Економічні потреби суспільства та їх класифікація. Закон зространня потреб. Закон Енгеля.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Економіка – це сфера життя суспільства, у якій на основі використання різноманітних ресурсів здійснюється виробництво товарів та послуг, обмін ними, розподіл.
Advertisements

Попит - це представлена на ринку потреба в товарах або послугах, що забезпечена грошовим еквівалентом (платоспроможна потреба).
Виробництво : організаційні форми, структура та інфраструктура.
1 ТЕМА 6. Аналіз поведінки споживача 1. Зміна доходу і реакція споживача 2. Реакція споживача на зміну цін товарів 3. Виокремлення ефекту заміщення і ефекту.
Попит на гроші - одне з ключових і найскладніших явищ ринку грошей. Його вивчення виявилося центральною проблемою сучасної теорії грошей, а успіхи в його.
Презентацію виконала Студентка денного відділення Гудим Катерина Вікторівна група 3.1. Факультет аграрного менеджменту Викладач Гаврилюк Віталій Петрович.
Благо – все те, що здатне задовольняти людські потреби, наприклад, плоди природи, продукти праці, послуги, будь-які явища, що адовольняють певні потреби.
1 ТЕМА 6. Аналіз поведінки споживача 1. Зміна доходу і реакція споживача 2. Реакція споживача на зміну цін товарів 3. Виокремлення ефекту заміщення і ефекту.
СОЦІУМ Соціум (від лат. socium спільне) термін на позначення всієї сукупності історично усталених форм спільної життєдіяльності людей. Соціум постає як.
Духовне життя суспільства
Товар. Ціна. Собівартість. Чому ростуть ціни. Раціональна покупка.
Видиправ людини. Права людини Права людини це правові можливості, які необхідні для існування та розвитку особи, які визнаються невід'ємними, мають бути.
Виконав : ст. гр. МеМ -11 Клапко В. П.. є найважливішим вихідним моментом планування. Цільова функція здійснюється через ряд етапів, кожний з яких відповідає.
Економіка Обмеженість ресурсів та безмежність потреб.
Економічні системи Питання Чи можливий обмін між виробниками, якщо вони розрізнені й нічого не знають про плани один одного? Чи зможуть вони задовольнити.
Економічний зміст, структурні елементи процесу та структура виробництва. Автор: Чабарь Т.Ю., вчитель математики та економіки Диканської гімназії ім. М.В.
Лекція 5 Підприємницьке середовище. Підприємницьке середовище – сукупність субєктів, які діють всередині і за межами фірми та відносин, які виникають.
МАРКЕТИНГ ТА ЙОГО ЦІЛІ. Маркетинг це поєднання точної науки та мистецтва ефективної роботи на ринку. Маркетинг це планування і здійснення всебічної діяльності,
1 ТЕМА 4. ТЕОРІЯ ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ І ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧА 1. Потреби, блага, корисність 2. Спадна корисність блага 3. Рівновага споживача. Кардиналістський.
с успільство, орієнтоване на людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток, в якому кожний може створювати інформацію і знання, мати до них.
Транксрипт:

Економічні потреби суспільства та їх класифікація. Закон зространня потреб. Закон Енгеля.

Економічні потреби Це потреби в економічних благах Це потреби в економічних благах Задоволення економічнинх потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системи соціально економічних відносин. Задоволення економічнинх потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системи соціально економічних відносин.

Товари та послуги – носії економічних благ В їх сукупності розрізняють : В їх сукупності розрізняють : o Споживчі і виробничі блага o Матеріальні і нематеріальні блага o Теперішні і майбутні блага

Класифікація економічних потреб За характером виникнення : o Первинні або базові – пов язані з самим існуванням людини : їжа, одяг, житло, безпека тощо. o Вторинні – винекнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації : модний одяг, комфортне житло, інформація та інше.

За засобами задоволення : За засобами задоволення : o Матеріальні – потреби в матеріальних благах. o Нематеріальні – духовні потреби. За нагальністю задоволення : o Першочергові o Першочергові – предмети першої необхідності. o Другорядні – предмети розкоші.

За можливостями задоволення : o o Насичені, вгамовні – мають чітку межу і можливість повного задоволення. o o Ненасичені, невгамовні – не можуть бути задоволені, не мають меж насичення. За участю у відтворювальному процесі : o o Виробничі – потреби у засобах виробництва. o o Невиробничі – потреби у споживчих благах.

За суб єктами вияву : o Особисті – виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда. o Колективні, групові – потреби групи людей, колективу. o Суспільні – потреби функціонування та розвитку суспільства вцілому.

За кількісною визначеністю та мірою реалізації : o Абсолютні – перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку. o Дійсні – формуються в залежності від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду. o Платоспроможні – визначаються платоспроможним попитом. o Фактичні – задовольняються наявними товарами та послугами.

Економічний закон зростання потреб o Відбиває внутрішньонеобхідні, суттєві та сталі зв язки між виробництвом та споживанням, потребами та існуючими можливостями їх задоволення. o Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що у свою чергу стимулює появу дедалі нових і нових потреб.

Потреби і Виробництво перебувають у суперечливій залежності взаємовпливу і взамозв язку Потреби – основний спонукальний мотив розвитку вир-ва Вир-во – доцільна діяльність людей, спрямована на задоволення Їхніх потреб Породжують та стимулюють Задовольняє існуючі та створює нові

Закон Енгеля Полягає у тому, що за постійних цін і демографічних змінних, збільшення доходу призводить до зниження частини споживчих витрат на предмети першої необхідності й зростання частини витрат на предмети розкоші.

Закон Енгеля зводяться до наступних положень: 1) Бідні родини витрачають більше на необхідне для життя їжу і житло ; 2) Частка витрат на харчування знижується в міру зростання доходів, а частка витрат на житлі стабілізується ; 3) Витрати на дорогі предмети підвищуються в більшому ступені, чим дохід. При росту доходу споживача споживання їм вторинних благ зростає в більшому ступені, чим споживання благ першої необхідності ; 4) При зниженні ціни одного з благ і сталості ціни на інше благо збільшується попит на благо, ціна якого знижується, причому здійснюється відносна заміна ним іншого блага.