. 1. Сучасний урок. 2. Сучасні підходи до типології уроків. 3. Структура уроків різних типів. 4. Технологія експертного оцінювання уроку адміністрацією школи: структура дидактичного аналізу уроку; - система відвідування уроків; - робота з учителем за результатами відвідування уроку; типові помилки в організації сучасного уроку. 5. Системний аналіз уроку. Ознаки ефективності аналізу уроку. 6. Висновки.

МЕНЕДЖМЕНТ – цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей. ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ – результат управлінської діяльності, який характеризується: 1) показниками, які відображають побудову та функціонування систем менеджменту, їх соціальну сутність. ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ ОРГАНІЗАЦІЙНА – характеризує якість побудови організації, її системи управління, прийняття управлінських рішень, реакцією системи управління на організаційні зміни. Організаційна ефективність характеризується показниками, які відображають якість побудови організації та її системи управління (рівень централізації функцій управління, швидкість прийняття управлінських рішень. КОНТРОЛЮВАННЯ – вид управлінської діяльності щодо забезпечення процесу, за допомогою якого керівництво організації визначає, наскільки правильні його управлінські рішення, а також напрямки здійснення необхідних коректив. КОНТРОЛЬ ПОПЕРЕДНІЙ – різновид контролю, який здійснюють на вході в систему організації та реалізують через правила, процедури, поведінку щодо різних видів ресурсів (трудових, фінансових, матеріальних, технологічних, інформаційних тощо). КОНТРОЛЬ ПОТОЧНИЙ – різновид контролю, який здійснюється в самій системі-організації в процесі виробничо-господарської діяльності. Особливості: має характер управлінської необхідності; має мету й охоплює конкретні робочі місця; використовує зовнішні ресурси, які перетворює на ресурси для внутрішнього споживання організації; націлюється на всі види діяльності організації тощо. КОНТРОЛЬ ЗАКЛЮЧНИЙ – різновид контролю, який здійснюють на виході із системи організації та за допомогою якого визначають кількісні і якісні аспекти результатів виробничо-господарської діяльності.

Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору, ерудиції. В. Сухомлинський Оцінка – найбільше досягнення людини в спонуканні до дії Е. Тромм

Сучасний урок Єдність самовиховання, соціалізації і виховання Демократизм Розвиток ціннісно-смислової сфери діяльності Упровадження інноваційних технологій Використання індивідуального підходу Самостійний творчий пошук Співпраця вчителя та учня Розвиток творчих здібностей Оновлення змісту навчання Учитель – диригент на уроці

Шляхи удосконалення посилення цілеспрямованої діяльності уроку забезпечення організаційної чіткості Вимоги до уроку: виховні; дидактичні; психологічні; гігієнічні Наслідок: вирішення проблем самостановлення; самовизначеня; самоактуалізація; самореалізації Висновок: особистісно орієнтований урок – процес, спрямованість і хід якого влаштовує усіх

С. Іванов (1952) Класифікація уроків за етапами навчального процесу Вводные; первичного ознакомления с материалом; образования понятия; установления законов и правил; применения знаний на практике; уроки навыков; комбинированные. 8 типів І. Казанцев (1956) Класифікація за способом проведення Урок – лекція, бесіда, екскурсія, кіноурок, самостійної роботи; лабораторні та практичні заняття; з різними способами проведення 7 типів Класифікація за дидактичною метою навчання Комбінований; засвоєння нових знань; закріплення вивченого; повторення; систематизації та узагальнення; контролю й оцінювання. 6 типів І. Харламов (1990), корекція Ю.Конаржевський (1998):

Класифікація уроків за дидактичною метою, технологією і засобами навчання (О. Пометун, Л. Пироженко, 2005) УРОК Контролю й корекції знань, умінь і навичок Узагальнення й систематизації знань Формування й удосконалення вмінь і навичок Вивчення нового матеріалу Закріплення й застосування знань, умінь і навичок

Етапи пізнання інформації Ланки засвоєння інформації Сприймання, усвідомлення Осмислення, узагальненняВідтворення Вивчення інформації Урок вивчення навчального матеріалу Закріплення інформації Урок закріплення знань, умінь (зокрема й повторення) Застосування інформації Урок застосування знань, умінь

Засвоєння знань (формування мовної і мовленнєвої компетенції) Формування знань, умінь і навичок (удосконалення мовної і мовленнєвої компетенції) УРОК Контролю знань, умінь і навичок (перевірки володіння всіма видами мовленнєвої діяльності) Розвитку комунікативних умінь і навичок (формування комунікативної компетенції) Повторення, узагальнення й систематизації знань, умінь і навичок (формування мовленнєвої компетенції)

Структура комбінованого уроку 1. Мотивація та актуалізація опорних знань; 2. Перевірка домашнього завдання; 3. Вивчення нового матеріалу; 4. Закріплення матеріалу, вивченого на даному уроці й пройденого раніше, пов`язаного з новим; 5. Узагальнення й систематизація знань і вмінь, зв`язок нових з отриманими раніше й зі сформованими; 6. Підбиття підсумків та результатів уроку; 7. Завдання додому.

Основні етапи уроку Форми та методи роботи Приклади нетрадиційних прийомів Перевірка домашнього завдання Тестові завдання; самоперевірка за еталоном; програмоване опитування; індивідуальне опитування; фронтальна бесіда Інтелектуальна розминка; ігри «Вірю-не вірю», «Так-ні», «Диктант на шпигуна», «Знайди помилку», «Світлофор», «Лото» та ін..; щадне опитування, діалогічна пара, тест-рейтинг, театр «Мім» та ін. Актуалізація опорних знань Використання тексту підручника, довідників тощо; бесіда; використання методів «мозкового штурму», «асоціювання» тощо. «Мозковий штурм», «Асоціативні схеми», схеми, малюнки тощо; Мотивація навчальної діяльності Звязок навчального матеріалу з реаліями життя, показ його практичного значення; створення проблемної ситуації, для розвязання якої потрібно засвоїти нове; вплив на емоційну сферу; використання яскравих афоризмів, порівнянь, образів; рольові ігри і таке інше. «Дивуй», «Фантастична добавка», «Відстрочена загадка», кросворди, читаємо (використання літер), асоціації на дошці (поняття, квітка і т.д.), «Показуха», «Картинна галерея», «Мозкова атака», класифікація, альтернативи

Основні етапи уроку Форми та методи роботи Приклади нетрадиційних прийомів Вивчення нового матеріалу Методи словесного навчання; методи наочного навчання; методи практичного навчання; методи дослідження. Кросворди, модель майбутніх знань, асоціативні схеми, кмітливе читання, діалог Рівіна, «На смак і колір», «Сліпий капітан» «Моделі,що ожили», «Пізнайко» Закріплення нового матеріалу Творчі роботи; тестування; вправи; бесіда; робота з підручником; повторення дослідів і т.ін. «Крокодил», «Малюнок на скелі», «Фантастичні тварини», ораторські змагання, «Логіка й фантазія», «Машина часу», «На шаховому полі» «Доміно» «Аукціон» «Погоня в лабіринті» «Інтелектуальне лото» «Вузька спеціалізація» «Репортери» Домашнє завдання Вправи, письмові роботи; робота з текстом підручника; вивчення документів; робота зі словником, довідником; проведення дослідів; читання творів і т.ін. Творче завдання, «Знайди завдання», «Безпрограшна лотерея», «Ярмарок-продаж», «Вибери сам», одне завдання на двох, «Заздалегідь»

Контроль – функція, що створює передумови здійснення процесу пізнання, формує його інформаційну базу. ВК- канал збору інформації (що? як?) Методи: спостереження, бесіда, анкетування, к.р., усні перевірки…

Педагогічний аналіз – функція управління школою, спрямована на вивчення стану, тенденцій розвитку, об'єктивну оцінку підсумків педпроцессу й вироблення рекомендацій щодо перевозу системи у більш якісний стан. Мета аналізу як функції управління – скласти загальну картину процессу, виявити тенденції, закономірності. Значення: основа для цілепокладання; активізує функцію регулювання, забезпечує взаємодію управлінських функцій. Методи: аналіз, сінтез, аналогія, порівняння, декомпозиція, встановлення причинних зв'язків, групування, вивчення документації, аналіз документації…

Результат: підготовка й прийняття управлінського рішення. Вплив на внутрішньошкільний контроль підвищує дієвість, ефективність ВК. Пошук відповідей на питання: чому сталося? як ліквідувати причину негатива? яким чином розвинути позитив? Висновок: педагогічний аналіз формується як внутрішня мисленнєва діяльність на базі діяльності зовнішньої (внутрішньошкільного контролю) і засвоєння показників внутрішкільної системи інформації.

1. Оценка реализации основных принципов обучения с точки зрения соблюдения оптимальной меры в каждом из них и в их сочетании. 2. Оценка сочетания точного и одновременного творческого (личностного) выполнения программно-методических требований к уроку. 3. Оценка грамотности определения типа урока. 4. В какой мере учитываются обученность, обучаемость, реальные учебные и воспитательные возможности учащихся разных возрастов и классов при проектировании и проведении урока? Учтены ли были интересы, склонности, потребности и запросы учащихся?

5. Оценка полноты проектирования целей (задач) урока І. Постановка педагогических целей: воспитания, обучения, развития социализации и др. ІІ. Постановка целей развития образовательного процесса: диагностических, познавательных, исследовательских. ІІІ. Постановка целей саморазвития учителя а) профессионального б)личностного 6. Конкретизированы ли были (уточнены, изменены) задачи, содержание учебного материала на основе выводов педагогического или психолого- педагогического, медико-психолого- педагогического консилиума 7. Оценка умения поставить задачи урока перед учениками (в классах І и ІІ степени желательно в увлекательной форме)

8. Прослеживается ли понимание учителем (или хотя бы формулирование для себя) ценностных оснований содержания учебного материала? 9. Помог ли учитель раскрыть ученикам (каждому для себя) личностный смысл изучаемого на уроке учебного материала? 10. Оценка оптимальности выбора содержания учебного материала. Выделение объекта прочного усвоения (главного существенного). Способы выделить главное существенное (заимствованные или изобретенные самим педагогом, осознаны ли они учителем). 11. Выделены ли ведущие воспитательные идеи нового учебного материала?

12. Обеспечена ли практическая направленность учебного материала, его связь с личным жизненным опытом учащихся? 13. Включены ли были в содержание урока упражнения творческого характера по использованию полученных знаний в измененных обстоятельствах, в новых ситуациях? 14. Опирался ли учитель на межпредметные связи в содержании учебного материала (если в этом была необходимость) и осуществлялась ли межпредметная координация учебного материала для формирования у школьников целостного представления о мире, о системе знаний? 15. Выбор и применение учителем разнообразных источников сообщения ученикам новых знаний.

16. Оптимальность выбора методов обучения, их сочетания и соотношения. 17. Использовались ли методы развития познавательного интереса (если они были необходимы). 18. Использование различных приемов учебной работы. 19. Насколько технологии обучения, которые использует учитель, были психосберегающими и в целом – здоровьясберегающими? 20. Оценка оптимальности сочетания различных форм учебной работы или оценка обоснованности выбора одной из них. 21. Есть ли специально продуманная деятельность учителя по воспитанию интереса к предмету.

22. Знаком ли учитель с технологиями развивающего обучения? Применял ли их при необходимости (особенно в 5 – 11-х классах)? 23. Уровень сформированности у школьников навыков рациональной организации учебного труда, т.е. общеучебных умений. 24. Формирует ли учитель надпредметные способы учебной деятельности (общеучебные умения), если они были необходимы и запланированы в целях урока. 25. Характеристика использования дифференцированного подхода к ученикам: использовал ли учитель разные виды дифференцированной помощи школьникам с разным уровнем подготовки по предмету и отношением к учению или педагог дифференцировал только объем и сложность учебного материала (в пределах требований программы или необоснованно снизил эти требования)? 26. Оценка культуры труда учителя и учеников.

27. Как ведется контроль за усвоением знаний, умений и навыков учащихся: оценка содержания вопросов и заданий, обоснованности разнообразных форм контроля; соответствие оценок уровню знания учащихся. 28. Характер, объем и дифференцированность домашнего задания для разных групп учащихся. Оценка примерных затрат времени на его выполнение. Учет в расписании других предметов. 29. Оценка оптимальности структуры урока и рациональности расхода времени на различных его этапах (насколько экономно использовалось время урока). 30. Оценка взаимоотношений учителя и учащихся.

31. Оценка отношения учителя к проектированию урока, к самому уроку, к работе и прежде всего – к детям! 32. Оценка воспитательного влияния личности учителя на детей (во всех аспектах – от внешнего вида, наличия артистических умений до отношения к труду). 33. Оценка использования возможности учебного кабинета. 34. Оценка использования новых информационных и коммуникационных технологий обучения: І. Использование компьютера как ТСО: владеет ли учитель компьютерными технологиями; использовал ли учитель возможности компьютеров; имеет ли он электронные версии учебников, обучающие и контролирующие

программы; обоснованно ли использование компьютеры; насколько органично использование компьютеров включено в педагогические технологии (последнее самое важное). ІІ. Использование компьютера как интеллектуального помощника учителя при подготовке урока. 35. Соблюдение школьно-гигиенических требований на уроке: освещение рабочего места каждого ученика; температурный режим; воздушный режим; посадка учащихся. 36. Обеспечение оптимальных эстетических условий обучения (обеспечение эстетики формы, эстетики идей, прозвучавших на уроке наглядно представленных в учебном кабинете).

37. Оценка способности учителя следовать замыслу плана урока и одновременно менять его ход при изменении учебных ситуаций; умение переходить к запасным методическим вариантам (были ли они продуманы учителем заранее или стали следствием импровизационных возможностей учителя – и то, и другое необходимо, а потому и хорошо). 38. Оценка учета ранее высказанных замечаний и рекомендаций. 39. Выводы. 40. Рекомендации и предложения.

Явище (факт) – Причина (фактор, чинник впливу) – Рекомендація Вибір об'єктів для аналізу: нормативи + пріоритети НЗ (не рейтингові показники)

Від тотального контролю до моніторингу пріоритетних напрямків і державних нормативів; Аналіз факторів розвитку (успіхи, резерви, результати), а не функціонування (умови, процеси).

ВІДВІДУВАННЯ вибіркове з метою вивчення окремих питань Уроків або окремих уроків в одному класі впродовж тижня Всіх уроків за темою в одному класі Уроків різних учителів упродовж робочого дня в одному класі Уроків упродовж робочого дня в різних класах

Мета: - виявлення причин низької ефективності уроків; - виявлення специфіки організаційної діяльності вчителя – майстра; - перевірка виконання вчителям раніше отриманих рекомендацій і зауважень; - спрямованість уроку на виконання нових нормативних документів, Держстандарту і впровадження інноваційних навчальних технологій; ознайомлення з методикою використання у НВП.

Відсутність чітко виражених цільових настанов, стрижневої ідеї уроку, визначеності задуму Недостатнє використання зв'язку з життям, опори на досвід школяра Стереотипність конструювання, компонування блок-елементів уроку Одноманітність прийомів і форм діяльності учнів, бідність методичного апарату

Низький коефіцієнт задіяності учнів, незайнятість і простої Затримки після дзвінка, примусова підтримка так званого порядку, тобто обмеження рухової активності й можливостей емоційної розрядки дітей на уроці та під час перерви

1. Ціль аналізу сформована чітко й осмислено. 2. Програма спостереження поставлена через розчленування мети. У ході аналізу має місце рух до поставленої мети відповідно до програми. 3. У процесі аналізу виділяються складові частини уроку – етапи або дидактичні моменти, визначаються, який з них залежно від теми і мети уроку є типоформуючим, а які будуть умовами його ефективного здійснення. 4. Дається характеристика мікроструктури кожного етапу, а виконання його дидактичного завдання розглядається через взаємодію завдань складових кожного типу.

5. Виконання ТЗД даного етапу пов'язується з виконанням ТДЗ наступних етапів і досягненням теми і мети уроку. 6. Аналізуються системотворчі зв'язки уроку: Тема і мета – ТЗД етапу, ТЗД одного етапу – ТЗД іншого етапу. 7. Визначається, як впливають етапи один на одний, за кінцевим результатом уроку оцінюється ефективність. 8. Розглядається на основі вивчення послідовного звязку етапів шлях розвитку уроку. 9. Визначається місце й роль уроку в розділі й темі.

10. Морфологія, структура, функціонування уроку, його кінцевий результат досліджується у звязку з метою відвідування уроку й програмою спостереження. 11. Висновки й оцінка якості проведення уроку здійснюється, виходячи з його результату. 12. Формуються конкретні пропозиції щодо усунення педагогом виявлених у ході аналізу недоліків, вказуються шляхи й час для їхнього виправлення, а також для повторної перевірки.

Оцінка людської праці, матеріалізована словом, - найкращий стимул еволюції суспільства. І. Кант