисні копалини осадового походження палеогену: залізні й манґанові руди, боксити, титанові та ільменіт-цирконові розсипи,фосфорити, діатоміти Інші корисні копалини осадового походження палеогену: залізні й манґанові руди, боксити, титанові та ільменіт-цирконові розсипи,фосфорити, діатоміти Родовища залізних руд відомі в Західному Сибіру, у Приараллі й Тургайській низовині, Північній Америці; Родовища залізних руд відомі в Західному Сибіру, у Приараллі й Тургайській низовині, Північній Америці; Родовища манганових руд – в Україні (Нікопольське, Великотокмацьке), у Закавказзі (Чіатурське), у Західній Африці (Мванда); Родовища манганових руд – в Україні (Нікопольське, Великотокмацьке), у Закавказзі (Чіатурське), у Західній Африці (Мванда); Боксити – в Австралії, Ґвінеї, Ямайці, Ґайані та ін. В Україні боксити еоценового віку відомі на півд. околиці Українського кристалічного масиву (Високо-польське й Нікопольське родовища). Боксити – в Австралії, Ґвінеї, Ямайці, Ґайані та ін. В Україні боксити еоценового віку відомі на півд. околиці Українського кристалічного масиву (Високо-польське й Нікопольське родовища). Велике значення мають корисні копалини, повязані з магматичною діяльністю в Середземноморській, Кордильєрській та інших геосинклінальних областях (золото, мідь, поліметалічні руди). Велике значення мають корисні копалини, повязані з магматичною діяльністю в Середземноморській, Кордильєрській та інших геосинклінальних областях (золото, мідь, поліметалічні руди). З відкладеннями палеогену повязані родовища бурштину (Прибалтика), самородної сірки, ртуті, урану, бентонітових і вогнетривких глин, горючих сланців, озокериту, формівних і скляних пісків. З відкладеннями палеогену повязані родовища бурштину (Прибалтика), самородної сірки, ртуті, урану, бентонітових і вогнетривких глин, горючих сланців, озокериту, формівних і скляних пісків.

Підготувала: Учениця 11-А класу СЗШ 2 М.Ладижин Тітор Діана