Особливості пейзажної лірики Бориса Пастернака

Творчість Одухотвореність образів природи, утвердження ідеї спорідненості людини й природи, ознаки символізму, футуризму, імперссіонізму, реалізму та романтизму – все це ввібране в творчості поета

1. Талант Пастернака черпати радість в природі. «Тютчевське здивування перед божим світом» - так любив називати його поет – не залишало Пастернака до самої смерті. 2. У філософії Пастернака, поет – завжди особа страждальна, а не дійова, не «герой». 3. В його поезії людина на наших очах дає повну згоду на свою біль і свою загибель. 4. Вірші Пастернака не знають поділу природи на живу і неживу. Пейзаж існує в них на рівних правах з людиною, з автором. Особливості пейзажної лірики 1. Талант Пастернака черпати радість в природі. «Тютчевське здивування перед божим світом» - так любив називати його поет – не залишало Пастернака до самої смерті. 2. У філософії Пастернака, поет – завжди особа страждальна, а не дійова, не «герой». 3. В його поезії людина на наших очах дає повну згоду на свою біль і свою загибель. 4. Вірші Пастернака не знають поділу природи на живу і неживу. Пейзаж існує в них на рівних правах з людиною, з автором.

Весна, я с улицы, где тополь удивлен, Где даль пугается, где дом упасть боится, Где воздух синь, как узелок с бельем У выписавшегося из больницы Пейзажну лірику Пастернака відзначає залюбленість у життя. Природа - завжди важлива частина життя. Вона співзвучна настрою поета у вірші "Цей лютий! Час до сліз і віршів", і він виливає сум чорно-білих лютневих пейзажів у поетичних рядках, де стільки живої надії і жаги життя! Не можна сказати, що в поета якась пора року улюблена, кожна по-своєму прекрасна, бо вона і є прояв життя: Весна, я с улицы, где тополь удивлен, Где даль пугается, где дом упасть боится, Где воздух синь, как узелок с бельем У выписавшегося из больницы.

Пейзаж Пастернака легко впізнати, бо він завжди олюднений. Ніби читач його очима дивиться крізь шибку, залиту вересневим дощем, або вдивляється у далечінь безкраїх алей, сумуючи за минулим літом: Глухая пора листопада. Последних гусей косяки. Расстраиваться не надо: У страха глаза велики. Пейзаж Пастернака легко впізнати, бо він завжди олюднений. Ніби читач його очима дивиться крізь шибку, залиту вересневим дощем, або вдивляється у далечінь безкраїх алей, сумуючи за минулим літом: Глухая пора листопада. Последних гусей косяки. Расстраиваться не надо: У страха глаза велики.

Найдивніше те, що кожен рядок поета оживає в уяві кожного, хто лише раз прочитав його, бо він завжди знаходить відгомін своїм настроям. Ось поет промовив: Мне снилась осень в полусвете стекол, Друзья и ты в их шутовской гурьбе... І уява підказує картини осінніх роздумів і розчарувань, втрат і знахідок.

Думка про глибоку спорідненість природи та мистецтва посідає центральне місце у художній філософії Б. Пастернака. Мистецтво, на його переконання, - це не «друга реальність», яка відображує природу чи суперничає із нею, а органічна частка природного світу. Воно зароджується у надрах природи та висвітлює її закони і таємниці. Воно покликане не «винаходити» щось своє, а «знаходити» приховані скарби у зовнішньому світі.

За віршами Б.Пастернака дуже легко малювати ілюстрації кожна строфа вимальовує певну картину

Поет намагається показати, що і природа, і людина переживають одні і ті ж почуття. Він доказує, що людина – частинка природи.

Зимняя ночь Б.Пастернак

Мело, мело по всей земле Во все пределы. Свеча горела на столе, Свеча горела. Как летом роем мошкара Летит на пламя, Слетались хлопья со двора К оконной раме.

И падали два башмачка Со стуком на пол, И воск слезами с ночника На платье капал. И все терялось в снежной мгле, Седой и белой. Свеча горела на столе, Свеча горела.

На свечку дуло из угла, И жар соблазна Вздымал, как ангел, два крыла Крестообразно. Мело весь месяц в феврале, И то и дело Свеча горела на столе, Свеча горела.

І на кінець. Дамо відповідь на проблемне питання. В чому бачить Пастернак призначення поезій ?

Зробити за допомогою поезій все, щоб одухотворити людей, щоб люди залишилися людьми.

н.р. Презентацію підготував Боднар Володимир, учень 11-го класу Бучацької ЗОШ І-ІІІ ст. 2 Тернопільської області