Збірник текстів для індивідуальної роботи на уроках української мови 6 клас Збірник текстів для індивідуальної роботи на уроках української мови 6 клас Ковельська міська гімназія Ковельська міська гімназія 2012

Від автора Народна мудрість говорить: Звичай старший від закону. Кожна нація, кожен народ мають свої традиції, звичаї, обряди та свята, становлення яких відбувалося протягом багатьох століть. Народна мудрість говорить: Звичай старший від закону. Кожна нація, кожен народ мають свої традиції, звичаї, обряди та свята, становлення яких відбувалося протягом багатьох століть. Споконвіку наші пращури зберігали традиції сімейного спілкування, дотримуючись родинних обрядів. Ці елементи формували стійкий позитивний психологічний клімат у родині, створювали атмосферу любові й радості, виховували приязне ставлення до людей, чемність у поведінці, працьовитість, чесність і відразу до всього недоброго. Споконвіку наші пращури зберігали традиції сімейного спілкування, дотримуючись родинних обрядів. Ці елементи формували стійкий позитивний психологічний клімат у родині, створювали атмосферу любові й радості, виховували приязне ставлення до людей, чемність у поведінці, працьовитість, чесність і відразу до всього недоброго. Прислухаймось до голосу Л. Кадомцевої, яка закликає: Не цураймося Роду свого, його Звичаю та Мови, бо рідна Мова і Звичай зберігає енергію нації. Прислухаймось до голосу Л. Кадомцевої, яка закликає: Не цураймося Роду свого, його Звичаю та Мови, бо рідна Мова і Звичай зберігає енергію нації. Ми пропонуємо цікавий матеріал про історію звичаїв та обрядів рідного народу. Ми пропонуємо цікавий матеріал про історію звичаїв та обрядів рідного народу.

Календарна обрядовість Літня: Зелені свята Петрівка Івана Хрестителя Апостолів Петра і Павла Преображення Господнє Осіння: Усікновення Різдво Богородиці Воздвиження Покрова Пресвятої Богородиці Св. Дмитрія Архістратига Михайла Зимова: Введення Св. Катерина Андрій Первозванний Св. Миколай Свята вечеря Дідух Обряд колядування Святого Василя Водохреща Стрітення Масляна Весняна: Благовіщення Пресвятої Богородиці Вербний тиждень Білий тиждень Страсна пятниця Великодня субота Писанки Великдень Поминальний тиждень Святого Юрія Вознесіння Господнє

(С,с)вята (В,в)ечеря На (Р, р)іздво в (У,у)країні старанно готувались до (С, с)вятої (В,в)ечері. На (Р, р)іздво в (У,у)країні старанно готувались до (С, с)вятої (В,в)ечері. Це була спільна вечеря всієї родини. Вірили: у цей вечір збираються Це була спільна вечеря всієї родини. Вірили: у цей вечір збираються душі померлих родичів. Щоб умилостивити їх, ставили кутю, узвар на вікна, душі померлих родичів. Щоб умилостивити їх, ставили кутю, узвар на вікна, молилися за упокій рідних та близьких. Діти носили вечерю. Онуки - до баби й молилися за упокій рідних та близьких. Діти носили вечерю. Онуки - до баби й діда, племінники до тітки й дядька, хрещеники - до хрещених батьків. діда, племінники до тітки й дядька, хрещеники - до хрещених батьків. Заносячи вечерю, люди ніби намагалися приєднати живих членів роду до спільної святвечірньої трапези. Заносячи вечерю, люди ніби намагалися приєднати живих членів роду до спільної святвечірньої трапези. Звичай цей відбувається так. Звичай цей відбувається так. Діти, найчастіше хлопчик з дівчинкою, йдуть до баби й діда з вузликом. Постукають у двері, переступлять поріг, хлопчина скине шапку й говорить: Добрий вечір, з (С, с)вятим (В, в)ечором будьте здорові! Просили тато й мама і ми вас поросимо на вечерю нате вам вечерю! Діти, найчастіше хлопчик з дівчинкою, йдуть до баби й діда з вузликом. Постукають у двері, переступлять поріг, хлопчина скине шапку й говорить: Добрий вечір, з (С, с)вятим (В, в)ечором будьте здорові! Просили тато й мама і ми вас поросимо на вечерю нате вам вечерю! Баба візьме з дитячих рук вузлик роздягне своїх онуків. Потім посадить за стіл, частуючи солодкою кутею чи медяниками. Дід звичайно наділить їх горіхами. Дасть по кілька дрібних монет. Потім баба загорне їм у вузлик свій калач, кілька пиріжків чи вареників обміняє вечерю. На та на (П,п)окутті заможніші газди носили вечерю до бідніших. Цей звичай був повязаний зі спомином про померлих родичів. Баба візьме з дитячих рук вузлик роздягне своїх онуків. Потім посадить за стіл, частуючи солодкою кутею чи медяниками. Дід звичайно наділить їх горіхами. Дасть по кілька дрібних монет. Потім баба загорне їм у вузлик свій калач, кілька пиріжків чи вареників обміняє вечерю. На та на (П,п)окутті заможніші газди носили вечерю до бідніших. Цей звичай був повязаний зі спомином про померлих родичів. Завдання: 1. Прочитати текст 2. Визначити тему і основну думку. 3. Вказати стильову приналежність, тип мовлення. 4. Виписати власні назви іменників, вибираючи з дужок потрібну літеру. 5. Виписати 5-7 іменників І відміни,визначити їх групи. 6. Списати виділене речення, ставлячи пропущені розділові знаки. Зробити його синтаксичний розбір. 7. Виконати морфологічний розбір іменника ( у виділеному реченні) 8. Доберіть заголовок, в якому було б сформульовано основну думку тексту. 9. Поясніть лексичне значення слів: узвар, кутя, газда, трапеза, медяники. 10. Розкажіть, як проходить цей обряд у вашій родині?

Дідух Дідух Надворі тихо, хоч мак сій. Сизий димок невпоспіх точиться з димарів, неначе із дідусевих люльок. Ранній зимовий вечір окутав оселі терновоюопинанкою... Надворі тихо, хоч мак сій. Сизий димок невпоспіх точиться з димарів, неначе із дідусевих люльок. Ранній зимовий вечір окутав оселі терновоюопинанкою... Так уже довелося, що в переддень Різдвяних та новорічних свят кожен намагається вчасно повернутися додому, бо казали, хто одібється від родини, то цілий рік блукатиме манівцями. Так уже довелося, що в переддень Різдвяних та новорічних свят кожен намагається вчасно повернутися додому, бо казали, хто одібється від родини, то цілий рік блукатиме манівцями.

Водохреща 19 січня закінчувався дванадцятиденний період святок. Останній день цього періоду (християнське свято Святе Богоявлення, Хрищення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, відоме в народі як ордань, ардан, йордан, відорощі, водохреще) супроводжувався різними магічними подіями та повір'ями. Хрещенським ранком ранком всі йшли на річку. Там прорубували в кризі хрест і прикрашали його стрічками. "Іордань" - так називали місце, де святили воду. Хрещення було встановлене в пам'ять освячення Христа у річці Іордань, після чого і почалася його проповідницька діяльність. Після освячення води деякі сміливці "для здоров'я" купалися в ополонці. Хрещенську воду зберігали для лікування різних хвороб. Вже можна було побачити край зими, тому казали: "Тріщи, не тріщи, а минули водохрещі". Але ця холодна пора року ще могла показати свою силу: мороз із вітром на степових просторах міг боляче висікти незахищене обличчя (звідси назва місяця – "січень"). А попереду ще чекав лютий- сніжний місяць…

Завдання по темі ВОДОХРЕЩА 1. Прочитати текст. Визначити його стильову приналежність. 2. Вказати до якого типу мовлення він належить. 3. Пояснити правопис власних назв іменників. 4. Виписати із тексту прикметники, вказати їх групи за значенням. 5. Провідміняти за відмінками словосполучення незахищене обличчя. Пояснити правопис відмінкових закінчень. 6. Виконати морфологічний розбір прикметника у підкресленому реченні. 7. Пояснити орфограми у словах: повірями, прикрашали, память, степових, незахищене, обличчя. 8. Продовжити текст, вживаючи якісні прикметники.

Вербний тиждень Вербний ти..день – ти…день перед (В,в)ербною н..ділею, яка св..яткуєт..ся за ти..день перед (В,в)..ликоднем. Під час богослужін..я осв..ячуєт..ся в..рба. За шіст.. днів до (В,в)..ликодня, за хр..стиянс..ким учен..ям, (І,і)сус (Х,х)ристос зі своїми учнями йшов до (Є,є)русалиму. Дорогою його хучно вітали, ламали пал..мові віти і кидали до ніг. Вербна, або квітна н..діля на (Р,р)усі відзначалася з Х століт..я. Наші пращури ламали в..рбу, думаючи, що лоза має магічну силу відганяти всяку нечист.., оздоровлювати тварин. Господарі, повертаючис.. із церкви з посв..яченою в..рбою, (до) хати (не) заходили, а відразу ж садили на городі по кіл..ка гілок або у полі, "щоб росла (Б,б)огові на славу, а людям на вжиток", а решту н..сли до хати і ставили на покуті.

Завдання по темі Вербний тиждень 1. Прочитати текст. Визначити його стильову 2. приналежність. 3. Вказати до якого типу мовлення він належить. 4. Списати текст, розкриваючи дужки, на місці пропусків, де потрібно, вставити пропущені орфограми. 5. Пояснити правопис власних назв іменників. 6. Виконати морфологічний розбір іменника у підкресленому реченні. 7. Зробити синтаксичний розбір виділено речення. 8. Висловити власні міркування про святкування Вербного тижня у вашій місцевості.

День Юрія 6 травня відзначається свято, встановлене на честь святого великомученика і побідоносця Юрія (Георгія), який прийняв мученицьку смерть за християнську віру в 303 році. Юрій вважається покровителем хліборобства й скотарства, тому і свято в українців завжди було у великій пошані. Згідно з стародавнім народним віруванням, у цей день "весна сходить на землю": з'являються перші сходи ярових, оживають озимі посіви, зеленіють гаї й сади. Роса в цей день має цілющу властивість. У давнину люди вранці цього дня, ще до схід сонця збирали росу і промивали нею хворі очі, дівчата вмивалися – «на красу», старші люди мочили голову, - "щоб не боліла", а господині кропили цією росою домашню птицю, - "щоб плодилися". Та найголовніша подія, яка в цей день відбувалася – це вигін худоби на Юр'єву росу. У день св. Юрія відбувалися у давнину обходи полів: ішли зібравшись усією громадою в поле, "на хліба" і там відправляли спільні молитви за врожай. Згідно з народним повір'ям, на Юрія звірята сходяться докупи й розмовляють між собою. "Святий Юрій звірів пасе та призначає здобич для них", "не годиться в цей день відбирати у звіра те, що він схопив, бо то його св.Юрій призначив". На день св. Юрія починає співати соловей та вперше кує зозуля. В народі кажуть, що «як закує зозуля на голий ліс, то буде нещасливий рік і для людей, і для худоби», «як хто вперше, почувши зозулю, має гроші в кишені, то матиме їх цілий рік».

Завдання по темі День Юрія 1. Прочитати висловлювання. Довести, що це текст. 2. Визначити, до якого стилю й типу мовлення він належить. 3. Виписати займенники, вказати до яких розрядів за значенням вони належать. 4. Визначити відмінок виписаних займенників. 5. Зробити морфологічний розбір займенника у виділеному реченні. 6. Виконати синтаксичний розбір підкресленого речення. 7. Пояснити лексичне значення слів: яровий, озимий.

Микола Чудотворець 19 грудня – свято Миколая Чудотворця. Про Миколая Мирликійського, Святителя і Чудотворця, відомо з релігійних джерел. Він народився в Малій Азії в кінці ІІІ століття, а Мирликійським названий тому, що значну частину свого життя провів у місті Мирі Лікійської країни. Із самого народження хлопчик творив чудеса. Під час свого хрещення три години на ніжках простояв, щоб ушанувати Пресвяту Трійцю. Був глибоко релігійним, і його дядько-єпископ сприяв тому, щоб племінник став священиком. Після смерті батьків, отець Миколай отримав багату спадщину, яку таємно роздавав тим, хто цього потребував. Ходять легенди про чудотворство Миколая. В бурю він врятував молитвою корабель і його пасажирів, воскресив мертвого моряка. За набожність, вірність Богові й церкві Миколая було обрано єпископом. Він став покровителем сиріт, заступником скривджених, благодійником для всіх. Чудотворець був лагідний, простий, носив звичайний одяг, їв пісну їжу і то один раз на день, у вечері. Таким був усе життя. День Миколая намагалися відзначати не пишнотами, а добрими справами. Хизуватися доброчинністю було цього дня не прийнято, адже Святий Миколай і сам творив дива не на показ, а на людську радість і користь. ( За Г.Маковій)

Завдання по темі Микола Чудотворець 1. Чи можна назвати це висловлювання текстом? Чому? 2. Що сформульовано у заголовку – тему чи основну думку? 3. До якого стилю належить текст? Обґрунтуйте свою думку. 4. Уособленням чого є Святий Миколай? 5. Виписати 4-5 іменників власних назв і 4-5 іменників загальних назв. Визначити їх відміни. 6. Усно пояснити правопис власних назв іменників. 7. У виділеному реченні пояснити розділові знаки. Виконати його синтаксичний розбір. 8. Зробити морфологічний розбір іменника (у виділеному реченні). 9. Пояснити лексичне значення слів: єпископ, племінник, покровитель.

День Катерини 7 грудня християнський світ відзначає день пам'яті великомучениці Катерини – свято дівочої долі («чиста душею» - так перекладається її ім'я із грецької). Розумна і освічена, ця жінка була страчена за віру близько 373 року. Через декілька років єгипетські християни знайшли останки мучениці й поховали їх у монастирі на Сінайській горі. В Україні ставлення до Катерини, як і до інших святих великомучениць, було особливим. Невипадково свято Катерини називали святом дівочої долі. Сподіваючись на розуміння і допомогу святої, жіноцтво просило її про щасливий шлюб, злагоду в сім'ї. У багатьох регіонах України на Катерини дівчата за традицією зрізали гілки вишні, ставили їх у воду чи землю на покуті або на вікні у хаті. Якщо вони розцвітали до Різдва – це передвіщало скорий шлюб, а як ні – то були ще й інші зимові ворожіння. Із вечорницями в день Катерини пов'язаний ще один звичай, який називається в народі "заклинання долі або судженого". На свято дівчата закликають долю, а через п'ять днів, на Андрія, доля показує їм свої дари. Заклинання долі полягає в тому, що дівчата варять кашу із пшона та маку й опівночі, перед тим, як заспівають перші півні, обгортають горщик новим рушником і простують до воріт. Кожна із них вилазить по черзі на ворота і тричі гукає: "Доле, доле, йди до нас вечеряти!" Якщо ж у цей час заспіває півень, то значить, "доля обізвалася", якщо ж ні – "доля оглохла, не чує мого голосу". Журиться дівчина і проклинає долю. Подекуди замість "долі" закликається "суджений".

Завдання по темі День Катерини 1. Про що розповідає автор тексту? 2. Яка основна думка висловлювання? 3. Чи можна стверджувати, що цей текст – розповідь? 4. До якого стилю належить текст? Доведіть правильність вашої думки. 5. Випишіть із тексту 10 іменників. Визначте їх рід, число, відмінок 6. Поясніть орфограми у словах: ім'я, заклинання, свято, опівночі, не чує, журиться. 7. Виконати морфологічний розбір іменника (у виділеному реченні). 8. Зробити синтаксичний розбір підкресленого речення.

День Андрія Великим зимовим святом, особливо важливим для молоді, був день Андрія. Воно відзначається 13 грудня і вважається днем пам'яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозваного. За церковними легендами, святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному із пагорбів поставив хрест зі словами: " Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа". В українській традиційній обрядовості із днем святого Андрія пов'язувався комплекс давніх, язичницького походження ритуалів, найтаємніших, найцікавіших. Цього дня відбувалися заклинання й угадування майбутнього, ритуали з калитою та інші ворожіння. Ніч під Андрія – єдина ніч протягом року, коли хлопцям дозволялось бешкетувати. Незаміжні дівчата намагалися пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Ворожили у ніч перед святом. Щоб визначити ім'я нареченого, дівчата виходили на вулицю й запитували першого чоловіка, який їм зустрінеться, як його звати. Відповідь – ім'я майбутнього чоловіка. Уночі проти Андрія дівчата могли навіть побачити свого судженого. Для цього вони, лягаючи спати, клали під подушку свій гребінець зі словами: "Суджений, прийди мене розчесати". Якщо насниться, що хлопець розчесав волосся, значить, це і є майбутній наречений.

Завдання по темі День Андрія 1. Прочитати текст. До якого типу мовлення він належить? 2. Визначте стиль мовлення даного висловлювання. 3. У чому полягає основний зміст "андріївських ворожінь"? 4. Висловіть власну думку про вшанування святого Андрія у вашій місцевості (вживайте власні назви іменників). 5. Випишіть із тексту 7-10 іменників, визначте їх відміну і групу. 6. Провідміняйте іменник ніч за відмінками. 7. Поставте наголос у слові подушка. 8. Випишіть із тексту речення із прямою мовою, поясніть розділові знаки. Накресліть схему. 9. Пригадайте назви творів української літератури, у яких висвітлено обряд "андріївських ворожінь".

(Б,б)лаговіщення 7 квітня вшановується свято (Б,б)лаговіщення (П,п)ресвятої (В,в)олодарки нашої (Б,б)огородиці й (П,п)ріснодіви (М,м)арії. В основі цього свята лежить євангельське свідчення про те, як (А,а)рхангел (Г,г)авриїл приніс (Д,д)іві (М,м)арії благу вість (добру, радісну звістку), що вона в недалекому майбутньому народить (С,с)ина (Б,б)ожого – (І,і)суса (Х,х)риста. (Б,б)лаговіщення вважається одним із суворих свят. В цей день не можна працювати. В народі кажуть: «на (Б,б)лаговіщення навіть птах не в'є свого гнізда». "Зозуля тому й несе яйця в чуже гніздо, що колись робила кубло в день (Б,б)лаговіщення". "Все що народиться в цей день – погано ростиме." (Б,б)ог благословляє в цей день рослини, й усе починає рости. Цвітуть перші весняні квіти: проліски, перво(цвіт), ряст, сон(трава)… Хто знайде в цей день ряст то повинен його зірвати кинути під ноги й промовляти топчу топчу ряст дай (Б,б)оже діждати і на той рік топтати! Звідси й вислови: "Топтати ряст – значить жити, не топтати – значить померти." Теж саме кажуть і про сон(траву): "Дай, (Б,б)оже, діждати, сон(траву) топтати!" Якщо на (Б,б)лаговіщення дівчина знайде квітку перво(цвіту), то це знак, що цього літа вона вийде заміж. Перво(цвіт) – вісник дівочого весілля. На Поділлі вважали, що пролісок – символ надії, щастя, молодої краси. Хто знайде пролісок на (Б,б)лаговіщення й зірве його, повинен покласти за пазуху. На (В,в)еликдень, як заспівають: "(Х,х)ристос (В,в)оскрес !" потрібно вийняти із пазухи і покласти під іконами на щастя. На (Х,х)арківщині вважали, що хто хоче бути красивим, повинен на (Б,б)лаговіщення рано- вранці налити в миску холодної води, покрасти пролісок і вмитися. В цей день дівчата виводили після обіду біля церкви перший весняний хоровод – "кривий танець".

Завдання по темі (Б,б)лаговіщення 1. Чи можна назвати це висловлювання текстом? Чому? 2. До якого стилю мовлення він належить? Обґрунтуйте свою думку. 3. Яка мета розповіді автора? Чи вдалося йому, на вашу думку викликати у читачів зацікавленість? 4. Випишіть із тексту власні і загальні назви іменників, розкриваючи дужки. Поясніть їх правопис. 5. Спишіть підкреслене речення, розставляючи розділові знаки. Поясніть їх. 6. Виконайте морфологічний розбір числівника у першому реченні. 7. Пригадайте відомості з української літератури про "кривий танець". Складіть усну розповідь про цей обряд, вживаючи числівники.

Великдень Неможливо уявити Великдень без пасхального хліба, який на Україні називають паскою або бабою. Паски, хоча і відрізнялися розмірами, але майже всі мали високу круглу форму. Зверху ліпили з тіста хрест, шапку також прикрашали поливою, посипали зерном. Продукти для випічки пасхального хліба готували задовго до свята. Навіть у голодні роки селяни намагалися залишити для цього краще борошно, накопичити достатню кількість крашанок, масла, цукру. Подекуди також робили сирну бабу. Вона готувалася із протертого сиру, в який додавали масло, цукор, яйця, родзинки. Сирній бабі надавали вигляд піраміди, по боках якої вирізали візерунки і літери. Пасхальним хлібом починався великодній сніданок. Символом Паски, початку усього живого і воскресіння Христа стало яйце. У передхристиянському світі сонце уявлялось людям казковим птахом. Вороги світла, сили зла могли вбити його, але завжди він встигав знести яйце, з якого народжувався новий день. Життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкаралупу покривали фарбами і різноманітними знаками-символами. Пасхальні яйця називали крашанками і писанками. Для фарбування яєць напередодні Паски використовували відвари різноманітних рослин. Жовту і жовто-червону фарбу одержували з кори дикої яблуні, лушпиння цибулі, гречаної полови, горицвіту, звіробою. Синій колір давали сині мальви, сон-трава, ягоди бузини. На світанку, склавши у кошики пасхальний хліб, крашанки, сало, ковбаси…всі поспішали на освячення до храму.

Завдання по темі Великдень 1. Прочитати текст. До якого типу мовлення він належить? Чи є у ньому елементи опису? 2. Визначити стиль мовлення тексту. 3. Яка головна думка тексту? 4. Підібрати заголовок, щоб він виражав тему висловлювання. 5. Виписати із тексту 8-10 прикметників, визначити їх групу за значенням. 6. Провідміняти за відмінками словосполучення пасхальний хліб. 7. Пояснити правопис прикметника жовто-червоне. 8. Зробити синтаксичний розбір підкресленого речення. 9. Скласти власне висловлювання про великодній обряд у вашій родині, вживаючи складні прикметники.