Тема уроку Мета уроку поглибити знання учнів з історії та художньої культури Київської Русі, ознайомити з архітектурними спорудами давньоруського періоду; розвивати вміння самостійно знаходити та аналізувати необхідну інформацію, робити висновки, готувати доповіді та уміння виступати перед аудиторією; виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до історичної спадщини. Художня культура Київської Русі: архітектурні споруди

Яскраве явище європейської середньовічної культури Культура Київської Русі – яскраве явище європейської середньовічної культури. Київська Русь залишила помітний слід у світовій історії. Вона проіснувала з IX до середини XIIІ ст. То була одна з найбільших монархій раннього Середньовіччя, яку можна порівняти хіба що з імперією Карла Великого.

Перші кам'яні споруди Перші кам'яні споруди були створені в період князювання Володимира Великого. На центральній площі древнього Києва звели церкву Успіння Богородиці. Церква була прозвана Десятинною тому, що Володимир спеціальною грамотою відписав їй десяту частину великокняжих прибутків. церкву Успіння БогородиціДесятинною Доля церкви склалася трагічно: в 1240, коли до Києва увірвалися орди Батия, вона стала останнім рубежем оборони і була вщент зруйнована. У наші дні розчищений і зберігається її підмурівок.1240 Батия

Історична реконструкція храму Богородиці, відомого як Десятинна церква

Десятинна церква Кращою будівлею ансамблю Міста Володимира була Десятинна церква (996 р.). За своїм типом він належав до хрестовобанних візантійських храмів. Стіни зведені з каменю і цегли (плінфи) в системі мішаної кладки. Внутрішній простір перекривався склепіннями у формі хреста, над яким підносилася баня, що підтримувалася підпружними арками. Камяна громада храму високо підносилася над деревяними кварталами й фортечними стінами київського дитинця, його бані було добре було видно не тільки з Подолу, а й із Задніпровя. Після закінчення будівництва, згідно з літописом, церква була прикрашена іконами, коштовним посудом, хрестами, які Володимир вивіз із Херсонеса й одержав із Константинополя як посаг за принцесою Анною. Підлоги були викладені майоліковими плитками і мозаїкою, стіни розписані фресковим живописом і мозаїчними панно. Згідно з літописом, Десятинну церкву будували грецькі майстри.

Софійський собор

У цій видатній памятці закарбовані досягнення візантійської середньовічної культури, пропущені крізь свідомість руської людини й одухотворені її гуманістичним світосприйняттям. Софія київська давно вже стала обєктом дослідження істориків, археологів, мистецтвознавців, істориків архітектури, епіграфістів. Кожна наукова книжка чи стаття про неї викликає великий інтерес не тільки у спеціалістів, а й у широкої громадськості. Софія київська становила величезну пятинефну хрестовобанну споруду з 13 банями, оточену з північного, західного і південного боків двома рядами відкритих галерей. Із заходу, між зовнішніми галереями, до собору були прибудовані дві башти, широкі гвинтові сходи яких вели на церковні хори, або полаті. Вся архітектура Софії мала урочисто-святковий характер. В архітектурно-художньому вирішенні Софії особливу роль відігравало внутрішнє опорядження. Розмаїття мозаїк, фресок, що покривали стіни, стовпи, арки, підбанний простір, косяки віконних прорізів, вражало своєю красою, загадковим світом образів, до всього, не тільки релігійних, а й світських. На південній і північних стінах центрального нефу було зображення родини Ярослава Мудрого, на західній (згодом обвалилася) портрет самого засновника Софії. Довкола Софії на честь святих патронів Ярослава і його дружини Інгігерди були засновані монастирі з храмами Георгія та Ірини. Конструктивно вони нагадували Софію, але мали менші розміри. В їхньому оздобленні широко використовувалися мозаїки і фрески, різьблений камінь, майолікові плитки.

Золоті Ворота

Історична реконструкція Храму Ірининського монастиря Ірининський монастир у місті Ярослава було засновано у 1030-х роках одночасно із Георгіївським храмом. Літопис про цю подію пише так: "У рік 6545 (1037)...[він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини". Названо монастир та головний храм було на честь небесної покровительки дружини Ярослава Мудрого Інгігерди (у хрещенні Ірини)- Святої Ірини. Це був досить великий багатобаневий храм у візантійському стилі. Храм було зруйновано 1240 року під час монголо-татарської навали. Історія храму припинилася. Однак храм ще довгий час лежав у руїнах, аж поки у XVII століття при розширенні кріпосиних валів Старого Міста не були засипані землею.1240 монголо-татарської навалиXVII століття У 1830-х роках розпочалися роботи по розплануванню Старого Міста та знесенню старих валів. Тож у роках археолог Кіндрат Лохвицький розкопав руїни храму, що збереглися на досить велику висоту. Було знайдено уламки фресок, склепи з похованнями у шиферних саркофагах року було продовжено археологічні пошуки. А вже 1853 року при розплануванні траси вулиці Володимирської руїни було остаточно розібрано вулиці Володимирської

Свято-Успенський собор Києво- Печерського монастиря Пам'ятником архітектури світового значення є й ансамбль Києво-Печерської лаври. Споруда головного собору Успенська церква була важливим етапом у розвитку київської архітектури. З неї почалося поширення однокупольних храмів, основного типу храму в період феодальної роздрібненості. Києво-Печерської лаври київської архітектури Церква була зруйнована в 1941, а сьогодні вона відновлена. Трохи пізніше в тому ж монастирі була побудована вражаюча своєю красою і пропорційністю надбрамна церква.1941

Свято-Успенський собор Києво- Печерського монастиря

Київська святиня

Михайлівський золотоверхий собор На межі XIXII століттях недалеко від храму Святої Софії був споруджений собор, присвячений архангелу Михаїлу, який увійшов в історію під назвою Золотоверхий. Михайлівський собор, який пережив всі пожежі і війни попередніх епох, зруйнували за часів радянської влади в 30-і рр. ХХ століття Незалежна Україна відновила свою святиню. Тогочасна влада причину руйнування Михайлівського собору сформулювала так: «у зв'язку з реконструкцією міста». Зараз український уряд здійснює ряд заходів для повернення унікальних мозаїк Михайлівського собору з Росії, куди вони були раніше вивезені.Золотоверхий30-іХХ століття мозаїк

Збудовані за часів роздробленості Спас на Берестові Точна дата побудови достеменно не відома. За традиційною версією, церква була зведена в період правління київського князя Володимира Мономаха між 1113 і 1125 роками [ як головний собор Спасо-Перображенського монастиря. Після зруйнування Києва в 1240 році протягом декількох століть перебувала в занепаді.київського князя Володимира Мономаха У 1640–1644 роках зусиллями Київського митрополита Петра Могили будівля церкви, від якої до того часу залишилась тільки західна частина, була відновлена в стилі українського бароко і заново розписана.Петра Могилиукраїнського бароко На початку XIX ст. прибудована триярусна дзвіниця в стилі класицизму.

Церква Богородиці Пирогощої на Подолі За літописом храм був кам'яний.. Першу церкву на цьому місці була закладена у 1132 році, під час правління сина Володимира Мономаха Мстислава. Будівництво храму було завершене вже після смерті фундатора, під час князювання його брата Ярополка.1132Володимира МономахаМстислава Ярополка Церква Богородиці Пирогощої стала першою будівлею у Києві, спорудженою повністю із цегли, без використання каменю. Це була проста, коротка базиліка з трьома навами і трьома апсидами. Стіни склепіння було прикрашено фресками, а підлогу мозаїчними плитами. На архітектурі пам'ятки позначився вплив романського стилю.Києвібазиліка навамиапсидами фрескамимозаїчними романського стилю

Кирилівська церква Кирилівська церква найхарактерніша споруда Києва ХІІ ст. Це прямокутна у плані споруда із трьома апсидами, що виступають зі сходу, з шістьма хрещатими стовпами, які несуть купол і склепіння. Фасади суворі, їх прикрашали лише аркатурні пояси. Головну увагу зодчі приділяли інтер'єрові храму. Стіни й склепіння оздоблює мистецький фресковий розпис У західній частині будівлі розташовані хори, куди ведуть вузькі сходи. Спочатку церква була вкрита по склепіннях листовим свинцем. У 1605 році Кирилівську церкву було відбудовано. Проте ні до яких реставрацій у ті часи не вдавалися споруду відновлювали новою будівельною технікою, тинькували, відповідно оздоблювали.

Храми Чернігова Найкраще архітектура XIXIII століття збереглася у «стольному граді» Сіверської землі Чернігові, мальовничо розташованому на березі Десни. У головному Спасо-Преображенському соборі можна побачити риси, близькі до західноєвропейського романського стилю: масивність об'єму, вузькі вікна, кругла сходова вежа.ЧерніговіСпасо-Преображенському соборі

Спасо-Преображенський собор 1036 рік Чернігів

Борисо-Глібський собор