ОЗНАЧЕННЯ УЗГОДЖЕНЕ Й НЕУЗГОДЖЕНЕ Учитель Ковінько Л. І.

Мета:поглибити знання учнів про означення як другорядний член речення; сформувати поняття про узгоджене й неузгоджене означення; розвивати вміння визначати вид означень у реченнях, трансформувати узгоджені означення в неузгоджені та навпаки, удосконалити навички доречно використовувати означення як в усному, так і в писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти формуванню патріотичного ставлення до рідної землі. Тип уроку: урок засвоєння нових знань ( формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ.Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів. Бліц-опитування: (з прикладами) 1.Що вивчає синтаксис? 2.Що таке словосполучення? Його характеристика? 3.Що таке речення? Назвіть його ознаки. 4.Типи речень: - за метою висловлювання? - за емоційним забарвленням? - за кількістю граматичних основ? - за головними членами речення? - за другорядними членами речення? 5. Чим речення ускладнюється? 6. Назвіть способи вираження підмета. 7. Назвіть способи вираження присудка. 8. Назвіть правила вивання тире між підметом і присудком.

VІ. Робота з текстом (вибіркова робота) Виразно прочитати вголос уривок із вірша Миколи Руденка. З'ясувати, що виражає заголовок: тему чи основну думку. Знайти означення, виписати їх разом зі словами, яких вони стосуються. Я НЕ ГІСТЬ НА ЗЕМЛІ Я іду по землі. Я один, сам на сам із вітрами, З шумом сосен, з весною, з таємною мовою птиць. Я минаю тополі, що встали над шляхом, як брами, І виходжу на луг, і лягаю в траву горілиць. Довго буду дивитись, як хмарка на обрії тане, Наче пух лебединий, що промінь останній вбира. Ген блукають за соснами сивобороді тумани, А над яром гойдається тихо береза стара. Земле, стукай у груди! Заходь в моє серце сміливо. Я не гість на тобі... Я господар віднині й навік. Хай шумують вітри, змиють голову зоряні зливи, Хай закрутить у піні мене гомінливий потік. Хай світанки постелять на плесах зелене латаття, Хай метелики в'ються, збивають ромашковий пил, Хай горять в чагарях прибережних рибальські багаття, Хай тріпочуть над водами білі полотна вітрил. Я не гість на землі... Я іду як господар землею. Все, що я обминаю, що я зустрічаю, моє: Ці рожеві сади, ці принишклі на водах лілеї, Цей струмок лісовий, що на сонці вогнем виграє.

До виділених слів дібрати слова-синоніми таємний; таємничий; гомінкий. V.Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи Творче конструювання з елементами зіставлення: 3 поданими словосполученнями скласти речення так, щоб прикметники виконували роль: а) означення; б) іменної частини складеного присудка. ' Виділити граматичну основу речень. Зразок. В українські степи приходила рання весна. В українських степах весна була ранньою. Вузька стежка, широкий Дніпро, холодний дощ, невеселий день, безві­тряний вечір. Навести приклади речень, у яких у ролі означень виступали б дієпри- кметники. Робота з підручником

VІ. Колективне опрацювання схеми Пригадати з уроків української мови в 5 класі, що називається означен­ ням, на які запитання відповідає, чим виражається. Свої висновки зіставити з матеріалом схеми. Виражає ознаку предмета (його якість; ознаку за приналежністю, за кількісним виявом) Відповідає на запитання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? скількох? котрий? Виражається прикметником, дієприкметником, іменником або займенником у непрямому відмінку, інфінітивом означення Пов'язується з підметом або іншим другорядним членом (додатком чи обставиною )

VІІ. Дослідження-моделювання Змоделювати прислів'я і приказки, дібравши їх продовження з другогостовпчика. Записати вислови, ставлячи означення у відповідній граматичній формі. (Мудрий) ніхто не родився,......чоловіка (мудрий). За (один) вченого дають......приємно й слухати. Борода не робить......а бійся (дурний) приятеля. (Розумний) річ......а навчився. (Мудрий) голові досить......два слова. Не бійся (розумний) ворога…,.десять (невчений). Визначити спосіб морфологічного вираження вжитих у висловах означень. З'ясувати, до яких слів вони належать. Визначити тематику, народних висловів. Працюючи в парах, дібрати самостійно 2-3 прислів'я або приказки. Підкреслити означення.

VІІІ. Дослідження-відновлення Відновити поетичні рядки, уставляючи з дужок потрібні за змістом означення. Відновлені рядки записати у віршовій формі, 1.Не шуми про минуле, тополе, за вікном у (ранковій, ранішній, ранній) імлі (В. Сосюра). 2. У саду і жоржини, і рожі, і бажань (несподіваний, раптовий, випадковий) рій (В. Сосюра). 3. В полях (вечорових, вечірніх, повечірніх) гречка зацвіла, прибралась в роси, в акварельні тони (А. Малишко). 4. Берези (дорогі, милі, кохані), білокорі чекають райдугу (мою, свою, твою) (А. Малишко). 5. (Підкорений, приворожений, зачарований) світ за вікном проступає з нічного туману (М. Руденко). 6. Вночі пройняв мене (неспокійний, тривожний, схвильований) клич крик журавлів над (батьківською, своєю, отчою) землею (/. Гнатюк). 7. Україно, п'ю (твої, свої, наші) зіниці, голубі й тривожні, ніби рань (В. Симоненко). 8. Земле рідна! Мозок мій світліє, і душа (лагіднішою, ласкавішою, ніжнішою) стає (В. Симоненко). Виділити означення. Схарактеризувати їх, скориставшись схемою.

Коментар учителя. - Деякі означення можуть виражатися іменниками у формі непрямих відмінків: Шлях мандрівок Івана Айвазовського часто пролягав через Україну (Ю. Белічек); - рідше інфінітивами: У Європі існував звичай ходити купальської ночі босоніж по гарячому вугіллю (В. Завадська) -словосполученнями: Поруч матері стояла дівчинка років шести (А. Шиян). Такі означення називаються неузгодженими і їх, як правило, можна перетворювати в узгоджені означення, виражені прикметниками. При цьому зміст висловлювання не змінюється. Наприклад: На вершинах гір нависли димні хмари. На гідрьких вершинах нависли димні хмари (О. Гончар). Ці синтаксичні конструкції вважаються граматичними синонімами.

1.Виділити в реченні означення (підкреслити його) 2.З'ясувати, з яким членом речення воно пов'язується й на яке запитання відповідає 3. Визначити, що означає означення: - Ознака предмета - Ознака за приналежністю - Ознака за кількісним виявом 4. Визначити вид означення: -Узгоджене -Неузгоджене -5. Указати на спосіб вираження означення СХЕМА характеристики означення

Вибіркова робота Прочитати речення.. Виписати з них словосполучення, до складу яких входять означення. Визначити спосіб їх морфологічного вираження, назвати неузгоджені і узгоджені. 1. Узори з ружами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням (Т. Островська). 2. Останнім часом, уже частіше можна побачити людей в українських сорочках (М. Чорна). 3. Словник сучасної української мови містить майже десять відсотків іншомовних слів (І. Вихованець). 4. Переважна більшість слів іншомовного походження є термінами (/.Вихованець). 5. Веселка це шлях до неба, величезний міст, по якому сходять на землю янголи (В. Завадська)., 6. Веселка це знак угоди між Богом і людьми (В. Завадська). 7. Буває, що люди володіють цвітом папороті (Я. Музиченко). 8. Великі дуби в три обіймища переплуталися з кленами й липами (3. Тулуб). 9. Коні підійшли до урвища над Дніпром (3. Тулуб).

ІХ. Дослідження-трансформація У поданих реченнях за зразком замінити неузгоджені означення узгодженими. Дослідити, чи зміниться зміст речень після трансформації. Зразок. Моральні цінності людства дійшли до нас в афоризмах, прислів'ях і приказках, образних висловах (О. Ханкевич).- Моральні людські цінності дійшли до нас в афоризмах, прислів'ях і приказках, образних висловах. 1. Українська вишивка це своєрідний літопис життя (Т. Осгпровська). 2. Майстри села змальовували квіти, ягоди й плоди такими, якими бачили їх у природі (Д. Степовик). 3. У вишиванці закодовано потужний дух народу[М. Чорна). 4. Поруділа, припала до землі трава лісу (В. Гей). 5. Заворожений красою, мовби вбираю в себе всі чари природи (В. Гей). 6. На тлі налитої свинцевою сірістю хмари відбився тьмяний диск сонця (В. Гей). 7. Листки каштана та його суцвіття прикрашають відповідальні зібрання, символізуючи потенційні можливості української столиці в поезії, музиці, малярстві.(В. Грабовський).

Творче конструювання Скласти речення, у яких подані слова і словосполучення виступали о означеннями. Схарактеризувати означення за схемою. Батька, середнього росту, з карими очима, писати у лінію, зі скла, дівчини зі Львова, для малювання. Із побудованих речень виписати складні словосполучення. Визначити головне слово. Указати на вид словосполучення за способом вираження головного слова.

Х. Узагальнення й систематизація вивченого Подумати й дати відповіді на запитання: Які члени речення називаються другорядними? Який другорядний член речення називається означенням? На які види поділяються означення за способом вираження? Відповідь проілюструвати власними прикладами. Поміркувати, чи всі означення узгоджуються з означуваним словом у роді, числі й відмінку. Довести це на прикладах. Яку стилістичну роль відіграють означення в художньому мовленні?

ХI.Домашнє завдання Скласти твір-роздум у художньому стилі на тему «А в серці тільки ти, єдиний мій, коханий рідний краю!», використовуючи узгоджені й неузгоджені означення. Виписати речення, використовуючи узгоджені й неузгоджені означення.