Виконала: студентка 31 групи Черней Софія. Гори Альпи – один з найбільш відомих географічних об'єктів Європи. Гірська дуга довжиною близько 1200 км і. - презентация

1 Виконала: студентка 31 групи Черней Софія

2 Гори Альпи – один з найбільш відомих географічних об'єктів Європи. Гірська дуга довжиною близько 1200 км і шириною більше 200 км проходить територією десяти європейських країн: Австрії, Боснії і Герцеговини, Німеччини, Італії, Сербії і Чорногорії, Словенії, Франції, Хорватії та Швейцарії.

3 Породи Альп сформувалися у величезному водному просторі, який в мезозойську еру – від 245 до 65 млн. років тому – розділяв Європу та Африку. То був первісний океан Тетіс. У середині третинного періоду, близько 44 млн. років тому, потужні горотворні процеси викликали підняття розташованих глибоко під водою порід, що призвело спочатку до утворення Піренеїв між сучасними Францією та Іспанією, а потім і Альп. Орографічна схема Альп

4

5

6 Монблан кристалічний масив й однойменна вершина Альпах (Західні Альпи), на кордоні Франції та Італії, найвища точка у Західній Європі (4808,73 м). Довжина масиву 50 км. Площа зледеніння понад 200 кв. км.

7 Г.Монблан

8 Добра геологічна вивченість Альп дозволяє детальніше розглянути їхню будову. Потужність земної кори континентального типу досягає майже 65 км. в Швейцарських Альпах і зменшується до передгір'їв до 3530 км Кристалічний фундамент масиву Монблан

9 Швейцарське плато З півночі Альпи обрамляють низькогірні плато, розташовані на місці передальпійського краєвого прогину.

10 Плато Alpe di Siusi (фото зроблене до заходу Сонця і після заходу)

11 Альпи - найбільший центр сучасного гірського зледеніння в Західній Європі із загальною площею льодовиків більше 4000 км 2. Висота снігового кордону коливається від 2500 м на північно-заході, де випадає особливо багато опадів

12 Алецький льодовик або Великий Алецький льодовик - найбільший льодовик у Європі, 24,7 км довжиною. Починається на південних схилах Юнгфрау в Бернських Альпах, Швейцарія і спускається у бік долини Рони. Площа біля 117,6 км².

13 Прояв четвертинного зледеніння у формах рельєфу

14 У щільних кристалічних породах осьової зони льодовики сформували трогові долини. Стік талих льодовикових вод через сідловину в низьких межиріччях іноді приводив до утворення ерозійних ущелин довжиною в декілька кілометрів. Висловлюють припущення, що походження знаменитих альпійських висячих долин пов'язано з діяльністю підльодовикових вод в головній долині, по якій рухався льодовик. Широке поширення вапняків зумовило розвиток в Альпах численних карстових форм. В Ломбардських Передальпах на вапнякових плато зустрічаються крупні лійки, заповнені червоними глинами, каррри у вигляді борозен і промоїн, ніші і інші форми. Різноманіттю карстових форм і їх збереженню сприяло відособленість плато при глибокому врізі річкових долин.

15 Сніговий цирк у Альпах

16 Карове озеро в Альпах

17 У Західних Альпах вапняки утворюють скельні уступи, а глибина печер досягає 1000 м. Найглибша на планеті печера Жан-Бернар, що знаходиться на території Францiї (в Савойських Альпах) – понад 1606 м. Печера Жан-Бернар

18 Альпійська гірська країна не володіє великими запасами мінеральної сировини. Корисні копалини зосереджені в Східних Альпах і пов'язані з породами центральної кристалічної зони. Це - родовища залізних і мідних руд і магнезиту в Австрії. У улоговинах Східних Альп в осадових відкладах є невеликі родовища бурого вугілля і солі. Буре вугілля Магнезит Залізна руда

19