ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Київський національний торговельно-економічний університет Інститут вищої кваліфікації НТУУ «Київський політехнічний інститут» Кафедра менеджменту © доцент КОРЖ Микола Андрійович КИЇВ ТЕМА 5: Забезпечення усталеного функціонування операційної системи 1. Сутність управління матеріальними потоками 2. Управління запасами матеріалів при незалежному попиті 3. Управління запасами матеріалів при залежному попиті 4. Характеристика JIT-системи 5. Формування робочого середовища

1. СУТНІСТЬ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТОКАМИ ЗАКУПІВЛІВИРОБНИЦТВОДИСТРИБУЦІЯ ОтриманняЗберіганняОбробкаЗберігання Постачальники Дистриб'ютори Рітайлери Покупці Етапи руху матеріального потоку Час виконання замовлення (LT – Lead Time) EDI – Electronic Data Interchange – Електронний обмін даними Виробництво (місце виникнення потреби) Доставка Транспортування Комплектування Обробка замовлень Постачальник Склад або виробництво Передача замовлення Формування замовлення та вибір постачальника LT

2. УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ МАТЕРІАЛІВ ПРИ НЕЗАЛЕЖНОМУ ПОПИТІ НЕЗАЛЕЖНИЙ ПОПИТ – визначається потребами зовнішніх споживачів; може регулюватись зміною ціни, проведенням акцій, підсиленням реклами, тощо. ЗАЛЕЖНИЙ ПОПИТ – визначається незалежним попитом і структурою продукту; регулюванню не піддається. Наприклад, якщо продуктом є кухонна табуретка на чотирьох ніжках, то при незалежному попиті на 10 табуреток спочатку необхідно виготовити 40 ніжок та відповідну кількість інших деталей. Ідеальна модель руху запасу матеріалу Час, t, робочі дні Поточний запас, Q, одиниці Точка замовлення Рівень запасу в точці замовлення LT Т п Цикл постачань Моменти поповнення запасу Q з – розмір замовлення QзQз

Визначається мінімальними річними витратами на створення запасу, які складаються з: Оптимальний розмір замовлення (закупівлі) матеріалів Це формула ХАРРИСА (F.W.HARRIS, 1915 р.) Economic Order Quantity EOQ економічний розмір замовлення Оптимальний розмір замовлення визначається за формулою: О витрати на розміщення одного замовлення; D річна потреба у матеріалі; Н річні витрати на зберігання одиниці запасу; Р ціна матеріалу; банківський відсоток на кредити або депозити; С h річні витрати на утримання одиниці запасу (біля 20-50% від ціни);

Вибір розміру замовлення в умовах дії знижок ціни Ціна стає ступінчатою функцією від розміру замовлення: Розмір замовлення Q з також обирається за найменшими річними витратами на створення запасу F утр. Для цього розраховуються F утр opt ; F утр1 ; та F утр2. Знаходиться найменше з них і за ним визначається Q з. В прикладі на рис. – найменше значення у F утр2, звідки Q з = Q 2.

Класифікація систем поповнення запасів ДВА ВИДИ ЗАПАСІВ: - поточний – основний - резервний (страховий); використовується в разі, коли не вистачило поточного запасу до наступного надходження матеріалу Системи поповнення запасів розрізняють по показникам розміру замовлення (закупівлі) Q з, циклу постачань (закупівлі) Т п або Т з

Рух запасів в системах поповнення запасів ПЕРІОДИЧНІ СИСТЕМИ : – періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення – періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення БЕЗПЕРЕРВНІ СИСТЕМИ : – безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення – безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення

Система поповнення запасів з плаваючою точкою замовлення Основна умова незалежно від попиту на час упередження повинен залишатись такий запас, якого без залишку вистачить до чергової поставки В MS Excel рішення знаходиться за допомогою функції ПУАССОН Система разових закупівель (Single-Period Model) Для штучних матеріалів (товарів) рішення знаходиться маржінальним методом через закон Пуассона розподілу ймовірностей

Запаси ГП призначені для обслуговування трьох типів споживачів (покупців): * постійних клієнтів із стабільними параметрами закупівель (для їх обслуговування необхідно накопичити замовлений товар для відправки, тобто створити поточний запас); ** постійних клієнтів із змінними параметрами постачання (необхідні поточний і резервний запаси); *** випадкових разових споживачів (резервні запаси) Системи управління запасами готової продукції (ГП) Модель довготривалого виробництва одного найменування продукції з періодичним відвантаженням продукції рівними партіями О витрати на одне відвантаження продукції; D річний збут ГП; Р собівартість одиниці ГП; F в річні витрати на відвантаження ГП

Модель серійного (партіями) виробництва продукції з щоденним, рівномірним відвантаженням продукції рівними партіями О витрати на одне переналагодження процесу; D річний збут ГП; М (m) виробнича потужність; F пн річні витрати на переналагодження процесу

3. УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ МАТЕРІАЛІВ ПРИ ЗАЛЕЖНОМУ ПОПИТІ Для залежного попиту використовується зворотне планування, яке реалізується MRP-системою. MRP-система розгортає виготовлення всіх компонентів в часі таким чином, щоб мінімізувати час і витрати на їх зберігання Дерево продукту: Структура MRP-системи

Приклад MRP-графіка (метод L4L – партія за партією) Е(1)F(1)F(1)Е(2)Е(1)F(1)F(1)F(2) D(1)D(1) C(1)C(1) A D(1)D(1) Е(1)Е(2)Е(1)F(1)F(1)F(2) C(1)C(1) В D(1)D(1) Нехай на дев'ятий тиждень надійшли замовлення на виготовлення виробів А і В в кількостях 1250 і 460 одиниць відповідно, а також на запчастини D і E – по 270 та 380 одиниць.

Планування завантаження виробничої потужності 100% 0 Система CRP – Capacity Requirements Planning – планування потреб у виробничих потужностях Завантаження виробничої потужності в MRP-системі Перевищення потужності

Структура ЕRP-системи типу SAP R/3

4. ХАРАКТЕРИСТИКА JIT-СИСТЕМИ 7 компонент JIT-системи: 1. Спеціалізація виробництв 2. Групова технологія 3. Мінімізація часу переналагодження процесу і робота з малими партіями 4. Якість у витоку 5. Виробництво точно вчасно 6. Рівномірне завантаження виробництва 7. Система управління виробництвом КАНБАН JIT – Just In Time: точно вчасно; точно в термін Залежність оптимального розміру партії виробів Qopt від витрат на переналагодження процесу - О

Балансування потоку робіт (дій) 5. ФОРМУВАННЯ РОБОЧОГО СЕРЕДОВИЩА Загалом Т = 195 ПРИКЛАД: Нехай технологія складання вузла приводу передбачає виконання таких дій (елементів) Дія Тривалість,СкладПопередні сек. дії А B C D F G H I J K E - A B - C C E E F,G,H,I J D Встановити і зафіксувати опорну стойку Зафіксувати вузол опорної стойки гайкою Надіти на вісь два зубчатих колеса і зафіксувати їх Вставити електродвигун в корпус і зафіксувати його Встановити на опорній стійці кінцевий датчик Вставити вісь з колесами в опорну стойку Надіти шків на вісь електродвигуна і зафіксувати його Зафіксувати вісь гайками на опорній стійці Вставити вузол опорної стойки в корпус Підключити виводи електродвигуна до кнопки Пуск Встановити кожух над шківом електродвигуна

Балансування потоку робіт (закінчення) А 45 с. В 11 с. С 9 с. D 50 с. E 15 с. H 12 с. G J 8 с. K 9 с. F 12 с. G WS1 WS2 WS5 WS3 WS4 WS (Work Station) – робоча станція (операція) ПРАВИЛА ФОРМУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ: ПРАВИЛО а – з усієї групи елементів (дій) послідовно витягаються елементи з найбільшою кількістю наступних елементів ПРАВИЛО b – посеред найближчих наступних елементів до операції приєднуються найбільш тривалі елементи Приклад U–подібної складальної лінії