УРОК 42 Презентацію підготувала вчитель Шепетівського НВК 1 Похилюк Тетяна Іванівна

Відгадай «малюнковий» кросворд

к а з к а

ріпка а з к а

ріпка мауглі з к а

ріпка мауглі морозко к а

ріпка мауглі морозко горбоконик а

ріпка мауглі морозко горбоконик попелюшка

Міркуємо разом Чи всі казки з перелічених читали? Які з них є народними? Чому їх так називають? Які – авторські? Чому? Назвіть авторів вказаних казок

ТЕМА Урок позакласного читання «Читаємо літературні казки»

ЗАВДАННЯ Розширити уявлення про українські казки та казкарів Вдосконалювати навички читання

ЗНАТИ Персонажів прочитаних казок Зміст прочитаних казок

ВМІТИ Виразно читати казки Переказувати прочитане

Василь Чухліб народився в селі Лебедівка на благословенній землі древньої Чернігівщини, і мальовнича краса її природи з малих літ глибоко запала йому у серце, щоб вихлюпнутися схвильованими рядками в його поетичній прозі. Семирічку Василь закінчував у сусідньому селі Соколівці, куди переїхали батьки після війни, а десятий клас хлопець закінчив у місті Острі. Районна газета «Правда Остерщини» опублікувала перший вірш Василя Чухліба, коли він був ще учнем середньої школи. А по закінченні школи хлопця запросили на роботу до редакції цієї газети. Тут він і розпочав свій трудовий шлях то пішки, то на велосипеді, то на попутному транспорті дістаючись до найвіддаленіших сіл району і повертаючись до редакції з репортажами, статтями, нарисами. Потім Василь вступив на мовно- літературний факультет Київського педагогічного інституту. Здобувши диплом викладача мови та літератури, він деякий час працював учителем у місті Добропіллі на Донеччині та в місті Обухові на Київщині.

Василь Чухліб У 1970-ті роки новели В. Чухліба, надруковані в періодиці, привернули увагу редакції журналу «Малятко», і тоді письменникові запропонували виступити з оповіданнями для дітей. Згодом з творів, надрукованих у «Малятку», склалася перша книжечка молодого літератора «Хто встає раніше». Відтоді письменник не полишає працю літературі для дітей. Пише В. Чухліб короткі оповідання та казки прозорі, як кришталь, тихі, як тепле літо. Більшість із них про природу. Письменник просто, без зайвих сюжетних ходів і вигадок малює сучасний світ, у якому діють дорослі та діти, які так чи інакше перебувають на природі. Представників природного світу автор наділяє тими рисами, характером та поведінкою, які властиві добрим та лихим людям. В усіх героїв творів В. Чухліба людей, тварин, рослин є одне спільне: вічно молода річка Десна. Живе Василь Чухліб у Києві. Василю Чухлібу присуджено премію імені Лесі Українки 1996 року.

Василь Чухліб «Брилик» Мурахи поволі тягнули великий шмат кори, щоб утеплити на зиму свою хатину. Ой, ой!.. почулося звідкілясь. Мурахи зупинилися: хто це такий з'явився на їхній стежині? Ой, ой!.. пролунало знову і змовкло. Старий Мурах-ватажок поправив окуляри і кивнув Муравчикам: Ану пошукаймо! Муравчики хутко метнулися увсебіч. Ось він! Ось він! загукав небавом найменший Муравчик. Я знайшов його! З-під дубового листочка виглядав голомозий Жолудь. Ти чого галасуєш? суворо запитав його старий Мурах. Я… я брилика загубив. Ну, це ще не біда. Де ти його загубив? Та десь отут. Шукав, шукав нема… ледь не плакав Жолудь. Знайдемо твого брилика! заспокійливо буркнув старий Мурах, хоча й не хотілося втрачати часу, відриватися од свого діла. Аякже! Знайдемо! і Муравчики вже шелестіли листям. Ось він! Ось він! почувся веселий голосок найменшого Муравчика. І всі побачили брилика.

Побачити одне, а спробуй дістати його! Брилик плавав посеред озеречка, що хлюпотіло в кізоччиному сліду- копитці. Та хіба були в лісі такі справи, яких не могли б рішити гуртом мудрі й заповзяті Мурахи! Тож і тепер старий ватажок подумав хвилинку, примруживши очі під окулярами, і наказав кидати у воду галузки. Невдовзі плавучий міст простягнувся аж до брилика. Охочих іти за бриликом було багато. Але старий Мурах розсудив так: Брилика хто знайшов? Найменший Муравчик. До того ж він серед нас найлегший. Кому ж і йти, як не йому. Думаєте, не боязко було Муравчику? Еге! Навіть коліна в нього затремтіли. Та цього ніхто не помітив, бо він умить переборов страх і ступив на міст. Настил прогинався, подекуди вода сягала вище колін, однак Муравчик уперто пробивався до мети.

Нарешті він торкнувся брилика… і зрозумів, що витягти його одному не під силу. І на березі, мабуть, збагнули це, бо звідти долинуло: Йдемо на підмогу! Вони ж не знали, що пробиратися мостом так небезпечно. Муравчик закричав: Зачекайте! Міст не витримає! Я що-небудь придумаю! І таки придумав! Стрибнув у брилика й погрібся до берега гіллячкою, ніби весельцем. Так, у брилику, й винесли на берег Муравчика його друзі. Ось твій брилик, візьми! сказали вони Жолудю. Спасибі! прошепотів Жолудь, Коли я стану Дубом, приходьте відпочивати до мене в затінок. А ти сьогодні в нас молодець! поплескав по плечу найменшого Муравчика ватажок. Мурахи взялися за свою нелегку ношу й потягнули її далі. Жолудь вибрався на пеньок і махав їм услід бриликом.

Працюємо разом! Який твір прочитали? Хто його автор? До якого жанру належить прочитаний твір? Доведіть Хто герої твору? Які події відбуваються? Чого вчить цей твір?

Який малюнок може бути ілюстрацією до казки? Доведи власну думку Що зобразив би ти? Які кольори використаєш? Який настрій передаси?

До нових вражень у світі казок!