Історія розвитку статистики

Статистика Стати́стика наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. Збирання інформації про них сягає найдавніших часів. Вона мала спершу наскрізь практичний характер; з XIX ст. статистика поступово здобуває солідну наукову основу, коли почалося впорядкування і вдосконалення статистичних методів. З них розвинулися дві основні: описова (дескриптивна) збирання інформації, перевірка її якості, її інтерпретація, зображення статистичного матеріалу; та індуктивна застосуваннятеорії ймовірності, закону великих чисел. Статистика поділяється за своїм змістом на демографічну, економічну, фінансову, соціальну, санітарну, судову, біологічну, технічну тощо;математична статистика вивчає математичні методи систематизації, обробки й використання статистичних даних для наукових і практичних висновків. Стати́стика наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. Збирання інформації про них сягає найдавніших часів. Вона мала спершу наскрізь практичний характер; з XIX ст. статистика поступово здобуває солідну наукову основу, коли почалося впорядкування і вдосконалення статистичних методів. З них розвинулися дві основні: описова (дескриптивна) збирання інформації, перевірка її якості, її інтерпретація, зображення статистичного матеріалу; та індуктивна застосуваннятеорії ймовірності, закону великих чисел. Статистика поділяється за своїм змістом на демографічну, економічну, фінансову, соціальну, санітарну, судову, біологічну, технічну тощо;математична статистика вивчає математичні методи систематизації, обробки й використання статистичних даних для наукових і практичних висновків.наукамасовихсуспільних, явищтеорії ймовірностізакону великих чиселматематична статистикаматематичні методинаукамасовихсуспільних, явищтеорії ймовірностізакону великих чиселматематична статистикаматематичні методи

СтатистикаСтатистика має давнє коріння і багатовікову історію розвитку. Вона зародилася як результат узагальнення вже досить розвиненою статистичної практики, викликаної потребами розвитку суспільства, наприклад: підрахунок населення, худоби, облік земельних угідь, майна і т.д. Статистика має давнє коріння і багатовікову історію розвитку. Вона зародилася як результат узагальнення вже досить розвиненою статистичної практики, викликаної потребами розвитку суспільства, наприклад: підрахунок населення, худоби, облік земельних угідь, майна і т.д. Статистика

Ось лише деякі дані застосування числових даних відносяться до тих чи інших явищ вже в глибокій старовині, ось наприклад: У Китаї більше ніж за 2 тисячі років до н.е. вироблялися обчислення населення за статтю та віком. Згадки про статистичніобстеженнях зустрічаються і в біблійні часи. У Стародавньому Римі велася статистика чисельності населення і майнового стану громадян, проводилися цензи (обліки) вільних громадян та їх майна. У Європі в кінці IX ст. проводилися перші облікові операції: інвентаризація королівських маєтків, облік жителів, придатних до військової служби. Першими і основними обліково- статистичними джерелами на Русі були літописи, в яких вже в ІХ-ХІ ст. згадується про збір різноманітної інформації. Ось лише деякі дані застосування числових даних відносяться до тих чи інших явищ вже в глибокій старовині, ось наприклад: У Китаї більше ніж за 2 тисячі років до н.е. вироблялися обчислення населення за статтю та віком. Згадки про статистичніобстеженнях зустрічаються і в біблійні часи. У Стародавньому Римі велася статистика чисельності населення і майнового стану громадян, проводилися цензи (обліки) вільних громадян та їх майна. У Європі в кінці IX ст. проводилися перші облікові операції: інвентаризація королівських маєтків, облік жителів, придатних до військової служби. Першими і основними обліково- статистичними джерелами на Русі були літописи, в яких вже в ІХ-ХІ ст. згадується про збір різноманітної інформації.статистичніобстеженняхстатистикастануінвентаризаціяджереламистатистичніобстеженняхстатистикастануінвентаризаціяджерелами

Однак збір числових даних у державах стародавнього світу був недосконалий. У цей період статистичні операції, як правило, проводилися у виняткових випадках і в основному у військовій і фінансовій сферах. Пізніше потреба у статистичних операціях породжувалася необхідністю стимулювання зростання народонаселення, продуктивних сил країни, регулювання споживання. Розвиток суспільного виробництва, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, торговельних і міжнародних товарно-грошових відносин збільшило потребу устатистичній інформації. Це розширило сферу діяльності статистики, вело до вдосконалення її прийомів і методів, стало стимулом для подальшого формування обліку та статистики. Однак збір числових даних у державах стародавнього світу був недосконалий. У цей період статистичні операції, як правило, проводилися у виняткових випадках і в основному у військовій і фінансовій сферах. Пізніше потреба у статистичних операціях породжувалася необхідністю стимулювання зростання народонаселення, продуктивних сил країни, регулювання споживання. Розвиток суспільного виробництва, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, торговельних і міжнародних товарно-грошових відносин збільшило потребу устатистичній інформації. Це розширило сферу діяльності статистики, вело до вдосконалення її прийомів і методів, стало стимулом для подальшого формування обліку та статистики. державахстатистичністатистичнихопераціях Розвитокстатистичнійприйомівдержавахстатистичністатистичнихопераціях Розвитокстатистичнійприйомів

Два напрямки статистики П е р в о в и н а п р а в л е н н розвитку статистики отримало назву описового, виникло в Німеччині у другій половині XVII століття і відоме як державознавство, або описова школа. Її засновником був німецький вчений Герман Конрінг ( ), який розробив систему опису державного устрою. Він же ввів і викладання «державознавства» як навчальної наукової дисципліни в університетах. Багато зробив для розвитку описової школи та ідей Конрінга його послідовник професор філософії і права Готфрід Ахенваль ( ), який вперше спочатку в Марбурзькому, а потім у Геттінгенському університеті став читати нову навчальну дисципліну, яку він назвав статистикою Основним змістом цього курсу було опис політичного стану і визначних пам'яток держави. П е р в о в и н а п р а в л е н н розвитку статистики отримало назву описового, виникло в Німеччині у другій половині XVII століття і відоме як державознавство, або описова школа. Її засновником був німецький вчений Герман Конрінг ( ), який розробив систему опису державного устрою. Він же ввів і викладання «державознавства» як навчальної наукової дисципліни в університетах. Багато зробив для розвитку описової школи та ідей Конрінга його послідовник професор філософії і права Готфрід Ахенваль ( ), який вперше спочатку в Марбурзькому, а потім у Геттінгенському університеті став читати нову навчальну дисципліну, яку він назвав статистикою Основним змістом цього курсу було опис політичного стану і визначних пам'яток держави. школаВінфілософіїшколаВінфілософії

У т о р о в и н а п р а в л е н і е розвиток статистики як науки виникло в Англії і відомо під назвою школа політичних арифметиков, цей напрямок набагато ближче до сьогоднішнього розуміння статистики. Воно виникло на 100 років раніше німецької описової школи. Представники даної школи на відміну від прихильників державознавства своїм головним завданням вважали виявлення на основі великого числа спостережень різних закономірностей і взаємозв'язків досліджуваних явищ. Засновником школи цього напряму був Вільям Петті ( ) відомий англійський політеконом, який як вважається, заклав основи статистичної наукі.В зв'язку з його роботами «Політична арифметика», «Різне про гроші» та ін К. Маркс назвав їх автора батьком політичної економіки і в деякому роді винахідником статистики. У його працях переважало статистико-економічний напрямок на основі обробки бюлетенів про природний рух лондонського населення. У т о р о в и н а п р а в л е н і е розвиток статистики як науки виникло в Англії і відомо під назвою школа політичних арифметиков, цей напрямок набагато ближче до сьогоднішнього розуміння статистики. Воно виникло на 100 років раніше німецької описової школи. Представники даної школи на відміну від прихильників державознавства своїм головним завданням вважали виявлення на основі великого числа спостережень різних закономірностей і взаємозв'язків досліджуваних явищ. Засновником школи цього напряму був Вільям Петті ( ) відомий англійський політеконом, який як вважається, заклав основи статистичної наукі.В зв'язку з його роботами «Політична арифметика», «Різне про гроші» та ін К. Маркс назвав їх автора батьком політичної економіки і в деякому роді винахідником статистики. У його працях переважало статистико-економічний напрямок на основі обробки бюлетенів про природний рух лондонського населення. розвитокрозумінняВільям Петтіоснови статистичноїроботамирозвитокрозумінняВільям Петтіоснови статистичноїроботами

Перспективи розвитку Теорія статистичних методів націлена на вирішення реальних завдань. Тому в ній постійно виникають нові постановки математичних завдань аналізу статистичних даних, розвиваються й обґрунтовуються нові методи. Обґрунтування часто проводиться математичними засобами, тобто шляхом доказу теорем. Більшу роль грає методологічна складова як саме ставити завдання, які припущення прийняти з метою подальшого математичного вивчення. Велика роль сучасних інформаційних технологій, зокрема, комп'ютерного експерименту. Теорія статистичних методів націлена на вирішення реальних завдань. Тому в ній постійно виникають нові постановки математичних завдань аналізу статистичних даних, розвиваються й обґрунтовуються нові методи. Обґрунтування часто проводиться математичними засобами, тобто шляхом доказу теорем. Більшу роль грає методологічна складова як саме ставити завдання, які припущення прийняти з метою подальшого математичного вивчення. Велика роль сучасних інформаційних технологій, зокрема, комп'ютерного експерименту. Актуальним є завдання аналізу історії статистичних методів з метою виявлення тенденцій розвитку й застосування їх для прогнозування. Актуальним є завдання аналізу історії статистичних методів з метою виявлення тенденцій розвитку й застосування їх для прогнозування.

Статистика використовується:

Висновки Государствоведаніе і політична арифметика розвивалася кожна своїм шляхом, використовуючи свої методи в дослідженнях. Але предмет вивчення у них був загальний - держава, суспільство, а також масові явища і процеси, що відбуваються в ньому. Можна сказати, що статистика, народившись у зв'язку з необхідністю вирішення практичних державних і господарських проблем, сформувалася як наука в результаті синтезу государствоведанія та політичної арифметики, причому від останньої вона взяла більше, оскільки статистика і в даний час покликана виявляти насамперед різного роду закономірності в досліджуваних явищах. Таким чином, історія розвитку статистики показує, що статистична наука склалася в результаті теоретичного збагачення накопиченого людством передового досвіду обліково-статистичних робіт; обумовлених насамперед потребами управління житті суспільства. Висновки Государствоведаніе і політична арифметика розвивалася кожна своїм шляхом, використовуючи свої методи в дослідженнях. Але предмет вивчення у них був загальний - держава, суспільство, а також масові явища і процеси, що відбуваються в ньому. Можна сказати, що статистика, народившись у зв'язку з необхідністю вирішення практичних державних і господарських проблем, сформувалася як наука в результаті синтезу государствоведанія та політичної арифметики, причому від останньої вона взяла більше, оскільки статистика і в даний час покликана виявляти насамперед різного роду закономірності в досліджуваних явищах. Таким чином, історія розвитку статистики показує, що статистична наука склалася в результаті теоретичного збагачення накопиченого людством передового досвіду обліково-статистичних робіт; обумовлених насамперед потребами управління житті суспільства. суспільствопроцесиісторіястатистична наукасуспільствопроцесиісторіястатистична наука