Як залучити додаткові ресурси для розвитку навчального закладу?

Зарубіжний і вітчизняний досвід пошуку навчальними закладами шляхів залучення додаткових ресурсів У країнах сталої демократії закладами освіти нагромаджено значний досвід щодо залучення і використання додаткових ресурсів, який сьогодні вже цілком може бути адаптований до реалій нашого життя й ефективно використаний.

Згідно з статистичними даними, витрати на освіту в США становлять 7% ВВП або близько 350 млрд. доларів у рік. Більша частина цих коштів (60%) направляється на фінансування середньої й початкової освіти. Державний бюджет є основним джерелом для покриття витрат на базову освіту американців і його доля в загальних доходах середньої й початкової школи становить 90%. Держава не тільки фінансує середню освіту, але є й власником більшості таких навчальних закладів: 76% шкіл, у яких вчаться 89% усіх учнів Америки, мають статус державних. Поряд з державними школами, існують приватні і недержавні неприбуткові школи, в яких вчаться 11% усіх учнів. Їхнє фінансування з державного бюджету складає тільки 8%.

Загальне поняття про фандрайзинг або залучення додаткових ресурсів в освіту Фандрайзинг (від англ. Fundraising – збір фондів) – це комплекс різних методів і процедур знаходження ресурсів для реалізації соціально- значущих проектів.

Які ж ресурси можуть бути залучені за допомогою фандрайзигової активності в освітні установи? Ресурси навчального закладу – це все те, що має школа, те, що дає їй можливість існувати, розвиватись та здійснювати власну діяльність. В природі не існує навчального закладу, що не мав би жодних ресурсів. Це і гроші, і майно, яке йому належить (від канцелярського приладдя до будинку), і люди, які в ньому працюють. Це і інформаційна база, бібліотека і, нарешті, зв'язки, що є у вашого навчального закладу, вплив, що він має у суспільстві, сформована громадська думка про школу, її імідж.

Поняття «ресурси» Грошові ресурси. Фінансові джерела – великий та потрібний ресурс. Ідеальна ситуація, коли їх декілька, окрім державного бюджету Людські ресурси Матеріальні ресурси

Це можуть бути: благодійні внески приватних осіб; фінансування конкретних програм з місцевого бюджету; доходи від підприємницької діяльності школи; доходи від проведення спеціальних заходів благодійних концертів і аукціонів і т.д.); пожертви від комерційних структур; приватні пожертвування; членські внески; гранти, що їх надають вітчизняні чи закордонні державні чи міжнародні організації, фонди тощо.

Фандрайзинг передбачає залучення ресурсів і в не грошовій формі, наприклад, у вигляді безоплатно переданих школі витратних матеріалів (папір, картриджі тощо) канцелярських товарів, обладнання, надання приміщення або безкоштовних послуг. Особливо варто зауважити на залученні людських ресурсів, а саме волонтерів, які працюють в освітніх установах як члени піклувальних рад, штатні і тимчасові працівники, консультанти, експерти тощо.

Як розпочати фандрайзинг? Гарний фахівець із залучення коштів, починаючи пошук додаткових джерел для свого навчального закладу, повинен знайти оптимальні відповіді на наступні питання: Де і як знайти спонсорів? Як переконати їх підтримати ваш навчальний заклад? Як бути впевненим у тому, що потенційні спонсори виконають свої обіцянки?

Постулати фандрайзингу: щоб переконати в чомусь інших, ви повинні бути переконані в цьому самі; фандрайзинг – це не просто пошуки або прохання про гроші, а ваша робота, спрямована на здійснення вашою школою певної місії, для виконання якої потрібні гроші; фандрайзинг не повинен вступати в протиріччя з високим призначенням школи й її базовими завданнями. Процес залучення ресурсів не має призводити до втрати ціннісних орієнтирів діяльності вашого навчального закладу, розмивання ваших цілей, відходу від генеральної лінії його розвитку.

Де шукати спонсорів? Для того, щоб фандрайзинг був успішним, з самого початку намагайтесь визначити для себе, де й що ви хочете одержати для вашого навчального закладу. Чи буде це особистий внесок якоїсь людини у вигляді здійснення певної роботи, час, обладнання або гроші? Якщо гроші, то скільки?

В Україні у ролі донорів виступають державні установи різних країн, міжнародні організації, приватні благодійні фонди, некомерційні організації, а також приватні особи.

Фандрайзинг як область наукових знань має міждисциплінарний статус. Він розвивається на стику двох наук: менеджменту й психології. Знання основ менеджменту й специфіки освітніх послуг дозволить вам розробляти успішні фандрайзингові стратегії з використанням одного або декількох методів залучення додаткових ресурсів у школу, а основи психології – безпомилково вибрати потенційного донора й знайти оптимальні підходи до встановлення з ним партнерських відносин.

Починати пошук «свого» донора краще за все з ґрунтовного моніторингу: хто є хто в місцевій громаді, скільки він «коштує» та яка на сьогодні стабільність його становища. Зібрати такі відомості не дуже складно.

Ось декілька джерел такої інформації: рекламні буклети фірм та фінансових установ, що вони їх розповсюджують, публікації в пресі, річні звіти фірм ( деякі публікують їх у пресі), бесіди з вашими партнерами та благодійниками, які у вас вже є.

Для грамотної роботи з потенційними донорами вам як мінімум потрібно знати наступне: точну назву фірми; точну адресу, контактні номери телефонів, факс, адресу електронної пошти; імена, по батькові, прізвища керівників та їх заступників, працівника, що відповідає за зв'язки з громадськістю, їх секретарів; основну сферу діяльності (виробництво якої продукції чи послуг, торгівля яким товаром, інвестиції в яких сферах економіки тощо); склад клієнтів; чи є філіали та представництва.

Крім цих відомостей, на менш важливою є спеціальна інформація: Чи має компанія власну стратегію благодійництва, чи існують у ній певні пріоритети (проблеми екології, підтримка дитячих будинків, наукові розробки тощо)? Чи використовується благодійництво як один з інструментів маркетингу та реклами? Кому і на які цілі вже видавалися кошти? Чи надається зараз підтримка і кому?

І, нарешті, для успіху вашої фандрайзингової роботи не зайвим буде «особлива» інформація: Чи не підтримує ця компанія якусь політичну силу? Якими є хобі, інтереси її керівника чи співробітників, з якими доведеться контактувати? Будь-яка інша інформація, що допоможе зрозуміти та уявити собі людей, в особі яких ви сподіваєтесь знайти донорів.

Всі ці відомості знадобляться вам вже під час першого звернення до фірми. Наприклад, вам стало відомо, що президент AT «Глобус» у минулому був гравцем футбольної команди і з великим співчуттям ставиться до проблем розвитку спорту в місті. Його біографія вплинула і на благодійницьку політику фірми: третій рік «Глобус» надає допомогу дитячому спортивному клубу в мікрорайоні. А проект вашої школи пов'язаний з відкриттям спортивно-оздоровчого центру при школі. Швидше за все, ідея знайде підтримку в «Глобусі». Хоча, як вам вдалося дізнатись, становище AT не дає можливості витрачати дуже великі суми на благодійництво, ваш шанс отримати на свій проект частину коштів доволі високий.

Проте навряд чи варто витрачати зусилля на те, щоб зацікавити тим же проектом одного з лідерів регіонального бізнесу – фінансово-промислову групу «Марка». Бо, за даними, що є у вас, всі структури, які входять до цієї групи, проводять узгоджену благодійну політику, пріоритетами якої є підтримка установ культури, що опікуються вивченням та збереженням історичних та архітектурних пам'яток у вашому регіоні.

Як завоювати донора? Класичний фандрайзинг вчить: гроші передаються однією організацією іншій, однією людиною іншій людині. Кожний донор, крім того, що він є менеджером або керівником якого-небудь фонду або організації, у той же час – людина з особистими інтересами, специфічною шкалою цінностей, власними поглядами з різних питань, зобов'язаннями перед родиною тощо.

Тому його мотивами для добродійності можуть бути: почуття корисності, задоволення від пожертвування, почуття громадянського обов'язку, особисте задоволення, бажання допомогти іншим, бажання розв'язати проблему місцевого життя тощо.

На рішення про пожертвування впливають соціальний стан і традиційні цінності людини. Первинні переконання й вірування передаються від батьків до дітей, підтримуються основними державними й соціальними інститутами, такими, як закони, органи влади, релігія та ін. Часто, коли ми наполегливо просимо донорів про щось, ми намагаємося переконати їх у тому, що вони можуть одержати прибуток від своєї добродійності. Однак, якщо у вас є можливість запропонувати їм що-небудь важливе для них самих, крім грошей, то краще вести розмову про ділове співробітництво, аніж просто про пожертвування.

Наприклад, якщо ви просите гроші у комерційної організації, фірми, ви можете наголосити, що безплатна допомога, надана вашій школі, може послужити гарною рекламою для цієї комерційної компанії. Інвестуючи кошти у ваш навчальний заклад, фірма отримає визнання й подяку громадськості й популярність, тому що ім'я спонсора або логотип компанії буде висіти на видному місці у вашій школі. Або, наприклад, ви можете запропонувати керівникам великих промислових або торговельних організацій взяти шефство над вашою школою. Підкресліть вигідність цього співробітництва, аргументуючи це тим, що одна або кілька перших осіб організації-партнера будуть членами Піклувальної ради школи і одержать не тільки визнання й подяку за допомогу, надавану школі, але й можливість контролювати ефективність використання своїх коштів, спрямованих на вирішення конкретних проблем і реалізацію освітніх проектів.

Треба пам'ятати також, що добродійність є радість. Люди, які роблять це для громадського визнання або власного задоволення, почувають себе добре. Ресурси (гроші, обладнання, сервіс, люди) представляються не організацією організації, а людиною людині. У процесі дарування людина може довести самій собі й іншим свою значимість, виявити свої моральні цінності й переконання. Отже, одним із «золотих правил» фандрайзингу є розуміння того, що добродійність повинна задовольняти потреби донора.

Як бути переконливим? Фандрайзинг – це й інформація про успішне переконання інших у тому, що діяльність Вашої організації є цінною й заслуговує на увагу. Успішність залучення коштів включає процедуру мотивування людей на здійснення добрих справ і надання їм можливості вкласти свій час, гроші та інтерес у діяльність організації на основі довіри до вас. Вам потрібно переконати своїх потенційних спонсорів і суспільство в цілому в корисності й необхідності справи, на яку Ви просите гроші.

Фандрайзинг як галузь знання вчить, що в центрі всього процесу перебуває людина (фандрайзер) – від її компетентності, енергії, здатності встановлення особистих відносин залежить успішність залучення ресурсів для шкільних проектів. Людина працює в команді однодумців. Всі члени організації повинні вносити свій внесок у фандрайзинг. Навіть успішні зв'язки, зав'язані в процесі фандрайзингу, можуть обірватися на завершальній стадії, якщо колектив навчального закладу і його керівництво не перейнялися цими досягненнями й не відчули своєї персональної відповідальності за досягнення успіху.

Наші поради: Першим кроком у процесі успішного залучення коштів для вирішення конкретних проблем школи є написання проекту, чітке визначення його цілей і завдань, опис очікуваних результатів, які допоможуть вирішити дану проблему. Ефективне оформлення й подання ваших ідей у вигляді детально розробленого проекту тому, хто може їх профінансувати, дасть вам можливість бути переконливим, і аргументовано відповідати на всі питання, які можуть виникнути при зустрічі з потенційним донором.

Під час спілкування з потенційним донором треба вміти вигідно представити свій навчальний заклад. Навчальні заклади створюються у відповідь на потреби суспільства в якісній освіті. Ступінь довіри до освітньої установи визначається тим, наскільки ефективно вона вирішує проблеми, що виникають. Треба добре знати інтереси й проблеми своєї цільової групи (тобто тих людей, тієї соціальної групи, заради якої реалізуються освітні проекти: наприклад: учні, учителі, батьки учнів, студенти й т.д.). Тоді ви можете знайти нові ідеї щодо майбутніх кроків у залученні коштів для школи, що має свій «ринок» і своїх «споживачів». Якщо ви не будете реагувати на потреби «ринку», то не зможете успішно конкурувати з іншими організаціями й ваші зусилля із залучення коштів будуть неефективними.

Багато чого залежить від компетентності самого фандрайзера, від глибини його знання проблеми, від того, наскільки добре він обізнаний про потреби, запити й інтереси тих людей, заради яких школа прагне реалізувати конкретний проект, наскільки він демонструє свою особисту зацікавленість в проекті та переконаність у його необхідності. Найбільш небезпечна помилка фандрайзера – це дати відчути потенційному донорові свою зацікавленість у його грошах більше, ніж: у реалізації тих ідей, для яких він залучає ресурси.

Якими словами просити гроші? Важливо під час спілкування з донором коротко: викласти історію виникнення проблеми та обґрунтувати її актуальність; пояснити, на що націлено проект і як ви плануєте досягти його мети, хто є вашою цільовою групою; розповісти, чому потенційний донор повинен внести свій внесок у реалізацію проекту; наголосити на необхідності втілення в життя Вашого проекту, на користі, що ваш проект принесе суспільству, місцевій громаді. Намагайтесь зробити вашу інформацію лаконічною, доброю, доступною і позитивною.

З чого почати? Лист має бути коротким – не більше 1,5-2 сторінок. Під час його складання спробуйте керуватися правилом: «Шість по шість». Він має шість послідовних позицій, кожна з яких сформульована в максимум шести реченнях: 1) назва вашої організації, її місія, коротка інформація про особливості вашої діяльності; 2) назва проекту, про фінансову підтримку якого ви будете просити, проблема, на вирішення якої він спрямований, завдання проекту та результат, що буде досягнуто за умови його реалізації; 3) які основні заходи вам доведеться здійснити для повної реалізації проекту;

4) загальна вартість проекту, строки, в які його може бути реалізовано за наявності потрібної суми, яка частина суми вже забезпечена гарантіями інших донорів (вкажіть, кого саме); 5) суть вашого прохання; 6) що саме дозволить зробити ця сума пожертви, ваші гарантії звітності (форма та строки), відомості про податкових пільгах для донора. Зрозуміло, що лист повинен починатись із звернення до адресата по імені та по батькові. А закінчуватись – повним набором ваших реквізитів: точною адресою, електронною адресою, номером розрахункового рахунка, контактним телефоном працівника, що готовий відповісти на будь-які запитання.

За спостереженнями спеціалістів, більша частина пожертв відбувається між п'ятим та десятим проханням.

Найбільш поширені технології пошуку додаткових ресурсів Найпоширеніший і, як свідчать дослідження, малоефективний метод пошуку ресурсів – це масова реклама. Ви не бачите людину, до якої звертаєтесь із проханням про підтримку свого проекту. Проте, позитивна сторона цього методу є в тому, що він дозволяє швидко повідомити велику кількість людей про ваші потреби.

Якщо ваш навчальний заклад зацікавлений у формуванні громадської думки щодо важливості вашого проекту, унікальності вашої школи, якості освітніх послуг, що ви надаєте, цей метод незамінний і треба подумати, як можна забезпечити собі таку рекламу.

проведення спеціальних заходів Існує безліч заходів, які Ви можете організувати в підтримку вашої школи: благодійні ярмарки, концерти, фестивалі, музичні й драматичні спектаклі, аукціони, лотереї, спортивні змагання й т.д. Крім коштів, які ви отримуєте безпосередньо від організації заходу, під час його проведення ви можете контактувати з передбачуваними клієнтами безпосередньо. Недоліком даного методу є те, що зазвичай на таких заходах буває багато людей і недостатньо часу, щоб поговорити з кожним потенційним донором особисто.

Необхідно також пам'ятати, коли ви запрошуєте таких людей, що вони часто бувають на різних благодійних акціях, і ваше завдання запропонувати їм щось нове, щоб привернути їхню увагу й викликати зацікавленість брати участь у Вашому заході. Оригінальна ідея – успіх фандрайзингу! Недоліками їх є те, що підготовка і проведення заходу потребують багато енергії й приносять спочатку зовсім невеликий прибуток.

Поштові відправлення для залучення однодумців Коли люди беруть участь у ваших заходах, вони можуть зацікавитися тим, що ви робите. Підігрівайте їхній інтерес, розсилаючи поштові листівки, і запрошуйте їх стати постійними друзями вашої школи на волонтерських основах.

Коли Ви пишете лист потенційним волонтерам і донорам, намагайтеся: визначити ваших потенційних волонтерів і спонсорів. Найбільш ефективним є вибір людей «вашого кола», тобто тих, які так чи інакше взаємодіють із вашою школою; відіслати листи тоді, коли вони, на вашу думку, можуть принести найбільші плоди; писати акуратно, коротко, по-дружньому. Не робити помилок у написанні дати або імені. Все має бути орієнтоване на особистість. Велику роль в успіху відіграє не тільки лист, але і його зовнішній вигляд, конверт;

не забувайте просити про підтримку вашої школи або конкретних проектів. Не забувайте включити інформацію про способи зв'язку з' вами, вкладіть конверт для відповіді з вашою адресою, а також вкажіть можливість волонтерської участі у наступних заходах школи; обов'язково підписуйте такі листи особисто; якщо людина хоче відвідати ваш захід і це важливо для вас, заздалегідь складіть текст подячного листа. Лист має читатися легко й бути коротким. Відправте його відразу ж по одержанню відповіді від потенційного відвідувача вашого заходу.

розмови по телефону скласти списки з іменами, адресами й номерами телефонів: 1) впливових людей – членів Рад Директорів, керівників комерційних компаній і фірм, керівників державних організацій і органів місцевого самоврядування, керівників благодійних фондів – всіх потенційних або вже діючих спонсорів вашого навчального закладу; 2) споживачів або, інакше кажучи, людей, у чиїх інтересах створений і працює ваш навчальний заклад; 3) волонтерів, що беруть участь у діяльності школи; 4) партнерів, друзів, і всіх інших, кого ви можете визначити як людей, близьких до вашого «кола»;

підготувати команду людей, які будуть обдзвонювати потенційних спонсорів. Членами цієї команди, як правило, стають: волонтери Вашої організації (насамперед батьки, родичі учнів, учні старших класів тощо), вчителі та інші співробітники школи, члени піклувальних рад; створити умови кожній людині з команди для комфортної роботи, зокрема забезпечити: рівні можливості для кожної людини, що робить дзвінки, негайний зворотний зв'язок, що дозволить виявити реальну кількість людей, що, наприклад, прийняли запрошення на шкільний захід.

5 правил психологічного самозахисту фандрайзера при особистому контакті: не можна просити у людини грошей і при цьому ненавидіти її: «Ти ба, який офіс має. Чого це він буде про жебраків піклуватись...». – Люди завжди таке відчувають, а отже, швидше за все вам відмовлять. не засмучуйтесь, якщо з 10 осіб, до яких ви звернулися, 8 (у найкращому випадку) вам відмовлять. Ні в якому разі не розглядайте це як особисту поразку! Скажіть собі: «За статистикою це нормально». Отже, комплексувати з цього приводу не варто.

Завжди будьте доброзичливі та позитивні. Тоді будь-яка відмова не буде сприйнята вами як зловмисний намір принизити вас особисто. Наприкінці висловіть своє розчарування даремно витраченим дорогоцінним часом як спонсора, так і вашого власного. Потім абсолютно щиро висловіть йому своє співчуття як гарно вихована людина: адже ви розумієте, що лише деякі особливі і може не дуже приємні обставини змусили вашого співрозмовника відмовити вам. З кабінету ви вийдете переможцем! Можливо, через деякий час ви почуєте телефонний дзвінок і ця людина скаже: «Я порадився з приводу вашого прохання з членами нашого правління. Приїздіть».

Майте в запасі жест добра у відповідь. Коли йдете на переговори, подумайте, яку допомогу ваша організація може надати цьому потенційному спонсору. Крім того, якщо ви вже на початку будете знати, що вам є чим віддячити йому за підтримку, ви будете почувати себе набагато впевненішим.

Починайте розмову із спонсором невимушено. Зробити це легко, якщо спокійно і заздалегідь продумати власний сценарій першої хвилини. Такий сценарій має містити одну-дві ваші фрази, що ви скажете одразу після «Доброго дня». Це може бути завуальований комплімент: «...у вас дуже професійні співробітники. І секретар- референт, і у відділі по зв'язках з громадськістю». Це може бути і фраза про погоду. Варіантів безліч. Який саме підійде, залежить від віку, статі, посади людини, з якою ви зустрічаєтесь, ситуації. Тільки пам'ятайте, це не повинно бути довго, бо може викликати роздратування: «Чого я маю витрачати час, вислуховуючи все це?»

Наші поради: Організуйте зустріч із потенційним спонсором і постарайтеся йому сподобатися. Щоб успішно вести фандрайзингову компанію, до зустрічі вивчіть інтереси потенційного спонсора. Заздалегідь приготуйте переконливі аргументи, підберіть корисні матеріали про діяльність вашої школи. Знайте точно, яку суму ви будете просити, або якої конкретно допомоги ви хочете одержати від цієї людини чи організації. Пам'ятайте, вам потрібно звернутися до потрібної людини в потрібний час, переконливо мотивуючи своє прохання!

Під час особистої зустрічі намагайтеся бути добре настроєними й оптимістичними. У вас є певний ліміт часу, щоб зацікавити спонсора. Саме ви є вирішальним чинником у процесі залучення коштів до вашого проекту. Спонсор буде ототожнювати ваш проект з вами. Тому краще, якщо ваша розмова буде проходити за наступним планом. На початку варто поговорити на нейтральні теми. Вам потрібно розбудити у спонсора бажання слухати вас хоча б якийсь час. Постарайтеся відволікти його від проблем, якими він займався до вашого приходу. Однак не захоплюйтеся й не забувайте про мету вашого візиту.

Потім перейдіть до представлення вашої організації. На цьому етапі спонсор не захоче слухати вас тривалий час, тому будьте короткими, точними і переконливими наскільки це можливо. Як показує практика, найкраще цю інформацію викласти в три хвилини. Не намагайтеся пояснити спонсорові все одразу. Залишіть йому час для питань. Не нав'язуйте йому свою точку зору, лише визначте проблему й обговоріть її разом із спонсором. У процесі бесіди підтримуйте інтерес спонсора, запитуючи його думку про проблему. Продемонструйте готовність обговорювати з ним практичні питання щодо фінансування вашої школи. Не намагайтеся прикрасити ситуацію. Представляючи спонсорові об'єктивну інформацію, ви будете тим самим сприяти ухваленню рішення про підтримку вашого проекту. Чим більше питань задає донор, тим більша ймовірність, що він виділить вам кошти.

Якщо ви змогли втягнути спонсора в розмову, вам легше буде з'ясувати причину його коливань у виділенні вам грошей, що йому не зрозуміло у вашому проекті та що його найбільше цікавить. Намагайтеся підтримувати у спонсора враження, що він теж: є співавтором вашого проекту. Вживайте в розмові такі фрази, як: «проблеми, які ми з Вами могли б разом вирішити». Якщо він сказав щось давно відоме й зрозуміле вам, зовсім не обов'язково йому про це говорити. Навіть якщо він пропонує вам зовсім нову ідею, спробуйте поставитися до неї з повною серйозністю. Після нетривалого обговорення намагайтеся взяти ініціативу у свої руки. Ще раз опишіть завдання проекту й зупиніться конкретно на тому, яка допомога вам необхідна для його здійснення. Зараз наступив момент подання вашого кошторису витрат, завдань і планів.

Виберіть кілька позицій, які потребують фінансової підтримки. Дайте спонсорові можливість виразити себе, постарайтеся з'ясувати, наскільки він правильно вас зрозумів. Заключний етап вашої зустрічі починається тоді, коли спонсор виявляє бажання поговорити про свій внесок. Можливо, ви упустили момент, ліміт відпущеного вам часу вже вичерпаний, а спонсор нічого не сказав про готовність виділити гроші під ваш проект. У такому випадку подивіться спонсорові прямо в очі й попросіть його про внесок у ваш проект. У вас є на це право, і ваша школа заслуговує цієї підтримки. Спонсор очікує цього питання й боїться його так само, як і ви. Однаково складно задавати це питання і відповідати на нього. Попросіть певну суму під конкретну частину свого проекту або під весь проект. Але попросіть.

Якщо спонсор говорить «Так», все, що від вас потрібно, – погодитися із сумою, яку він вам пропонує, і закріпити згоду надати фінансову допомогу у вигляді письмового договору про співробітництво. Якщо він каже «Можливо» і хоче зустрітися з вами ще раз, постарайтеся довідатись, яку додаткову інформацію йому представити й коли можна буде знову зустрітися з ним. Якщо він говорить «Не зараз» і не пропонує зустрітися знову, подзвоніть йому через шість місяців. Цей вид відповіді з різними варіаціями можна почути досить часто. Це лише означає, що в даний момент у спонсора немає вільних коштів, щоб фінансувати ваш проект, або йому потрібно отримати згоду інших людей. Така відповідь означає, що донорові незручно відмовити вам.

Пряме «Ні» ви почуєте дуже рідко. Пожертвування даються нелегко. Відмова в допомозі дається ще важче. Не опускайте руки, почувши першу відмову. Перша відмова не може бути остаточною відмовою. Тільки після третьої відмови має сенс тактовно припинити будь-які звернення до конкретного спонсора. Вислухайте уважно причини відмови. Не приймайте відмову особисто на себе, але подумайте про те, що, може, в даній ситуації інша людина могла б бути більш успішною на вашому місці.

Незалежно від результату зустрічі (ви одержали підтримку донора, він коливається або відмовив Вам у фінансуванні), не припиняйте спілкування з цією людиною. Призначте наступну зустріч або нагадайте про захід, де ви могли б побачитися знову. Не забудьте подякувати спонсору за пожертвування або за виявлений інтерес до вашої школи. Через два дні після вашої зустрічі пошліть спонсорові листівку або короткий лист, подякуйте йому ще раз за зустріч і за обіцяне пожертвування. Інформуйте спонсора про вашу діяльність і не забувайте запрошувати його на ваші заходи. Спонсор має потребу у Вас, як і Ви в ньому.

Не забувайте рекламувати вашого спонсора, оскільки він зацікавлений у подібній рекламі. Більшості спонсорів подобається бачити своє ім'я в списках особисто запрошених на важливі зустрічі й заходи, проведені вашою школою. Але якщо спонсор бажає залишитися невідомим, поважайте його бажання. Дотримуйтеся того, про що ви домовилися. Допомога, що ви одержуєте від спонсора, повинна витрачатися лише за цільовим призначенням. Намагайтеся перетворити ваші відносини із спонсором у довгострокові взаємини. Важко сказати «Ні» тому, кого добре знаєш, і кому колись сказав «Так».

Причини відмови важкий фінансово-економічний стан фірми; недовіра до благодійництва; проект, що пропонується вами, не вкладається в політику, що проводить кампанія; кампанія вже підтримує подібний проект; фірма боїться, що слідом за вами прийдуть інші прохачі; бюджет фірми на наступний рік вже сформовано; ваш проект просто не цікавий.

Технологія підготовки грошової заявки Грант – це безоплатне виділення коштів цільового призначення, тобто спрямованих на фінансування конкретного проекту. Це кошти, що передаються на безоплатній основі та без повернення дарувальником для виконання конкретної діяльності, роботи, що має, з точки зору грантодавця, наукову, культурну, соціальну значущість.

Для одержання гранту необхідно грамотно скласти заявку – звернення за підтримкою, що має переконати потенційного донора (особу чи організацію, яка надає грант) надати необхідні кошти на здійснення вашого проекту. Більшість фондів і організацій, що надають гранти, будуть просити вас надати заявку, оформлену відповідно до їхніх конкретних вимог. Якщо Ви представляєте заявку у відповідь на оголошений конкурс, і організація, що його проводить, надала форму для таких заявок, ніколи не відступайте від цих вимог, навіть якщо вам здасться, що ви можете запропонувати більш цікавий, творчий і інноваційний підхід.

Заявка має включати такі розділи Загальні відомості або вступ. Постановка проблеми. Мета і завдання проекту. Заходи і методи (механізми) реалізації проекту. Календарний план. Оцінка результатів проекту. Бюджет і обґрунтування бюджету.

Заявка відповідає на питання: Хто ви? Які ваші потреби? Що ви будете робити? Як ви будете це робити? Скільки це буде коштувати?

Додатки Біографії, резюме співробітників і консультантів, що беруть участь у проекті. Реєстраційні документи вашого закладу. Оцінка фінансового стану вашої організації (за результатами річного звіту, якщо такий є). Листи підтримки вашого проекту від інших організацій-донорів. Договори з партнерськими організаціями. Підтвердження робочих зв'язків з іноземними партнерами (якщо такі є). Копії пропонованих інструментів оцінки проекту (анкети, форми проведення опитувань).

Критерії заявки Заявка адресована конкретній особі. Інструкції й рекомендації сторони, що надає грант, ретельно дотримані. Всі проблеми ґрунтовно описані й проаналізовані. Наведено конкретний і докладний опис проекту. Бюджет проекту розумний, обґрунтований, відповідає вимогам сторони, що надає грант. Бюджет відповідає проектному опису. Ви зберегли екземпляр для себе. Заявка потрапляє в комісію з розгляду за один день до закінчення терміну подання.

Причини для повторної заявки пріоритети організації, що фінансує, могли змінитися; кадрові пересування могли призвести до того, що комісія з розгляду й оцінки заявок тепер складається з абсолютно інших людей; наступного разу аналогічних конкуруючих заявок може бути значно менше; ваша організація й ваша цільова група тільки виграють від переоцінки потреб; для сторони, що фінансує, це сигнал, що свідчить про вашу зацікавленість, серйозність намірів і прихильності ідеям свого проекту.

Розбудова партнерських відносин з місцевою громадою Якщо ми говоримо про необхідність для навчальних закладів відповідати на соціальне замовлення, яке в умовах суспільних змін також змінюється, то одним із напрямів має бути вивчення цього соціального замовлення, вивчення потреб громади на освітні послуги, що їх пропонує школа. Кожна громада має незчисленні ресурси для використання їх у навчальному процесі. Нарешті найважливішим напрямом може бути перетворення школи на осередок розвитку громади.

Основними напрямами розвитку зв'язків між школою та громадою є: гостинне ставлення до батьків, налагодження добрих взаємин та довіри; організація суспільних та громадських заходів; постійне спілкування для надання корисної інформації про школу і те, що там відбувається; забезпечення можливості для освіти і розвитку членів громади; залучення думки громади в процесі прийняття рішень і розробки програм розвитку; залучення волонтерів, використання їх умінь, зацікавленості.

Фонд розвитку освіти (принципи) Формальність – фонд має державну реєстрацію, має статус НУО, Статут і є юридичною особою. Незалежність – фонд діє незалежно від держави, тобто державні чиновники від освіти не мають права управління нею. Неприбутковість – зароблений прибуток організації не розподіляється між членами організації, а спрямовується на розвиток освіти в конкретній школі. Самостійність – організація сама контролює свої кошти й управляє ними, розробляє внутрішні правила й процедури керівництва й структури.

Добровільність – залучення до участі й управління роботою Фонду здійснюється тільки на добровільній основі. Суспільна корисність – фонди слугують інтересам розвитку освіти як у конкретному навчальному закладі, так і в суспільстві в цілому, адже їхня діяльність спрямована на створення суспільно корисних цінностей. Оскільки Фонд розвитку освіти буде самостійною юридичною особою, вона повинна розробити свій статут, у якому треба зафіксувати всі види діяльності, спрямовані на те, щоб, використовуючи різні методи й технології, Фонд розвитку освіти міг реалізовувати свою місію. Як незалежна юридична особа Фонд має свій банківський рахунок, веде фінансовий облік і звітність відповідно до діючого законодавства.

Фонд розвитку освіти може мати просту або складну організаційну структуру, але в обов'язковому порядку, крім виконавчого директора, бухгалтера й інших співробітників (які можуть бути як найманими працівниками, так і працювати на волонтерських началах), Фонд в обов'язковому порядку повинен мати Наглядову раду. Така рада складається з непарної кількості осіб (як правило, 5 або 7 осіб), які беруть участь у ній на волонтерській основі.

Кошти Фонду розвитку освіти можуть направлятися на: будівництво, ремонт і придбання додаткового навчального устаткування, додаткову зарплату вчителям за особливий внесок у підвищення якості освіти і впровадження передових методів навчання, оплату відряджень учителів для участі в конференціях, круглих столах і інших заходах, пов'язаних з підвищенням їхньої кваліфікації, утворення спеціальних фондів для підтримки обдарованих дітей з малозабезпечених родин.